Ухвала суду № 139664016, 11.09.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/6294/26

Провадження № 2/209/3564/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 вересня 2026 року м. Кам`янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх виховання та визначення способу участі у вихованні дітей та спілкування з ними -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського через підсистему «Електронний суд» з позовною заявою звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх виховання та визначення способу участі у вихованні дітей та спілкування з ними. Просять суд:

Забезпечити можливість спілкування дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із бабусею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , та дідусем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , які є батьками позивача - ОСОБА_7 , шляхом:

регулярного спілкування дітей із бабусею та дідусем за допомогою засобів відео- та аудіозв`язку через месенджери Telegram, WhatsApp, Viber кожного вівторка та п`ятниці з 18:00 до 20:00 за київським часом, тривалістю не менше 30 хвилин, із можливістю збільшення тривалості спілкування за бажанням дітей та з урахуванням їхнього віку, режиму дня та інтересів;

особистого спілкування дітей із бабусею та дідусем у разі їх приїзду до місця проживання дітей, а саме щосуботи з 10:00 до 18:00 години, за винятком субот, які припадають на першу та третю суботу місяця та є часом перебування дітей із батьком відповідно до встановленого порядку спілкування з батьком, без присутності матері, шляхом самостійного забирання бабусею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дідусем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дітей за місцем їх проживання, проведення з ними спільного часу та самостійного повернення дітей за місцем їх проживання після закінчення встановленого часу спілкування.

Про свій приїзд до місця проживання дітей бабуся або дідусь повідомляють матір дітей не пізніше ніж за 3 календарні дні до запланованої зустрічі шляхом повідомлення Відповідачки через месенджери Telegram, WhatsApp, Viber;

особистого спілкування дітей із бабусею та дідусем під час літніх канікул щороку протягом 14 календарних днів у першій половині серпня, із можливістю перебування дітей разом із бабусею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 , та дідусем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом самостійного забирання бабусею та дідусем дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - 01 серпня кожного року за місцем їх проживання та самостійного повернення дітей матері після спливу 14 календарних днів перебування у бабусі та дідуся.

День народження бабусі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дідуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 діти проводять з ними. Якщо, дата припадає на навчальний або робочий день, святкування переноситься на найближчий вихідний.

Згідно протоколу автоматизовано розподілу судової справи між суддями від 08.09.2026 головуючою суддею з розгляду даної позовної заяви визначено суддю Левицьку Н.В.

Так, за змістом ч. 1 ст. 4, ст.ст. 175, 177 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки не в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що представник позивачів звернулася до суду із даною позовною заявою шляхом формування документу в підсистемі «Електронний суд».

Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Абзацом 2 частини 1 статті 177 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

На виконання вимог абз. 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України представником позивача до позовної заяви додано лише копію накладної АТ «Укрпошта» № 5191700110000.

Однак, додана до позовної заяви копія накладної АТ «Укрпошта» за відсутності опису вкладення не підтверджує направлення відповідачу саме копії позовної заяви з доданими до неї документами, оскільки з такого поштового документа неможливо встановити зміст поштового відправлення. При цьому належним підтвердженням виконання вимог статті 177 ЦПК України щодо надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів є доказ їх направлення поштовим відправленням, який дає можливість встановити зміст такого відправлення, зокрема листом з описом вкладення.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2025 року у справі № 761/17913/24 та постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 5 червня 2024 року у справі № 336/735/22.

Отже, до позовної заяви представником позивача не додано доказу надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача ОСОБА_3 , а саме: не додано опису вкладення в поштовий конверт, в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату.

Неотримання учасниками справи копії відповідної заяви з додатками порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Відтак, представник позивачів має надати суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій позовної заяви з додатками (опис вкладення до цінного листа з відміткою календарного штемпеля пошти про направлення.

Окрім цього, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою належить сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 гривень.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Оскільки, позов подається одночасно двома позивачами, то і судовий збір має сплачуватись кожним позивачем окремим платіжним документом.

Судовий збір має бути сплачений за кожну немайнову вимогу окремо, якщо заявлено декілька немайнових вимог (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Позивачами у позовній заяві заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.

Отже, при зверненні до суду із вказаним позовом, позивачі (кожен) мали б сплатити судовий збір в розмірі по 1064,96 грн (1331,20 грн* застосовується коефіцієнт 0,8,) оскільки позовна заява подана через підсистему "Електронний суд"

Як слідує з положень п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» одним з позивачів може бути сплачена уся сума судового збору, однак в розмірі 2129,92 грн. (1064,96 грн.+ 1064,96 грн).

Разом з тим, до позовної заяви долучено лише квитанцію №3296-9535-5257-8329 від 04.09.2026 про сплату судового збору тільки позивачем 2 ОСОБА_2 на суму1064,96 грн.

Долучена представником позивачів квитанція №4001-7055-5005-8382 від 19.08.2026 про сплату судового збору, платником якої вказано ОСОБА_7 , жодним чином не підтверджує сплату судового збору за подання даної позовної заяви, оскільки вказана особа не є стороною по даній справі. Окрім цього, згідно акту Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 08 вересня 2026 року, складеного старшим судовим розпорядником Альоною Данилко та судовим розпорядником Наталією Барандій квитанція за вищевказаним номером врахована в іншій справі (209/10344/25).

Відтак, долучена представником позивачів до позовної заяви квитанція №4001-7055-5005-8382 від 19.08.2026 про сплату судового збору на суму 1064 грн 96 коп. не може бути прийнята судом, оскільки вказаний судовий збір сплачений особою, яка не є стороною у даній справі, а також вже врахований до іншої цивільної справи.

Таким чином, позивачам необхідно доплатити судовий збір в сумі 1064,96 грн., про що до суду надати відповідний платіжний документ або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір сплачується за наступними платіжними реквізитами:

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору

Отримувач коштів УК у м.Кам`янс./Дніпров.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA888999980313121206000004636

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу: *;101;___ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи(завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття РНОКПП і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, у зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно усунути недоліки, зазначені у мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом подання до суду уточненої позовної заяви.

Також суд зазначає, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

При цьому враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuzv. Poland» № 28249/95).

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

З огляду на встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану позовну заяву слід залишати без руху та надати позивачам строк для усунення виявлених недоліків.

Якщо позивачі, відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивачі не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 258, 260, 261 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та їх виховання та визначення способу участі у вихованні дітей та спілкування з ними - залишити без руху.

Повідомити позивачів про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачам, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА