Ухвала суду № 139657096, 09.09.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/2075/26

пр № 2-п/464/34/26

У Х В А Л А

09 вересня 2026 року Сихівський районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Гирьки К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Сихівського районного суду м.Львова від 15.06.2026 у справі №464/2075/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТзОВ «ФК «ЕЙС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

заявник (відповідач) ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Пащук А.І., 27.07.2026 звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення Сихівського районного суду м.Львова від 15.06.2026 у справі №464/2075/26, у якій просив переглянути вказане заочне рішення та скасувати таке.

В обґрунтування заяви покликається на таке. Позивач надіслав копію позовної заяви з додатками відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , однак відповідач не проживає за вказаної адресою, а лише там зареєстрований, тому не міг отримати ані копії позовної заяви, ані ухвали про відкриття провадження. Відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 . На дану адресу відповідачу не надходило жодної кореспонденції, а про наявність судового рішення останній дізнався через застосунок «Дія». Також заперечив щодо встановленого у кредитному договорі розміру процентів, оскільки такий перевищує розумну межу відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, є явно завищеним та не відповідає вимогам п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» і засадам справедливості, добросовісності, розумності, як наслідок, свідчить про непропорційність великої суми компенсації у разі невиконання зобов`язань за цим договором. Сума компенсації становить понад п`ятдесят відсотків від суми кредиту, що в розумінні п. 5 ч. 3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» є несправедливою умовою та є підставою для відмови судом у стягненні таких компенсацій та відсотків. Вважає, що нараховані відсотки після строку кредитування є відсотками в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України. Також вказав, що кредитний договір є недійсним, оскільки, згідно з ч.6 ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів», правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. В даному випадку кредитний договір є недійсним, а його недійсність регламентується в розумінні нікчемності, оскільки закон встановлює імперативність цього поняття, а саме недійсність такого правочину випливає із закону при досягненні таким оспорюваним правочином відповідних критеріїв нечесної підприємницької практики, які встановлені законом, і додаткового судового рішення про визнання такого правочину недійсним закон не вимагає. Так, у разі, якщо у правовідносинах між споживачем та суб`єктом підприємницької діяльності останній здійснює розробку договірної документації характеру приєднання, то така документація має бути максимально зрозуміла для пересічного споживача, з урахуванням загального рівня освіти. Свідома розробка таким підприємцем договірної документації, яка явно ускладнює її сприйняття та всебічне розуміння споживачами, є ознаками зловживання правами таким підприємцем. Кредитний договір, правила надання коштів у позику та паспорт споживчого кредиту за своєю природою використовують мову та терміни спеціальної галузевої спрямованості (правознавство, економіка, банківська справа), що робить їх дуже складними для сприйняття пересічним споживачем, який обслуговується як фізична особа, навіть не підприємець. Окрім цього, правила надання коштів у позику є незрозумілими для відповідача, який є пересічним споживачем, через дрібний шрифт такого документу. При цьому самі правила не підписані відповідачем по справі. Таким чином, відповідач визнає позовні вимоги частково, а саме, визнає заборгованість по тілу кредиту в розмірі 18 099 грн, заборгованість по відсотках в розмірі 18 000 грн, та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Ухвалою від 28.07.2026 прийнято до розгляду заяву та призначено таку до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача, відповідач та його представник не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце проведення такого.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 3 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На адресу суду 27.07.2026 від представника позивача ТзОВ «ФК «ЕЙС» - Сахарової О.І. надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, просила таку заяву залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи №464/2075/26, суд приходить до такого висновку.

Заочним рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 15.06.2026 позов задоволено та ухвалено стягнути із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №991820060 від 27.07.2021 в розмірі 64 425 грн 48 коп, з яких 18 099,08 грн заборгованість по тілу кредиту та 46 326,40 грн заборгованість за процентами за користування кредитом. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «ЕЙС» судові витрати, які складаються із судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн, а всього 6 662 грн 40 коп.

Згідно із ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає. Окрім цього, підставою для перегляду заочного рішення є обставини, що свідчать про докази, що можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача і якщо б вони були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалене інше рішення.

Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Як вбачається із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 27.03.2026, відповідач ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до 26.03.2024. Відтак, судові повістки про виклик до суду надсилались останньому за вказаною адресою, а також здійснювалось оголошення про виклик на веб-порталі судової влади України.

В судове засідання, призначене на 04.05.2026 та 11.07.2026, відповідач ОСОБА_1 не з`явився, поштові відправлення з судовою повісткою повернулись на адресу суду у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

В заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Пащук А.І. зазначив, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 , однак доказів, які б свідчили про його проживання за вказаною адресою, не надано.

Згідно з ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, двічі в судове засідання не з`явився, поважних причин неприбуття та неподання відзиву на позовну заяву суду не надав.

Окрім цього, будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено. Доводи, викладені представником відповідача адвокатом Пащуком А.І. у заяві про перегляд заочного рішення, зводяться лише до незгоди з ухваленим рішенням суду.

Отже, за таких обставин, суд не може надати оцінку доказам на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи, оскільки такі докази суду не надані.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відсутня передбачена законом сукупність підстав для скасування заочного рішення суду, а тому заяву слід залишити без задоволення, що не позбавляє права відповідача ОСОБА_1 на оскарження вказаного рішення суду у загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 259-261, 287, 288 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Сихівського районного суду м.Львова від 15.06.2026 у справі №464/2075/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 09.09.2026.

Суддя Дмитро ТЕСЛЮК