Рішення № 139667133, 11.09.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1775/26

Провадження № 2/548/928/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2026 Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Старокожка В.П.,

за участі секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у приміщенні суду м. Хорола в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс", представник позивача Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Представник позивача Романенко М.Е. 14.07.2026, діючи в інтересах свого довірителя ТОВ "Діджи фінанс", за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про стягнення зборгованості за кредитним договором та клопотанням про витребування доказів.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 12.04.2025 між ТОВ '' Слон кредит" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 2221226, відповідно до умов якого останнє надало позичальниці кредит у сумі 5000,00 грн, які відповідачка зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування кредитними коштами. Кредитодавець взяті на себе зобов`язання виконав, надав відповідачці кредит відповідно умов цього договору шляхом перерахування коштів на картковий рахунок останньої.

ТОВ ''Слон кредит" та ТОВ "Діджи фінанс" 28.11.2025 уклали договір факторингу № 28112025, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 2221226 від 12.04.2025 перейшло до останнього.

Відповідачка не виконала умови кредитного договору та не повернула отримані кошти позивачу, а також не виконала всі інші грошові зобов`язання перед ним за вказаним договором. Сума боргу відповідачки перед новим кредитором ТОВ "Діджи фінанс" станом на дату звернення до суду становить 27075,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн, за відсотками - 12075,00 грн, за пенею - 10000,00 грн.

Оскільки зазначена сума заборгованості відповідачкою не погашена, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Представник позивача у позові просив справу розглядати без його участі.

Ухвалою від 20.07.2026 суддя відкрив провадження у цій справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, задовольнив клопотання позивача про витребування доказів, а саме інформації від АТ "Універсад банк" про належність банківської картки відповідачці та успішність зарахування кредитних коштів на картку.

Витребувана інформація надійшла до суду 27.07.2026.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив від відповідачки не надходив.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідачка та/або позивач до суду не подавали.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, необхідно вважати відповідачку ОСОБА_1 належно повідомленою про відкриття провадження у справі, оскільки судові документи, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата (копія ухвали про відкриття провадження), були надіслані безпосередньо за місцем її реєстрації - АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд встановив, що 12.04.2025 між ТОВ ''Слон кредит" та ОСОБА_1 у електронній формі укладений договір про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний" № 2221226, відповідно до умов якого останнє надало позичальниці кредит у сумі 5000,00 грн строком на 350 днів, тобто до 27.03.2026. Договором передбачено, що фіксована стандартна процентна ставка становить 3% в день за застосовується з другого дня кредитування включно до 06.05.2025 включно, підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується у перший день кредитування. Знижена процента ставка 0,03% в день застосовується за наявності умов, передбачених п. 1.5.2.1., пільгова - в розмірі 0,75% в день застосовується з 07.05.2025 включно до останнього для строку кредиту. Денна процента ставка - 0,945% в день, якщо застосована стандартна процентна ставка, 0,741% в день - у разі застосування зниженої.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача (додаток № 1 до договору), загальна вартість кредиту становить 21537,50 грн, з яких - 5000,00 грн - тіло кредиту, 16537,50 грн - відсотки за користування кредитними коштами ( у разі виконання позичальницею умов для отримання зниженої процентної ставки). Загальна вартість кредиту передбачена у розмірі 4350,00 грн за умови застосування стандартної процентної ставки.

ТОВ ''Слон кредит" взяті на себе зобов`язання виконало, надало позичальниці кредит відповідно умов цього договору шляхом перерахування кредитних коштів у сумі 5000,00 грн на картковий рахунок останньої, вказаний нею у анкеті-заявці на кредит від 12.04.2025, що підтверджується копією інформаційної довідки ТОВ "Пейтек" від 10.12.2025 та випискою із банківського рахунку за цією банківською карткою ОСОБА_1 , наданої АТ "Універсал банк" за 12.04.2025 .

ТОВ ''Слон кредит" та ТОВ "Діджи фінанс" 28.11.2025 уклали договір факторингу № 28112025, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором № 2221226 від 12.04.2025 перейшло до останнього, що підтверджується копією цього договору та витягу з реєстру боржників до нього від 28.11.2025, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 становить 27075,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн, за відсотками - 12075,00 грн, за неустойкою - 10000,00 грн.

Згідно з копією розрахунку заборгованості за період з 12.04.2025 по 22.11.2025, складеної первісним кредитором ТОВ "Слон кредит", заборгованість по кредиту відповідає вищевказаній. Як вбачається із цього документу, відповідачка оплат за кредитом не вносила.

З позовної заяви вбачається, що сума заборгованості за вищевказаним договором лишилася незмінною, позивач додаткових нарахувань не здійснював та прохає стягнути із відповідачки на свою користь заборгованість у загальному розмірі 27075,00 грн разом із судовими витратами.

Норми права, застосовані судом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 12 ст. 11 Закону України ''Про електронну комерцію'' передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України ''Про електронну комерцію'', якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис'' за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з приписами ст. ст. 514 та 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Суду надані належні докази переходу права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 як боржниці за договором про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний" № 2221226 від 12.04.2025.

Отже, позивач, як новий кредитор, отримав право вимоги до боржниці ОСОБА_1 , а доказів визнання недійсним вказаного вище договору та договору факторингу від 28.11.2025 суду не надано. Також у судовому провадженні не заперечений факт правомірності укладення такого договору.

Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.

При укладенні цього договору сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Отож, укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Відповідачка не надала суду допустимих доказів, які б підтверджували ту обставину, що вона не укладала з первісним кредитором вказаного вище договору споживчого кредиту.

Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк в повному об`ємі не була погашена (доказів погашення заборгованості суду не надано).

Отже, відповідачкою були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

У порушення умов кредитного договору, а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідачка свої зобов`язання не виконала, а саме не здійснила повного погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим в ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед позивачем (як новим кредитором) у розмірі 27075,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5000,00 грн, за відсотками - 12075,00 грн, за неустойкою - 10000,00 грн.

Суд погоджується із розміром заборгованості в частині несплачених тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, що вказані вище.

Водночас, щодо стягнення із відповідачки неустойки за невиконання умов договору у розмірі 10000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

Первісний кредитор не врахував вищевказаних перехідних положень ЦК України та здійснив нарахування неустойки у розмірі 10000,00 грн у період дії в Україні воєнного стану, позивач прохає стягнути ці кошти з відповідачки на свою користь.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку, що у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відтак, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 17075,00 грн, яка скаладається із заборгованості за тілом кредиту - 5000,00 грн та за відсотками - 12075,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Розподіл судових витрат між сторонами.

Щодо стягнення понесених позивачем судових витрат із відповідачаки суд доходить висновку про таке.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за подання позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.06.2026. У зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 63,07 % сплаченого позивачем судового збору, що становить 1679,18 грн.

Крім того, позивач прохає стягнути із відповідачки на свою користь судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Отже, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною у Постанові від 02 вересня 2020 року у справі 329/766/18.

На підтвердження обґрунтованості витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді, представник позивача додав копії: договору № 42649746 від 01.06.2026 про надання правової допомоги, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та позивачем, додаткової угоди до нього від 03.07.2026, детального опису робіт (наданих послуг) ФОП ОСОБА_2 на суму 6000,00 грн за цим позовом ТОВ "Діджи Фінанс", акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 03.07.2026, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10.

Оскільки витрати на правничу допомогу підтверджені наданими до позовної заяви доказами, відповідачка не надала до суду мотивованого клопотання про зменшення їх розміру, суд доходить висновку про їх доведеність стороною позивача та стягнення їх вартості відповідно до розміру задоволених позовних вимог (63,07%), що становить 3784,20 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 89, 264, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс", представник позивача Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний" № 2221226 від 12.04.2025 у загальному розмірі 17075 (сімнадцять тисяч сімдесят п`ять) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" судовий збір у розмірі 1679,18 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3784,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ''Діджи Фінанс", адреса: 03035, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 42649746.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий