Ухвала суду № 139669483, 10.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.09.2026Справа № 910/7290/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури

до Фонду державного майна України

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору державне підприємство «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб»

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

Представники:

не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник керівника Черкаської обласної прокуратури до Фонду державного майна України (відповідача-1) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (відповідача-2) про:

- визнання протиправним та скасування наказ Фонду державного майна від 04.01.2022 № 1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами, внесеними наказами від 30.09.2022 № 1138 та від 27.01.2023 № 140)» в частині включення до додатку 2 «Перелік єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у томі числі тих, що передані в оренду» позиції про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб»;

- визнання протиправним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 22.02.2023 № 0084-0 про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб».

За твердженням прокурора, відповідно до абзацу 2 частини 5 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» не підлягає приватизації єдиний майновий комплекс державного підприємства «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб», оскільки йому на праві господарського відання передано майно, що не підлягає приватизації відповідно до частини другої статті цього Закону, а саме: гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, без яких підприємство не зможе продовжувати господарську діяльність у разі передачі іншим суб`єктам господарювання державного сектору економіки.

Одночасно приватизація єдиного майнового комплексу державного підприємства «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб», яке є базовим виконавцем обласної Програми розвитку рибного господарства водойм Черкаської області та поліпшення їх екологічного стану на 2023-2028 роки, надає послуги щодо здійснення природоохоронних заходів з біологічної меліорації водних об`єктів шляхом проведення їх зариблення Кременчуцького водосховища, може вплинути на екологічну безпеку, підтримання екологічної рівноваги та стану річки Дніпро, забезпечення яких є обов`язком держави.

Прокурор подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії з приватизації майна єдиного майнового комплексу державного підприємства «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб», спрямовані на проведення аукціону з умовами, укладення договору купівлі-продажу.

Прокурор зазначив, що наразі оскаржувані рішення є чинними та процедура приватизації триває.

Так, згідно з інформацією з офіційного сайту Фонду державного майна, за посиланням https://privatization.gov.ua/product/yedynyj-majnovyj-kompleks-derzhavnogo-pidpryyemstva-irkliyivskyj-rozplidnyk-roslynoyidnyh-ryb-2/, визначено об`єктом малої приватизації Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Іркліївський розплідник рослиноїдних риб», статус - «очікується аукціон».

Таким чином, наразі відповідачі продовжують процедуру приватизації майна, не обмежені у здійснені продажу, зокрема шляхом проведення аукціону з умовами.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Суд не знаходить переконливими доводи заявника щодо наявності обставин для вжиття заходів забезпечення позову.

Так, заявник не надав доказів вчинення дій для проведення аукціону.

З огляду на це, оцінюючи наведені заявником доводи на відповідність критерію ймовірного утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд зазначає, що заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено в порядку приписів статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову).

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити заступнику керівника Черкаської обласної прокуратури у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набрала законної сили 10.09.2026.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун