Ухвала суду № 139671017, 04.09.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 4-с/754/102/26

Справа № 754/11893/21

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судових засідань Юхименко А.Є.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

До Деснянського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 , з прохальної частини якої, останній просить:

- Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Лисенко О.В. Шевченківської державної виконавчої служби м.Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо нескасування (неповернення) виконавчого збору за виконавчим листом № 2-4014/09 у зв`язку з визнанням Постановою Київського апеляційного суду від 08.07.26 р. по справі № 754/11893/21 його таким, що не підлягає виконанню та зобов`язати державного виконавця Лисенко О.В. Шевченківської державної виконавчої служби м.Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України підготувати та направити до Головного управління Державної казначейської служби України Подання про повернення безпідставно стягнутого виконавчого збору в розмірі 524763,28 грн. ;

- Виправити помилку допущену у постанові Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.07.26 р. про закінчення виконавчого провадження у ВП № 67160973 , Зазначити правильні дані: замість помилково зазначеного «Ураховуючи викладене, керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» ВИПРАВИТИ НА : «Ураховуючи викладене, керуючись вимогами п.5 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження». Також зазначити суму стягнених з Боржника коштів в ході виконавчого провадження № 67160973 ,

- Надіслати копію постанови про внесення змін до постанови сторонам виконавчого провадження ;

- Надіслати до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП) копію постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після отримання та реєстрації даної заяви в Шевченківській ДВС, на підставі постанови про зняття арешту з майна боржника, вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна боржника без відновлення виконавчого провадження згідно до Постанови Київського апеляційного суду від 08.07.26 р. по справі № 754/11893/21, якою дублікат виконавчого листа № 2-4014/09 було визнано таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги скарги обґрунтовано тим, що заявник є боржником у виконавчому провадженні № 67160973, відкритого на підставі дублікату виконавчого листа, виданого 05.10.2021 на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 06.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно з дня пред`явлення позову. Постановою Київського апеляційного суду від 08.07.26 р. по справі № 754/11893/21 вищевказаний дублікат виконавчого листа № 2-4014/09 було визнано таким, що не підлягає виконанню. Разом з тим, у тексті постанови, неправильно вказано причину закінчення виконавчого провадження замість «Ураховуючи викладене, керуючись вимогами п.5 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» помилково зазначено «Ураховуючи викладене, керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження»; - у резолютивній частині постанови не вказано повну суму стягнення з заявника, як Боржника, яке відбулося в ході виконавчого провадження № 67160973. Заявник вважає, що виправлення зазначеної помилки є необхідним, для виконання судового рішення, а саме Постанови Київського апеляційного суду від 08.07.26 р. у справі № 754/11893/21 , яким дублікат виконавчого листа № 2-4014/09 було визнано таким, що не підлягає виконанню це впливає на законність та подальші дії для відповідності дійсним обставинам перебігу виконавчого провадження № 67160973, А САМЕ через пункт 5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), у разі визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, обов`язковим наслідком є закінчення виконавчого провадження. Головними наслідками закінчення виконавчого провадження є зняття арештів майна, коштів на рахунках та інших примусових заходів, які були введені під час виконання в порядку ст. 71 Закону. Таким чином будь-які подальші дії з примусового виконання за цим документом стають неможливими.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Державний виконавець до суду не з`явилася, була належним чином повідомлена про розгляд справи. Надіслала на адресу суду копію матеріалів виконавчого провадження на виконання вимог ухвали від 11.08.2026.

Суд, заслухавши пояснення заявника, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні № 67160973, відкритого на підставі дублікату виконавчого листа, виданого 05.10.2021 на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 06.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно з дня пред`явлення позову.

Вказане виконавче провадження на підставі поданої 15.05.2026 за вх. №6689 заяви боржника про зміну місця реєстрації та передачу виконавчого провадження до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за місцем реєстрації постановою від 08.06.2026 було передано Печерським ВДВС у м. Києві КМУ МЮУ до Шевченківського ВДВС у м. Києві КМУ МЮУ для подальшого виконання. Заборгованість станом на 19.05.2026 по сплаті аліментів становила: 157457,58 грн.

Постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко О.В. виконавче провадження було прийняте з примусового виконання виконавчого листа, виданого 05.10.2021 Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, Постановою Київського апеляційного суду від 08.07.26 р. по справі №754/11893/21 вищевказаний дублікат виконавчого листа № 2-4014/09 було визнано таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, 03.07.2026 головним державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС у м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 52 476,33 грн..

20.07.2026 заявником державному виконавцю було подано заяву про виправлення помилки у постанові про закриття виконавчого провадження.

02.08.2026 ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця з заявою про скасування постанови про арешт майна з припиненням обтяження майна боржника без відновлення виконавчого провадження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак, як зазначив суду заявник ОСОБА_1 , державним виконавцем належним чином заяви не розглянуто, тому він вимушений був звернутись до суду.

Відповідно до вимог ст.. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч.1ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

Відповідно до ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає, що оскільки при розгляді судами заяви ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 , про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, було залучено в якості заінтересованої особи: Печерський відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та згідно ухвали суду від 04.11.2025 було витребувано від Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження, то дані обставини свідчать про достеменну обізнаність уповноважених осіб виконавчого органу про наявність спору та розгляд судом заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а відтак ухвалення 03.07.2026 головним державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС у м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко О.В. постанови про закінчення виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 52 476,33 грн. було передчасним.

Згідно зі ст.451 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до переконання, що державним виконавцем неправомірно та передчасно здійснено закриття виконавчого провадження 03.07.2026 на підставі п.9 ч.1 ст.39 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч.3 ст. 40 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, у разі винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п.5 ч.1 ст.39 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір стягненню з боржника не підлягає, відтак суд дійшов висновку, що бездіяльність державного виконавця Лисенко О.В. Шевченківської державної виконавчої служби м.Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо нескасування (неповернення) виконавчого збору за виконавчим листом № 2-4014/09 у зв`язку з визнанням Постановою Київського апеляційного суду від 08.07.26 р. по справі № 754/11893/21 його таким, що не підлягає виконанню, є неправомірною.

У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Дослідивши матеріали виконавчого провадження, судом встановлено, що державним виконавцем Шевченківської державної виконавчої служби м.Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко О.В. при закінченні виконавчого провадження виконані вимоги Закону України «Про виконавче провадження» в частині скасування вжитих під час виконання рішення заходів, відтак підстав для задоволення вимог скарги в даній частині, суд не вбачає..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 255, 447-451 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 , на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати дії щодо ухвалення 03.07.2026 головним державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС у м.Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко Оксаною Вікторівною постанови про закінчення виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 52 476,33 грн. неправомірними та передчасними.

Зобов`язати державного виконавця Шевченківської державної виконавчої служби м.Києва Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лисенко Оксану Вікторівну скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 03.07.2026 та постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 52 476,33 грн. та вирішити питання щодо закінчення виконавчого провадження на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

У задоволенні інших вимог скарги - відмовити.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складено 11.09.2026.

Суддя Т.А.Зотько