Рішення № 139656819, 10.09.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2382/26

Провадження №2/751/1620/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Діденко А. О.

секретаря судового засідання Рак Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБІДНИХ КРЕДИТІВ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6588667 від 26.08.2025 у розмірі 20 185,00 грн, а також понесених судових витрат..

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконував умови договорів.

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 01.06.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

07.06.2026 від відповідача надійшов відзив, у кому він вказує, що відповідачем не заперечується факт укладення кредитного договору №6588667 від 26.08.2025 року. Відповідач не заперечує факт користування кредитними коштами, та вважає правомірним нарахування відсотків за процентною ставкою 0.95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, що визначено умовами договору, однак позивачем заявлено вимогу про стягнення неустойки/пені у сумі 10 000,00 грн. У задоволенні позовних вимог у цій частині просить відмовити.

Також, 08.06.2026 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги з 4 500 грн до 3 000 грн.

09 червня 2026 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про зменшення позовних вимог, а саме просить суд ухвалити рішення яким стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором № 6588667 в розмірі 10 185,00 грн, з яких: 5 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 322,50 грн сума заборгованості за процентами, 862,50 грн сума заборгованості за комісією та стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 26.08.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (надійний) № 6588667 (далі - договір № 6588667), який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразовго ідентифікатора 618584.

Відповідно до умов договору № 6588667:

сума кредиту 5000,00 грн;

строк кредитування - 360 днів;

дата повернення кредиту 20.08. 2026 року;

процентна ставка/день 0,95 % (фіксована);

комісія пов`язана з наданням кредиту - 17,25% від суми кредиту та дорівнює 862,50,00 грн.

Позивач на виконання умов договору № 6588667 від 26.08.2025 року перерахував відповідачу кошти в сумі 5000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , що була вказана Відповідачем (п. 11 Договору «Юридичні адреси та реквізити сторін»). Цей факт підтверджується платіжною квитанцією від 26.08.2025 року, листом (довідкою) ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» від 19.01.2026 року № КД-000026154 та листом від АТ «ПУМБ» № КНО-07.8.5/12096БТ від 10.07.2026, окрім цього наданою випискою за період з 26.08.2025 по 29.08.2025..

Так, згідно з розрахунку заборгованості за договором № 6588667 відповідач, станом на 28.01.2026 року має заборгованість перед позивачем у розмірі 20 185,00 грн, з них заборгованість: за основною сумою богу в розмірі 5 000,00 грн, по процентах в розмірі 4 322,00 грн, по неустойці/пені у розмірі 10 000,00 грн, косія у розмірі 862,50 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів». Проценти по кредиту нараховані за період з 26.08.2025 року по 24.11.2026 року, в межах строку дії кредитного договору.

Представник позивача заявою від 09 червня 2026 року просить зменшити позовні вимоги, а саме просить суд ухвалити рішення яким стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором № 6588667 в розмірі 10 185,00 грн, з яких: 5 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 322,50 грн сума заборгованості за процентами, 862,50 грн сума заборгованості за комісією та стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн, витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частинами 1, 2, 3, 4 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно із частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина 1 статті 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог пункту 4 частини 1 статті 1, частини 2 статті 8 «Про споживче кредитування», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

З матеріалів справи вбачається, що позикодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті зобов`язання.

Відповідач подав до суду відзив до позовної заяви, в якому зазначає, що відповідач визнає позов у сумі 10 185,00 грн, з них: за Договором № 6588667: 5 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 322,50 грн сума заборгованості за процентами, 862,50 - комісія.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову з урахуванням зменшених позовних вимог та стягнення з відповідача суми боргу за кредитами, заборгованості за процентами за користування кредитом та комісії.

Згідно з приписами пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

За змістом частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до приписів частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано: договір про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20 серпня 2025 року, укладеного між Адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною і ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів»; витяг з акту № 3-МК приймання-передачі наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20 серпня 2025 року відповідно до якого послуги надано на загальну суму 4500,00 грн ; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20 серпня 2025 року ; платіжну інструкцію від 24 лютого 2026 року № 8b8b2e; копію ордеру серії АХ № 1287255; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі стаття 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Проаналізувавши справу на предмет її складності, враховуючи наявну сталу судову практику у таких спорах, встановлені судом обставини справи, кількість судових засідань, а також зміст та обсяг наданих адвокатом послуг і їх вартість, також, суд враховує, що дані матеріали подані в системі «Електронний суд», розгляд справи здійснювався за відсутності представника позивача, суд доходить переконання, що зазначений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4500,00 грн є необґрунтованим, оскільки такий не відповідає критерію реальності адвокатських послуг.

Представник позивача просив зменшити витрати на правничу допомогу, та задовольнити стягнення витрат позивача у сумі 3000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає обґрунтованим розміром витрати позивача на професійну правову допомогу, наданих у цій справі - 3000,00 грн (вивчення матеріалів справи і складання позовної заяви ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі: 2662,40 грн та витрати на надання правової допомоги у розмірі: 3000,00 грн.

Керуючись статтями 5, 12,13, 76-81, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) № 6588667 від 26 серпня 2025 року у розмірі 10 185 (десять тисяч сто вісімдесят п`ять) гривень 0 копійки, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 322,50 грн - сума заборгованості за процентами, 862,50 - грн сума заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (місцезнаходження: площа Арсенальна, буд. 1Б, м. Київ, 01010; адреса листування: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, ЄДРПОУ 39861924).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя А.О. Діденко