Постанова № 139660609, 09.09.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2846/26

Номер провадження3/173/856/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

09 вересня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Челюбєєв Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника ВП № 2 Кам`янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

19.07.2026 о 11:45:00 в м. Верхньодніпровськ, вул. Дедишка, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Хюндай і130 ДНЗ НОМЕР_1 . При спілкуванні з водієм у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис на нагрудну бодікамеру 861929, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу наступного висновку.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 130 КупАП, встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 19.07.2026 серії ЕПР1 № 723385, 19.07.2026 о 11:45:00 в м. Верхньодніпровськ, вул. Дедишка, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Хюндай і130 ДНЗ НОМЕР_1 . При спілкуванні з водієм у останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис на нагрудну боді камеру 861929, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються рапортом ПОГ СВГ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, направленням до медичного закладу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, відповідно до якого ОСОБА_2 відмовився проходити огляд, фотоматеріалом, відеозаписом, який міститься на DVD-R дисук.

Проте, на підтвердження кваліфікуючої ознаки повторності вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи надано копію постанови Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.12.2025.

Разом із тим, із матеріалів справи вбачається, що постановою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22.11.2024 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Водночас, для кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 130 КУпАП необхідним є встановлення та належне підтвердження двох фактів попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вчинених у межах відповідного річного періоду.

Разом із тим, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів того, що до 19.07.2026 ОСОБА_2 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП.

Зокрема, постанова Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22.11.2024 постановлена більш ніж за рік до вчинення правопорушення, яке є предметом розгляду у цій справі, а тому не може враховуватися для встановлення передбаченої ч. 3 ст. 130 КУпАП кваліфікуючої ознаки повторності.

В той же час, відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 130 КупАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.

Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що в даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини в законодавстві, який полягає в застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини в кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України в пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 року № 10-рп/2011 зазначив, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказав, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У даній справі встановлено факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, за яке відповідальність регламентована ч. 2 ст. 130 КУпАП, відповідно особа, яка вчинила це адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Враховуючи, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно статті 1 цього Кодексу, крім іншого, є запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, слід дійти висновку, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в протоколі, однак лише в частині зміни правової кваліфікації правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження.

З позиції Верховного Суду в постанові від 19 жовтня 2021 року по справі № 552/2540/20 вбачається, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації/зміни кваліфікації допускаються лише в бік покращення становища особи, зокрема, шляхом застосування закону про менш тяжке діяння. Закриття судом провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій, не узгоджується із завданнями судочинства. Відмова від переслідування особи за наявності в її діях ознак іншого караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред`явлено звинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного і створить умови для повторної віктимізації.

Оскільки на підставі сукупності доказів судом встановлено, що ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, та правопорушення вчинив повторно протягом року, доходжу висновку, що він винний у вчиненні адміністративного правопорушення і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Перекваліфікація інкримінованого ОСОБА_2 правопорушення призведе до пом`якшення відповідальності та не порушує його прав і не змінює обставин правопорушення, зафіксованого в протоколі про адміністративне правопорушення.

При накладенні стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Так, суддя враховує, що ОСОБА_2 не працює, протягом року притягався до адміністративної відповідальності.

Обставиною, що пом`якшує та обтяжують відповідальність відсутні.

Враховуючи викладене вище, суддя вважає, що до ОСОБА_2 необхідно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у розмірі та на строк, передбачені ч. 2 ст. 130 КУпАП.

При цьому, суддя не застосовує адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості, що зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення транспортний засіб, а саме Хюндай і130 ДНЗ НОМЕР_1 , на праві приватної власності належать особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 .

Крім того, ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ч. 2 ст. 130, 283, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», із змінами, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, застосувавши адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. (Отримувач: ГУК у Дніпр-кій обл/ Дн-ка об/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Р/р: UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу:Адміністративні штрафи У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.).

На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 (десяти) днів з моменту винесення постанови.

Суддя Є.В. Челюбєєв