Рішення № 139652074, 03.09.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/836/26

№ 2/688/998/26

Рішення

Іменем України

03 вересня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання - Міськової І.Г.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Кучерука Т.М.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

законного представника неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Кучерука Тараса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиції сторін, третіх осіб

26.02.2026 адвокат Кучерук Т.М. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом, вимоги якого уточнив 06.03.2026 та 24.04.2026, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

В обґрунтування позову посилається на те, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.11.2021. Проте, під час спільного проживання виникли розбіжності у релігійних переконаннях між позивачем та родиною її чоловіка, внаслідок чого шлюб між нею та ОСОБА_6 було розірвано рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.10.2022. Разом з тим, після розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 продовжували фактично проживати однією сім`єю, спільно мешкали, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, який використовували для утримання та благоустрою спільного житла, зокрема здійснювали ремонт, купували меблі й інші предмети домашнього вжитку, спільно сплачували комунальні платежі. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вели спільний побут, взаємно піклувалися один про одного, разом проводили сімейні та святкові заходи, у тому числі в колі друзів та сприймалися оточуючими як подружжя. Таким чином між ними склалися стабільні сімейні відносини, які за своїм змістом відповідали відносинам подружжя, незважаючи на відсутність державної реєстрації шлюбу.

Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу для позивача має юридичне значення, оскільки вона зможе звернутись до компетентних органів з приводу виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також з приводу отримання пенсійних та соціальних виплат в разі наявності для цього достатніх підстав. А тому, просить суд встановити факт проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 19.10.2018, орган, що видав 6813, РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 15.10.2021 до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позов підтримали з підстав, наведених у ньому, просили його задовольнити.

Позиція відповідачів, третіх осіб

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні з підстав, наведених у відзиві.

Неповнолітня відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні 13.08.2026 позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Вказала, що постійно спілкувалась з батьком ОСОБА_6 , а тому знає, що останній перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачем, декілька разів гостювала за місцем їх спільного проживання, їздила із ними до початку війни на відпочинок до родичів. Після сварки батька із ОСОБА_8 , свідком якої вона була особисто, його побиття, останній припинив спільне проживання із нею та переїхав проживати до своєї матері ОСОБА_2 в м. Нетішин, де постійно проживав до моменту його мобілізації 01.11.2022. Саме їй він першій повідомив про те, що йому вручили повістку за місцем фактичного проживання та призвали на військову службу. Протягом всіх літніх канікул 2022 року разом із ОСОБА_6 проживала у квартирі бабусі в м. Нетішин. В подальшому постійно бачилась та спілкувалась із ним, проводжала на службу, а тому ствердила, що ОСОБА_6 із ОСОБА_1 сімейних відносин після сварки не підтримував, разом не проживав, вона до місця проживання ОСОБА_1 після сварки не їздила. В подальшому неповнолітня ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась.

Законний представник неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала з підстав, наведених у поданих письмових поясненнях, просила відмовити у його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерства оборони України Лукач Я.О. в судовому засіданні 24.07.2026 позов не визнав посилаючись на його необґрунтованість, просив відмовити у його задоволенні. В подальшому в судове засідання не з`явився.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03.03.2026 позовну заяву адвоката Кучерука Тараса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу залишено без руху, надано позивачу та її представнику п`ятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.

06.03.2026 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кучерук Т.М. на виконання ухвали від 03.03.2026 в системі «Електронний суд» подав уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи Міністерства оборони України, у якій просив суд встановити факт проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 виданий 19.10.2018, орган, що видав 6813, РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 15.10.2021 до дня його загибелі, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.03.2026 відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання об 11 год 00 хв 14.04.2026, яке за клопотанням представника позивача відкладено до 09 год 05 хв 14.05.2026, а в подальшому до 09 год 15 хв 29.05.2026.

02.04.2026 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_9 в системі «Електронний суд» подав пояснення третьої особи щодо позову, у яких зазначив, що Міністерство оборони України вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. В обгрунтування позиції вказав, що згідно рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.10.2022 у справі №682/947/22 шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_6 було розірвано. Зі змісту рішення слідує, що ініціатором розірвання шлюбу була позивач, оскільки шлюб існував тільки формально та сторони разом не проживали. Причиною також слугували постійні суперечки з чоловіком через різні характери та погляди на життя. Незважаючи на це, позивач наголошує на тому, що продовжувала проживати з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу однією сім`єю без реєстрації шлюбу. В той же час позивачем за період з моменту розірвання шлюбу не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував ключові ознаки проживання однією сім`єю у розумінні статті 3 Сімейного кодексу України, а саме: ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, взаємні права та обов`язки, характерні для подружжя. У матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують спільне володіння чи придбання майна; докази спільної участі у витратах, пов`язаних з утриманням житла чи оплатою комунальних послуг; банківські виписки, чеки, розписки, квитанції або договори, які б свідчили про наявність спільного бюджету; докази спільного користування майном, оформленого на обох осіб. Натомість, ОСОБА_1 подано лише фото, які можуть свідчити про особисті взаємини, однак не є доказами саме спільного побуту та економічної взаємозалежності сторін. Окрім того, додані фото не містять підтвердження того, що вони були зроблені після розірвання шлюбу чи до його розірвання. Показання свідків також не можуть замінити письмові докази, оскільки мають суб`єктивний характер та не підтверджують фінансові або юридично значущі аспекти спільного життя. До позову додано копію акту від 12.01.2024, у якому зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 з жовтня 2021 року по листопад 2022 року проживали разом, при цьому дані у вказаний документ вносилися не на підставі особистої перевірки членами комісії, а зі слів сусідів. Отже, даний документ є неналежним доказом. Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач не знала у який період ОСОБА_6 проходив військову службу та у якій військовій частині, що підтверджує відсутність спілкування між нею та ОСОБА_6 , підтримання будь-яких зв`язків із ним. Відповідно до абзацу першого пункту 15 розділу VI наказу Міністерства оборони України №280 від 15.09.2022 Про затвердження Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, відповідний ТЦК та СП на підставі одержаного сповіщення командира військової частини зобов`язаний протягом семи днів після його отримання вручити сім`ї (близьким родичам) померлого (загиблого) сповіщеня сім`ї померлого (загиблого) військовослужбовця. Однак, вказане сповіщення позивач не отримувала, а отже інформація, що вона є членом сім`ї в особовій справі ОСОБА_6 не містилася. Застосування визначеного позивачем способу захисту не тягне за собою настання правових наслідків за відсутності заявленої окремої позовної вимоги про розв`язання спору про її право на отримання одноразової грошової допомоги, за наявності спору між сторонами. Враховуючи викладене, відсутність належних доказів спільного проживання, бюджету, витрат і господарства, а також те, що докази, надані позивачем, не підтверджують юридичні ознаки сім`ї у розумінні законодавства, Міністерство оборони України вважає заяву ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що підлягає відхиленню.

10.04.2026 законний представник неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала до суду письмові пояснення, в яких позов не визнала. Зазначила, що долучені позивачем до матеріалів справи письмові докази не підтверджують факту спільного проживання її з ОСОБА_6 , а навпаки спростовують вказаний факт. Вказала, що у позивачки існує очевидна матеріальна зацікавленість під час звернення із вказаним позовом до суду, оскільки вона просить встановити факт її проживання з ОСОБА_3 у період з 15.10.2021 до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 01.11.2022 (дня мобілізації) і по день його загибелі вона не могла з ним проживати, оскільки останній проходив військову службу. Відповідач ОСОБА_3 в період з березня 2022 року до його мобілізації 01.11.2022 постійно бачилась з ним та періодично проживала з ним за адресою реєстрації своєї бабусі (матері ОСОБА_6 ) ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . Вважає позов ОСОБА_1 про встановлення факту проживання з ОСОБА_6 однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 15.10.2021 до дня його загибелі 16.04.2025 безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

14.04.2026 відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив на позов, у якому просила відмовити у його задоволенні. Зазначила, що до розірвання шлюбу з позивачем її син ОСОБА_6 у березні 2022 року переїхав проживати до неї у м. Нетішин Хмельницької області, де він проживав до його мобілізації до лав Збройних Сил України 01.11.2022. Переїзд до неї син пояснив фактичним припиненням шлюбних відносин з ініціативи ОСОБА_1 . Після цього, позивач 17.06.2022 подала до суду позов про розірвання шлюбу, мотивуючи його тим, що у неї з ОСОБА_6 не склалось сімейне життя, вони разом не проживають, шлюб існує формально та його збереження неможливе. Після наданих судом трьох місяців на примирення, позивач наполягала на розірванні шлюбу. Крім того, позивач не знає точної дати загибелі ОСОБА_6 , оскільки просить суд встановити факт проживання з останнім у період з 15.10.2021 до дня його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 , в той час як згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_6 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 .

