Ухвала суду № 139670424, 11.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"11" вересня 2026 р. Справа № 911/2734/26

Господарський суд Київської області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_1 )

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 )

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 )

до Релігійної організації «Релігійна громада парафія святого архистратига Михаїла Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) смт Бородянка Київської області» (07801, Київська область, Бучанський р-н, смт. Бородянка, вулиця Центральна, будинок №224-Д; код ЄДРПОУ 25567529)

про визнання недійсним рішення загальних зборів та статуту в новій редакції

В С Т А Н О В И В

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Релігійної організації «Релігійна громада парафія святого архистратига Михаїла Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) смт Бородянка Київської області» про визнання недійсним рішення загальних зборів та статуту в новій редакції.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 164 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Судом встановлено, що викладені у позовній заяві обставини щодо кількісного складу членів релігійної громади та визначення осіб, які мали право брати участь у загальних зборах 09.07.2023, містять взаємно неузгоджені відомості.

Так, у позовній заяві наведено різні показники щодо кількості членів релігійної громади - 224, 328.

Позивачі стверджують, що станом на 09.07.2023 до складу членів релігійної громади входило 224 осіб, перелік яких затверджено рішенням Загальних (Парафіяльних) зборів від 14.10.2022.

В той же час, згідно протоколу Загальних Парафіяльних зборів №1 від 31.07.2022 затверджено Список членів релігійної громади «Релігійна організація Українська Православна Церква парафія святого архистратига Михайла» у кількості 328 осіб (список членів Додаток №1). Вказаний Список переглядається один раз на рік та приймається на Загальних зборах релігійної громади і скріплюється підписом та печаткою настоятеля цієї релігійної організації та подається на затвердження керуючому Київською єпархією УПЦ.

Затверджено критерії членства у релігійній громаді: членом релігійної громади є особа, яка досягла 18-річного віку, визнає обов`язковість Статуту «Релігійна організація Українська Православна Церква парафія святого архистратига Михайла», Статуту управління Київської єпархії УПЦ, регулярно бере участь у богослужінні, сповідується та причащається, перебуває у канонічному послухові до настоятеля і не перебуває під забороною церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті, обов`язково знає на церковно-слов`янській мові псалом 50, 90, Символ Віри та молитву Отче Наш, включений до списку членів релігійної громади «Релігійна організація Українська Православна Церква парафія святого архистратига Михайла», та має посвідчення члена релігійної громади «Релігійна організація Українська Православна Церква парафія святого архистратига Михайла», яке видається за підписом та печаткою настоятеля парафії.

Згідно з частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, до матеріалів позовної заяви взагалі не додано Додатку №1 до протоколу Загальних Парафіяльних зборів №1 від 31.07.2022 «Список членів релігійної громади «Релігійна організація Українська Православна Церква парафія святого архистратига Михайла»», затвердженого керуючим Київською єпархією УПЦ, а також копій посвідчень членів релігійної громади, виданих за підписом та печаткою настоятеля парафії (фактично надано копії посвідчень лише 73 осіб).

Доказів зміни кількості членів релігійної громади з 328 до 224 матеріали справи не містять.

Вказані розбіжності мають істотне значення для обґрунтування позовних вимог, оскільки саме з твердженням про участь у загальних зборах осіб, які не мали статусу членів релігійної громади, позивачі пов`язують порушення порядку скликання та прийняття оспорюваних рішень.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2024 у справі №906/1330/21 звернула увагу на те, що членство у релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення та вимогах статуту відповідної релігійної громади, а питання членства має оцінюватися з урахуванням положень статуту та фактичних обставин діяльності громади.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2026 у справі №917/226/25 зазначено, що якщо позивач стверджує, що оспорювані рішення загальних зборів релігійної громади приймалися особами, які не були членами цієї громади, саме позивач має довести, на чому ґрунтуються такі твердження, тобто вказати критерії, які дозволяють встановити, чи є певна особа членом громади.

Отже, для підтвердження позовних вимог у частині незаконності участі окремих осіб у Загальних Парафіяльних зборах оформлених протоколом №1 від 09.07.2023, позивачам необхідно надати список дійсних членів релігійної громади, визначити критерії, за якими вони встановлюють наявність або відсутність у відповідної особи статусу члена релігійної громади, та надати на підтвердження таких обставин відповідні докази.

З огляду на наведене позивачам необхідно узгодити викладені у позовній заяві обставини щодо складу та кількості членів релігійної громади станом на 09.07.2023, а також надати докази, якими підтверджуються наведені обставини.

