Ухвала суду № 139666204, 10.09.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

Дата ухвалення
10.09.2026
Номер справи
381/3896/26
Номер документу
139666204
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3072/26

381/3896/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить стягнути на її користь 908 261,01 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок застосування нормативно-правового акта, положення якого були визнані неконституційними, у вигляді недоотриманих сум державної (основної) пенсії по інвалідності за період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до категорії 1, та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивачка посилається, зокрема, на Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021, яким визнано неконституційними положення частини третьої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у відповідній редакції, а також на положення статті 152 Конституції України, відповідно до яких держава має відшкодувати матеріальну чи моральну шкоду, завдану фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

В обґрунтування розміру заявлених вимог позивачка виходить із різниці між розміром пенсії, який, на її думку, мав бути їй виплачений відповідно до статті 54 Закону України №796-XII у редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, та фактично отриманими пенсійними виплатами.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

14 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області подано відзив на позовну заяву, підписаний головним спеціалістом юрисконсультом Микульським Данилом Костянтиновичем.

У відзиві відповідач, зокрема, зазначає, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі № 320/17082/25 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року їй проведено перерахунок пенсії з 03 березня 2025 року.

Відповідач зазначає, що нараховані за період з 03 березня 2025 року по 31 травня 2026 року кошти в сумі 118 596,62 грн обліковані в електронній пенсійній справі, а їх виплата здійснюється з урахуванням положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821. Зокрема, відповідач повідомляє, що за виплатними відомостями травня 2026 року нараховано 880,00 грн.

Разом із тим у вступній частині відзиву відповідач зазначив, що позивач звернулася з позовом про відшкодування моральної шкоди, а також послався на цивільну справу № 381/2760/26.

За змістом прохальної частини відзиву відповідач просить у задоволенні цивільного позову відмовити повністю.

15 липня 2026 року представником позивачки адвокатом Меше О.П. через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив.

У відповіді на відзив зазначив, що відзив подано з пропуском установленого судом строку та без клопотання про поновлення такого строку. Також представник звернув увагу суду на те, що у відзиві відповідач посилається на іншу цивільну справу № 381/2760/26, предметом якої є відшкодування моральної шкоди, тоді як предметом розгляду у цій справі є вимога про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2025 року в розмірі 908 261,01 грн.

Представник позивачки також зазначив, що відзив не містить конкретних заперечень щодо заявленої у цій справі вимоги про відшкодування матеріальної шкоди та не містить контррозрахунку заявленої до стягнення суми.

У відповіді на відзив просив суд врахувати викладені обставини та стягнути з Держави України на користь позивачки 908 261,01 грн матеріальної шкоди, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні 08 вересня 2026 року представник позивачки адвокат Меше О.П. позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, у відповідності до приписів статті 244 ЦПК України, ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 10 вересня 2026 року до 11 години 20 хвилин.

В судове засідання 10 вересня 2026 року сторони не з`явились, були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, а також на інші публічно-правові спори, визначені законом.

Із матеріалів справи вбачається, що заявлена позивачкою до стягнення сума 908261,01 грн визначена нею як матеріальна шкода у вигляді недоотриманої державної (основної) пенсії.

Таким чином, незважаючи на формулювання позовних вимог як вимог про відшкодування матеріальної шкоди, їх фактичним предметом є різниця між розміром пенсії, який, на думку позивачки, мав бути їй нарахований та виплачений, і фактично отриманими нею пенсійними виплатами.

Для вирішення заявлених вимог необхідно встановити, який розмір пенсії належав позивачці у відповідний період, чи відповідало законодавству визначення та виплата їй пенсії органом Пенсійного фонду України, а також чи виникла різниця між належними та фактично виплаченими сумами.

Отже, спір безпосередньо стосується правильності нарахування та виплати пенсії органом Пенсійного фонду України, який у відповідних правовідносинах здійснює владні управлінські функції.

При цьому назва, яку позивачка надала заявленій вимозі («відшкодування матеріальної шкоди»), сама по собі не змінює правової природи спірних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2025 року у справі №320/17645/24 дійшла висновку, що вимога про відшкодування матеріальної шкоди у вигляді різниці між належною та фактично отриманою пенсією, яку позивач пов`язує із застосуванням положень закону, визнаних неконституційними, за своєю суттю є публічно-правовим спором та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий підхід викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 червня 2024 року у справі №990/313/23.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі № 320/17082/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2026 року, вже вирішувалося питання щодо правомірності відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у здійсненні позивачці перерахунку та виплати державної пенсії по інвалідності у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та зобов`язано відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату, починаючи з 03 березня 2025 року.

Водночас предметом розгляду у цій справі є вимога про стягнення матеріальної шкоди за попередній період - з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2025 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року у справі № 320/24500/26 відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 про стягнення 908261,01 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок застосування неконституційного нормативно-правового акта, з посиланням на те, що заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Разом із тим зазначена ухвала не є судовим рішенням, яким вирішено по суті питання щодо права позивачки на відповідні пенсійні виплати за період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2025 року, не встановлює розміру належної їй пенсії за цей період та не встановлює наявності чи відсутності матеріальної шкоди.

Вирішуючи питання про юрисдикцію, суд виходить із правової природи заявлених вимог та враховує актуальні висновки Великої Палати Верховного Суду щодо розмежування предметної юрисдикції.

За таких обставин суд дійшов висновку, що спір у цій справі є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю.

При цьому суд не надає оцінку обґрунтованості заявленої суми матеріальної шкоди, правильності здійсненого позивачкою розрахунку, наявності чи відсутності підстав для її стягнення, а також інших обставин, що стосуються суті спору, оскільки такі питання мають вирішуватися судом відповідної юрисдикції.

Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 19, 255, 256, 258-261, 263 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у цивільній справі № 381/3896/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відшкодування матеріальної шкоди закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України після закриття провадження у справі повторне звернення до суду з тотожним спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин ухвали зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М. Ковалевська

Часті запитання

Який тип судового документу № 139666204 ?

Документ № 139666204 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 139666204 ?

Дата ухвалення - 10.09.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 139666204 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 139666204 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 139666204, Фастівський міськрайонний суд Київської області

Судове рішення № 139666204, Фастівський міськрайонний суд Київської області було прийнято 10.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 139666204 відноситься до справи № 381/3896/26

Це рішення відноситься до справи № 381/3896/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 139666203
Наступний документ : 139666205