Ухвала суду № 139664801, 09.09.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1945/26

1-кс/0187/242/26

У Х В А Л А

"09" вересня 2026 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників судового провадження прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянув клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 3 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026042250000294, відомості про яке 08.09.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, (РНОКПП НОМЕР_1 ), українця, громадянина України, із середньо освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військова частина НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, -

Встановив:

09.09.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 3 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026042250000294, відомості про яке 08.09.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Своє клопотання слідчий мотивує тим, що ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , у званні «солдат», достовірно знаючи, що на всій території України, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжено, а востаннє Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 13.07.2026 № 596/2025, строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року, продовжено строком на 90 діб (тобто до 31 жовтня 2026 року), 08 вересня 2026 року, близько 09:30 години, з хуліганських мотивів,маючи прямий умисел, спрямований на умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді пошкодження чужого майна та виникнення пожежі, і бажаючи їх настання, прибув до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві власності його колишній співмешканці ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, скориставшись відсутністю власниці та сторонніх осіб, діючи таємно, переліз через огорожу незаконно проник на територію домоволодіння, де, застосовуючи заздалегідь підготовлений засіб вчинення злочину, а саме ручний газовий балончик, за допомогою якого почав підпалювати пінопласт та вхідні дерев`яні двері на фасаді вищевказаного будинку, у результаті чого сталося займання будинку. Переконавшись, що його злочинний умисел реалізовано у повному обсязі, ОСОБА_5 залишив місце вчинення злочину.

Внаслідок кримінального правопорушення ОСОБА_7 завдано майнової шкоди.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, а саме умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

08.09.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При встановленні наявності ризику, передбаченого п. 1, ч. 1, ст. 177 КПК України, тобто ризику переховування від органу досудового розслідування та суду обумовлюється тим, що солдат ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів за які, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 10 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.

В обґрунтування ризику, який передбачено п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризику знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий зазначає, що ОСОБА_5 , перебуваючи 07.09.2026 року близько 20:18 години на території за адресою: АДРЕСА_2 , зірвав камеру відео спостереження яка розміщена на території домоволодіння, яка здійснювала фіксацію події території домоволодіння, чим намагався знищити речові докази вчиненого ним правопорушення.

В обґрунтування ризику, який передбачено п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження необхідно врахувати передбачену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому розслідуванні. За таких умов наявний ризик впливу на потерпілого та свідків, оскільки не обмежуючись у вільному спілкуванні, ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування та спотворення обставин, які їм відомі. Крім того, останньому відомо про місце проживання свідків та потерпілої.

В обґрунтування ризику, який передбачено п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто вчиняти інше кримінальне правопорушення, зазначено, що оскільки 07.09.2026 року ОСОБА_5 приходив до потерпілої ОСОБА_7 та погрожував їй фізичною розправою. Вищевказане свідчить про те, що останній продовжує вчиняти правопорушення і перебуваючи на волі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Слідчий зауважує, що неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов`язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або незаконного впливу на потерпілого та свідків.

У зв`язку з чим, слідчий просить суд:

- застосувати запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця НОМЕР_2 , у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, в умовах його тримання у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

В судовому засіданні слідчий і прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити. При визначенні розміру застави покладаються на розсуд суду.

ОСОБА_5 в судовому засіданні просив не застосовувати до нього тримання під вартою та просив надати можливість йому відшкодувати спричинені збитки та вибачитися перед потерпілою. Підтвердив, що деякий час співмешкав зОСОБА_8 на території її садової ділянки та дізнавшись про її стосунки з іншим чоловіком він, через почуття ревнощів вчинив з нею сварку. Того ж дня ввечері, він вважає, що на прохання ОСОБА_9 його побили чотири невідомі особи. Ранком наступного дня, 08.09.2026 він з метою помсти зайшов на територію садової ділянки ОСОБА_9 та підпалив будинок. Стверджує , що камери відеоспостереження не зривав. Про вчинене щиро шкодує.

Адвокат ОСОБА_6 просив врахувати участь ОСОБА_5 в бойових діях та їх наслідки на його ментальне здоров`я, а також факт побиття його невідомими та просив не застосовувати найсуворіший запобіжний захід обмежившись запобіжним заходом не пов`язаним із триманням під вартою.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частина 1 ст. 5 Конвенції встановлює, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність і нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків (наприклад, законний арешт особи, яка підозрюється у вчиненні правопорушення) і відповідно до процедури, встановленої законом. Згідно зі ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що, як неодноразово підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років

Санкцією ч. 2 ст. 194 КК України визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох до десяти років.

Слідчим суддею встановлено, що 08.09.2026 відповідно до витягу з кримінального провадження внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042250000294 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

08.09.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає за змістом ч. 1 ст. 184 КПК України, копія клопотання та підтверджуючих необхідність застосування запобіжного заходу матеріалів своєчасно вручена підозрюваній на виконання ч. 2 ст. 184 КПК України.

З наданих письмових доказів, зокрема, матеріалів кримінального провадження, вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення.

З урахуванням наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі розслідування підозра достатньо обґрунтована, достовірність отриманих відомостей буде перевірятись під час досудового розслідування шляхом здійснення слідчих (розшукових) дій, що надає підстави для застосування до підозрюваної вказаного запобіжного заходу.

Слідчий суддя зауважує, що стороною обвинувачення в судовому засіданні достатньо обґрунтовано та доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме, ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду, ризик знищення чи спотворення доказів, ризик незаконно впливу на свідка в цьому провадженні та ризик вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Так, злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно зі ст.12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до десяти років. Суд погоджується з твердженням обвинувачення, що таким видом та тяжкістю покарання обумовлено наявність ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

З показів потерпілої судом встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи 07.09.2026 року близько 20:18 години на території за адресою: АДРЕСА_2 , зірвав камеру відео спостереження яка розміщена на території домоволодіння, яка здійснювала фіксацію події території домоволодіння, чим намагався знищити речові докази вчиненого ним правопорушення, а тому цілком доведеним є твердження про те, що існує ризик знищення або спотворення доказів.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Оскільки на даний час триває досудове розслідування та коло свідків, які можуть надати покази в даному провадженні встановлюється правоохоронними органами, відомі свідки ще не допитані судом, тому твердження сторони обвинувачення про існування ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження суд вважає належно обґрунтованим та доведеним.

Потерпіла стверджує, що підозрюваний 07.09.2026 приходив до потерпілої ОСОБА_7 та погрожував їй фізичною розправою. Вищевказане свідчить про те, що останній продовжує вчиняти правопорушення і перебуваючи на волі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Таким чином, судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , схильний до вчинення кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, крім обставин, зазначених у ст.177 цього Кодексу, серед іншого, враховує ряд встановлених під час судового засідання особистих характеристик підозрюваного, зокрема те, що підозрюваний є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військова частина НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», згідно положень статті 89 КК України раніше не судимий, одружений, має середньо освіту.

Згідно протоколу затримання, ОСОБА_5 затриманий 08.09.2026 о 13-00 год.

За змістом ч.1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування домашнього арешту, як і інших, більш м`яких, запобіжних заходів за наведених умов не є доцільним.

Суд враховує конкретні обставини злочину, його суспільну небезпечність та характер вчиненого злочину, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , та який спрямований проти власності і вчинений загально небезпечним способом для життя і здоров`я інших осіб.

Крім того, суд враховує ті обставини, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан та запроваджено заходи правового режиму воєнного стану, тобто підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення у період дії воєнного стану, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки його діяння.

Слідчим суддею враховується також, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних про те, що поточний стан здоров`я підозрюваного перешкоджає перебуванню в умовах слідчого ізолятора.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст. 178,182 КПК України. Слідчий суддя, оцінюючи у справі ризики, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, його наслідки, а також реальну можливість забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки передбачені пунктами 1-4 вказаної частини відповідної статті.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-194, 197, 369, 372 КПК України, суд -

Постановив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 24:00 години 06 листопада 2026 року з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області (реквізити - одержувач: ТУ ДСАУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк одержувача: ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, як міра запобіжного заходу за (ПІП особи, за яку внесено заставу), ухвала (найменування суду, номер справи, дата ухвали), ПІП особи, яка вносила кошти).

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 06 листопада 2026 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він проживає;

- утримуватись від спілкування із потерпілою та свідками по даному кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 3, 8 ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання своїх обов`язків як обвинуваченого, зокрема явки за викликом прокурора чи суду без поважних причин, чи неповідомлення про поважні причини неявки, чи відлучення із населеного пункту, в якому він зареєстрований, перебуває чи проживає без дозволу прокурора або суду, сума застави може бути звернута в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, тоді особа може подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня її отримання.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 10.09.2026 о 11:50.

Суддя:ОСОБА_1