Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/7163/25
1-кс/308/5573/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні, у залі суду, клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025070000000070 від 01.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України, погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування до підозрюваної
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Коростишів, Житомирської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , викладача вищої категорії відокремленого структурного підрозділу «Свалявський технічний фаховий коледж Національного університету харчових технологій», раніше не судимої,
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області майор юстиції ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025070000000070 від 01.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України, погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що як встановлено досудовим розслідуванням, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26 січня 2026 року у гр. України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник прямий злочинний умисел, спрямований на організацію перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом фіктивного оформлення на навчання чоловіків призовного віку, з метою оформленням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за матеріальну винагороду.
Зокрема, приблизно у середині січня 2026 року, в ході особистої зустрічі ОСОБА_4 , висловила ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пропозицію оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації шляхом фіктивного зарахування на навчання у заклад професійно-технічної освіти, за грошову винагороду.
Після цього, на початку лютого 2026 року за допомогою месенжера «Viber» між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 відбулася телефонна розмова в ході якої ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, попросила ОСОБА_8 надіслати їй скріншот із додатку «Резерв» (щодо військового обліку громадян України), а також фотознімки атестату, додатку про середню освіту, паспорту громадянина України, ідентифікаційного коду з метою його фіктивного зарахування на навчання та подальшого оформлення відстрочки.
В подальшому у середині березня 2026 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 відбулась наступна телефонна розмова з використанням месенджера "Viber", в ході якої ОСОБА_4 , повідомила ОСОБА_8 , що наразі зарахувати його у Свалявський технічний фаховий коледж Національного університету харчових технологій, де вона викладає, немає можливості, оскільки їм заборонили приймати на навчання осіб чоловічої статі старших 25 років. Водночас ОСОБА_4 , реалізовуючи злочинний задум, діючи з прямим умислом повідомила, що у неї є можливість фіктивно оформити ОСОБА_8 на навчання в м. Київ, при цьому відвідувати навчання у м. Київ та здавати вступні іспити не потрібно.
Надалі, 12.06.2026 близько 13 год. 05 хв. у приміщенні кафе "Anastasia", , розташованому за адресою: Мукачівський р-н, м. Свалява, вул. Головна, 31, між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, відбулась зустріч, в ході якої ОСОБА_4 діючи з прямим умислом спрямованим на перешкоджання законній діяльності ЗСУ, отримала від ОСОБА_8 копії особистих документів, які необхідні для вступу на навчання. При цьому в ході розмови ОСОБА_4 вчергове підтвердила, що фактично ОСОБА_8 навчатися не буде.
Цього ж дня, близько між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, відбулась наступна телефонна розмова з використанням месенджера "Viber", в ході якої, ОСОБА_4 , повідомила, що за фіктивне оформлення ОСОБА_8 на навчання він повинен надати їй 700 дол. США, а також надіслати їй адресу власної електронної пошти та пароль до неї. В цей же день близько 14 год 16 хв., діючи під контролем правоохоронних органів ОСОБА_8 надіслав ОСОБА_4 їй адресу власної електронної пошти та пароль до неї.
Надалі 15.07.2026 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , відбулась наступна телефонна розмова в ході якої ОСОБА_4 підтвердила ОСОБА_8 , що оформлення його на навчання, надасть змогу отримати відстрочку від призову за мобілізацією та повідомила назву закладу освіти куди його мають зарахувати - Київський енергетичний фаховий коледж. При цьому ОСОБА_4 вкотре повідомила, що за фіктивне оформлення його на навчання ОСОБА_8 повинен надати їй 700 доларів США.
15 серпня 2026 року в ході листування через месенджер "Viber", ОСОБА_4 надіслала ОСОБА_8 проекти договорів про надання платних освітніх послуг у Київському енергетичному фаховому коледжі та реквізити які необхідні для оплати за навчання. При цьому ОСОБА_4 повідомила, що вона сама заповнить та підпише їх замість ОСОБА_8 після чого надішле в м. Київ.
Водночас, встановлено, що після зарахування ОСОБА_8 на навчання до Київського енергетичного фахового коледжу та не пізніше 02.09.2026 року, в результаті застосування електронної інформаційної взаємодії між Єдиною державною електронною базою з питань освіти та відповідними електронними базами підрозділів РТЦК та СП, ОСОБА_8 було оформлено відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією в особливий період.
В подальшому, 08.09.2026 близько 10 год. 45 хв. ОСОБА_4 , на виконання попередньої домовленості прибула у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке знаходиться за адр.: Мукачівський район, м. Свалява, вул. Головна, 31 де зустрілася з ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_4 вживаючи заходів конспірації, з метою не бути викритою правоохоронними органами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення озвучила ОСОБА_8 механізм передачі коштів за організацію його фіктивного зарахування на навчання до Київського енергетичного фахового коледжу та оформлення відстрочки від призову за мобілізацією в особливий період у зв`язку з навчанням. Зокрема ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_8 про те, що останній повинен взяти грошові кошти у сумі 700 дол. США, та загорнути їх у серветку після чого за межами кафе «Anastasia» передати їх ОСОБА_4 .
Одразу після цього ОСОБА_8 діючи під контролем правоохоронних органів, на виконання вказівок ОСОБА_4 , пішов у вбиральню кафе «Anastasia» та загорнув 700 дол. США, які призначалися за організацію його фіктивного зарахування на навчання до Київського енергетичного фахового коледжу у білу паперову серветку, після чого приблизно об 11 год. 00 хв. на виході з вказаного кафе передав ОСОБА_4 700 дол. США (що згідно офіційного курсу НБУ становить 31 122 гривень), за організацію його фіктивного зарахування на навчання до Київського енергетичного фахового коледжу та оформлення відстрочки від призову за мобілізацією в особливий період у зв`язку з навчанням. Одразу після цього о 11 год 22 хв. ОСОБА_4 , було затримано у порядку ст. 208 КПК України.
У клопотанні вказано на те, що таким чином, внаслідок протиправних умисних дій ОСОБА_4 спрямованих на фіктивне зарахування ОСОБА_8 на навчання до Київського фахового енергетичного коледжу, з метою надання останньому формального права на оформлення відстрочки від призову, за відсутності визначених законодавством України підстав, останньому було оформлено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з навчанням, що забезпечило йому можливість ухилятися від проходження військової служби у Збройних Силах України чи інших військових формуваннях в особливий період.
Слідчий зазначає, що вказаними діями ОСОБА_4 перешкодила законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто вчинила кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.
08 вересня 2026 року о 11 год. 22 хв. громадянка України ОСОБА_4 затримана уповноваженою особою в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину.
09 вересня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
У клопотанні вказано на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується рапортом 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Закарпатській області, протоколом огляду місця події, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , речовими доказами: грошовими коштами у сумі 700 доларів США, мобільним телефоном ОСОБА_4 , та іншими матеріалами кримінального провадження.
Ризики настання обставин з метою недопущення яких необхідно застосувати запобіжний захід у виді взяття під варту: 1) підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) підозрювана ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) підозрювана ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) підозрювана ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) підозрювана ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як вказано у клопотанні, поряд з цим, на даний час досліджуються обставини вчинення даного злочину іншими особами в тому числі знайомими ОСОБА_4 , у зв`язку з чим ОСОБА_4 може допомогти ухилитись від відповідальності таким особам та не знайдені всі речі.
При цьому слідчий зазначає, що ОСОБА_4 вчинила злочини в умовах воєнного стану, що свідчить про їх підвищену суспільну небезпеку, що, відповідно до ст. 67 КПК України, є обтяжуючою обставиною, а тому, слід прийти до висновку про необхідність обрання підозрюваній запобіжного заходу тримання під вартою.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів: реальна загроза одержання покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років - спонукає людину, вживати всі можливі заходи спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, зокрема впливати на свідків, вживати заходів на знищення речових доказів, а також виїзд за межі території України, що значною мірою може ускладнити об`єктивне проведення досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні та, як наслідок, уникнення відповідальності; тримання під вартою є єдиним запобіжним заходом, який унеможливлює вчинення тиску на інших учасників кримінального провадження, а також унеможливить знищення, приховування речей, документів, які можуть бути доказами у даному кримінальному провадженні, а також виїзд за межі території України підозрюваного, застосування до підозрюваного більш м`яких видів запобіжних заходів не усуне існування ризиків, зазначених в клопотанні, оскільки в такому випадку підозрюваний матиме можливість впливати на свідків, організаторів та співучасників злочину, покинути територію України та в такий спосіб перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.
Слідчий зазначає, що: у кримінальному провадженні № 22025070000000070 від 01.05.2025 зібрано докази, які дають достатні та ґрунтовні підстави підозрювати громадянку України ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі; потреби досудового розслідування, а саме: недопущення вчинення підозрюваною дій, спрямованих на переховування, у подальшому, від органів досудового розслідування та суду; недопущення знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; недопущення незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків; недопущення перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, недопущення вчинення інших кримінальних правопорушень, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи як обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; у результаті обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою органом досудового розслідування будуть проведені всі необхідні слідчі та процесуальні дії (огляди, допити підозрюваного та свідків, тощо), а обвинувальний акт скерований до суду в максимально короткі терміни.
Слідчий зазначає, що у даному кримінальному провадженні свідки є особисто знайомими підозрюваного, що створює реальний і безпосередній ризик незаконного впливу, підозрюваний має право виїзду за кордон, що істотно підвищує ризик переховування, вказане кримінальне правопорушення стосується обороноздатності держави, що підсилює значущість належної процесуальної поведінки.
За таких умов застосування застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України забезпечить досягнення мети запобіжного заходу, у зв`язку з чим існують обґрунтовані підстави для визначення застави у найбільшому розмірі з урахуванням характеру інкримінованого кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 114-1 КК України, яке посягає на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, корисливого мотиву, системністю проведення злочинної діяльності, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Так, у клопотанні вказано на те, що з огляду на викладене, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних діянь вчинених ОСОБА_4 , враховуючи що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, об`єктивно існують, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку підозрюваної, а тому відповідно щодо останньої необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як до особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років позбавлення волі.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 192, 193 КПК України, слідчий просить: застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Коростишів, Житомирської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , викладача вищої категорії відокремленого структурного підрозділу «Свалявський технічний фаховий коледж Національного університету харчових технологій», раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави визначивши її в 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб строком на 60 днів.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 ряд обов`язків, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; утримуватись від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, у тому числі за допомогою засобів мобільного зв`язку, мережі Інтернет, а також через соціальні мережі; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просила застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Захисник підозрюваної у судовому засіданні, проти задоволення клопотання заперечив частково. В частині визначення в клопотанні слідчого максимального розміру застави вважав таке необґрунтованим. З огляду на наявність одного епізоду, та не врахування майнового та сімейного стану підозрюваної. Просив врахувати, що ОСОБА_4 надала слідчому фактично визнавальні покази, в яких повідомила про всі відомі їй обставини, протокол приєднаний до матеріалів клопотання. Зазначив, що ОСОБА_4 працює вчителем отримує заробітну плату в розмірі 12000 гривень на місяць, її чоловік працює на приватній фірмі де отримує заробітну плату в розмірі 10000 гривень на місяць, тому сукупний дохід їх сім`ї не дозволяє сплатити заставу в максимальному розмірі. Просив визначити такий в мінімальному розмірі передбаченому нормами КПК України.
Підозрювана підтримала позицію свого захисника,
Слідчий суддя заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання доходить до наступного висновку:
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».
Слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено, що слідчими 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості щодоякого, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025070000000070 від 01.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
На даний час досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 26 січня 2026 року у гр. України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник прямий злочинний умисел, спрямований на організацію перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом фіктивного оформлення на навчання чоловіків призовного віку, з метою оформленням відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за матеріальну винагороду.
Зокрема, приблизно у середині січня 2026 року, в ході особистої зустрічі ОСОБА_4 , висловила ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пропозицію оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації шляхом фіктивного зарахування на навчання у заклад професійно-технічної освіти, за грошову винагороду.
Після цього, на початку лютого 2026 року за допомогою месенжера «Viber» між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 відбулася телефонна розмова в ході якої ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, попросила ОСОБА_8 надіслати їй скріншот із додатку «Резерв» (щодо військового обліку громадян України), а також фотознімки атестату, додатку про середню освіту, паспорту громадянина України, ідентифікаційного коду з метою його фіктивного зарахування на навчання та подальшого оформлення відстрочки.
В подальшому у середині березня 2026 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 відбулась наступна телефонна розмова з використанням месенджера "Viber", в ході якої ОСОБА_4 , повідомила ОСОБА_8 , що наразі зарахувати його у Свалявський технічний фаховий коледж Національного університету харчових технологій, де вона викладає, немає можливості, оскільки їм заборонили приймати на навчання осіб чоловічої статі старших 25 років. Водночас ОСОБА_4 , реалізовуючи злочинний задум, діючи з прямим умислом повідомила, що у неї є можливість фіктивно оформити ОСОБА_8 на навчання в м. Київ, при цьому відвідувати навчання у м. Київ та здавати вступні іспити не потрібно.
Надалі, 12.06.2026 близько 13 год. 05 хв. у приміщенні кафе "Anastasia", , розташованому за адресою: Мукачівський р-н, м. Свалява, вул. Головна, 31, між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, відбулась зустріч, в ході якої ОСОБА_4 діючи з прямим умислом спрямованим на перешкоджання законній діяльності ЗСУ, отримала від ОСОБА_8 копії особистих документів, які необхідні для вступу на навчання. При цьому в ході розмови ОСОБА_4 вчергове підтвердила, що фактично ОСОБА_8 навчатися не буде.
Цього ж дня, близько між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , який діяв під контролем правоохоронних органів, відбулась наступна телефонна розмова з використанням месенджера "Viber", в ході якої, ОСОБА_4 , повідомила, що за фіктивне оформлення ОСОБА_8 на навчання він повинен надати їй 700 дол. США, а також надіслати їй адресу власної електронної пошти та пароль до неї. В цей же день близько 14 год 16 хв., діючи під контролем правоохоронних органів ОСОБА_8 надіслав ОСОБА_4 їй адресу власної електронної пошти та пароль до неї.
Надалі 15.07.2026 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , відбулась наступна телефонна розмова в ході якої ОСОБА_4 підтвердила ОСОБА_8 , що оформлення його на навчання, надасть змогу отримати відстрочку від призову за мобілізацією та повідомила назву закладу освіти куди його мають зарахувати - Київський енергетичний фаховий коледж. При цьому ОСОБА_4 вкотре повідомила, що за фіктивне оформлення його на навчання ОСОБА_8 повинен надати їй 700 доларів США.
15 серпня 2026 року в ході листування через месенджер "Viber", ОСОБА_4 надіслала ОСОБА_8 проекти договорів про надання платних освітніх послуг у Київському енергетичному фаховому коледжі та реквізити які необхідні для оплати за навчання. При цьому ОСОБА_4 повідомила, що вона сама заповнить та підпише їх замість ОСОБА_8 після чого надішле в м. Київ.
Водночас, встановлено, що після зарахування ОСОБА_8 на навчання до Київського енергетичного фахового коледжу та не пізніше 02.09.2026 року, в результаті застосування електронної інформаційної взаємодії між Єдиною державною електронною базою з питань освіти та відповідними електронними базами підрозділів РТЦК та СП, ОСОБА_8 було оформлено відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією в особливий період.
В подальшому, 08.09.2026 близько 10 год. 45 хв. ОСОБА_4 , на виконання попередньої домовленості прибула у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке знаходиться за адр.: Мукачівський район, м. Свалява, вул. Головна, 31 де зустрілася з ОСОБА_8 . В подальшому ОСОБА_4 вживаючи заходів конспірації, з метою не бути викритою правоохоронними органами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення озвучила ОСОБА_8 механізм передачі коштів за організацію його фіктивного зарахування на навчання до Київського енергетичного фахового коледжу та оформлення відстрочки від призову за мобілізацією в особливий період у зв`язку з навчанням. Зокрема ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_8 про те, що останній повинен взяти грошові кошти у сумі 700 дол. США, та загорнути їх у серветку після чого за межами кафе «Anastasia» передати їх ОСОБА_4 .
Одразу після цього ОСОБА_8 діючи під контролем правоохоронних органів, на виконання вказівок ОСОБА_4 , пішов у вбиральню кафе «Anastasia» та загорнув 700 дол. США, які призначалися за організацію його фіктивного зарахування на навчання до Київського енергетичного фахового коледжу у білу паперову серветку, після чого приблизно об 11 год. 00 хв. на виході з вказаного кафе передав ОСОБА_4 700 дол. США (що згідно офіційного курсу НБУ становить 31 122 гривень), за організацію його фіктивного зарахування на навчання до Київського енергетичного фахового коледжу та оформлення відстрочки від призову за мобілізацією в особливий період у зв`язку з навчанням. Одразу після цього о 11 год 22 хв. ОСОБА_4 , було затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Таким чином, внаслідок протиправних умисних дій ОСОБА_4 спрямованих на фіктивне зарахування ОСОБА_8 на навчання до Київського фахового енергетичного коледжу, з метою надання останньому формального права на оформлення відстрочки від призову, за відсутності визначених законодавством України підстав, останньому було оформлено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з навчанням, що забезпечило йому можливість ухилятися від проходження військової служби у Збройних Силах України чи інших військових формуваннях в особливий період.
08 вересня 2026 року о 11 год. 22 хв. громадянка України ОСОБА_4 затримана уповноваженою особою в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину.
09 вересня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, а саме перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується рапортом 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Закарпатській області, протоколом огляду місця події, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , речовими доказами: грошовими коштами у сумі 700 доларів США, мобільним телефоном ОСОБА_4 , та іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушення.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного злочину. При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості особи підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.
Як вбачається з матеріалів, наданих слідчим на обґрунтування клопотання, зазначені у ньому обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних.
Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання обґрунтовано, а прокурором в судовому засіданні доведено, наявність ризиків того що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є обґрунтованим, оскільки підозрювана, усвідомлюючи міру покарання за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень може вжити заходів до переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також з п. 36 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v. russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
ЄСПЛ у рішенні у справі «Летельє проти Франції», визначив, що «тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу».
Враховуючи викладене, тяжкість покарання, яке передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_4 , щодо наявності ризику переховування її від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Підозрювана ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які останньою, враховуючи суспільну небезпеку та механізм їх вчинення, ретельно приховується.
Слушним є доводи сторони обвинувачення, щодо наявності ризику того, що ОСОБА_4 , маючи доступ до носіїв інформації або використовуючи свої зв`язки (чи службове становище), має об`єктивну можливість знищити, приховати або змінити речі та документи, які є речовими доказами. Спосіб вчинення правопорушення свідчить про ретельне планування та підготовку, спрямовані на маскування протиправної діяльності.
У зв`язку з цим, залишення підозрюваної без належного процесуального обмеження створить умови, за яких вона зможе безперешкодно знищити доказову базу, що унеможливить проведення повного, упередженого та всебічного розслідування.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим наявність ризику того, що підозрювана може незаконно впливати на свідків. При цьому слідчий суддя враховує доводи сторони обвинувачення, зокрема те, що: на даний час слідством не допитано всіх свідків вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, що враховуючи механізм вчинення злочину та його суспільну небезпеку може свідчити про те, що підозрювана може незаконно впливати на свідків, зокрема свідка ОСОБА_8 з метою недопущення надання останніми викривальних показів.
При встановленні наявності вказаного ризику слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків, потерпілого під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім того, в матеріалах негласних слідчих розшукових дій, які відомі ОСОБА_4 , оскільки вручались відповідні копії матеріалів, є імена осіб які ще на даний час не допитані в статусі свідків.
Аналогічним чином підозрювана зможе впливати на ще не встановлених та не допитаних по обставинах кримінального провадження свідків, а також на ОСОБА_9 , яка фігурує в межах наданих до клопотання документах по вказаному кримінальному провадженню з якою спілкувалась ОСОБА_4 ..
При цьому, переконливими є доводи слідчого щодо наявності ризику того, що підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме: зможе використовуючи свої зв`язки координувати дії з особами, які мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню; підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Проте щодо заявленого слідчим ризику що підозрювана ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, то слідчий суддя важчає що наявність такого не доведено та не обґрунтовано належними та допустимими доказами.
Таким чином, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваній, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання її винуватою у його вчиненні (тяжкий злочин), слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_4 затримано 08.09.2026, а 09.09.2026 їй було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК країни, тобто є підстави вважати, що вона, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати та свідків які встановленні та інших свідків у вказаному кримінальному провадженні, які тільки встановлюються, що унеможливить повноту, всебічність при розслідуванні даного кримінального провадження, та враховуючи, що свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання, слідчий суддя також враховує особу підозрюваної зокрема те, що підозрювана, раніше не судима, має постійне місце проживання, офіційно працює, заміжня.
Стаття 183 КПК України визначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно ч.4 ст. 183 КПК України,під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя звертає увагу на спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. При цьому слід вказати на те, що на території всієї території України діє воєнний стан (Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні") та оголошено загальну мобілізацію (УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №69/2022).
Крім цього, за допомогою застосування до підозрюваної, заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення в якому він підозрюється.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз`ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом, виходить з вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, враховуючи її майновий та сімейний стан, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_4 , а саме згідно досліджених матеріалів клопотання, вона за грошову винагороду у розмірі 700 доларів США, здійснювала фіктивне оформлення на навчання ОСОБА_8 , інших епізодів не вказано та не інкримінується, враховує особу підозрюваної, яка має постійне місце проживання, офіційно працює, заміжня, зі слів отримує заробітну плату в розмірі 12000 гривень на місяць, її чоловік працює на приватній фірмі де отримує заробітну плату в розмірі 10000 гривень на місяць, а стороною обвинувачення вказані доводи не спростовані в судовому засіданні, тому застава у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не є непомірною для неї.
Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні та іншою особою ОСОБА_9 , про обставини даного кримінального провадження, у тому числі за допомогою засобів мобільного зв`язку, мережі Інтернет, а також через соціальні мережі; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання або роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025070000000070 від 01.05.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 369-2 КК України, погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Коростишів, Житомирської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , викладача вищої категорії відокремленого структурного підрозділу «Свалявський технічний фаховий коледж Національного університету харчових технологій», раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 19.10.2026 включно.
Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов`язків передбачених КПК України, в розмірі тридцяти (30) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень.
Роз`яснити, що підозрювана ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрювану ОСОБА_4 , наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; утримуватись від спілкування із свідками ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні та іншою особою ОСОБА_9 , про обставини даного кримінального провадження, у тому числі за допомогою засобів мобільного зв`язку, мережі Інтернет, а також через соціальні мережі; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання або роботи; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.
Роз`яснити заставодавцю та підозрюваній, що відповідно до ч.ч. 8,9,10 ст.182КПК України у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний,обвинувачений,будучи належним чином повідомлений,не з`явився за викликом до слідчого, прокурора,слідчого судді,суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки,застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом заклопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного,обвинуваченого, заставодавця,в порядку,передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Роз`яснити, ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до неї, може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1
Судове рішення № 139662348, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 10.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/7163/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: