Ухвала суду № 139646330, 10.09.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5397/20

Номер провадження 2-п/404/71/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького

в склад і: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому заяву Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , до Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 , до Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди, задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 62341,45 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 17.06.2020 року по 02.02.2021 року в сумі 44198,82 грн. яка обрахована без утримання податків та інших обов`язкових платежів, моральної шкоди в сумі 3000,00 грн., витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. та сплаченого судового збору в сумі 1093,04 грн. Стягнуто з Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України в дохід держави судовий збір в сумі 840,80 грн. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. 51-53).

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 08 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, задоволено. Замінено боржника, Державне підприємство «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2», на Приватне підприємство «РУМА-М» (а.с. 98-99).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 квітня 2026 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рума-М» задоволено. Ухвалу Фортечного районного суду міста Кропивницького від 08 грудня 2025 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження залишено без задоволення (а.с. 233-235).

До суду Державним підприємством «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» подано заяву (вх. № 50517 від 05.12.2025 року) про перегляд вищевказаного заочного рішення суду. В обгрунтування заяви зазначено, що винесення заочного рішення суду відбувалось без участі відповідача, останній в свою ж чергу ні повісток, ні копії позову, ні самого заочного рішення суду не отримував. Крім того, відповідачем зазначено, що заочне рішення суду прийнято без врахування всіх обставин справи, а відтак, просить суд скасувати заочне рішення Фортечного районного суду міста Кропивницького від 30 березня 2026 року.

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 20 липня 2026 року прийнято до розгляду заяву відповідача Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , до Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди. Призначено судове засідання (а.с. 57).

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 61, 62), причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань до суду не подавали.

Розглянувши заяву про скасування заочного рішення суду, проаналізувавши норми цивільного процесуального права, які регулюють порядок скасування заочного рішення суду, суд встановив таке.

Заочним рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 , до Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди, задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 62341,45 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 17.06.2020 року по 02.02.2021 року в сумі 44198,82 грн. яка обрахована без утримання податків та інших обов`язкових платежів, моральної шкоди в сумі 3000,00 грн., витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. та сплаченого судового збору в сумі 1093,04 грн. Стягнуто з Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України в дохід держави судовий збір в сумі 840,80 грн. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. 51-53).

Не погодившись з ухваленим заочним рішенням відповідач звернувся із заявою про перегляд заочного рішення в якій зокрема зазначив, що не отримував судової повістки та не мав можливості подати заперечення щодо позовних вимог.

Відповідно статті 284 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно частини першої статті 287 Цивільного процесуального кодексу України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Зі змісту статті 288 Цивільного процесуального кодексу України випливає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Крім того, істотною відмінністю заочного провадження від звичайного є встановлення особливого порядку перегляду заочного рішення судом першої інстанції за ініціативою лише відповідача, або його представника.

Відповідно до статті 288 Цивільного процесуального кодексу України відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини, та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку ухвалив би принципово інше рішення.

Під чач розгляду заяви про перегляд заочного рішення необхідно з`ясувати наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.

Скасування заочного рішення без з`ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи не є доцільним, якщо в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому заочне рішення скасовується лише за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідачу направлялись повістки про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві, та є адресою його місцязнаходження (а.с. 35, 46) і була отримана відповідачем на судове засідання, призначене на 21.10.2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак відповідач в судове засідання не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв, заяв, клопотань та відзиву на позов до суду не подавав.

Суд погоджується з відповідачем, що в матеріалах справи наявна судова повістка, яка ним не отримана, та повернулась до суду із зазначенням «за закінченням терміну зберігання».

Однак суд зазначає, що відповідно до пункту 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 05.03.2009 року №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис.

Згідно частини першої статті 131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

На судове засідання, що було призначено на 02.02.2021 року повістка була також направлена за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, і вважається врученою відповідачеві у відповідності до пунктів 3, 4 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, твердження відповідача про неповідомлення його про дату, час та місце розгляду справи не знайшли свого підтвердження, оскільки судом вчинено всі процесуальні дії у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства, щодо повідомлення відповідача про дату, час та розгляд справи.

Умисне ухилення стороною у справі (на яку судом покладено зобов`язання (стягнення заборгованості), яке виявляється у явному навмисному ігноруванні кореспонденції суду в жодному випадку не може вважатися як неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи та ухвалене рішення у справі про стягнення заборгованості.

В даному випадку, тягар доведення не надісланої та не отриманої кореспонденції лежить на заявнику, який подав заяву про перегляд заочного рішення, що останнім не було зроблено, та не було надано жодних належних доказів об`єктивності причин не явки в судові засідання.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 21 січня 2021 року у справі № 910/16249/19, від 19 травня 2021 року у справі № 910/16033/20, від 20 липня 2021 року у справі № 916/1178/20).

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак без поважних причин в судові засідання не з`являвся, жодних клопотань чи відзиву на позов до суду не подавав.

Крім того, згідно статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснено в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

В свою чергу, відповідачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених у заяві про перегляд заочного рішення суду, як і не надано жодних доказів на спростування обставин справи викладених у вищевказаному рішенні суду.

За таких обставин, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з рішенням суду по суті.

Оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже суд залишає заяву відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись статтями 128, 260-261, 287, 288, 353 Цивільного процесуального кодексу України суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , до Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2» Державного агентства резерву України, про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди, залишити без задоволення.

Роз`яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 10.09.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка