Ухвала суду № 139665905, 09.09.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"09" вересня 2026 р. Справа № 363/6909/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

представника позивача адвоката Весніна С.О. (у режимі ВКЗ),

представника відповідача адвоката Чоклі Є.Ю. (у режимі ВКЗ), розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді клопотання представника позивача адвоката Весніна Сергія Олександровича про витребування доказів у цивільній справі №363/6909/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні в порядку проведення його поділу,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Вишгородського районного суду Київської області, на стадії підготовчого провадження, перебуває вказана вище цивільна справа.

07.09.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача адвокатом Весніним С.О. подано клопотання про витребування доказів, а саме просить витребувати у Комунального підприємства «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» належним чином завірені копії всіх матеріалів та документів інвентарної справи (в тому числі правовстановлюючих документів та документів технічної інвентаризації (технічні паспорти)), сформованої щодо об`єкта нерухомого майна - садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 3221884000:37:046:0325 (Площа (га): 0.0752, Дата державної реєстрації земельної ділянки: 06.12.2012).

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що серед заявлених позовних вимог позивача у справі №363/6909/25, зокрема, є вимоги про визнання в порядку поділу право власності на садового будинку загальною площа (кв.м): 201.9 кв.м, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2362037132218. Заперечуючи проти позовних вимог в цій частині представником відповідача зазначено, що фактичне зведення зазначеного будинку відбулося до моменту набуття відповідачем права власності на земельну ділянку, тобто до 14 жовтня 2014 року, що підтверджує відсутність зв`язку між будівництвом об`єкта та періодом перебування сторін у зареєстрованому шлюбі. Також зазначила, що на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки будинок фактично існував, однак не був введений в експлуатацію, а право власності на нього не було зареєстровано у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим він не мав статусу окремого об`єкта цивільних прав Крім того за даними які були наведені позивачем у поданих ним як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017-2019 роки, цей садовий будинок зазначався як об`єкт незавершеного будівництва площею 147,1 м.кв. Водночас при реєстрації права власності на нього 13.05.2021 року, його площа вже становила 201.9 кв.м за рахунок добудови мансарди та здійснення інших поліпшень. Також, докази які були надані відповідачем до відзиву на позов містять суперечливі дані щодо року побудови зазначеного будинку (1991) саме в контексті набуття права спільної сумісної власності подружжя на це майно. Так в п. 3.2 цього договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.10.2014 на якій розташовано будинок зазначено, що (цитата): на відчужуваній земельній ділянці відсутні будь які будівлі чи споруди, що підтверджується довідкою, виданою Громадською організацією «Садівниче товариство «ГЛЯДИН» 09.10.2014 №16. Отже, станом на час придбання цієї земельної ділянки (14.10.2014) на ній були відсутні будь-які будівлі чи споруди, що було підтверджено відповідною довідкою ГО «Садівниче товариство «ГЛЯДИН» від 09.10.2014 №16 та зазначено у договорі купівлі-продажу земельної ділянки. Разом із цим, як свідчать дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на садовий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 2362037132218) було зареєстроване за Відповідачкою 13.05.2021 року державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району, Київська обл. Луценко К.Б. Документи, що подані для реєстрації «технічний паспорт, серія та номер: 727/01/21, виданий 26.04.2021, видавник: ТОВ "Армовірбуд"; Довідка, серія та номер: 5/10-1, виданий 10.05.2021, видавник: Голова правління ГО "СТ "Глядин". Отже, для встановлення часу побудови зазначеного будинку, його первісних технічних характеристик, позивач вважає за можливим просити суд витребувати у КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ВИШГОРОДСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ" (Код ЄДРПОУ: 19422749, адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка) належним чином завірені копії всіх матеріалів та документів (у паперовій та/або електронній формі) інвентарної справи, сформованої щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 2362037132218, щодо садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . До набуттям з 1 січня 2013 року чинності змін до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» функції державної реєстрації прав на нерухоме майно та проведення інвентаризації об`єктів нерухомого майна належали до функцій бюро технічної інвентаризації. За наявною з мережі Інтернет інформацією такі функції у Вишогородському районі Київської області виконувало саме КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВИШГОРОДСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ". В цьому контексті слід зазначити, що з метою встаовлення зазначених обставин справи, стороною позивача було спрямовано на адресу Комунального підприємства «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» адвокатський запит від 07.04.2026 в якому із посиланням на спір у цій справі були запитані належним чином завірені копії всіх матеріалів та документів інвентарної справи (в тому числі правовстановлюючих документів та документів технічної інвентаризації (технічний паспорт), сформованої щодо об`єкта нерухомого майна - садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за Власником ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 3221884000:37:046:0325 (Площа (га): 0.0752, Дата державної реєстрації земельної ділянки: 06.12.2012). Проте відповіді на зазначений адвокатський запит отримано не було.

Так, клопотання додано копію адвокатського запиту до КП «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» від 07.04.2026, а також докази його направлення та отримання адресатом.

09.09.2026 до суду, через систему «Електронний суд», представником відповідача адвокатом Напрієнко М.В. через систему «Електронний суд» подано письмові заперечення на клопотання про витребування доказів, у яких вона просить залишити клопотання без задоволення. Представник відповідача, посилаючись на положення статей 83, 84 ЦПК України, зазначає, що представником позивача клопотання про витребування доказів подано повторно та через декілька місяців, адвокатський запит до КП «Вишгородське БТІ» датований 07.04.2026, при цьому, окремого питання про поновлення процесуального строку ним не порушено. Також вказує, що позов у справі подано ще у листопаді 2025 року, а клопотання про витребування доказів подано 07.09.2026 і обставини щодо часу будівництва будинку, його технічних характеристик стосувалися предмета спору від самого початку.

У підготовчому засіданні 09.09.2026 представник позивача підтримав клопотання, просив про його замовлення, додатково зазначивши, що питання про витребування матеріалів інвентарної справи вже порушувалося ним раніше у межах підготовчого провадження, однак судом у задоволенні відповідного клопотання було відмовлено. Підтримуючи заявлене 07.09.2026 клопотання, представник позивача послався на наведені у ньому обставини та долучені докази вжиття заходів для самостійного одержання запитуваних документів.

Представник відповідача адвокат Чокля Є.Ю. у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, підтримавши письмові заперечення представника відповідача адвоката Напрієнко М.В., у тому числі доводи щодо строку подання клопотання та відсутності підстав для його задоволення.

Вислухавши представників сторін, дослідивши подане клопотання, письмові заперечення та матеріали справи у цій частині, суд дійшов висновку про задоволення клопотання, з таких підстав.

Відповідно до частин першої та третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічна норма закріплена у частині першій статті 81 ЦПК України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами другою-четвертою статті 83 ЦПК України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною другою статті 84 ЦПК України встановлено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Під час проведення підготовчого судового засідання судом з`ясовано всі питання, передбачені частиною другою статті 197 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 7, 10 частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, а також вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Судом установлено, що питання про витребування у КП «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» матеріалів інвентарної справи щодо спірного садового будинку вже порушувалося стороною позивача у підготовчому провадженні (клопотання подано до суду 15.03.2026).

Так, у підготовчому судовому засіданні 06.04.2026 судом було відмовлено у задоволенні відповідного клопотання представника позивача з тих підстав, що на час його вирішення, представником не було надано доказів вжиття заходів для самостійного одержання документів, які він просив суд витребувати, як того вимагає пункт 4 частини другої статті 84 ЦПК України.

Після вирішення зазначеного клопотання, 07.04.2026 представник позивача вжив заходів для самостійного одержання відповідних доказів надіслав на адресу КП «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» адвокатський запит про надання належним чином засвідчених копій матеріалів інвентарної справи щодо спірного садового будинку. Копію адвокатського запиту, докази його направлення та отримання адресатом, надано суду. Як зазначає представник позивача, відповіді на зазначений адвокатський запит та запитуваних документів отримано не було.

Таким чином, на час повторного звернення до суду, обставину, яка була підставою для відмови у задоволенні попереднього клопотання, стороною позивача усунуто наступного дня після судового засідання, але самостійно отримати документи не змогла.

Варто врахувати, що після підготовчого засідання 06.04.2026 матеріали цивільної справи були направлені до Київського апеляційного суду, у зв`язку з апеляційним оскарженням постановленої у справі ухвали, у зв`язку із чим, судові засідання на стадії підготовчого провадження, призначені на 08.05.2026, 03.06.2026 та 14.07.2026, не відбулися. Дату наступного підготовчого засідання було визначено - 09.09.2026.

На момент подання та розгляду клопотання підготовче провадження не закінчено та відсутність у прохальній частині клопотання окремо сформульованої вимоги про поновлення процесуального строку, як про те вказує сторона відповідача, не є підставою для відмови у задоволенні клопотання, оскільки частина перша статті 84 ЦПК України безпосередньо передбачає оцінку судом обставин, якими заявник обґрунтовує неможливість своєчасного подання клопотання з причин, що не залежали від нього.

На підставі викладеного, враховуючи зміст позовних вимог та спірні правовідносини, а також те, що сторона позивача не має можливості самостійно подати до суду зазначені у клопотанні письмові докази, суд вважає, клопотання підлягає задоволенню, оскільки витребувані докази стосуються розгляду справи, та є необхідними для всебічного, повного розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Водночас, з урахуванням змісту заявлених позовних вимог, предмета спору, судом встановлено, що у клопотанні представника позивача, зазначено, що садовий будинок розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221884000:37:046:0325, але із матеріалів справи, зокрема відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, убачається, що садовий будинок загальною площею 201,9 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2362037132218, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221884000:37:046:0324.

Зазначене свідчить, що представником позивача у клопотанні допущено технічну описку, яка не впливає на зміст заявленого клопотання та не створює невизначеності щодо об`єкта нерухомого майна, матеріали інвентарної справи стосовно якого представник позивача просить витребувати.

Керуючись статтями 12, 76, 77, 81, 83, 84, 197, 260, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання представника позивача адвоката Весніна Сергія Олександровича про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у Комунального підприємства «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» (адреса: 07300, Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, 1) належним чином завірені копії всіх матеріалів та документів інвентарної справи (в тому числі правовстановлюючих документів та документів технічної інвентаризації (технічні паспорти)), сформованої щодо об`єкта нерухомого майна - садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який розташований на земельній ділянці із кадастровим номером 3221884000:37:046:0324, площа (га): 0.0752, дата державної реєстрації земельної ділянки: 06.12.2012, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2362037132218.

Вказані документи надіслати на адресу Вишгородського районного суду Київської області (Київська обл., м. Вишгород, вул. Кургузова, 7, суддя Лукач О.П.) у строк 10 днів з дня отримання копії ухвали суду, із відповідним посиланням на номер справи №363/6909/25.

Відповідно до частин шостоїдесятої статті 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановленні строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лукач