Ухвала суду № 139670704, 10.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"10" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2644/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк

за участю представників:

від позивача Голубова Д.В.,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Брама до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал Транс Сервіс про стягнення заборгованості у загальній сумі 33732,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вест Брама звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал Транс Сервіс про стягнення заборгованості у загальній сумі 33732,42 грн., у т.ч.: основного боргу у розмірі 29999,99 грн., пені 2567,04 грн., інфляційного збільшення 908,69 грн., 3% річних -256,70 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № МП104 від 24.01.2025 р. щодо здійснення своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Також разом із позовною заявою позивачем подано до господарського суду клопотання про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката (вх. № 22238/26 від 25.06.2026), відповідно до якого ТОВ Вест Брама просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2026 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Брама прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2644/26, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21 липня 2026 р. об 11:30 год.

15.07.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Брама через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 24859/26), відповідно до якої позивач просить суд надати його представнику - адвокату Дучалу Олегу Федоровичу можливість участі у судовому засіданні, яке призначено на 21 липня 2026 р. об 11:30 год., по справі № 916/2644/26 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2026 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Брама про участь у судовому засіданні по справі № 916/2644/26, яке призначене на 21 липня 2026 р. об 11:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

20.07.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Брама через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 25416/26), відповідно до якої позивач повідомляє суд, що у судовому засіданні 21.07.2026 р. об 11:30 год. братиме участь помічник адвоката Дучала Олега Федоровича - Голубова Дар`я Вікторівна, яка діє на підставі посвідчення помічника адвоката України № 117, виданого 29 березня 2023 року та наказу № 34/26 від 17.07.2026 р.

20.07.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал Транс Сервіс через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про долучення доказів, закриття провадження у справі та зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 25424/26), відповідно до якої відповідач просить суд долучити до матеріалів справи докази добровільної сплати відповідачем боргу та штрафних санкцій на загальну суму 33732,42 грн., закрити провадження у справі № 916/2644/26 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору та зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з 20000,00 грн. до 2000,00 грн.

У поданій заяві відповідач зазначає, що після відкриття провадження у справі відповідач добровільно та у повному обсязі сплатив на користь позивача суму основного боргу, а також заявлені суми інфляційних втрат, пені та 3% річних. Факт повної оплати підтверджується доданою платіжною інструкцією № 454 від 20 липня 2026 року на загальну суму 33732,42 грн. При цьому відповідач наголошує, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу у сумі 20000,00 грн. є вочевидь завищеним, неспівмірним із ціною позову та складністю справи. Так, відповідач зазначає про неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу із ціною позову, оскільки ціна позову складає 33732,42 грн., натомість заявлені витрати на адвоката (20000 грн) становлять майже 60% від суми позовних вимог, що суперечить принципам розумності та справедливості. Разом з тим відповідач зауважує про незначну складність справи, оскільки справа стосується стягнення безспірної заборгованості за типовим договором поставки. Доказова база обмежується договором, видатковою накладною та розрахунком. За ствердженням відповідача, підготовка такої позовної заяви не потребує значних витрат часу, глибокого аналізу судової практики чи проведення експертиз; обсяг виконаної роботи: позовна заява сформована в системі Електронний суд. Разом з тим, як зазначає відповідач, з огляду на закриття провадження у справі (добровільне виконання), адвокат позивача не братиме участі в судових засіданнях, не готуватиме відповідь на відзив та інші процесуальні документи по суті спору. Фактичний обсяг наданих послуг зводиться виключно до складання шаблонної позовної заяви.

Судове засідання, призначене на 21.07.2026 р. об 11:30 год., не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у Одеському районі повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.07.2026 р. судове засідання призначено на 10 вересня 2026 р. о 12:00 год.

29.07.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Брама через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 26452/26), відповідно до якої позивач просить суд надати представнику позивача - помічнику адвоката Дучала Олега Федоровича - Голубовій Дар`ї Вікторівні, яка діє на підставі посвідчення помічника адвоката України № 117, виданого 29 березня 2023 року та наказу № 34/26 від 17.07.2026 р., можливість участі у судовому засіданні 10 вересня 2026 р. о 12:00 год. та у всіх наступних судових засіданнях по справі № 916/2644/26 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2026 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Брама про участь у судовому засіданні по справі № 916/2644/26, яке призначене на 10 вересня 2026 р. о 12:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

31.08.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Брама через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшли заперечення на клопотання (заяву) (вх. № 29486/26), відповідно до яких позивач просить суд відмовити у задоволенні заперечень відповідача щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу; стягнути з ТОВ Універсал Транс Сервіс на користь ТОВ Вест Брама витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. у повному обсязі.

Так, позивач вказує, що відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та попереднього звіту адвоката (наявні в матеріалах справи) адвокатом було виконано комплекс робіт, який включав: надання клієнту усних та письмових консультацій щодо справи; здійснення комунікації з клієнтом щодо перебігу та стану процесу стягнення заборгованості; надання правових консультацій та висновків у межах справи; опрацювання матеріалів, необхідних для звернення до суду; аналіз договорів поставки, первинних документів та банківських документів; опрацювання законодавчої бази, яка регулює спірні правовідносини; формування правової позиції; підготовка позовної заяви; здійснення розрахунку позовних вимог, у тому числі основного боргу, інфляційних втрат, пені та 3% річних; формування повного пакета документів для направлення до суду та відповідачу; підготовка та направлення відповідних процесуальних документів; представництво інтересів позивача у Господарському суді Одеської області; підготовку процесуальних документів, необхідних у ході розгляду справи. З огляду на вказане, фактичний обсяг роботи є більшим, ніж звичайна підготовка та подання шаблонної позовної заяви, як зазначає це відповідач.

При цьому, як стверджує позивач, на момент подання позовної заяви у відповідача був відсутній електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, у зв`язку з цим позивач не мав можливості виконати направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів шляхом надсилання їх до електронного кабінету відповідача, а тому позовна заява з додатками була належним чином підготовлена та направлена відповідачу поштовим відправленням, що зумовило додаткову роботу адвоката щодо формування належного пакета документів, його підготовки до поштового направлення та забезпечення належного підтвердження виконання позивачем процесуальних обов`язків.

Крім того, позивач зауважує, що судом було призначено розгляд справи з викликом сторін, що саме по собі свідчило про необхідність подальшої процесуальної роботи та забезпечення участі представника позивача у судовому розгляді. Призначене судове засідання надалі переносилося, у зв`язку з чим адвокатом здійснювалися додаткові процесуальні дії для забезпечення участі представника позивача у розгляді справи, у тому числі готувалися та подавалися повторні клопотання щодо участі адвоката та помічника адвоката у судовому засіданні.

Таким чином, позивач наголошує, що твердження відповідача про те, що фактичний обсяг роботи адвоката обмежився виключно підготовкою позовної заяви, не відповідає матеріалам справи та фактичному перебігу судового провадження.

Разом з тим позивач вказує, що сам факт незгоди відповідача з розміром заявлених витрат не є достатньою підставою для їх зменшення, оскільки відповідач повинен довести конкретні обставини, які свідчать про те, що заявлений розмір витрат не відповідає складності справи, фактичному обсягу роботи, часу, витраченому адвокатом, або іншим критеріям, визначеним процесуальним законодавством.

Натомість, як наголошує позивач, у поданій заяві відсутні будь-які розрахунки, аналіз ринкової вартості аналогічних юридичних послуг чи інші об`єктивні докази, які б свідчили про завищення вартості правничої допомоги.

Водночас позивач вказує, що відповідач дійсно здійснив оплату на загальну суму 33732,42 грн., однак вже після відкриття позовного провадження, відповідно зазначену оплату не можна вважати здійсненою добровільно.

Таким чином, за ствердженням позивача, саме бездіяльність відповідача щодо своєчасного виконання грошового зобов`язання стала причиною виникнення для позивача необхідності понести витрати на професійну правничу допомогу. Тому позивач наголошує, що у зв`язку з цим погашення відповідачем заборгованості після відкриття провадження у справі не може бути використане ним як підстава для уникнення компенсації позивачу витрат, понесених у зв`язку з необхідністю судового захисту, оскільки у позивача виникає право на відшкодування понесених у справі витрат незалежно від того, хто ініціює закриття провадження у справі.

Відтак, позивач стверджує, що факт подальшого виконання відповідачем заявлених позовних вимог не змінює обставин, які існували на момент звернення до суду, а саме порушення відповідачем своїх зобов`язань та необхідності судового захисту прав позивача.

09.09.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал Транс Сервіс через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 30517), відповідно до яких відповідач просить суд задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір витрат ТОВ Вест Брама на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, з 20000,00 грн. до 2000,00 грн.

Так, відповідач зазначає, що дії щодо копіювання документів, формування поштових відправлень, відвідування відділень поштового зв`язку є технічно-адміністративними (канцелярськими) обов`язками сторони у справі, не потребують спеціальних знань у галузі права і не є правничою допомогою. Покладення витрат за виконання суто канцелярських обов`язків на іншу сторону за адвокатськими тарифами є безпідставним.

Додатково відповідач наголошує на відсутності складності справи та стандартного характеру процесуальних дій, порушенні принципу розумності та співмірності витрат, а також добровільному виконанні зобов`язання та припиненні спору.

У судовому засіданні 10 вересня 2026 року представник позивача підтверджує здійснення оплати відповідачем та підтримує заяву про закриття провадження. Також представник позивача просить суд відмовити у задоволенні клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем ТОВ Універсал Транс Сервіс сплачено на користь позивача ТОВ Вест Брама заборгованість у загальному розмірі 33732,42 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 454 від 20.07.2026 р. з призначенням платежу: олива моторна згідно рахунку РО-0030996 від 13.03.26 з додатковою пенею 2567.00 грн і інфляційним збільшенням 908.69 грн. у сумі 28110.35 грн., ПДВ -20% 5622.07 грн..

Відтак, враховуючи сплату відповідачем заборгованості у загальному розмірі 33732,42 грн., що також підтверджено позивачем, господарський суд дійшов висновку, що предмет спору між сторонами по справі про стягнення 33732,42 грн. заборгованості відсутній.

Отже, враховуючи викладене, приймаючи до уваги подання відповідачем заяви про закриття провадження у справі № 916/2644/26 у зв`язку з відсутністю предмету спору, господарський суд вважає, що у зв`язку із сплатою ТОВ Універсал Транс Сервіс заборгованості у розмірі 33732,42 грн., що заявлялася позивачем до стягнення, предмет спору між сторонами відсутній.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги відсутність спору між сторонами по справі, господарський суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі за заявленим Товариством з обмеженою відповідальністю Вест Брама позовом.

Щодо розподілу судових витрат у справі суд зазначає наступне.

Так, як вже зазначалося судом вище, відповідачем погашено заявлену позивачем до стягнення заборгованість вже після пред`явлення останнім позову до суду, про що свідчить й сама платіжна інструкція № 454 від 20.07.2026 р. на суму 33732,42 грн., тобто після подачі позивачем позовної заяви (вх. № 2710/26 від 25.06.2026) до Господарського суду Одеської області, а відтак заборгованість сплачена саме за даною господарською справою № 916/2644/26.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи те, що відповідач сплатив суму боргу після звернення позивача до суду із заявленим позовом, у зв`язку з чим позивач не підтримує своїх вимог внаслідок задоволення відповідачем вимог позивача після пред`явлення позову, та провадження у справі підлягає закриттю з цих підстав, суд вважає, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача (з урахуванням коефіцієнту 0.8 у зв`язку з подачею позову через Електронний суд).

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;

2) відсутній предмет спору;

3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Статтею 130 ГПК України врегульовано розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Так, згідно з положеннями частини третьої вказаної статті у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Буквальний аналіз другого речення частини третьої статті 130 ГПК України показує, що для її застосування - щоб суд присудив стягнення з відповідача понесені позивачем витрати у справі - необхідними є наявність таких складових елементів (умов):

1) позивач не підтримує своїх вимог;

2) це відбулося внаслідок їх (вимог) задоволення, яке в свою чергу має бути здійснене

3) відповідачем

4) після пред`явлення позову.

Терміни відмова позивача від позову та позивач не підтримує своїх вимог, які використовуються в нормах ГПК України, не є тотожними за їх мовним викладенням, тому не можуть тлумачитись однаково за допомогою мовного способу тлумачення. Відмова позивача від позову передбачає його активну дію, яка проявляється шляхом подання суду відповідної заяви. Не підтримання своїх вимог може проявлятись як у вигляді активної дії з відмови від позову, так і шляхом пасивної поведінки з невчинення дій на підтримання своїх вимог.

Якщо застосовувати логічний спосіб тлумачення норм частини третьої статті 130 ГПК України можна дійти висновку, що законодавець умисно застосував різні терміни в нормах першого та другого реченнях цієї частини, оскільки не підтримувати позовні вимоги позивач може як шляхом відмови від позову, так і внаслідок відсутності предмета спору. Дійсний зміст норми другого речення частини третьої статті 130 ГПК України полягає в тому, що таке не підтримання позовних вимог сталось внаслідок їх задоволення відповідачем після пред`явлення позову, а не в тому, в який саме спосіб позивач не підтримує свої позовні вимоги.

Системний спосіб тлумачення норм частини третьої статті 130 ГПК України звертає увагу на те, що стаття 130 ГПК України містить назву Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду. При цьому закриття провадження у справі згідно з частиною першою статті 231 ГПК України здійснюється не лише внаслідок відмови позивача від позову, а й внаслідок відсутності предмету спору. Тому норми частини третьої статті 130 ГПК України мають застосовуватись у разі закриття провадження у справі не лише через відмову позивача від позову, а й через відсутність предмету спору.

При цьому у постанові від 05 березня 2026 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 917/1161/25 зазначив, що при застосуванні ч. 3 ст. 130 ГПК у разі закриття судом провадження за відсутності предмета спору (на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК ГПК) немає значення, ким саме було ініційоване питання про закриття провадження - сторонами, зокрема, позивачем, чи судом. При цьому об`єднана палата вказала, що зазначення у нормі права, викладеній у другому реченні частини третьої статті 130 ГПК України, вказівки на те, що для стягнення судових витрат з відповідача умовою є задоволення позовних вимог саме відповідачем, має юридичне значення. Так, задоволення після пред`явлення позову позовних вимог відповідачем фактично є свідченням того, що відповідач: 1) погодився з тим, що позов пред`явлено до належного відповідача, 2) визнає позовні вимоги. Іншими словами, задоволення позовних вимог відповідачем суд може вважати свідченням того, що пред`явлення позову цим позивачем до цього відповідача відбулося внаслідок неправомірного діяння відповідача, що і виступає підґрунтям необхідності покладення на такого відповідача судових витрат із розгляду справи. Однак те, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок того, що предмет спору перестав існувати після задоволення позовних вимог іншою особою - не відповідачем у справі, - саме по собі не може бути ані свідченням обґрунтованості позову, ані свідченням неправомірної поведінки відповідача у межах конкретного спору.

Суд зазначає, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття.

Разом з тим, у вказаній постанові об`єднана палата сформувала, зокрема, такий висновок щодо застосування частини 3 статті 130 та пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України: (1) у позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем; (2) при цьому немає значення, чи було провадження закрито за клопотанням позивача, відповідача чи з ініціативи суду.

Відтак, частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

У ч.ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Наразі на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до матеріалів справи копії акта приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2026 р. до договору про надання правової допомоги № 08/2024 від 01.08.24 р. та додаткової угоди від 15.06.2026 року; попередній звіт адвоката від 15.06.2026 року, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 115798 від 24.06.2026 р., договір про надання правової допомоги № 08/2024 від 01 серпня 2024 р., додаткову угоду від 15.06.2026 р. до договору про надання правової допомоги № 08/2024 від 01.08.2024 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Вест Брама (клієнт) та адвокатом Дучалом Олегом Федоровичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов п.п. 1.1 якого на умовах цього договору клієнт дає завдання адвокату та зобов`язується оплатити його послуги, а адвокат зобов`язується відповідно до завдання клієнта щомісячно надавати йому юридичні послуги, а саме: надання усних та/або письмових консультацій з поточних питань господарської діяльності клієнта працівникам клієнта, в тому числі працівникам юридичного відділу та керівництву; формування стратегії клієнта з вирішення будь-якого юридичного питання; надання правової допомоги при укладенні договорів; надання правової допомоги при підготовці будь-яких процесуальних документів; надання правової допомоги при підготовці локальних нормативно-правових актів та інших документів правового характеру; ведення переговорів з контрагентами від імені клієнта; підготовка та розгляд господарських договорів клієнта, підготовка протоколів розбіжностей до них; представлення інтересів клієнта в усіх без виключення підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування, а також в усіх без виключення державних та недержавних органах, перед фізичними особами, в тому числі, але не обмежуючись у органах внутрішніх справ, податкових органах, в т.ч. податковій міліції, Національній поліції України, структурних підрозділах прокуратури України та інших правоохоронних органах, органах державної виконавчої служби, судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі положеннями чинних в Україні ГПК. ЦПК, КПК, КУпАП та КАС.

За умовами п. 3.1 договору № 08/2024 від 01.08.2024 р. клієнт зобов`язаний, зокрема, оплачувати послуги адвоката в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1 договору № 08/2024 від 01.08.2024 р. вартість послуг, передбачених цим договором, є договірною, визначається за згодою сторін. Оплата за послуги здійснюється у розмірі та у порядку, передбачених відповідною додатковою угодою до цього договору. У разі якщо сторони не уклали таку додаткову угоду, то оплата за фактично надані послуги здійснюється на підставі актів приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 5.1 договору № 08/2024 від 01.08.2024 р. на підтвердження факту надання адвокатом клієнту юридичних послуг відповідно до умов цього договору складається акт приймання-передачі наданих послуг. Адвокат складає та передає зазначений акт клієнту для підписання. В акті зазначаються обсяг наданої адвокатом правової допомоги і її вартість.

Положеннями п.п. 10.1, 10.2 договору № 08/2024 від 01.08.2024 р. погоджено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк цього договору починає свій перебігу момент, визначений у п. 10.1 цього договору та закінчується після повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

У подальшому - 15 червня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Вест Брама (клієнт) та адвокатом Дучалом Олегом Федоровичем (адвокат) було підписано додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 08/2024 від 01.08.2024 р., пунктом 1 якої передбачено, що на умовах цього договору клієнт дає завдання адвокату та зобов`язується оплатити його послуги, а адвокат зобов`язується відповідно до завдання клієнта надати йому правову допомогу при стягненні заборгованості з ТОВ Універсал Транс Сервіс за договором поставки № МП104 від 24.01.2025 року, а також пені, інфляційних втрат, 3% річних в позовному провадженні в Господарському суді Одеської області на користь ТОВ Вест Брама.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди від 15.06.2026 р. для виконання цієї додаткової угоди до договору клієнт доручає адвокату: представляти інтереси клієнта при розгляді господарської справи в господарському суді, при апеляційному оскарженні в господарському суді апеляційної інстанції; опрацювати документи (договір поставки, первинні документи, банківські документи) та розробити правову позицію у справі, надавати клієнту усні та письмові консультації по справі; підготовити процесуальні документи по справі, в тому числі, але не обмежуючись: позовну заяву, клопотання, заяви, письмові пояснення, адвокатські запити, а в разі апеляційного оскарження - апеляційну скаргу або заперечення на апеляційну скаргу, а також інші документи, необхідні для розгляду справи; подати матеріали в суд; оскаржувати у разі необхідності судові акти (рішення, ухвали) до апеляційної та касаційної судової інстанції та в інший, передбачений законом спосіб; виконувати інші доручення та завдання клієнта правового характеру. При виконанні представницьких функцій клієнт делегує адвокату наступні права: підписувати та подавати позовні заяви, клопотання, звернення, заяви, скарги, апеляційні скарги, завіряти копії документів, вести справу в господарському суді, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, визнати позов (всі або частину позовних вимог), користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, наданими Господарським процесуальним кодексом України.

