Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 369/17893/26
Провадження № 1-кс/369/2630/26
УХВАЛА
10.09.2026 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111350000716 від 03.09.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним клопотанням звернувся слідчий, в якому просив обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком 60 днів.
В обґрунтування вимог клопотання слідчий посилався на те, що слідчим відділенням відділу поліції №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026111350000716 від 03.09.2026 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Маріуполь Донецької області, одружений, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий.
Вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено та який діє до сьогоднішнього часу.
Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
29.07.2026 року ОСОБА_4 , призвано на військову службу за призовом по мобілізації до лав Збройних сил України.
29.07.2026 року зарахований у списки військової частини НОМЕР_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 , від 29.07.2026 року №215, на посаду солдата резерву НОМЕР_2 запасної роти командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 07.08.2026 року № 133-РС, кулеметником 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони ВОС 101627А, зарахувати до списків особового складу на всі види забезпечення, прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.
Так, 28.08.2026 року під час перевірки наявності особового складу був відсутній в розташуванні підрозділу військової частини НОМЕР_1 , в АДРЕСА_2 , виявлено відсутність солдата ОСОБА_4 , кулеметника 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони ВОС 101627А, військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1588 від 28 серпня 2026 року солдата ОСОБА_4 , кулеметника 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони ВОС 101627А, військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що самовільно залишив частину та зняти з котлового забезпечення.
Будучи військовослужбовцем, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, солдат ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, бажаючи тимчасово ухилитись від обов`язків військової служби, діючи з прямим умислом, без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, 28.08.2026, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце несення служби на території (який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), військової частини НОМЕР_1 , та до 09.09.2026 року проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням службових обов`язків та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді солдата резерву 318 запасної роти, кулеметник 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони ВОС 101627А, призваний під час мобілізації.
Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Згідно зі ст. 178 Цивільного кодексу України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або не законність набуття права власності не встановлена судом.
Будучи військовослужбовцем, ОСОБА_4 , повинен керуватися вимогами ст. ст. 6, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Згідно з указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжено та діє на цей час.
У порушення вищевказаних вимог нормативно-правових актів солдат ОСОБА_4 вчинив злочин за таких обставин:
Так, 29.08.2026 приблизно о 14 год. 00 хв., (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився поблизу під`їзду, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, а саме майна, належного ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , в той же день та час, знаходячись у під`їзді, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , переконавшись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та діючи таємно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, потрапив до під`їзду та викрав велосипед марки «Aspini Leo Life» червоного кольору, вартістю 5 361, грн. 54 коп. (без врахування ПДВ).
В подальшому ОСОБА_4 , тримаючи в руках викрадений велосипед, покинув під`їзд за адресою: АДРЕСА_3 , а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, цим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду у сумі 5 361 грн. 54 коп. (без урахування ПДВ).
29.08.2026 приблизно о 16 год. 00 хв., (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився поблизу під`їзду, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах воєнного стану, а саме майна, належного ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , в той же день та час знаходячись у під`їзді, що розташований за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Валерія Лобановського, 30В, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та діючи таємно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, потрапив до під`їзду та викрав велосипед марки «UP Wave Wmm 26» біло-рожевого кольору, вартістю 3778 грн 47 коп. (без врахування ПДВ).
В подальшому ОСОБА_4 , тримаючи в руках викрадений велосипед, залишив під`їзд за адресою: АДРЕСА_3 , а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_8 , майнову шкоду у сумі 3 778 грн 47 коп. (без урахування ПДВ).
30.08.2026 приблизно о 14 год. 30 хв., (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився поблизу під`їзду що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, а саме майна, належного ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , в той же день та час знаходячись у під`їзді, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , переконавшись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та діючи таємно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, потрапив до під`їзду та викрав велосипед марки «Titan Alligator» яскраво зеленого та помаранчевого кольору, номер рами А 6005804, вартістю 3638 грн 75 коп. (без врахування ПДВ), та велосипед марки «Crossride Storm» салатового кольору, номер рами G 1810114589, вартістю 3389 грн 00 коп. (без врахування ПДВ).
В подальшому ОСОБА_4 , тримаючи в руках викрадені велосипеди, покинув під`їзд за адресою: АДРЕСА_1 , а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_9 , майнову шкоду на загальну суму 7 027 грн. 75 коп. (без урахування ПДВ).
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , кваліфіковано:
- за ч. 5 ст. 407 КК України самовільне залишення місця служби без поважних причин, військовослужбовцем, в умовах воєнного стану;
Відповідно до ст. 12 КК України - ч. 5 ст. 407 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.
- ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 12 КК України - ч. 4 ст. 185 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема:
-відомостями, зазначеними у протоколах прийняття заяви про кримінальне правопорушення;
-відомостями, зазначеними у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
-відомостями, зазначеними у протоколах огляду місця події;
-відомостями, зазначеними у протоколах допиту потерпілих;
-відомостями, зазначеними у протоколах допитів свідків;
-відомостями, зазначеними у довідках з ТОВ «Ай Ломбард»;
-відомостями, зазначеними у поясненні ОСОБА_4 ;
-відомостями, зазначеними у протоколі затримання ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України;
-відомостями, зазначеними у наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 28.08.2026 №1588;
-відомостями, зазначеними у рапорті (доповідь) за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 ;
-відомостями, зазначеними в Акті службового розслідування
від 05.09.2026, за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 ;
-Іншими матеріалами досудового розслідування.
Враховуючи зазначені обставини, згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам:
-переховування від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення покарання, усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинений злочин. Тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що останній може вчинити спроби переховування від органу досудового розслідування та/або суду, що в свою чергу буде негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду.
-вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 є раніше неодноразово засудженим за вчинення злочинів проти власності.
Враховуючи мету, спосіб та характер вчинених злочинних дій підозрюваного свідчить про зневажливе ставлення до норм моралі та громадського порядку, до норм закону. Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , який не має постійного доходу та самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові умисні корисливі кримінальні правопорушення й надалі.
Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а саме:
- особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, та обрання такого запобіжного заходу може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом незаконного впливу на свідків, з метою уникнення покарання.
- особиста порука - на адресу відділу поліції №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області та прокуратури в сфері оборони не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного.
- домашній арешт - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що такий запобіжний захід не може забезпечити відсутності можливості впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні та переховування від органів досудового розслідування та суду.
- застава - не можливо застосувати у зв`язку із тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, м`якість застосування якого створить в очах суспільства та інших військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.
У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення докази у даному кримінальному провадженні, які вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_4 , повністю перераховані у даному клопотанні та є достатніми для обґрунтованості повідомленої підозри;
- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється санкція статті 185 частини 4 Кримінального кодексу України передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, санкція статті 407 частини 5 Кримінального кодексу України передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.
Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Більш м`які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_4 не забезпечать виконання ним процесуальних обов`язків та запобіганню вище зазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд його задовольнити. Стверджував про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, які продовжують існувати та не зменшились, строк досудового розслідування не завершився.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозрюваний має дружину, від органу досудового розслідування під час затримання втекти не намагався та він має намір повернутися на військову службу. У зв`язку з чим просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
З`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити клопотання слідчого з таких підстав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України за ступенем тяжкості є тяжкими злочинами, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми та десяти років відповідно. 09.09.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що до клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу були долучені докази, які з достатньою достовірністю можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, а отже про обґрунтованість підозри.
Суд вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 може переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочину, в якому підозрюється, у разі, якщо суд дійде висновку про винуватість останнього у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми та десяти років відповідно, тому наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними, ніж кримінальне переслідування.
Своєю чергою підозрюваний не надав докази того, що він має постійне місце проживання. Доводи захисника про те, що стійкі соціальні зв`язки зможуть запобігти ризику переховування ОСОБА_4 від досудового розслідування та суду, суд відхиляє, адже ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні декількох злочинів проти власності протягом короткого проміжку часу, в тому числі, які було вчинено, зі слів потерпілого, в присутності жінки саме в період перебування у шлюбі.
Ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що він вже був засуджений за вчинення майнових злочинів та після звільнення 06.03.2025 знов підозрюється у вчинені злочину, що може свідчити про стійку схильність до вчинення нових кримінальних правопорушень.
Оцінюючи можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, суд дійшов висновку про те, що, зважаючи на обставини вчинення кримінальних правопорушень, саме обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, а застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, домашнього арешту, є недостатнім для їх запобігання, зважаючи на ступень встановлених ризиків та наявних доказів, що характеризують підозрюваного у цій справі.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що, зважаючи на крайню ступінь втручання в право підозрюваного на свободу та особисту недоторканість, відповідатиме інтересам суспільства.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4. ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на обставини вчинення кримінальних правопорушень, в яких підозрюється особа, їх тяжкість, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та встановлені судом ризики, суд визначає розмір застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою має гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 376 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111350000716 від 03.09.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 КК України, задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів в межах строку досудового розслідування, починаючи з моменту фактичного затримання 09 вересня 2026 року о 19 год 00 хв, - до 07 листопада 2026 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560 гривень 00 копійок.
Отримувач ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на зазначений рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, повноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, які будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;
- не відлучається із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складений 11.09.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 139666056, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 10.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 369/17893/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: