Ухвала суду № 139670909, 08.09.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.09.2026м. СумиСправа № 920/607/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Шишло Н.С.

Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/607/26

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агропартнери-2009 (вул. Полтавська, буд. 17, селище Липова Долина, Роменський район, Сумська область, 42500)

про стягнення 700 000 грн 00 коп.

представники учасників справи:

від позивача Ломака Ю.М.;

від відповідача Воронець Н.Б., Михайловин Д.В.;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача частину вартості частки учасника, який вийшов зі складу товариства, у розмірі 700 000 грн 00 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30 серпня 2024 року позивачка припинила участь у ТОВ Агропартнери - 2009 та набула право на отримання вартості належної їй частки у майні товариства. При цьому відповідач у встановлені законом строки не визначив вартість частки позивачки, не здійснив розрахунок та не виплатив належні позивачці кошти

Ухвалою від 19.05.2026 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/607/26.

17.08.2026 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 3747 від 18.08.2026), в якій на підставі ст. 46 ГПК України просить суд стягнути з відповідача вартість частки учасника, який вийшов зі складу товариства, у розмірі 19 212 700 грн 00 коп. Позивач зазначає, що відповідно до Форми № 1-м Баланс (Звіт про фінансовий стан) ТОВ Агропартнери-2009 за 2024 рік розмір власного капіталу товариства, відображений у рядку 1495 Усього за розділом І. Власний капітал, становив 96 063,5 тис. грн, тобто 96 063 500 грн. Частка позивачки у статутному капіталі товариства до її виходу становила 20 відсотків. Таким чином, підтверджений фінансовою звітністю відповідача розмір вартості частки позивача становить 19 212 700 грн.

17.08.2026 позивач подав клопотання (вх. № 3745 від 18.08.2026), в якому просить суд на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 220 052,40 грн, належного до сплати у зв`язку зі збільшенням розміру позовних вимог, до ухвалення судового рішення у справі. Позивач зазначає, що не має реальної фінансової можливості одноразово сплатити додатковий судовий збір у розмірі 220 052,40 грн, що підтверджується офіційними індивідуальними відомостями про застраховану особу за формами ОК-5 та ОК-7, сформованими Пенсійним фондом України. Згідно з вказаними документами загальний офіційно відображений дохід ОСОБА_1 за 2025 рік становив лише 43 733,33 грн. Додатковий судовий збір у сумі 220 052,40 грн перевищує весь річний дохід позивача за 2025 рік більш ніж у п`ять разів, становить приблизно 503 відсотки її річного доходу. Вимога про одноразову сплату 220 052,40 грн судового збору є для позивачки не просто обтяжливою, а об`єктивно неможливою.

27.08.2026 відповідач подав заперечення (вх. № 4448 від 27.08.2026), в якому просить суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору. Відповідач зазначає, що на підтвердження клопотання позивачка надала лише довідку про розмір свого доходу за попередній 2025 рік (орієнтовно 43 733,33 грн). Жодних інших відомостей про наявність або відсутність у неї рухомого чи нерухомого майна, грошових коштів на банківських або депозитних рахунках, цінних паперів позивачка суду не надала, відповідно не підтвердила свій майновий стан. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачкою зареєстровано право власності та право оренди на 11 земельних ділянок. Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 12 травня 2025 року у справі № 581/810/24 (провадження №2/581/46/25), ухваленим менш ніж за рік до подання клопотання щодо судового збору суд підтвердив за позивачкою право власності на легковий автомобіль Audi Q5, 2019 року випуску, вартістю 1 040 577,00 грн. На даний момент справа перебуває на розгляді в Сумському апеляційному суді. Вказаний автомобіль перебував і перебуває у фактичному володінні позивачки. З урахуванням нормативної грошової оцінки земельних ділянок та вартості транспортного засобу, тільки мінімально підтверджений реальний майновий стан позивачки складається з майна вартістю 1 760 280,91 грн.

