Ухвала суду № 139646830, 10.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 334/7313/26

Провадження №: 2/336/5714/2026

УХВАЛА

про передачу справи на розгляд іншого суду

10 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Є.С., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява надійшла до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя, ухвалою якого від 03.08.2026 справу направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Дослідивши матеріали справи, суддя доходить такого висновку.

За відповіддю № 3269642 від 04.09.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з вимогами частини 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» відповідь з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну: відповідає за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб; забезпечує захист персональних даних внутрішньо переміщених осіб, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб; забезпечує надання внутрішньо переміщеним особам гуманітарної допомоги; розробляє державні програми підтримки та вирішення соціально-побутових питань внутрішньо переміщених осіб; подає Кабінету Міністрів України пропозиції про заходи, необхідні для реалізації цього Закону, щодо забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується відповіддю з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (постанова Верховного Суду від 29 липня 2019 у справі №409/2636/17).

Враховуючи те, що відповідач, який має зареєстроване місце перебування як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , справа за територіальною підсудністю не належить розгляду в Шевченківському районному суді міста Запоріжжя, а підсудна Шевченківському районному суду міста Львова.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 378 ЦПК України, прийняття судом рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Керуючись статтями 27, 31, 187, 260, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Справу № 334/7313/26 передати за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Львова.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали.

Суддя Є.С. Боєв