Ухвала суду № 139666027, 11.09.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1642/26

У Х В А Л А

Іменем України

"11" вересня 2026 р. Суддя Кагарлицького районного суду Київської області розглянувши в м. Кагарлику заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зобов`язання вчинити дії за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області про визначення місця проживання дітей з матір`ю,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Кириченка В.І. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області про визначення місця проживання дітей з матір`ю.

Просить визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Мотивувала заяву тим, що Як зазначалося у позовній заяві, сімейне життя у Сторін не склалося, через що Позивач не бажає надалі будувати сім`ю з Відповідачем.

Позивач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Після розірвання стосунків з Відповідачем, спільні діти Сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишились проживати разом з Позивачем та документи дітей були передані до школи за місцем проживання Позивача.

Після 3 тижнів проживання з Позивачем у Кіровоградській області, Відповідач разом з односельчанином ОСОБА_5 викрали сина ОСОБА_6 з дитячого майданчика і відвезли на адресу місця реєстрації Відповідача у с. Бурти Обухівського району Київської області.

Відповідач не порадився з Позивачем, не узгодив з нею свої дії щодо дитини, а також не запитав саму дитину щодо її бажання поїхати разом з ним в іншу область. Тобто Відповідач, порушуючи батьківські права Позивача, діючи таємно та з примусом, викрав дитину з дитячого майданчика.

Коли Позивачу стало відомо про такі дії Відповідача, вона одразу звернулася до органів поліції про викрадення. Позивач на хвилину побачила сина ОСОБА_6 , коли Відповідач почав їхати - двері машини були закриті зсередини і дитина дивилася в підлогу і мовчала. Через тиждень, коли Позивач приїхала до ОСОБА_6 , щоб забрати його назад для підготовки до навчального року, син почав поводитися дивно та неприязно до матері.

Коли син ОСОБА_6 побачив Позивача, він почав тікати від неї в напрямку будинку. Дитина до цього завжди мала теплі емоційно близькі стосунки з Позивачем. Між сином та Позивачем не було сварок і конфліктів, тому така різка переміна у ставленні до матері сильно стурбувала Позивача. Висновками психолога підтверджується, що дитина мас більшу прив`язаність та є ближчою саме до матері, тобто Позивача, а тому така поведінка с абсолютно невластивою для ОСОБА_6 .

За тиждень проживання з батьком, син ОСОБА_6 дуже змінився: став уникати позивача, не іде на контакт, поводиться тривожно.

Відповідач не впустив Позивача до будинку, не дав побачитися з сипом, а також не дав забрати свої речі, через що Позивач змушена була викликати поліцію. Богдан, на питання поліцейського з ким хоче бути, відповів, що з батьком. Поки Позивач збирала необхідні речі, Відповідач тримав ОСОБА_6 в машині закритим і Позивач навіть не мала можливості просто поспілкуватися з сином.

Проживання з Відповідачем негативно впливає па здоров`я дитини, оскільки Відповідач не дбає про повсякденне життя сина.

Зокрема, Відповідач «підкупляє» сипа некорисною їжею, фастфудом. Дитина не має нормального здорового харчування, що шкодить її здоров`ю. Відповідач в односторонньому порядку, всупереч домовленості з Позивачем, купує сину речі, щоб здобути його прихильність, при цьому нехтуючи як думкою матері, так і міркуваннями безпеки. Позивач і Відповідач спільно домовилися, що вони купують сину ОСОБА_6 смарт- годинник для зв`язку з батьками. Сторони вирішили, що поки що не будуть купувати сину телефон з огляду на його вік та з міркувань інформаційної безпеки. Відповідач порушив цю домовленість, самостійно купив сипу телефон та не слідкує за дитиною, а також за його інформаційним простором.

Відповідач не слідкує за режимом дня дитини, тим як вона проводить свій час, о котрій лягає спати, чим харчується. У своїх діях Відповідач керується виключно забаганками дитини, не турбуючись тим, як це позначиться на самій дитині, її здоров`ї та самопочутті. Дії Відповідача, його безвідповідальність стосовно власного сина, порушують права Позивача як ма тері дитини, та шкодять самій дитині.

ОСОБА_6 відповідає Позивачу на телефон тільки зранку і біля 21.00-22.00. В інший час скидає дзвінки, а ввечері каже, що гуляє. Такою вседозволеністю для дитини чоловік підкупляє його, налаштовує проти Позивача і нового місця проживання, а також позбавляє сина догляду і безпеки.

До описаних подій ОСОБА_6 хотів ходити на гуртки і Сторони возили його в м. Кагарлик Київської області. В новій школі за місцем проживання Позивача для дитини є більше можливостей для розвитку (в школі є різні гуртки та можливості для позакласної діяльності). Проте, дитина почувається пригнічено та потребує турботи і догляду від батьків, а також товариства брата ОСОБА_6 .

Враховуючи викладені вище обставини, Позивач вважає за доцільне вжити заходів забезпечення позову у справі шляхом зобов`язання Відповідача тимчасово, до ухвалення судом рішення у даній справі, передати Позивачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проживання за місцем її проживання.

Згідно зі ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника- справи мас право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або мас намір звернутися до суду.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується:

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, мас з урахуванням доказів, наданих позивачем па підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд мас брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цсіб від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте па користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.

Враховуючи описані вище обставини, слід дійти висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі негативно позначиться на житті і здоров`ї дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не піклується про дитину та завдає їй шкоди своїми діями, через що необхідно тимчасово, до вирішення позову по суті, залишити місце проживання дитини незмінним, а саме за місцем проживання Позивача. Вказане слугуватиме стабільності життя сина ОСОБА_6 та забезпечить можливість здобуття дитиною освіти, оскільки дитина фактично влаштована у школу за місцем проживання Позивача.

Судом встановлено слідуюче.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову проведено без повідомлення учасників справи.

Згідно ст. 149 ч.1 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ст. 149 ч.2 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ст. 150 ЦПК України передбачено, що одним із видів забезпечення позову є встановлення обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Відповідно до ст.. 81 ЦПК України позивач не надав доказів і не довів, що існує необхідність зобов`язати Виконавчий комітет Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області як орган опіки та піклування тимчасово, до завершення розгляду справи, вилучити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , та передати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 ., та зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тимчасово, до завершення розгляду справи, повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 , так як із самої заяви вбачається, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тікав від своєї матері до власного будинку, уникає позивача та не йде на контакт, і має задовільні відносини з відповідачем.

Тому не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

А тому на підставі вище викладеного в задоволені заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.149-153 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

В задоволенні заяви відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі невручення ухвали суду у день її складення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення учаснику. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, яка підписана 11.09.2026 року.

Суддя В.І. Кириченко