Ухвала суду № 139649710, 10.09.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5255/26

Провадження № 1-кс/577/1084/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" вересня 2026 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12026200450000835 від 08.09.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, неодруженого військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше судимого:

1) 02.04.1998 року Конотопським міським судом Сумської області за ст. 140 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі;

2) 15.10.2001 року Ізюмським міським судом Харківської області за ст. 185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі;

3) 11.07.2003 року Ніжинським міським судом Чернігівської області за ст. 185 ч.2 КК України до 3-х років позбавлення волі;

4) 25.12.2006 року Приморським районним судом м. Одеси за ст. 185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі;

5) 10.01.2008 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ст.ст. 185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 2-х років позбавлення волі;

6) 18.09.2008 року Менським районним судом Чернігівської області за ст.ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

7) 15.11.2011 року Замостянським районним судом м. Вінниця за ст. 185 ч.2 КК України до 3-х років позбавлення волі;

8) 23.03.2012 року Лубенським міським судом Полтавської області за ст.ст. 185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;

9) 26.06.2014 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст.ст. 185 ч. 2, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

10) 24.06.2019 року Ковпаківськім районним судом м. Суми за ст. 185 ч. 2 КК України до 3-х років позбавлення волі;

11) 11.08.2020 року Тернопільським міським судом за ст.ст. 185 ч. 2, 71 КК України до 3-х років позбавлення волі;

12) 08.12.2020 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області за ст.ст. 186 ч. 2, 70 ч.4 КК України до 4-х років позбавлення волі, звільнився 23.02.2022 року по відбуттю строку покарання;

13) 26.12.2022 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

14) 06.12.2024 до Франківського районного суду м. Львова з обвинувальним актом направлене кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 КК України,-

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

10.09.2026 року старший слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням, погодженим з процесуальним прокурором, про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 266 240 грн.

Клопотання обґрунтовується тим, що 08 вересня 2026 року приблизно о 10:00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи на алеї біля продуктового ринку по вул. Ярмарковій у м.Конотопі Сумської області, побачив потерпілу ОСОБА_7 , яка здійснювала торгівлю виноградом та мала при собі сумку з особистим майном і грошовими коштами, що знаходилася за її спиною на бетонному парапеті.

У цей час у ОСОБА_6 , який має не зняті та не погашені в установленому законом порядку судимості за вчинення корисливих злочинів, виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи задумане, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану введеного на всій території України згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 та продовженого до 31 жовтня 2026 року, ОСОБА_6 , вважаючи, що його дії залишаються непомітними для потерпілої та інших осіб, підійшов ззаду до ОСОБА_7 і заволодів належною останній сумкою з грошовими коштами в сумі 3540 грн., яка перебувала на парапеті за спиною потерпілої.

Однак безпосередньо після заволодіння сумкою злочинні дії ОСОБА_6 були виявлені свідком ОСОБА_8 , який знаходився поблизу та спостерігав за діями підозрюваного, а потім повідомив потерпілу.

Усвідомивши, що факт заволодіння сумкою став очевидним для свідка та потерпілої, а його дії набули явного та відкритого характеру, ОСОБА_6 , маючи реальну можливість припинити кримінальне правопорушення та повернути майно потерпілій, не відмовився від злочинного умислу, а навпаки, продовжив незаконно утримувати при собі викрадену сумку і почав бігти з місця злочину, тим самим відкрито заволодівши майном ОСОБА_7 .

У подальшому викраденим майном ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, таким чином спричинивши ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 3540 гривень.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за №12026200450000835 від 08.09.2026 за ознаками ч. 4 ст. 186 КК України.

Того ж дня о 18:40 год. ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України, а 09.09.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

На підтвердження підозри сторона обвинувачення надала такі докази: протоколи допитів потерпілої ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 ; протокол огляду предметів оптичного диску із відеозаписом з камер відеоспостереження розташованих на торгівельному павільйоні по АДРЕСА_2 ; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_6 , який визнав свою вину та розповів про обставини вчиненого злочину; матеріали слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_6 тощо.

Прокурор стверджує, що в ході досудового розслідування встановлено ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

На доведеність цих ризиків зазначив таке.

ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого умисного злочину, за вчинення якого загрожує суворе покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Розуміння тяжкості підозри та покарання, яке загрожує, відсутність близьких соціальних зв`язків, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності поведінку підозрюваного та підвищує ризик того, що перебуваючи на свободі, останній може вчиняти дії направлені на уникнення кримінального покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду залишивши місце свого проживання.

Крім того, ОСОБА_6 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, умовно-достроково звільнився з місця відбування покарання, проте, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний тяжкий злочин, що свідчить про схильність до скоєння кримінальних правопорушень і можливість продовження злочинної діяльності.

З урахуванням викладеного сторона обвинувачення переконує, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідатиме не лише особі підозрюваного, а й характеру та тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення.

Прокурор та слідчий, кожен окремо, підтримали клопотання фактично пославшись на обставини викладені вище.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 , кожен окремо, не заперечують обранню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши представлені докази суд дійшов такого висновку.

ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 186 КК України, яка віднесена законодавцем до тяжких злочинів. Обгрунтованість висунутої підозри підтверджується представленими доказами достатніми для переконання на цьому етапі у правомірності попередньої кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення.

Також, стороною обвинувачення доведені ризики, що свідчать про можливість переховування підозрюваного від слідства та суду, продовження злочинної діяльності. Саме на це вказує тяжкість інкримінованого злочину, суворість покарання, що загрожує, неодноразове засудження за вчинення різноманітних злочинів, зокрема проти власності.

Наведені обставини, на переконання суду, доводять підвищену суспільну небезпечність ОСОБА_6 .

Суд бере до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості провадження (ст. 131 КПК), з огляду на необхідність попередження ризику переховування підозрюваного від суду під тиском тягаря можливого відбування покарання.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Зокрема судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

На переконання суду обрання ОСОБА_6 саме такого запобіжного заходу, відповідно до пп. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції відповідатиме принципу пропорційності, оскільки застосований до нього запобіжний захід буде необхідним за встановлених обставин, унеможливить переховування від правосуддя та продовження злочинної діяльності.

Отже, стороною обвинувачення доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним вище ризикам.

Відтак, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, запобігання спробам, зазначених у пунктах 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За правилами ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Тому підозрюваному при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою потрібно визначити розмір застави, виходячи з положень ч. 4 ст. 182 КПК України, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У своєму рішенні № 9-р(II)/2026 від 21 липня 2026 Конституційний Суд ввів так званий «тест реальної альтернативності застави». Відповідно до нього, при визначенні розміру застави слідчий суддя або суд повинні враховувати фінансову спроможність підозрюваного чи обвинуваченого, його законні доходи та активи, оцінити розмір завданої шкоди, а також інші обставини, передбачені КПК, та наявність осіб, які знаходяться на його утриманні. КСУ підкреслив, що судові рішення щодо застави мають бути добре обґрунтованими. Суд повинен посилатися на документи, що підтверджують фінансовий стан особи, детально обґрунтовувати кожен елемент розрахунку застави без припущень про її матеріальні можливості. Також слід пояснювати, чому саме такий розмір є достатнім для запобігання ризикам уникнення слідства чи суду, та враховувати соціальні й міжнародні зв`язки особи.

Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності, розмір завданої шкоди, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання під час якого інкримінується вчинення злочину, суспільну небезпечність правопорушення та особу підозрюваного, відсутність офіційного заробітку у останнього суд дійшов переконання, що розмір застави у 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680 грн. буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись: ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12026200450000835 від 08.09.2026 року про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 години 06.11.2026 року.

Визначити ОСОБА_6 заставу у розмір 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 199680 грн., які можливо внести на рахунок:

Одержувач: ТУДСА України в Сумській області

Код: 26270240

Назва банку: ДКСУ м. Київ

МФО: 820172

р/р: UA558201720355249001000008869

Призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім`я, по-батькові платника застави.

У разі внесення вказаної суми застави ОСОБА_6 з-під варти звільнити, поклавши на нього наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого та суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі Конотопського району, Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання;

4) здати на зберігання до СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області паспорт громадянина України та закордонний паспорт.

Ухвала підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення.

СуддяОСОБА_1