Ухвала суду № 139672889, 11.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36982/26

Провадження № 2/761/16239/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Тека Ньюз», Компанія Wikimedia Foundation Inc про захист права на приватність та зобов`язання вилучити персональні дані особи, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2026р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Так, позивачем заявлено наступні позовні вимоги:

- зобов`язати ТОВ «Інформаційне агентство «Тека Ньюз» (код ЄДРПОУ 45509311, місцезнаходження 04052, місто Київ, вул. Глибочицька, будинок 13) видалити з вебсайту https://antikor.info, розміщену в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, інформацію, яка містить персональні дані ОСОБА_1 , а саме: прізвище, ім`я, по батькові, фотографію, а також інформацію про родинні зв`язки позивача та інші відомості, що дають можливість ідентифікувати його особу;

- зобов`язати Wikimedia Foundation, Inc. видалити з вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщену в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 інформацію, яка містить персональні дані ОСОБА_1 , а саме: прізвище, ім`я, по батькові, фотографію, дату народження, місце народження, відомості про попередні місця роботи та інші відомості, що дають можливість ідентифікувати особу.

Статтею 15 ЦК України регламентовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України вказано, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до положень ч.1-2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України «Про міжнародне приватне право», Законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється, зокрема, у формі, коли хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою.

Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 497 ЦПК України).

У міжнародному цивільному процесі під підсудністю цивільних справ за участю іноземних осіб (міжнародною підсудністю) розуміють компетенцію судів певної держави щодо розгляду і вирішення цивільних справ та здійснення окремих процесуальних дій щодо іноземного елемента. Тому, спочатку необхідно вирішити питання про те, чи підлягає розгляду конкретна справа на території держави, до суду якої звернувся заявник, а вже потім має бути визначений конкретний суд, наділений повноваженнями вирішувати подібні цивільні справи.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені статтею 19 ЦПК України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.

Зокрема, п.1) - п.3) ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено підстави визначення підсудності справ судам України та зазначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.

При з`ясуванні обставин, які випливають із зобов`язальних правовідносин за участю іноземного елемента вирішальне значення має вибір права, яким регулюються ці правовідносини.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правовідносин.

Враховуючи викладене, на цивільні справи з іноземним елементом поширюються як загальні, так і спеціальні правила підсудності.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено, самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги.

Однак, у разі, якщо відповідачем є іноземна юридична особа, то позивач зобов`язаний подати до суду докази, які підтверджують поширення компетенції судів України на розгляд такої справи, зокрема, що відповідач знаходиться на території України (у тому числі - його філії або представництва), а також наявне його рухоме і нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, та інші, передбачені ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право», підстави визначення підсудності справ судам України, або передбачені ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» підстави виключної підсудності судам України спорів з іноземним елементом.

Як вбачається з матеріалів вказаного позову, позивач в якості відповідача (2) зазначив іноземну юридичну особу - Wikimedia Foundation Inc., яка згідно відомостей, зазначених у позовній заяві, здійснює господарську діяльність на території США.

Проте, всупереч вищезазначеним вимогам позивачем не додано до позовної заяви доказів, що справа підсудна судам України, оскільки відповідачем (2) зазначена іноземна юридична особа.

До того ж, при зверненні до суду з вказаним позовом, стороною позивача, не були дотримані положення ст. 177 ЦПК України, зокрема частина 1 цієї статті передбачає, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Разом із тим, матеріали позову не містять доказів надсилання стороною позивача копії позову та доданих до нього документів на адресу місцезнаходження відповідача (2) - Компанії Wikimedia Foundation Inc, з урахуванням положень міжнародних договорів, які регламентують вручення документів учасникам справи та положень ЄСІТС «Електронний суд».

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, вказану позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк 5 днів для усунення недоліків.

Виправлену редакцію позову подати до суду обов`язково з дотриманням вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 175,177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Тека Ньюз», Компанія Wikimedia Foundation Inc про захист права на приватність та зобов`язання вилучити персональні дані особи - залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: