Ухвала суду № 139669217, 07.09.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

07.09.2026

Справа № 696/1327/26 Провадження № 2-о/696/46/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Кам`янка

Суддя Кам`янського районного суду Черкаської області Шкреба В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ), Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, вул. Смілянська, б. 23 м. Черкаси), Кам`янська міська рада Черкаського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 04060855, вул. Героїв Майдану, б. 37 в м. Кам`янка Черкаського району Черкаської області) про встановлення факту зникнення безвісті особи за особливих обставин,

встановив :

До суду надійшла вказана заява.

Суд, дослідивши матеріали заяви з доданими до неї документами, прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

Так, відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із частиною другою статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Положення ст. 306 ЦПК України, зокрема, визначено обов`язкове зазначення для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Ці відомості дозволяють визначити право осіб на звернення до суду в справі цієї категорії, коло заінтересованих осіб, необхідні докази.

Статтею 43 ЦПК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов`язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.

Статтею 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», зокрема, визначено, що особа, яка зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв`язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі Закон), який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Порядок проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, яким також регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі (далі Положення).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Початок, призупинення, продовження і закінчення проходження військової служби, час та місце виконання обов`язків військової служби визначає стаття 24 Закону.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини, поданих відповідно до частини п`ятої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та/або заяви, повідомлення начальника відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про вчинене кримінальне правопорушення. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань). Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Вказаним нормам кореспондують приписи п. 144-1 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, відповідно до якого для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби (п. 144-2 Положення).

Таким чином, правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин не є тотожним правовому статусу фізичної особи, визнаної в судовому порядку безвісно відсутньою, існують відмінності у вказаних правових статусах. Зокрема, законодавством визначені різні способи їх набуття. Так, фізичну особу може бути визнано безвісно відсутньою лише в судовому порядку. У свою чергу, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до відповідного Реєстру.

Тобто, законом визначено позасудовий порядок визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин.

Суд звертає увагу, що заявниця звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту зникнення безвісті ОСОБА_2 за особливих обставин, посилаючись у заяві на зникнення за особливих обставин, що на відміну від визнання фізичної особи безвісно відсутньою, є неможливим у порядку окремого провадження, оскільки правовий механізм надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин регулюється Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та не передбачений нормами Розділу IV ЦПК України.

Таким чином, оскільки правовий механізм надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин регулюється Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», тобто законом визначено позасудовий порядок визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин, тому дана заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Крім того, із доданого до заяви про усунення недоліків витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20251225-3743 від 25.12.2025 року вбачається, що ОСОБА_2 , внесений до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а отже вже набув статусу особи, що зникла безвісті за особливих обставин за адміністративною процедурою, що виключає можливість встановлення факту в порядку судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, у відкритті провадження у справі належить відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 186, 293, 260, 261, 306, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

постановив :

У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ), Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, вул. Смілянська, б. 23 м. Черкаси), Кам`янська міська рада Черкаського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 04060855, вул. Героїв Майдану, б. 37 в м. Кам`янка Черкаського району Черкаської області) про встановлення факту зникнення безвісті особи за особливих обставин - відмовити.

Головному управлінню казначейської служби України в Черкаській області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений нею при подачі заяви судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. згідно квитанції до платіжної інструкції №4303-1902-6117-3409 від 04.09.2026, сплаченого в АТ «Таскомбанк».

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або за наслідками апеляційного перегляду у разі подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Шкреба