Ухвала суду № 139668282, 11.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"11" вересня 2026 р. Cправа № 902/1233/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику учасників процесу матеріали заяви Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вих. № б/н, без дати; вх. канцелярії суду № 01-43/44/26 від 10.09.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, поданої у справі

за позовом: Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд.13, м. Вінниця, 21021)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 04116) в особі Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (пров. Широцького Костя, буд. 24, м. Вінниця, 21012)

про визнання неправомірним та скасування Повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вх. № 1366/26 від 10.09.2026) про визнання неправомірним та скасування Повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Вінницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" №2011 від 02.09.2026 про припинення (обмеження) газопостачання, направлене Комунальному підприємству Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2026 вказану позовну заяву розподілено судді Тварковському А.А.

Разом із позовною заявою в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ЄДРПОУ 44907200) в особі Вінницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (ЄДРПОУ 45165321) до набрання законної сили рішенням у справі вчиняти дії, спрямовані на реалізацію Повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №2011 від 02.09.2026, у тому числі припиняти та/або обмежувати розподіл природного газу на об`єкти Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" за договором розподілу природного газу №42АТ13-10468-23 на підставі цього Повідомлення.

Мотивуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" вказує, що вжиття заходів забезпечення позову необхідне для збереження існуючого фактичного становища до вирішення спору по суті. Натомість для позивача невжиття забезпечення означає необхідність припинити газоспоживання до нуля або ризикувати примусовим відключенням, виникненням додаткової компенсації та необхідністю подальшого відновлення розподілу. З огляду на масштаб теплопостачання та момент підготовки до опалювального сезону можливі наслідки виходять за межі майнового інтересу самого Підприємства.

Таким чином, співвідношення наслідків є очевидним: забезпечення тимчасово обмежує лише реалізацію конкретного спірного Повідомлення, тоді як його невжиття може фактично змінити предмет спору та створити нові майнові, технічні й суспільні наслідки ще до вирішення питання про правомірність Повідомлення №2011.

Згідно із ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язуються заявлені позовні вимоги та застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову суду, зокрема, належить встановити наявність обставин, які свідчать про небезпідставність вимог позивача та ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 та правовими висновками Верховного Суду у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17, від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21.

Суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Верховний Суд в постанові від 04.12.2025 у справі №916/3385/25 зазначив, що про наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії з відповідним їх підтвердженням. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави заявлених позовних вимог та застосування відповідного їм заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави, тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 910/7141/13 та від 25.02.2019 у справі № 922/2673/18).

Поряд з цим у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22).

Обранням належного відповідно до предмета спору заходу забезпечення позову дотримується принцип співвідношення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).

Суд звертає увагу, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Судом встановлено, що до КП Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" від Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" надійшов лист вих. №ВФ/104/3-ВИХ-9194-26 від 02.09.2026 з додатком Повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №2011 від 02.09.2026. У листі адресат зазначив, що станом на 02.09.2026 "проблемна заборгованість" за Договором №42АТ13-10468-23 від 01.10.2023 становить 90 427 918,34 грн за період з 01.05.2026 по 31.08.2026. У Повідомленні №2011 запропоновано позивачу з 07:00 години 14.09.2026 самостійно відключити від газових мереж газоспоживання, обмеживши його до рівня 0 тис.м.куб. на добу, та підготувати газоспоживне обладнання до пломбування. Також вказане Повідомлення містить попередження, що у разі невиконання вимоги розподіл газу підприємству буде припинено (обмежено) у примусовому порядку.

Визначаючись щодо поданої заяви, суд виходив із такого.

Відповідно до Закону України від 16.11.2021 №1882-ІХ "Про критичну інфраструктуру" до життєво важливих функцій та/або послуг належать, зокрема, енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії).

Так, КП Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" є об`єктом критичної інфраструктури, оскільки належить до сектору комунального господарства (теплопостачання) та енергетики. Підприємство забезпечує життєво важливі послуги з опалення та гарячого водопостачання, тому входить до секторальних переліків об`єктів, що забезпечують потреби громади.

Предметом позову у справі № 902/1233/26 є матеріально-правова вимога про про визнання неправомірним та скасування Повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Вінницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" №2011 від 02.09.2026 про припинення (обмеження) газопостачання.

Водночас заявлений у даному спорі спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій щодо видачі повідомлення та доручення, які є предметом оскарження і матимуть відповідні юридичні наслідки, а також можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин.

Також суд бере до уваги, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, необхідним для попередження подальших неправомірних дій, про усунення яких позивач просить в позові, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права.

Проаналізувавши підстави заявленого заходу забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, така вимога відповідає зазначеним характеристикам. Також у випадку застосування заходів забезпечення позову буде дотримано збалансованості інтересів сторін, адже у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження понесення можливих витрат відповідачем у зв`язку з неприпиненням постачання. У свою чергу вартість розподілу природного газу відшкодовуватиметься заявником у межах чинних договірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи правовий статус заявника як об`єкту критичної інфраструктури, у разі припинення газопостачання існують ризики для соціально важливої інфраструктури міста, яке полягає, у тому числі у створенні загрози належному функціонуванню житлово-комунального господарства, бюджетних установ, закладів охорони здоров`я, освіти та інших об`єктів соціальної сфери.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про вжиття заходів забезпечення, з огляду на те, що у разі задоволення позову сам по собі судовий захист втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу.

Висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії по припиненню (обмеженню) постачання/розподілу природного газу за подібних обставин притримується ВС КГС у постанові від 05.11.2020 у справі №183з-20 та у постанові від 26 березня 2025 року у справі № 914/2673/24.

При цьому суд звертає увагу, що положеннями ст.137 ГПК України дія заходу забезпечення позову не обмежується моментом набрання рішення законної сили. Адже приписи ст. 145 ГПК України встановлюють відповідні правила скасування і дії таких заходів у інший спосіб, аніж момент набрання рішення законної сили.

Керуючись ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вих. № б/н, без дати; вх. канцелярії суду № 01-43/44/26 від 10.09.2026) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 902/1233/26 задовольнити повністю.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (ЄДРПОУ 44907200) в особі Вінницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (ЄДРПОУ 45165321) вчиняти дії, спрямовані на реалізацію Повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання №2011 від 02.09.2026, у тому числі припиняти та/або обмежувати розподіл природного газу на об`єкти Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (ЄДРПОУ 33126849) за договором розподілу природного газу №42АТ13-10468-23 на підставі цього Повідомлення.

3. Згідно із приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

4. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом 3 років.

Стягувачем за ухвалою є: Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600-річчя, буд.13, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 33126849).

Божником за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (пров. Широцького Костя, буд. 24, м. Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 45165321).

5. За приписами ч. 8 ст. 140, п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

6. Згідно із положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Оскільки розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" рекомендованим листом; копію ухвали - до Електронних кабінетів учасників справи.

Дата складання повного тексту ухвали 11.09.2026.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" - вул. 600-річчя, буд.13, м. Вінниця, 21021.