01.09.2026 позивач подав доповнення в обґрунтування наявності підстав для відстрочення сплати судового збору (вх. № 4521 від 01.09.2026). Позивач подала клопотання про відстрочення сплати судового збору в сумі 220 052,40 грн, належного до сплати у зв`язку зі збільшенням розміру позовних вимог із 700 000 грн до 19 212 700 грн. Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу за формами ОК-5 та ОК-7 дохід позивачки за 2025 рік становив 43 733,33 грн, тоді як додатковий судовий збір становить 220 052,40 грн, тобто перевищує весь її річний дохід більш ніж у п`ять разів. На підтвердження фактичного стану грошових коштів позивачка подає довідки банківських і платіжних установ, у яких нею відкрито рахунки. За довідкою Акціонерного товариства «Універсал Банк» від 24 серпня 2026 року баланс рахунку позивачки становить мінус 28 132,40 грн, що свідчить не про наявність заощаджень, а про від`ємний баланс і фактичне боргове навантаження. За довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 24 серпня 2026 року сукупний залишок з урахуванням кредитного ліміту становить 4 147,41 грн. Водночас щодо картки «Універсальна Голд» установлено кредитний ліміт 57 000 грн, тому наведений банком показник не може безумовно ототожнюватися з власними заощадженнями позивачки, бо він включає доступні кредитні кошти, які підлягають поверненню банкові. Тобто, це не кошти позивача. За довідкою ТОВ «НоваПей» від 24 серпня 2026 року залишок на платіжному рахунку становить 0,00 грн. Подані документи не підтверджують наявності у позивачки грошових коштів, достатніх для сплати судового збору. Позивачка повідомляє суду, що інших відкритих рахунків у банках чи небанківських надавачах платіжних послуг вона не має. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків свідчать, що за період із січня до червня 2026 року позивачці нараховано та виплачено дохід у загальній сумі лише 626,77 грн. Джерелом зазначеного доходу є АТ КБ «ПриватБанк», а виплати відображені за ознакою «інші доходи». Отже, низький рівень доходів позивачки не обмежувався 2025 роком, а зберігся і протягом першого півріччя 2026 року. За інформаційною довідкою № 491308078, сформованою 25 серпня 2026 року, за позивачкою зареєстровано право власності на 11 земельних ділянок загальною площею 17,2368 га. Згідно з довідками про оціночну вартість сукупна оціночна вартість 11 земельних ділянок станом на 01 вересня 2026 року становить 413 872,46 грн., а належний до сплати судовий збір дорівнює 53,17 % цієї вартості. Водночас земельні ділянки не є грошовими коштами, не можуть бути негайно використані для виконання платіжного обов`язку та потребують окремої процедури відчуження. Значна частина ділянок придбана позивачкою під час шлюбу, і тому стосовно таких ділянок діє презумпція спільної сумісної власності подружжя, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя зареєстровано право. У зв`язку із цим позивачка не може розглядати зазначене майно як актив, яким вона за будь-яких умов здатна негайно й одноосібно розпорядитися для одержання коштів. Позивачка не просить звільнити її від сплати судового збору або зменшити його розмір, а просить лише відстрочити виконання цього обов`язку до ухвалення судового рішення у справі. Відстрочення не припиняє обов`язку зі сплати судового збору, не позбавляє державу можливості його стягнення та дозволяє вирішити питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду справи. З урахуванням вкрай низького рівня доходів позивачки, відсутності вільних власних коштів на рахунках, утримання двох неповнолітніх дітей, обмеженої ліквідності належного їй нерухомого майна та співвідношення суми судового збору з його оціночною вартістю, відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі є обґрунтованим, пропорційним і таким, що забезпечує справедливий баланс між інтересом держави у справлянні судового збору та правом позивачки на практичний і ефективний доступ до суду.

08.09.2026 відповідач подав заперечення на доповнення до клопотання про відстрочення сплати судового збору (вх. № 4616 від 08.09.2026). Відповідач зазначає, що додані до доповнення свідоцтва про шлюб та народження дітей є неналежними доказами, оскільки самі по собі не можуть ні підтвердити, ні спростувати будь-яких обставин щодо майнового стану особи. Є неналежними доказами і довідки, надані з банківських установ, оскільки відображають лише: а) наявність відкритого рахунку у банківській установі; б) стан рахунку на певну дату (24.08.2026). Однак, стан рахунку є не постійною величною і може змінюватись при надходженні чи витрачанні коштів. Вартість земельних ділянок позивача є більшою за суму судового збору, що підлягає сплаті. Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 12 травня 2025 року у справі № 581/810/24 (провадження №2/581/46/25), ухваленим менш ніж за рік до подання клопотання щодо судового збору суд підтвердив за позивачкою право власності на легковий автомобіль Audi Q5, 2019 року випуску, вартістю 1 040 577,00 грн. (на даний момент справа перебуває на розгляді в Сумському апеляційному суді). Про наявність вказаного автомобіля, право власності на нього, його вартість позивачка не вказала у доповнені, що може свідчити про приховування реального майнового стану особи.

Згідно зі ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За приписами ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, в тому числі, вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами ч. 2, 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір, що становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача частину вартості частки учасника, який вийшов зі складу товариства, у розмірі 700 000 грн 00 коп. За подання позовної заяви сплатив судовий збір в сумі 10 500 грн. (платіжна інструкція від 29.04.2026).

Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

17.08.2026 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 3747 від 18.08.2026), в якій просить суд стягнути з відповідача вартість частки учасника, який вийшов зі складу товариства, у розмірі 19 212 700 грн 00 коп.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо розмір позовних вимог збільшено, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Недоплачена сума судового збору, у зв`язку зі збільшенням розміру позовних вимог, становить 220 052,40 грн.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Так, згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Як зазначено у постановах Верховного Суду від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі № 320/2083/21, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 916/1220/23, від 22.10.2024 у справі № 640/4022/17, від 14.01.2025 у справі № 911/2728/23.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його цивільних прав та обов`язків.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Верховенство права є однією із засад господарського судочинства (підпункт 1 частини третьої статті 2 ГПК України).

За практикою щодо застосування статті 6 Конвенції, наведеною, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania), «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансового положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказує, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави в цивільних спорах, і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, пункт 59).

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений.

Суд зазначає, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Для уникнення створення особі перешкод для доступу до правосуддя у вигляді неможливості сплати судового збору, законодавством передбачено описаний вище процесуальний механізм забезпечення судового розгляду поданих особами документів, у випадку складності для таких осіб оплатити визначену законом суму судового збору повністю, в тому числі відстрочення сплати судових витрат, за наявності підстав та умов, визначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із практикою Верховного Суду (постанови від 04.07.2018 у справі № 686/114/16-ц, від 30.11.2020 у справі № 160/6933/19) положення Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Позивач надав індивідуальні відомості про застраховану особу за формами ОК-5 та ОК-7, сформовані Пенсійним фондом України, у яких відображений дохід ОСОБА_1 за 2025 рік, що становив 43 733,33 грн. Сума судового збору, яка належить до сплати в розмірі 220 052 грн 40 коп., значно перевищує 5% річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.

Також позивач подав відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків за період з січня до червня 2026 року згідно з якими сума доходу становить 626 грн 77 коп. На підтвердження відсутності коштів на рахунках позивач подав довідки про стан рахунку від 24.08.2026, про залишок на рахунку від 24.08.2026.

В матеріалах справи наявні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які свідчать про наявність у власності позивачки 11 земельних ділянок. Позивач подав довідки про оціночну вартість земельних ділянок згідно з якими їх загальна вартість становить 413 872 грн 46 коп.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, становить 53 % від вказаної вартості земельних ділянок, відповідно, розпорядження ними для сплати судового збору може призвести до значного погіршення фінансового становища. Суд, при цьому, враховує обставини на які вказує позивач щодо розпорядження земельними ділянками неможливість негайного їх відчуження та набуття частини земельних ділянок у власність під час шлюбу (презумпція спільної сумісної власності подружжя).

Суд також враховує, що позивачка має двох малолітніх дітей: доньку 2016 року народження та сина 2022 року народження (свідоцтва про народження дітей а.с. 101, том 4).

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 12 травня 2025 року у справі № 581/810/24 (провадження №2/581/46/25), на яке вказує відповідач, у порядку поділу спільного майна подружжя виділено у натурі ОСОБА_1 та визнано за нею право власності на легковий автомобіль марки Audi, модель Q5, рік випуску 2019, колір чорний, вартістю 25050 (двадцять п`ять тисяч п`ятдесят) доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України гривні до долара США становить 1040577 (один мільйон сорок тисяч п`ятсот сімдесят сім) гривень 00 копійок; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 520288 (п`ятсот двадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок грошової компенсації 1/2 частини вартості поділеного автомобіля.

Водночас сторони підтверджують, що рішення не набрало законної сили.

Щодо доводів відповідача про можливе приховування позивачкою реального майнового стану суд зазначає, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що надані позивачкою відомості та докази є достатніми для підтвердження її матеріального стану, який не дозволяє оплатити значну суму судового збору в розмірі 220 052,40 грн., що підлягає сплаті за збільшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим суд задовольняє клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору в сумі 220 052 грн 40 коп. до ухвалення судового рішення у справі, приймає до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог до 19 212 700 грн 00 коп.

Керуючись ст. 2, 13, 46, 177, 182, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору (вх. № 3745 від 18.08.2026) задовольнити.

2. Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору в сумі 220 052 грн 40 коп. до ухвалення судового рішення у справі № 920/607/26.

3. Прийняти до розгляду клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог до 19 212 700 грн (вх. № 3747 від 18.08.2026).

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 11.09.2026.

СуддяД.В. Вдовенко