24.04.2026 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кучерук Т.М. в системі «Електронний суд» подав заяву, у якій просив поновити строк на подачу письмових доказів і долучити до матеріалів справи фотографії та матеріалів переписки із зазначенням дати їх створення та заяву про уточнення позовних вимог в частині періоду проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , що підлягає встановленню судом, а саме з 15.10.2021 до дня загибелі останнього 16.04.2023.

27.04.2026 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кучерук Т.М. в системі «Електронний суд» подав клопотання про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12

13.05.2026 судом отримано надіслані відповідачем ОСОБА_2 письмові пояснення, у яких вказала на неналежність доказів, поданих позивачем, які спростовують доводи позовної заяви. Крім того, вказувала, що період, що зазначений в позовній заяві, включає в тому числі час перебування позивача із ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі. А тому, вважає позов необґрунтованим та у його задоволенні просить відмовити.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.05.2026 залучено до участі в справі в якості законного представника неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 - матір ОСОБА_4 ; долучено до матеріалів справи подані представником позивача ОСОБА_7 письмові докази та заяву про уточнення позовних вимог, подані учасниками справи заяви по суті справи; витребувано у Міністерства оборони України письмові докази; закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті о 13 год 00 хв 24.07.2026 з викликом учасників справи, свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Як встановлено в суді та вбачається із рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.10.2022 шлюб між ОСОБА_16 та ОСОБА_6 , зареєстрований 06.11.2021, було розірвано.

Згідно копії акту від 12.01.2024, комісією КП «Славутське ЖКО» проведено перевірку фактичного місця проживання осіб у квартирі згідно заяви ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_2 . Зі слів сусіда ОСОБА_17 (кв. АДРЕСА_3 ) в ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_16 та ОСОБА_6 з жовтня 2021 року по листопад 2022 року проживали за вищевказаною адресою.

Позивач ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована з 15.08.2024 по АДРЕСА_4 , з 04.02.2026 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_19 , що підтверджується даними копії паспорта громадянина України № НОМЕР_4 , виданого 16.03.2026 на її ім`я органом 6831, витягу з реєстру територіальної громади №2024/009804204 від 15.08.2024 та свідоцтва про шлюб від 04.02.2026.

ОСОБА_6 та ОСОБА_4 являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає по АДРЕСА_5 , що підтверджується даним свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 22.01.2010 та витягу з реєстру територіальної громади №2023/003631277 від 11.05.2023.

З довідки начальника ВнП№2 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 09.04.2026 слідує, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з березня 2022 року по 01.11.2022 проживав разом із матір`ю ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 загинув під час виконання бойового завдання з відсічі збройної агресії РФ та захисту територіальної цілісності України 16.04.2023.

З даних витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №204 від 01.11.2022 вбачається, що ОСОБА_6 був призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період в складі команди НОМЕР_6 .

Згідно довідки №2980 від 18.04.2023, виданої військовою частиною НОМЕР_6 , та витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_6 №7 від 01.11.2022, солдат ОСОБА_6 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_6 з 01.11.2022.

ОСОБА_6 в період з 17.02.2023 по 16.04.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в районі населеного пункту Бахмут Донецької області, що підтверджується даними довідки №2986 від 18.04.2023, виданої військовою частиною НОМЕР_6 .

З витягу з протоколу засідання 11 Регіональної ВЛК з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1964 від 12.06.2023 та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 25.04.2023 слідує, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Бахмут Бахмутського району Донецької області, отримавши вибухове уламкове поранення голови та шиї, що пов`язане із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі у бойових діях.

З сповіщення сім`ї №118, направленого на ім`я ОСОБА_2 , вбачається, що військовослужбовець ОСОБА_6 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті артилерійського обстрілу противником в районі м. Бахмут Бахмутського району Донецької області.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_6 №119 від 26.04.2023 виплачені членам сім`ї загиблого ОСОБА_6 допомоги, надбавки, премії, додаткова винагорода.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні надала показання про те, що тривалий час працювала у ОСОБА_1 , а тому знає, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 та проживала разом із ним по АДРЕСА_2 , разом із ним їздила на відпочинок в Карпати, також їздила до родичів чоловіка у Львів у січні 2022 року.

Свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 в судовому засіданні підтвердили факт проживання ОСОБА_6 з березня 2022 року до дня його мобілізації з матір`ю ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , у зв`язку із тим, що сімейне життя останнього із позивачем не склалось.

Від допиту свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні позивач та її представник відмовились.

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду

Заслухавши вступне слово учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити з огляду на таке.

Згідно статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21 провадження №11-150 апп23 вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц(провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У частині першій статті 1 ЦК України указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України і не є вичерпним.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, в тому числі, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу (п.5).

Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно правової позиції Верховного Суду у постанові від 20.03.2024 року у справі №201/10689/23 провадження №61-16879св23 суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). При цьому необхідно приймати до уваги, що під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права (див. постанову Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 761/16555/23 (провадження № 61-13311св23)). Із матеріалів справи не вбачається, що існує спір про право, а тому суд першої інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження за заявою через те, що факт не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право.

Адвокат Кучкпук Т.М. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом у порядку позовного провадження про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем, посилаючись на те, що встановлення вказаного факту необхідно їй для підтвердження статусу дружини ОСОБА_6 для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю віськовослужбовця, яка передбачена ст. 16-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З досліджених доказів судом встановлено, що позивач з 01.11.2021 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 , який було розірвано рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.10.2022. Судом під час розгляду справи встановлено та у рішенні зазначено, що з позовом до суду 17.06.2022 звернулась ОСОБА_16 , у якому вказала, що вона із ОСОБА_6 не проживає, шлюб існує формально, а тому просить суд його розірвати. Крім того, під час наданого судом строку сторони не примирилися, що спростовує доводи, викладені у поданому позові. Таким чином період, що зазначений в позовній заяві, включає в себе в тому числі час перебування позивача із ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі, що доведенню не підлягає, оскільки підтверджується належними та допустимими доказами. Отже доводи позову в цій частині про необхідність встановлення такого юридичного факту є необґрунтованими.

У матеріалах справи також відсутні письмові докази, що підтверджують спільне володіння чи придбання майна ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ; докази спільної участі у витратах, пов`язаних з утриманням житла чи оплатою комунальних послуг; письмові докази, які б свідчили про наявність спільного бюджету, про що зазначено у позовній заяві.

Доказів проживання із ОСОБА_6 після розірвання шлюбу однією сім`єю позивачем також не надано, а долучена до позову копія акту від 12.01.2024, складеного комісією КП «Славутське ЖКО», не може бути належним та допустимим доказом цього, оскільки дані у вказаний документ вносилися не на підставі особистої перевірки членами комісії, а зі слів сусіда ОСОБА_17 (кв. 34)., яка для допиту ні позивачем, ні її представником не заявлялась та судом не допитувалась.

Надані стороною позивача ксерокопії фотографій суд до уваги не примає, оскільки такі є неналежними доказами в розумінні ЦПК України.

Необізнаність позивача про час мобілізації ОСОБА_6 , періоду та місця проходження ним військової служби, дати смерті останнього, відсутність відомостей про ОСОБА_1 в особовій картці військовослужбовця спростовують факт проживання позивача однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 .

В той же час докази відповідачів, досліджені судом, цілком спростовують доводи позивача та її представника. При цьому, судом також встановлено, що ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 і Міністерства оборони України письмово не зверталась, останніми у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю віськовослужбовця ОСОБА_6 їй не відмовляли, що підтвердив у судовому засіданні представник третьої особи, вказавши що така допомога була виплачена відповідачам. Отже, не може бути спірним питанням у цій справі обгрунтованість рішення про виплату такої допомоги. Незважаючи на це адвокатом Кучеруком Т.М. в інтересах ОСОБА_1 подано до суду саме позовну заяву, а не заяву в поряку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення. При цьому, ОСОБА_1 не сформульовані окремі вимоги до відповідачів, які можуть бути встановлені виключно у порядку саме позовного провадження, а тому не існує правових підстав для встановлення в порядку позовного провадження факту, про який вона просить.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у п.п. 1-1-2 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у п.п. 1-1-2 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно ч. 1 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, яка діяла станом на 16.04.2023, тобто на день загибелі ОСОБА_6 ) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 п. 2 ст. 16 цього закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один з подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільненихз військовоїслужби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця. В свою чергу, частиною першою статті 30 вказаного Закону право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

За положеннями частин першої, другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Разом з тим, згідно із статтею 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

З урахуванням вищенаведеного позивач ОСОБА_1 не відноситься до жодної категорії осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, яка діяла станом на 16.04.2023, тобто на день загибелі ОСОБА_6 ). Отже, встановлення судом факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 , як вказано у позові саме з метою отримання одноразової грошової допомоги, не призведе до виникнення у позивача права на отримання вказаної допомоги.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав особи, суд дійшов висновку у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Судові витрати

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову адвоката Кучерука Тараса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Третя особа Міністерство оборони України, адреса місцезнаходження: проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, Код ЄДРПОУ 00034022.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2026 року.

Суддя: Світлана КОЗАЧУК