Ухвала суду № 139661881, 10.09.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/2212/26

Провадження №1-кс/718/333/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 року м.Кіцмань Чернівецька область

Слідчий суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кіцманського районного суду Чернівецької області клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Брусниця Кіцманського району Чернівецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на момент інкримінованого кримінального правопорушення перебував на тимчасовому обліку при військовій частині НОМЕР_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні №62026140150000524 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2026, -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СВ відділення поліції № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області капітан поліції ОСОБА_4 (далі - слідчий), за погодженням з прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 (далі - прокурор), звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного (далі - підозрюваний) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні №62026140150000524 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2026.

Короткий зміст клопотання.

У клопотанні слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 30 діб, з його утриманням у Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» (пл. Соборна, 6, м. Чернівці Чернівецької області) тобто до 13 жовтня 2026 року, із можливістю внесення застави.

Клопотання слідчого обґрунтоване, серед іншого, тим, що солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, який перебував на тимчасовому обліку військової частини НОМЕР_1 та знаходився у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», п. 9 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127-131, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитися від несення обов`язків військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин та дозволу командира військової частини НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, 19.03.2026 близько 16 год. 00 хв. під час переміщення з пункту постійної дислокації ( АДРЕСА_2 ) в район виконання завдань за призначенням самовільно залишив місце служби у військовій частині НОМЕР_1 та перебував поза межами розташування військової частини (місця служби) НОМЕР_1 , проводячи службовий час на власний розсуд, не пов`язаний з проходженням військової служби до 13.07.2026 тобто до моменту його затримання працівниками правоохоронних органів за адресою: АДРЕСА_3 .

Кваліфікація даного кримінального правопорушення визначена органом досудового розслідування за ч.5 ст.407 КК України.

За змістом клопотання, 13.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України; ухвалою слідчого судді від 15.07.2026 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.09.2026 з можливістю внесення застави.

У клопотанні слідчий зазначив, що 07.09.2026 прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 до кримінального провадження №62026140150000524 від 05.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, приєднано кримінальне провадження №62026170040006327 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, оскільки є підстави вважати, що кримінальні правопорушення вчинені однією особою (особами).

Слідчий у клопотанні стверджує, що завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо внаслідок складності кримінального провадження, необхідності проведення ряду слідчих і процесуальних дій, у зв`язку з чим строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні постановою керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіонувід 08.09.2026 продовжено до трьох місяців, тобто до 13.10.2026.

На думку слідчого, наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, враховуючи тяжкість вчинення кримінального правопорушення та санкцію за його вчинення, який підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді безальтернативного позбавленні волі на строк до 10 років, тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинені ним злочини може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, як на території України, так і на території іноземних держав, зокрема в незаконний спосіб покинути територію України; також наявний передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 неодноразово самовільно залишав військові частини, що свідчить про схильність до вчинення кримінальних правопорушень.

Позиції учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання з підстав, наведених у ньому, просили задоволити зазначене клопотання.

Підозрюваний у судовому засіданні не заперечив проти задоволення даного клопотання.

Захисник у судовому засіданні заперечив проти задоволення даного клопотання, пояснив, що вважає ризики, наведені у клопотанні надуманими, при цьому, у випадку задоволення клопотання захисник просив визначити підозрюваному заставу у мінімальному розмірі.

Заслухавши доводи слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені слідчим суддею та норми права, які підлягають застосуванню.

Слідчим суддею встановлено, що відділенням поліції № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026140150000524 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

13 липня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином, оскільки карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Ухвалою слідчого судді від 15.07.2026 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10.09.2026 з можливістю внесення застави.

Постановою прокурора Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 від 07 вересня 2026 року об`єднано матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №62026140150000524 від 05.06.2026, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та №62026170040006327 від 04.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, в одне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №62026140150000524.

Постановою керівника Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 від 08 вересня 2026 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026140150000524 від05.06.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, до трьох місяців, тобто до 13.10.2026.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя виходить з наступного.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Щодо обґрунтованості підозри.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.

Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Відповідно до практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується: актом службового розслідування від 25.03.2026 року, проведеного на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2026 №863, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.03.2026 № 2707, протоколом допиту свідка від 10.08.2026, листом військової частини НОМЕР_2 від 12.08.2026 № 11273.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає, що оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише з метою визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тобто на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

Як встановлено судовим розглядом клопотання та вбачається із досліджених слідчим суддею в судовому засіданні доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, вони є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

На переконання сторони обвинувачення, у цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, як на території України, так і на території іноземних держав, зокрема в незаконний спосіб покинути територію України, а такожвчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 неодноразово самовільно залишав військові частини, що свідчить про схильність до вчинення кримінальних правопорушень.

Щодо ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя зазначає наступне.

При оцінці ризику переховування від слідства та/або суду може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Слід зазначити, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином, оскільки карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.

Слідчий суддя зазначає, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, приходить до обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного.

Крім того, долученими до клопотання матеріалами підтверджується ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки солдат ОСОБА_5 ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 27 лютого 2026 року у справі №569/4141/26 був звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України на підставі ч.5 ст.401 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що станом на 10.09.2026 є чинною ч.8 ст.176 КПК України, відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Враховуючи викладене, а також відсутність підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м`який, строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що обраний відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слід продовжити в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.10.2026.

Щодо визначення розмірі застави.

Слідчий суддя враховує, що за змістом ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

При цьому, не визначення розміру застави є правом, а не обов`язком слідчого судді, а відтак слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу для підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст. 182 КПК України).

Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави має бути достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

На переконання слідчого судді, такій меті може відповідати заставау розмірі сімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 232960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень.

Саме такий розмір є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

На переконання слідчого судді, мінімальний розмір застави, про який просить захисник, не буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

У зв`язку із застосуванням до ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, які будуть покладені на нього, у випадку внесення ним застави, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із с. Брусниця Вижницького району Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196, 199, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задоволити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 30 діб, тобто до 13 жовтня 2026 року, з його утриманням у Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» (пл. Соборна, 6, м. Чернівці Чернівецької області).

Одночасно для забезпечення належного виконання обов`язків, передбачених КПК України, визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі сімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 232960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Чернівецькій області, код 26311401, Держказначейська служба України, м. Київ МФО 820172, р/р UA548201720355279001000008745.

Підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із с. Брусниця Вижницького району Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків у разі внесення застави визначити до 13 жовтня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Чернівецькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор».

У разі внесення застави та з моменту звільнення особи з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному та направити до Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» для виконання.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Визначити строк дії даної ухвали до 13 жовтня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 11 вересня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1