Ухвала суду № 139670776, 10.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"10" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2349/26Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглядаючи справу № 916/2349/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця /ЄДРПОУ 40075815, адреса 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5/

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Фольваркова Володимира Андрійовича /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 /

про стягнення 30 800,30 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Українська залізниця звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх.№2403/26 від 08.06.2026/ до Фізичної особи-підприємця Фольваркова Володимира Андрійовича, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 27831,60 грн та пеню у розмірі 2 968,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/НХ-26-1НЮ від 07.01.2026.

Позивач зазначає, що у відповідності до п. 4.2 Договору, 17.04.2026 покупець направив письмову рознарядку №НХ04/1371 на поставку товару: Дошки обрізні, дуб, товщина 50мм, ширина від 100 до 200мм, довжина від 2,2 до 3м, клас якості за ДСТУ EN 975-1:2022 (EN 975-1:2009, IDT)- Q-F 1b (Дошка дубова обрізна 1-й ґатунок, товщина 50 мм, ширина від 100 мм до 200 мм, довжина не менше 2,2 м, з градацією 0,1 м) у кількості 9 м3 на суму 185544,00 грн, з ПДВ на електронну адресу відповідача, fopfolvarkovva@meta.ua. Строк поставки товару складає 30 календарних днів з дати надання письмової рознарядки Покупцем, до 17.05.2026 включно.

Станом на теперішній час ФОП Фольварковим Володимиром Андрійовичем товар не поставлено, в зв`язку з чим позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції в розмірі 30 800,30 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку пеню не сплатив, позивач звертається до суду за захистом своїх прав, відповідно до ст. 4 ГПК України

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 626, 627, 629, 631, 651 ЦК України.

Ухвалою суду від 11.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2349/26. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. ст. 247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

26.06.2026 адвокатом Шкабуро О.В., який діє на представництво інтересів відповідача, подано до суду заяву про вступ у справу як представника /вх.№22247/26 від 26.06.2026/.

Суддя Петренко Н.Д. відповідно до Наказу голови суду від 08.07.2026 №87-в перебувала у відпустці з 15.07.2026 по 28.08.2026 включно.

Після виходу з відпустки суддею оглянуто наявні матеріали справи та встановлено наступне.

02.07.2026 судом від відповідача ФОП Фольваркова В.А. отримано відзив на позовну заяву /вх.№23145/26 від 02.07.2026/, в якому відповідач категорично не погоджується з позовною заявою та вважає її необґрунтованою.

При цьому, сторона відповідача не заперечує факт укладення між сторонами Договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/НХ-26-1НЮ від 07.01.2026. В той же час, на думку відповідача, з наданих позивачем доказів встановити, коли саме була направлена відповідачу на електронну пошту рознарядка №НХ04/1371 на поставку товару - не можливо. Відповідач вказує, що наданий до позову фотознімок екрану не дає можливості встановити дату направлення рознарядки відповідно до п. 4.2 Договору.

В той же час, як зауважує сторона відповідача, неможливість виконання Договору з боку відповідача виникла внаслідок його мобілізації до лав Збройних Сил України.

Так, 17.04.2026 відповідач листом № 17 повідомив позивача що на підставі Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), був призваний до лав Збройних Сил України безстроково.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", військова мобілізація є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), що унеможливлює виконання господарських зобов`язань.

Відповідач вказує, що станом на момент укладення Договору відповідач, хоч і був мобілізований але проходив курс базової загальновійськової підготовки, що дозволяло йому здійснювати підприємницьку діяльність. Однак з 01.04.2026 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 та після 11.04.2026 не має можливості виконувати умови укладеного Договору. Саме в наслідок переведення до іншої військової частини (з 01.04.2026), з метою виконання бойових (спеціальних) завдань, відповідач Фольварков В.А. не міг в подальшому виконувати умови укладеного Договору.

Відповідач звертає увагу на те, що такі обставини виникли вже після укладення Договору та поза волею відповідача. На підставі зазначеного відповідач не повинен та не може нести відповідальність у вигляді нарахування штрафу та пені за Договором.

25.06.2026 з боку представника відповідача подано до суду заяву про вступ та 29.06.2026 представнику відповідача надано доступ до матеріалів справи, завдяки чому сторона відповідача мала можливість ознайомитись з позовом. Таким чином, відповідач вважає, що строк для подання відзиву не пропущений з боку відповідача. В той же час розуміючи, що провадження в справі було відкрито 11.06.2026, у випадку, якщо суд прийме рішення, що стороною відповідача пропущений строк для подання відзиву, відповідач просить поновити пропущений процесуальний строк на підставі вищенаведених обставин.

Окрім того, 02.07.2026 відповідачем подано до суду клопотання про зменшення розміру неустойки /вх.№23151/26 від 02.07.2026/, в якому відповідач просить у випадку, якщо суд відхилить аргументи, наведені відповідачем у відзиві та прийде до висновку про задоволення позову - зменшити розмір штрафу та пені на 90 відсотків.

При цьому сторона ФОП Фольваркова В.А. зауважує, що у даній справі позивачем не зазначається про заподіяння позивачу збитків у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором.

Також відповідач посилається на те, що його було мобілізовано до лав Збройних Сил України. Наразі він проходить службу та бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, що у свою чергу призводить до неможливості виконання зобов`язань по Договору.

В даному випадку сторона відповідача вважає, що стягнення з відповідача штрафу та пені у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення строків виконання зобов`язань. Отже, зменшення розміру пені, на даний момент є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін. З урахуванням ненадання позивачем доказів понесення ним у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання збитків та розміру таких збитків, а також того, що станом на момент вирішення спору відповідач здійснює захист Держави від збройної агресії, керуючись вимогами ст. 551 ЦК України, просить про зменшення штрафа та пені.

Також, 02.07.2026 судом від АТ Українська залізниця отримано відповідь на відзив /вх.№23189/26 від 02.07.2026/, в якій позивач просить прийняти відповідь на відзив до матеріалів справи №916/2349/26 та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

При цьому позивач зауважує, що пунктом 4.5 договору сторони домовились, що рознарядка Покупця на товар / вимога Покупця направляються ним Постачальнику, зокрема, у такий спосіб - шляхом відправлення на електронну адресу Постачальника (зазначену в розділі Місцезнаходження та реквізити Сторін цього Договору) копії відповідної рознарядки / вимоги в форматі РDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим Постачальником з дати його направлення Покупцем на електронну адресу Постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення Покупця. З долучених матеріалів до позовної заяви, роздруківка з програмного забезпечення АС МЕГАПОЛІС, вбачається, що письмова рознарядка №НХ04/1371 від 17.04.2026 була направлена на електронну адресу fopfolvarkovva@meta.ua - 17.04.2026 (додатки до відповіді на відзив: збільшення 1 рознарядки, збільшення 2 рознарядки). Отже, твердження ФОП Фольварков Володимир Андрійович про те, що Наданий до позову фотознімок екрану не дає можливості встановити дату направлення рознарядки відповідно до п. 4.2 Договору не підтверджується належними та допустимими доказами, як вимагають ст. 76, ст. 78 ГПК України, суперечить умовам пункту 4.5 договору та спростовується наведеним.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву наголошує, що листом №17 від 17.04.2026 повідомив Позивача про те, що був мобілізований на підтвердження чого надає зазначений лист. За змістом вказаного листа ФОП Фольварков Володимир Андрійович повідомляє, що його мобілізація унеможливлює поставку товару за договором з ідентифікатором №UA-2026-01-30-002981-a-c1. Позивач звертає увагу на те, що спір у даній справі виник між сторонами за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/НХ-26-1НЮ від 07.01.2026, укладеним за результатами процедури закупівлі №UA-2025-12-19- 020788-a. В той же час, Відповідач посилається, як вказується у наданому ним листі №17 від 17.04.2026, на іншу процедуру закупівлі №UA-2026-01-30-002981-a-c1, за результатами якої між сторонами було укладено інший договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/НХ-26-71НЮ від 06.03.2026 у період, коли Фольварков Володимир Андрійович вже був мобілізований, ще й перебував на навчаннях за програмою базової загальновійськової підготовки (ВОС-100), про що ним надається свідоцтво до сертифіката НОМЕР_3 від 29.03.2026, згідно з яким Фольварков Володимир Андрійович проходив навчання у період з 07.02.2026 до 29.03.2026. Таким чином, ФОП Фольварков Володимир Андрійович підтверджує, що факт його мобілізації жодним чином не обмежував подальше здійснення ним підприємницької діяльності, що виразилося у прийнятті ним участі у публічних закупівлях та укладанні інших договорів, за умовами яких передбачається виконання зобов`язань, відповідно до ст. 629 ЦК України, що спростовує твердження ФОП Фольварков Володимир Андрійович про неможливість виконати свої зобов`язання за укладеним договором через військовий призов.

Разом з тим, згідно з пунктом 10.2 договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/НХ-26-1НЮ від 07.01.2026 сторони визначили, що сторона, що не може виконати зобов`язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів з дати повідомлення. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат в якому зазначений конкретний строк дії таких обставин, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами. Відповідно до пункту 10.5 договору якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2 цього договору, про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього Договору та/або звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором. У додатках до відзиву на позовну заяву Відповідачем надається довідка №182/51 від 05.02.2026 за формою 5, виданою військовою частиною НОМЕР_4 , за змістом якої зазначається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації з 31.01.2026. Матеріалами даної справи підтверджується, що незважаючи на факт мобілізації від 31.01.2026, Відповідач мав можливість і здійснював свою підприємницьку діяльність після військового призову. При цьому, за відзивом на позовну заяву та наданими Відповідачем документами, не повідомляється, які саме поважні причини завадили йому направити до АТ Укрзалізниця письмове повідомлення про настання обставин непереборної сили у 5-ти денний строк, відповідно до пункту 10.2 договору, тобто, до 06.02.2026 включно. Натомість, за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ОД/ НХ-26-1НЮ від 07.01.2026 Відповідач не направляв ані повідомлення, ані листа, аналогічного за змістом листа №17 від 17.04.2026, із зазначенням вірного номера процедури закупівлі, №UA-2025-12-19-020788-a та номеру договору.

Позивач наголошує на тому, що з огляду на матеріали справи, надані сторонами, вбачається, що договір між сторонами було укладено 07.01.2026, військовий призов відповідача під час мобілізації відбувся 31.01.2026, повідомлення про настання форс-мажорних обставин у визначений договором строк відповідачем не направлялось, письмова рознарядка №НХ04/1371 від 17.04.2026 не виконана. При цьому, як вказувалось вище, ФОП Фольварков Володимир Андрійович продовжував здійснювати свою підприємницьку діяльність без жодних обмежень (укладав договір №ОД/НХ-26-71НЮ від 06.03.2026), вже будучи мобілізованим з 31.01.2026. За таких обставин, позивач вважає, що відповідач порушив умови пунктів 4.2, 10.2 договору, наслідком чого є втрата права на звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань, згідно з пунктом 10.5 договору та стягнення штрафних санкцій, передбачених пунктом 9.3.1 договору.

Додатково позивач зауважує, що за результатами вивчення відзиву на позовну заяву та долучених документів, для позивача залишаються незрозумілими підстави, з яких відповідач не посилається на п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Частиною 2 ст. 227 ГПК України визначено, що з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Учасниками справи у справах позовного провадження є сторони та треті особи (частина перша статті 41 ГПК України). Сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 ГПК України (частина перша статті 45 ГПК України).

Згідно з частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судом досліджено докази, подані стороною відповідача на підтвердження перебування відповідача на військовій службі за призовом під час мобілізації.

Так, відповідно до довідки форми № 5 виданою військовою частиною № НОМЕР_4 , солдат ОСОБА_1 з 31.01.2026 перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації.

Згідно з свідоцтвом до сертифіката НОМЕР_3 солдат ОСОБА_1 у період з 07.02.2026 по 29.03.2026 навчався за програмою базової загальновійськової підготовки.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 112 від 11.04.2026, наказано вважати такими, що вибули в район виконання завдань, які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою виконання бойових (спеціальних) завдань: 22 солдата, зокрема ОСОБА_1 .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року по справі № 754/947/22 зазначила:

«ІІ. Щодо введення воєнного стану та функціонування військових формувань.

46. Відповідно до статті 2 Закону № 389-VIII правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

47. У разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни (частина перша статті 4 Закону № 1932-ХІІ). Зазначена норма права відповідає положенням пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України.

48. Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються: межі території, на якій вводиться воєнний стан, час введення і строк, на який він вводиться; завдання військового командування, військових адміністрацій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо запровадження і здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

49. Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 389-VIII військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

50. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону № 389-VIII). Подібне визначення міститься в абзаці чотирнадцятому статті 1 Закону № 1932-ХІІ.

51. Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій [абзац п`ятий частини першої статті 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII)]. Подібне визначення міститься в абзаці тринадцятому статті 1 Закону № 1932-ХІІ.

52. Згідно з абзацами першим - другим частини першої статті 39 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом № 3543-XII. На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

53. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань (абзац третій частини першої статті 39 Закону № 2232-XII).

54. У абзаці четвертому статті 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

55. У частині першій статті 3 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації.

56. Зміст мобілізації становить:

- переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду;

- переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на організацію і штати воєнного часу (частина четверта статті 3 Закону № 3543-XII).

57. Згідно із частинами першою - третьою та восьмою статті 4 Закону № 3543-XII організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

58. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

59. З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

60. Генеральний штаб відповідно до покладених на нього завдань в особливий період, крім функцій, визначених у підпунктах 1-150 цього пункту, організовує стратегічне розгортання Збройних Сил та інших складових сил оборони і переведення військових частин на організацію та штати воєнного часу [абзац третій підпункту 152 пункту 4 Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 30 січня 2019 року № 23/2019 (далі - Положення про Генштаб)].

61. Системний аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що воєнний стан є загальним правовим режимом, що вводиться в Україні та створює юридичні рамки (правову конструкцію) для діяльності всіх державних інститутів, економіки та суспільства в умовах збройної агресії. Такий захід є системним, комплексним і загальнодержавним, який змінює правовий режим функціонування держави в цілому. Натомість переведення на організацію і штати воєнного часу є конкретним військово-організаційним заходом, який є наслідком та складовою частиною введення воєнного стану та оголошення мобілізації. Цей захід стосується внутрішньої структури та чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань з метою приведення їх у максимальну бойову готовність.

ІІІ. Щодо введення воєнного стану та мобілізації

62. Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.

63. У зв`язку із цим Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - Указ), ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Станом на момент прийняття цієї постанови воєнний стан не скасований.

64. У пункті 2 Указу Президент України постановив: військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати визначені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

65. Крім того, Президент України у пункті 1 Указу від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановив: оголосити та провести загальну мобілізацію (пункт 1).

66. Отже, враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24 лютого 2022 року та станом на момент прийняття цієї постанови в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.»

З урахуванням вказаного, враховуючи факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об`єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи, господарський суд приходить до висновку, що провадження у справі № 916/2349/26 слід зупинити до припинення перебування відповідача на службі за призовом під час мобілізації.

При цьому суд зобов`язує відповідача повідомити суд про усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у справі.

Керуючись п. 3 3 ч. 1 ст. 227, ст. ст. 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Зупинити провадження у справі № 916/2349/26 до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 на службі за призовом під час мобілізації.

2. Зобов`язати учасників справи повідомити суд про усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвала складена та підписана 10.09.2026.

Ухвала набрала законної сили 10.09.2026 та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 254, 255 ГПК України.

Суддя Н.Д. Петренко