Ухвала суду № 139650019, 13.08.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

13.08.2026 Справа №607/18513/18 Провадження №6/607/261/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі в справі № 607/18513/18,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» (далі ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС»)звернулося до суду із заявою, в якій просить замінити стягувача у виконавчому листі Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у цивільній справі № 607/18513/18, з АТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43513923; адреса: 04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, буд. 28-А).

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням у справі № 607/18513/18 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області задоволив заяву АТ КБ «Приват Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № SAMDNWFC00002918385. На виконання вищевказаного рішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області було видано АТ КБ «Приват Банк» виконавчий лист № 607/18513/18, який перебував на примусовому виконанні в державній виконавчій службі та був повернутий АТ КБ «Приват Банк».

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № SAMDNWFC00002918385 ОСОБА_1 . Таким чином, кредитора по договору № SAMDNWFC00002918385 ОСОБА_1 , було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Окрім того, кредитний договір № SAMDNWFC00002918385 ОСОБА_1 на момент звернення заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі. Після відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором оригінал виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/18513/18 передано ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Водночас станом на теперішній час ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» позбавлено можливості направити на примусове виконання виконавчий лист Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/18513/18, оскільки в ньому стягувачем зазначено попереднього кредитора АТ КБ «Приват Банк».

Відтак покликаючись на ст. ст. ст. 202, 510, 512, 514, 515 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст. ст. 442, 433 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), ЦК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», представник заявника зазначає, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений виконавчий лист до примусового виконання; просить постановити ухвалу, якою замінити стягувача у виконавчому листі Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/18513/18 з АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 43513923, адреса: 04073, м. Київ, пр-т. Степана Бандери, 28-А).

В судове засідання представник заявника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не з`явився, у прохальній частині поданої заяви просив розглядати заяву без його участі.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялися.

За вказаних обставин, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд проаналізувавши зміст заяви, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області по справі №607/18513/18 від 17 жовтня 2018 року позов задоволено, стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором б/н від 21 березня 2014 року у розмірі 13 123 (тринадцять тисяч сто двадцять три) грн 17 коп.;стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) в користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299 на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

28 травня 2019 року представник АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Тернопільського міськрайонного суду із заявою про видачу виконавчого листа у справі № 607/18513/18, який був надісланий поштовим відправленням 10 червня 2019 року, що також підтверджується реєстраційною карткою вихідного документу.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким відступлені права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № б/н від 21 березня 2014 року (сума заборгованості за основним боргом: 4 514,80 грн), укладеним між Банком та Позичальником, що також підтверджується Витягом з реєстру боргових зобов`язань № 5 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року (дані станом на 10 вересня 2025 року ), актом № 5 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань № 5 від 10 вересня 2025 року за Договором факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року.

За встановлених обставин, до виниклих правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, зокрема, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи-правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Водночас Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024 року, справа № 2-85/11, звернув увагу на те, що: «Суди не врахували, що процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження, однак коли таке виконавче провадження закінчено (як у справі, яка переглядається) та відсутні підстави для його відновлення, то досягнення цієї процесуальної мети неможливе.

Крім того, відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців

Враховуючи висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), колегія суддів вважає, що правонаступник стягувача може звернутися до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження в межах строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то подаючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, такий правонаступник має одночасно подати заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, обґрунтовуючи поважність причин цього. У разі відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заява про заміну стягувача у виконавчому листі на правонаступника задоволенню не підлягає, оскільки в цьому випадку така заміна носить виключно формальний характер, не сприяє реалізації завдань цивільного судочинства та не відповідає принципу ефективності, оскільки не дає можливості виконати рішення суду без звернення до суду для вжиття додаткових заходів. Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони стягувача протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13, від 30 липня 2019 року у справі № 5/128, від 21 серпня 2020 року у справі № 905/2084/14-908/4066/14».

Також у постанові від 22 січня 2025 року, справа № 207/3019/17, Верховний Суд виснував про те, що, якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження№ 14-197цс21, пункти 127- 130).

Суд беззаперечно встановив та описав вище, що Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області на виконання рішення по справі № 607/18513/18 від 17 жовтня 2018 року було видано виконавчий лист, який надсилався поштовим відправленням 10 червня 2019 року. Сторона заявника стверджує, що цей виконавчий документ перебував на примусовому виконанні в державній виконавчій службі та був повернений АТ КБ «Приват Банк». Після відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором, оригінал виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/18513/18 передано ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Водночас суд звертає увагу на те, що при матеріалах справи та поданої ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» заяви відсутні будь-які відомості про примусове виконання рішення суду у справі № 607/18513/18, як і інформація про повернення виконавчого документу, причини такого повернення, встановлені виконавцем строки для повторного пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/18513/26 набрало законної сили 19 листопада 2018 року, а відтак строк його пред`явлення до виконання розпочався 20 листопада 2018 року, закінчився 22 листопада 2021 року, і про його поновлення заявник не клопоче.

Однак, якщо ці строки пропущені, то подаючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, правонаступник має одночасно подати заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, обґрунтовуючи поважність причин цього, на чому наголошує Верховний Суд у постанові, описаній судом вище. У разі відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заява про заміну стягувача у виконавчому листі на правонаступника задоволенню не підлягає, оскільки в цьому випадку така заміна носить виключно формальний характер, не сприяє реалізації завдань цивільного судочинства та не відповідає принципу ефективності, оскільки не дає можливості виконати рішення суду без звернення до суду для вжиття додаткових заходів. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Відтак, оскільки з матеріалів справи встановлено, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 607/18513/18, де боржниками є ОСОБА_1 , який був виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської областіта надісланий поштовим відправленням 10 червня 2019 року, закінчився, а доказів зворотного судом не здобуто, і стягувач не клопоче про його поновлення, відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі в справі № 607/18513/18.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження» з наступними змінами та доповненнями, ст. ст. 55, 260, 261, 353355 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача у виконавчому листі в справі № 607/18513/18 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області О.Герчаківська