Рішення № 139662506, 11.09.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1519/26

Провадження №2/443/1143/26

РІШЕННЯ

іменем України

11 вересня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» в особі представника звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №29389551 від 10.03.2025 в розмірі 21335,40 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що10.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» і фізичною особою позичальником ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №29389551, відповідно до умов якого відповідач отримав 4500,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені договором. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету та пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Відповідачу були перераховані кредитні кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти.

Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору, внаслідок чого сума заборгованості становить 21335,40 грн., з яких: заборгованість за кредитом 4500,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 13910,40 гривень; заборгованість за комісією за видачу кредиту 675,00 гривень; заборгованість за штрафами 2250,00 грн..

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 23.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано сторонам строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача не подав клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін.

Відповідач у встановлений судом строк на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подав.

У зв`язку з наведеним, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України, справу розглянуто за наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі є дата складення повного тексту судового рішення 11.09.2026.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що 10.03.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №29389551 (надалі - договір) (а.с.15-25).

ОСОБА_1 для підписання договору було надано одноразовий ідентифікатор np5r1PJg, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.30 на звороті).

Відповідно до п.1.1 договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3 Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів, сплатити комісію та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Типом кредиту є кредит.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 4500 грн. у валюті: Українська гривня (п.1.2 договору).

Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 10.03.2025. Строк на який надається кредит окрема частина встановлюється Графіком платежів (п.1.3 договору).

Дата надання кредиту: 10.03.2025 (п.1.3.1 договору).

Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії (за умови дотримання графіку платежів): 05.03.2026 (п.1.4 договору).

Загальні витрати позичальника за кредитом складає 16011,00 грн. в грошовому виразі та 2654,66 відсотків річних у процентному значенні. Орієнтовна загальна вартість кредиту, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника складає 20511,00 грн. Денна процентна ставка становить 0,99% (п.1.5 договору).

Пільгова процентна ставка становить 0,99 % в день (п.1.5.1 договору).

Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що складає 675,00 грн. (п.1.5.2).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 350,4 відсотків річних (п.1.6 договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (п.2.1 договору).

Згідно п.2.2.3 договору, за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

Пільгова процентна ставка 0,8% за один день, строк пільгового періоду 30 календарних днів з 10.03.2025 по 09.04.2025;

Стандартна процентна ставка 0,96% за один день, стандартний період 330 календарних днів з 10.04.2025 по 05.03.2026.

Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, що є невід`ємною частиною договору (п.2.4.1 договору).

У разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п.1.4 договору на один календарний день, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санкції (штраф) у розмірі 10% від суми отриманого кредиту (п.4.7 договору).

У разі прострочення строку повернення кредиту передбаченого п.1.4 договору на десять календарних днів, позичальник зобов`язується сплатити на користь кредитодавця штрафні санкції (штраф) у розмірі 40% від суми отриманого кредиту (п.4.7.1 договору).

Позичальника підтверджує, зокрема, що: отримав до укладення договору інформацію, вимога надання якої передбачені законодавством України, в тому числі передбачену ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»; до укладення цього договору отримав проект договору разом з додатками та Правилами надання коштів та банківських металів у кредит; умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану (п.5.1 договору).

Як видно із паспорту споживчого кредиту продукту «29389551» Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) (а.с.27-28) та Додатку №1 Графік платежів за договором (а.с.26), відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить його розпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту та Графік платежів за договором, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором np5r1PJg, wgph7bbl.

Судом також встановлено, що 09.04.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі угоду про внесення змін до договору про споживчий кредит №29389551 від 10.03.2025, відповідно до умов якої, датою повернення кредиту за заявкою, з урахуванням строку продовження користування/повернення кредиту є 04.04.2026.

Процентна ставка протягом строку продовження строку користування/повернення кредиту (за кожен день користування на залишок фактичної заборгованості за тілом кредиту) нараховується наступним чином:

Пільгова процентна ставка становить 0,8% та нараховується з 09.04.2025 по 09.05.2025;

Стандартна (базова) процентна ставка становить 0,96% та нараховується з 10.05.2025 по 04.04.2026

Сторони погодили наступний графік платежів: дата видачі кредиту/дата платежу з 09.04.2025 по 04.04.2026, кількість днів у розрахунковому періоді 360, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період 20511,00 грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту 4500,00 грн., проценти за користування кредитом 15336,00 грн., комісія за надання кредиту 675.00 грн., реальна річна процентна ставка 2654,66%, загальна вартість кредиту 20511,00 грн. (а.с.29-30).

Згідно інформації ТзОВ «ФК «Контрактовий дім», 10.03.2025 здійснено платіж на суму 4500,00 грн., номер карти: 4441114464192838 (а.с.31).

Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору про споживчий кредит №29389551 від 10.03.2025, у відповідача станом на 04.03.2026 виникла заборгованість в сумі 21335,40 грн., з яких: заборгованість за кредитом 4500,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 13910,40 гривень; заборгованість за комісією за видачу кредиту 675,00 гривень; заборгованість за штрафами 2250,00 грн.., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.31 на звороті - 34).

З даного розрахунку також прослідковується, що відповідач частково погашав кредитну заборгованість, що свідчить про визнання останнім факту укладення договору кредиту між ним та ТзОВ «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС», а також те, що йому були відомі умови кредитування.

Також, 22.05.2026 позивач направляв відповідачу претензію щодо необхідності погашення заборгованості за кредитом, однак така залишилась без належного реагування (а.с.34 на звороті).

Вирішуючи вимогу про стягнення заборгованості за основним боргом, процентами та комісією, то суд виходить з наступного.

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавцю встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТзОВ «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто неналежне виконання відповідачем умов, укладеного договору в електронній формі, у зв`язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів, сплати відсотків та комісії.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, зважаючи на те, що відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подав та не представив суду жодних доказів на спростування вимог позивача, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за договором про споживчий кредит №29389551 від 10.03.2025 в розмірі 19085,40 грн., з яких: заборгованість за кредитом 4500,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 13910,40 гривень; заборгованість за комісією за видачу кредиту 675,00 гривень, підлягають до задоволення.

Одночасно, вирішуючи позовну вимогу щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафами в розмірі 2250,00 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64» на території України введено військовий стан, який згодом на підставі Указів Президента продовжувався та триває на час розгляду даної справи в суді.

Таким чином, з огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюються на спірні правовідносини, ОСОБА_1 як позичальник звільнений від обов`язку сплати на користь позивача штрафних санкцій за прострочення нею виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором, оскільки на час укладення та дії Кредитного договору, а також розгляду справи у суді та ухвалення у ній рішення в Україні діяв та продовжує діяти воєнний стан.

За наведених обставин, аргументи сторони позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 2250,00 грн. суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому такі задоволенню не підлягають.

За наведених обставин позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2381,62 грн., виходячи з розрахунку 19085,40 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн. (ставка судового збору) : 21335,40 грн. (розмір заявлених позовних вимог), що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141 ЦПК України).

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує , зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України).

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц дійшла висновків, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Суд, зважаючи на вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, враховує рішення Європейського суду з прав людини, зокрема: у справах «East/WestAllianceLimitedпроти України» (Заява №19336/04), «Баришевський протиУкраїни» (Заява № 71660/11), «Двойних протиУкраїни» (Заява № 72277/01), «Меріт протиУкраїни» (заява № 66561/01) ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; у справі «Лавентс протиЛатвії» (заява № 58442/00) ЄСПЛ вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:

Договір про надання правничої допомоги №0207 від 02.07.2025, укладений між адвокатським об`єднанням «Апологет» та ТОВ «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» (а.с.37 на звороті), згідно п.2.3 якого розмір послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000,00 грн;

Акт №2060 від 28.05.2026 наданих послуг правової (правничої допомоги), з якого вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» та адвокатське об`єднання погодили надання та прийняття правових послуг згідно договору про надання правничої допомоги №0207 від 02.07.2025: боржник: ОСОБА_1 , кредитний договір №29389551 від 10.03.2025. Сума наданих послуг 8000,00 грн. (а.с.38 на звороті);

Детальний опис наданих послуг до Акту №2060 від 28.05.2026 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025, згідно якої Адвокатським об`єднання було надано наступні послуги, а саме усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 0 го. 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год.00 хв.; погодження правової позиції клієнта 0 год. 30 хв.; складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 год. 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта, усього 6 год. 30 хв. (а.с.39).

Зазначені вище докази в матеріалах справи свідчать про реальність надання ТОВ «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» Адвокатським об`єднанням «Апологет» правової допомоги в рамках укладеного між ними договору.

Одночасно суд зауважує, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом враховано те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову; взято до уваги критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору та фінансового стану обох сторін.

Відтак, із урахуванням складності справи, яка віднесена до категорії малозначних справ, обсягу, часу і складності виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи адвоката, зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу співмірності розподілу судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, дотримуючись принципів розумності та співмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, а також те, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу слід зменшити, встановивши такий у сумі 5000,00 грн.

.Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 300335) заборгованість за кредитним договором №29389551 від 10.03.2025 в розмірі 19085,40 (дев`ятнадцять тисяч вісімдесят п`ять) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 300335) витрати на сплату судового збору в розмірі 2381 (дві тисячі триста вісімдесят одну) гривню 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ТАЙГЕР ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 300335) 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.

В решіт позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя С.І. Сливка