Крім того, відсутність Додатку №1 до протоколу Загальних Парафіяльних зборів №1 від 31.07.2022 не дає можливості належним чином перевірити наведені позивачами обставини, зокрема приналежність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до членів релігійної громади «Релігійна організація Українська Православна Церква парафія святого архистратига Михайла».

Також, суперечності містять і інші обставини.

Позивачі стверджують, що членом релігійної громади може бути виключно особа, яка досягла 18-річного віку. Це слідує і з протоколу Загальних Парафіяльних зборів №1 від 31.07.2022. У цих зборах, за поясненнями позивачів, взяли участь 209 членів громади (додаток № 2 до Протоколу).

У Додатку №2 до протоколу Загальних Парафіяльних зборів №1 від 31.07.2022 під №173 вказаний ОСОБА_5 .

При цьому, до позову додано документ під назвою «Список членів релігійної громади Української Православної Церкви парафія архистратиго-Михайлівської парафії Київської єпархії смт Бородянка Київської області» в якому під №10 зазначений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто особа, яка станом на день проведення Загальних Парафіяльних зборів 31.07.2022 не досягла 18-річного віку.

Отже, позовна заява містить суперечність між наведеним позивачами критерієм членства у релігійній громаді та відомостями, що містяться у поданих ними документах, оскільки особа, яка, за твердженнями позивачів, могла набути статусу члена релігійної громади лише після досягнення 18-річного віку, включена до списку членів такої громади до досягнення цього віку.

При цьому позивачами не наведено обставин та не надано доказів, які б пояснювали зазначену невідповідність, зокрема не зазначено, чи змінювалися встановлені критерії членства, чи допускали відповідні статутні документи можливість членства осіб, які не досягли 18-річного віку, та на якій саме підставі ОСОБА_5 був включений до списку членів релігійної громади та зазначений серед осіб, які брали участь у Загальних Парафіяльних зборах 31.07.2022.

Таким чином, у цій частині позовна заява не відповідає вимогам пункту 5 частини третьої статті 162 та частини другої статті 164 Господарського процесуального кодексу України та щодо чіткого викладення обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, зазначення та подання доказів на підтвердження таких обставин.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір є збором, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачами на підтвердження сплати судового збору надано чотири платіжні документи.

Разом з тим, судом встановлено, що у платіжних інструкціях № 8426-8433-0406-7298 та № 8426-8474-8174-5603 від 08.09.2026, платниками за якими зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно, реквізит «Призначення платежу» не заповнений.

Відповідно до пункту 37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, реквізитом платіжної інструкції є, зокрема, «Призначення платежу».

Згідно з пунктом 41 зазначеної Інструкції платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції таким чином, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція.

Отже, платіжний документ, який подається до суду на підтвердження сплати судового збору, має містити відомості, які дають можливість ідентифікувати відповідний платіж та встановити, що його здійснено саме за вчинення відповідної процесуальної дії.

Такий правовий підхід відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, в ухвалі від 29.02.2024 у справі № 920/662/23 та постанові від 30.03.2018 у справі № 914/1542/17, відповідно до яких платіжний документ має містити відомості, що дають можливість встановити, за яку саме процесуальну дію сплачено судовий збір.

У даному випадку відсутність у платіжних інструкціях № 8426-8433-0406-7298 та № 8426-8474-8174-5603 від 08.09.2026 відомостей у реквізиті «Призначення платежу» не дає можливості зі змісту самих платіжних документів встановити, що відповідні платежі здійснено саме як судовий збір за подання до Господарського суду Київської області цієї позовної заяви.

При цьому суд не робить висновку про фактичне незарахування відповідних коштів до спеціального фонду Державного бюджету України, а встановлює відсутність належного документального підтвердження сплати судового збору у встановленому процесуальним законом порядку.

Таким чином, позивачами не надано належних документів на підтвердження сплати судового збору в частині відповідних платежів, що є недоліком позовної заяви та підлягає усуненню шляхом подання належних документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За змістом частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання позивачам строку для усунення встановлених недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В

1. Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Релігійної організації «Релігійна громада парафія святого архистратига Михаїла Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) смт Бородянка Київської області» про визнання недійсними рішень загальних зборів та визнання недійсною нової редакції Статуту залишити без руху.

2. Заявникам усунути зазначені в цій ухвалі недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Надати суду докази направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви з додатками відповідачу.

3. Роз`яснити позивачам, що відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя С.М. Фурсова