За умовами п. 5 додаткової угоди від 15.06.2026 р. за послуги, зазначені в пунктах 1, 2 цієї додаткової угоди до договору, клієнт сплачує адвокату фіксований розмір гонорару в сумі 20000,00 грн. без ПДВ за роботу адвоката.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю Вест Брама (клієнт) та адвокатом Дучалом Олегом Федоровичем (адвокат) складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2026 р., відповідно до п. 1 якого адвокатом було надано клієнту правову допомогу при стягненні заборгованості з ТОВ Універсал Транс Сервіс за договором поставки № МП10 від 24.01.2025 року, а також пені, інфляційних втрат, 3% річних в позовному провадженні в Господарському суді Одеської області.

Згідно з п. 2 акта приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2026 р. фіксований розмір гонорару адвоката за надані послуги відповідно до п. 5 додаткової угоди від 15.06.2026 року до договору про надання правової допомоги № 08/2024 від 01.08.2024 р. становить 20000,00 грн.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи попереднього звіту адвоката від 15.06.2026 р., адвокатом Дучалом О.Ф. мали бути надані ТОВ Вест Брама наступні послуги: надання клієнту усних та письмових консультацій по справі, здійснення комунікації з клієнтом щодо перебігу та стану процесу стягнення, надання консультацій та правових висновків у межах справи, підготовка позовної заяви до ТОВ Універсал Транс Сервіс: опрацювання матеріалів для позову, аналіз документів в обґрунтування позову, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, формування правової позиції, складання позовної заяви та розрахунку позовних вимог, формування пакету документів (позовної заяви з додатками) для направлення документів на адресу ТОВ Універсал Транс Сервіс та на адресу Господарського суду Одеської області; підготовка за необхідності інших процесуальних документів по справі, в тому числі, але не обмежуючись: клопотання, заяви, відповідь на відзив, заперечення, письмову пояснення, адвокатські запити у кількості не більше 5 документів); представництво інтересів ТОВ Вест Брама у Господарському суді Одеської області під час розгляду справи, за необхідності участь у судових засіданнях у справі (не більше 2 судових засідань); направлення позовної заяви з додатками на адресу ТОВ Універсал Транс Сервіс та Господарського суду Одеської області.

Крім того, як вбачається з наявної в матеріалах справи платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 115798 від 24.06.2026 р., ТОВ Вест Брама сплачено на користь адвоката Дучала О.Ф. грошові кошти у розмірі 20000,00 грн.

У відповідності до ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим слід зазначити, що наявні у матеріалах справи копії акта приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2026 р. до договору про надання правової допомоги № 08/2024 від 01.08.24 р. та додаткової угоди від 15.06.2026 року; попереднього звіту адвоката від 15.06.2026 року, платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 115798 від 24.06.2026 р., договору про надання правової допомоги № 08/2024 від 01 серпня 2024 р., додаткової угоди від 15.06.2026 р. до договору про надання правової допомоги № 08/2024 від 01.08.24 р., не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Між тим у ч. 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

За ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, відповідач із заявленим позивачем розміром витрат на оплату послуг адвоката не погоджується та просить суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн., про що зазначає у заяві про закриття провадження у справі від 20.07.2026 за вх. № 25424/26, вважаючи, що заявлена позивачем фіксована сума витрат на правову допомогу є неспівмірною зі складністю даної справи, ціною позову, обсягом виконаної роботи. Також відповідач наголошує, що з огляду на закриття провадження у справі (добровільне виконання) адвокат позивача не братиме участі в судових засіданнях, не готуватиме відповідь на відзив та інші процесуальні документи по суті спору, а фактичний обсяг наданих послуг зводиться виключно до складання шаблонної позовної заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 № 910/15621/19, від 07.09.2022 у справі № 912/1616/21 тощо, випливає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (аналогічний правовий висновок викладений в додатковій постанові ПЗАГС від 18.03.2025 р. по справі № 916/4066/23).

Відтак, господарський суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, враховуючи частини п`яту-сьому, дев`яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі № 916/1340/18.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Господарський суд погоджується з доводами відповідача про те, що сума витрат на правову допомогу є неспівмірною зі складністю даної справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи.

Наразі господарський суд зазначає, що складність даної справи не є високою, спірний договір є стандартним договором поставки, крім того, даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору купівлі-продажу (поставки). У спорах такого характеру, за відсутності особливостей поставки товару у спірних правовідносинах, відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту поставки товару і його часткової оплати, судова практика є сталою. Більш того господарський суд зауважує, що відповідач добровільно та у повному обсязі сплатив на користь позивача заборгованість у загальній сумі 33732,42 грн., у т.ч.: основного боргу у розмірі 29999,99 грн., пені 2567,04 грн., інфляційного збільшення 908,69 грн., 3% річних -256,70 грн., з огляду на суд дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, у зв`язку з чим відсутній предмет спору.

Також спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, натомість великої кількості законів чи підзаконних нормативно-правових актів, які підлягали би дослідженню адвокатом і застосуванню, не передбачають.

Крім того, суд, серед іншого, звертає увагу саме на виконаний адвокатом обсяг робіт (наданих послуг): складення позовної заяви, яка не є об`ємною, її текст викладено на 6 аркушах, більша частина з яких становить цитування умов договору та положень актів законодавства, що не потребувало значних зусиль адвоката, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження би яких адвокат витратив значний час. Також суд звертає увагу на те, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, не відноситься до категорії складних та не потребувала отримання будь-яких додаткових документів для підтвердження позовних вимог, вивчення судової практики тощо. Більш того господарський суд враховує, що відповідач не заперечував проти позовних вимог, а також сплатив заборгованість у повному обсязі під час розгляду справи.

Стосовно тверджень позивача про те, що на момент подання позовної заяви у відповідача був відсутній електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, у зв`язку з цим позивач не мав можливості виконати направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів шляхом надсилання їх до електронного кабінету відповідача, а тому позовна заява з додатками була належним чином підготовлена та направлена відповідачу поштовим відправленням, що зумовило додаткову роботу адвоката щодо формування належного пакета документів, його підготовки до поштового направлення та забезпечення належного підтвердження виконання позивачем процесуальних обов`язків, господарський суд зазначає наступне.

У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність установлено:

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 закону № 5076-VI).

Положення ч. 1 ст. 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачають, що видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Отже, послуги з формування пакету документів (позовної заяви з додатками) для направлення документів на адресу ТОВ Універсал Транс Сервіс та на адресу Господарського суду Одеської області не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені у ст.ст. 1, 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Відповідний висновок щодо видів правничої допомоги наведено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.11.2019 р. у справі № 9901/264/19.

Щодо тверджень позивача про те, що призначене судове засідання переносилося, у зв`язку з чим адвокатом здійснювалися додаткові процесуальні дії для забезпечення участі представника позивача у розгляді справи, у тому числі готувалися та подавалися повторні клопотання щодо участі адвоката та помічника адвоката у судовому засіданні, господарський суд зауважує, що позивач задля уникнення повторного звернення із аналогічними клопотаннями був наділений правом у першій заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду заявити клопотання про надання його представнику - адвокату Дучалу Олегу Федоровичу можливість участі у судовому засіданні, яке призначено на 21 липня 2026 р. об 11:30 год., а також у всіх наступних засіданнях суду по справі № 916/2644/26 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, чого товариством зроблено не було.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав лише для частково задоволення вимоги ТОВ Вест Брама та стягнення з ТОВ Універсал Транс Сервіс на його користь 5000,00 грн. витрат на правову допомогу, пов`язану з розглядом цієї справи у суді першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 129, 130, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 916/2644/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Брама до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал Транс Сервіс про стягнення заборгованості у загальній сумі 33732,42 грн. закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал Транс Сервіс (65012, м. Одеса, вул. Чорновола В`ячеслава, буд. 4, офіс № 8; код ЄДРПОУ 45193872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Брама (53407, Дніпропетровська область, Нікопольський район, м. Марганець, вул. Кленова, буд. 13, приміщення 1-4; код ЄДРПОУ 45062575) витрати по сплаті судового збору у сумі 2662/дві тисячі шістсот шістдесят дві/грн. 40 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 5000/п`ять тисяч /грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повну ухвалу складено та підписано 11 вересня 2026 року.

Суддя В.С. Петров