Ухвала суду № 139655808, 10.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/23514/26

Провадження № 1-кс/752/7734/26

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному проваджені № 12025100000001231 від 25.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просить накласти арешт із забороною розпорядження та користування на об`єкт нерухомого майна у складі майнового комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 202903280000) по вул. Будіндустрії, 7, зареєстрований як: Літера 135 - «Причал», (площею 420 кв.м. (140 м.п), що належить на праві приватної власності ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської».

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження №12025100000001231 від 25.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 2 с. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи комерційних структур, ДП КТ «Регістр судноплавства України», приватні нотаріуси та державні реєстратори, діючи за попередньою змовою між собою, зловживаючи своїм службовим становищем, вчиняють дії, направлені на заволодіння у протиправний спосіб гідротехнічними спорудами, які перебувають у державній власності.

Зокрема, в ході проведених слідчих та процесуальних дій з`ясовано, що службові особи ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» (ЄДРПОУ 05523398) використовують у господарській діяльності комплекс будівель (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 202903280000), загальною площею 38 949,4 м. кв. за адресою: м. Київ,

вул. Будіндустрії, 7, що належить ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» відповідно до свідоцтва про право власності ЯЯЯ802319, виданого 08.09.2006 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (КМДА) на підставі наказу від 08.09.2006 № 1416-В. Рішення про державну реєстрацію прав прийняте державним реєстратором ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_4 05.11.2013.

Під час проведення державної реєстрації права власності до складу зазначеного майнового комплексу входило 23 об`єкти, які позначені у порядку зростання від літери 101 до літери 132.

У подальшому, у 2021 році до Державного реєстру прав на нерухоме майно державним реєстратором внесено зміни на підставі заяви директора ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» ОСОБА_5 про те, що до складу майнового комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 202903280000) помилково не включено склад піску (літери 133, 134, 135). Крім того, товариством замовлено у ТОВ «Акропром» виготовлення технічного паспорту на зазначені складові частини майнового комплексу, де вказано наявність у складі майнового комплексу по вул. Будіндустрії, 7, наступних об`єктів: літера 133 - склад піску, площею 11 090, 6 кв.м., літера 134 - елеваторна, площею 541, 6 кв.м., літера 135 - причал, площею 420 кв.м.

Згідно з технічним паспортом, причал під літерою 135, розташований на території берегоукріплення, яке є гідротехнічною спорудою та перебуває у власності держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України і перебуває у господарському віданні ДП «Адміністрація державних портів».

Разом із тим, Міністерство повідомило орган досудового розслідування про те, що жодних дозволів на погодження будівництва причалу в межах берегоукріплення по вул. Будіндустрії у м. Києві ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» не надавалось, а вказане товариство вчиняє дії по самовільному використанні берегової лінії, внаслідок чого порушуються державні інтереси.

Допитаний як свідок у кримінальному провадженні директор

ТОВ «Акропром» ОСОБА_6 повідомив, що технічний паспорт на складові частини майнового комплексу від 21.05.2021 він виконав особисто на прохання уповноваженої особи на ім`я ОСОБА_7 , який діяв в інтересах ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської». При цьому, ним було внесено до технічної документації будівлю під літерою 135 «Причал», якого фактично на місцевості не існувало. Зазначена фальсифікація технічного паспорту була зроблена на прохання представника замовника. У подальшому, у 2024 році, оглядаючи берегоукріплення по вул. Будіндустрії, 7, у м. Києві на замовлення ДП «Адміністрація державних портів», він переконався у тому, що будівля під літерою 135 «Причал» на місцевості відсутня.

Встановлені дані свідчать про те, що службові особи ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» організували виготовлення підробленого технічного паспорту, на підставі якого внесено зміни до Державного реєстру прав на нерухоме майно про наявність у власності товариства об`єкту нерухомого майна на лінії берегоукріплення, чим фактично «узаконили» самовільне захоплення та використання державної гідротехнічної споруди.

В ході проведення огляду нерухомого майна: берегоукріплення багатофункціонального, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3191154480000, загальною площею 13 572, 5 кв.м. встановлено, що початок споруди розташований за координатами 50.402769,30.578163, кінець споруди розташований за координатами 50.400268,30.581082, по вулиці Будіндустрії у м. Києві. Об`єкт нерухомості є державною власністю в особі Міністерства розвитку громад та територій України та перебуває на балансі ДП «Адміністрація державних портів».

Також, в ході огляду спеціалістами ДП «Адміністрація річкових портів», ДП «Регістр судноплавства України» та спеціалістом у галузі геодезії встановлено, що берегоукріплення використовується ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» у процесі здійснення господарської діяльності, зокрема, відвантаження піску.

Окрім цього, в ході огляду не виявлено самої гідротехнічної споруди, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під літерою 135 «Причал», що свідчить про фіктивну реєстрацію вказаного об`єкту з метою незаконного використання берегоукріплення.

Отже, берегоукріплення багатофункціональне, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 3191154480000, та будівля під літерою 135 «Причал», площею 420 кв.м. є об`єктами кримінально протиправних дій та можуть містити сліди та інформацію про скоєний злочин, у зв`язку із чим їх збереження є необхідним.

Метою арешту майна є збереження речових доказів.

На підставі зазначеного прокурор просив про задоволення клопотання.

Також прокурор вважає, що існує реальна загроза того, що власник майна вчинить дії щодо його зміни, у зв`язку з чим просив розгляд клопотання про арешт майна провести без виклику осіб, щодо яких вирішується питання про накладення арешту на майно.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Зважаючи на обставини кримінального провадження та зазначені положення закону, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність власника майна.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання про арешт майна підтримав, просив задовольнити.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження №12025100000001231 від 25.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 2 с. 364 КК України.

Постановою слідчого від 03.08.2026, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні об`єкти нерухомого майна, а саме: берегоукріплення багатофункціональне, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3191154480000), загальною площею 13 572, 5 кв.м.; об`єкт нерухомого майна у складі майнового комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 202903280000) по вул. Будіндустрії, 7, зареєстрований як Літ. 135 - «Причал» площею 420 кв.м. (140 м.п).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, на праві приватної власності ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» належить комплекс будівель загальною площею 38 949,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 202903280000), до складу якого входить «Склад піску» (Літ. 133, 134, 135).

Зокрема, відповідно до експлікації приміщень технічного паспорту, виготовленого за замовленням ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської» 21.05.2021 ТОВ «Акропром», до складу об`єкта площею 12 032,2 кв.м. - «Склад піску», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, входять наступні об`єкти: літера 133 - склад піску, площею 11 090, 6 кв.м.; літера 134 - елеваторна, площею 541, 6 кв.м.; літера 135 - причал, площею 420 кв.м.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Матеріалами клопотання обґрунтовано, що майно, щодо якого у даному клопотанні прокурор ініціює питання про його арешт, відповідає ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України, і має значення речових доказів.

На думку слідчого судді, прокурором у клопотанні, у відповідності до вимог ст. ст.132,170-173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вказаний об`єкт нерухомого майна, із забороною розпорядження вказаним майном, з метою забезпечення збереження вказаного майна як речового доказу.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Матеріали провадження свідчать про те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчим суддею не встановлено.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Водночас, враховуючи, що відповідно до протоколу огляду від 06.01.2026, слідчим зафіксовано відсутність залізобетонної конструкції «Причал» за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, що виключає застосування такого заходу як заборона користування майном, а тому клопотання прокурора у цій частині задоволенню не підлягає.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики відчуження майна, яке має значення для досудового розслідування. У даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту шляхом заборони розпорядження вказаним майном, а клопотання підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна у складі комплексу будівель (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - комплексу будівель: 202903280000) по вул. Будіндустрії, 7, у м. Києві, зареєстрований як: Літера 135 - «Причал», (площею 420 кв.м. (140 м.п), що належить на праві приватної власності ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій імені Світлани Ковальської», шляхом заборони розпорядження вказаним об`єктом.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала про арешту майна підлягає негайному виконанню після її оголошення прокурором, слідчим у кримінальному провадженні.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1