Ухвала суду № 139645892, 10.09.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14393/24

Провадження № 6/369/818/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

за участю секретаря Крикуна І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Остапенка Євгена Сергійовича про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі №369/14393/24 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кван Кепітал» про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Остапенко Євген Сергійович звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі №369/14393/24 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кван Кепітал» про захист прав споживачів.

Подана заява обґрунтована тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у цивільній справі № 369/14393/24, яке набрало законної сили 08 липня 2026 року, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кван Кепітал» стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 90 000 грн у рівних частинах, тобто по 45 000,00 грн з кожного. На виконання вказаного рішення 29 липня 2026 року було видано виконавчий лист № 369/14393/24.

Як зазначає представник позивача, ОСОБА_1 займає посаду старшого менеджера проектів у ТОВ «Сільпо-Фуд». Загальна сума доходу за період з 01 лютого 2026 року по 31 липня 2026 року складає у середньому 71 191,69 грн на місяць. ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . Сім`я не має власного житла та проживає в орендованому із щомісячною орендною платою у розмірі 12 000,00 грн. Середні щомісячні витрати на комунальні та пов`язані з утриманням житла послуги становлять близько 2 500,00 грн.

ОСОБА_2 дружина ОСОБА_1 , на даний час працює, водночас, з 02 вересня 2026 року йде у відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами.

За таких обставин одноразове стягнення 45 000 грн створює для сім`ї істотне фінансове навантаження та істотно ускладнює одночасне виконання рішення і забезпечення необхідних життєвих потреб, а з урахуванням одночасного відкриття виконавчого провадження щодо дружини на таку саме суму - загальна сума стягнення складає 90 000,00 грн. що є надмірним навантаженням для сімейного бюджету.

На підставі викладеного, представник позивача просив суд розстрочити виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області у цивільній справі № 369/14393/24 в частині, що припадає на ОСОБА_1 , а саме 45 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, строком на 9 (дев`ять) місяців та встановити порядок виконання зазначеної суми шляхом сплати ОСОБА_1 9 (дев`яти) щомісячних платежів по 5 000,00 грн кожний, починаючи з першого платежу протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення про розстрочку, з наступними платежами до 20-го числа кожного наступного місяця.

31 серпня 2026 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ «Кван Кепітал» - адвоката Сучкової Тетяни Євгенівни надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання судового рішення, у яких остання зазначила, що наведені у поданій заяві обставини не є підставами для такого розстрочення з огляду на наступне. Так, заборгованість у розмірі 45 000,00 грн. виникла у боржника через ініційований ним та його дружиною необґрунтований позов до ТОВ «Кван Кепітал» про стягнення пені у розмірі 4 277 958,06 грн., на користь позивачів. У задоволенні цього позову судом першої інстанції відмовлено повністю, а рішення в цій частині залишено без змін Київським апеляційним судом внаслідок перегляду за апеляційною скаргою позивачів. Крім того, вагітність дружини заявника ОСОБА_2 не є тяжким захворюванням у розумінні п. 2 ч. 4 ст. 435 ЦПК України та стосується не самого заявника, а члена його сім`ї опосередковано; вагітність є фізіологічним станом здорової жінки, а не захворюванням. Також представник відповідача зазначає, що за останні 6 місяців ОСОБА_1 отримав дохід на суму 555 416,44 грн.. тобто середньомісячного доходу заявника (71 191,69 грн) достатньо для одноразової сплати всієї суми боргу (45 000,00 грн.) без будь-якого шкідливого впливу на його матеріальне становище. З урахуванням додаткового доходу дружини заявника (в середньому 7 097,16 грн на місяць згідно з довідкою ТОВ «Полімер Інвест Захід» від 11 серпня 2026 року № 11/08-2026), сукупний дохід сім`ї заявника становить не менше 78 288,85 грн на місяць, що майже у 17 разів перевищує суму боргу заявника. Крім того, заявнику належить транспортний засіб JEEP CHEROKEE, частка (1/4) у праві власності на квартиру загальною площею 54 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (за цією ж адресою зареєстроване місце проживання заявника) та майнові права на квартиру будівельний АДРЕСА_2 , орієнтовною загальною площею 54,30 кв.м. Наявність зазначеного рухомого й нерухомого майна та майнових прав разом зі стабільним і достатнім рівнем особистого доходу заявника повністю спростовує доводи про наявність обставин, що істотно ускладнюють чи унеможливлюють виконання судового рішення.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача надала суду заяву про розгляд справи без її участі з урахуванням письмової позиції, викладеної у поданих до суду запереченнях.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши подану заяву, письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2026 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 липня 2026 року у цивільній справі № 369/14393/24 заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення було задоволено, ухвалено додаткове рішення у цивільній справі № 369/14393/24 яким стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кван Кепітал» витрати на правову допомогу у розмірі 90 000 грн. 00 коп.

Вказане судове рішення набрало законної сили 08 липня 2026 року.

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Маляром Яном Анатолійовичем 13 серпня 2026 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 81732382 щодо примусового виконання виконавчого листа № 369/14393/24, виданого 29 липня 2026 року Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кван Кепітал» витрати на правову допомогу у розмірі 90 000 (дев`яносто тисяч) грн 00 коп., боржник - ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За змістом ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: (1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; (2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; (3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому, а підстави для відстрочки виконання рішення повинні бути чітко встановлені та підтверджені відповідними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки про доходи від 12 серпня 2026 року № 001851/СФ, ОСОБА_1 займає посаду старшого менеджера проектів у ТОВ «Сільпо-Фуд». Загальна сума доходу за період з 01 лютого 2026 року по 31 липня 2026 року складає 555 416,44 грн., до видачі 427 150,14 грн.

ОСОБА_2 офіційно працевлаштована в ТОВ «Полімер Інвест Захід» на посаді менеджера (управителя) з персоналу. За період з березня 2026 року по липень 2026 року загальна сума доходу склала 46 085,45 грн., сума до виплати 35 485,80 грн.

Відповідно до Декларації про доходи та майно боржника фізичної особи від 20 серпня 2026 року, ОСОБА_1 має у власності транспортний засіб JEEP CHEROKEE, частку (1/4) у праві власності на квартиру загальною площею 54 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та майнові права на квартиру будівельний АДРЕСА_2 , орієнтовною загальною площею 54,30 кв.м.

Крім того, відповідно до Декларації про доходи та майно боржника фізичної особи від 20 серпня 2026 року ОСОБА_2 станом на дату подання декларації має у власності облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму 10 106 доларів США, розміщені в АТ «Універсал банк», що за офіційним курсом Національного банку України станом на другу половину серпня 2026 року еквівалентно приблизно 451 300,00 грн.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження» роз`яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

Така правова позиція сформована ВП ВС у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, відповідно до якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що як на підставу для розстрочення виконання судового рішення представник позивача посилається на вагітність дружини позивача ОСОБА_2 та те, що фактично єдиним джерелом доходу сім`ї є заробітна плата позивача ОСОБА_1 , який у середньому заробляє 71 191,69 грн. на місяць.

При вирішенні питання щодо надання ОСОБА_1 розстрочки виконання рішення суд враховує, що ним не надано доказів існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а наведені у заяві обставини, не можуть розцінюватись як такі, що є особливими або винятковими, та у відповідності до приписів ст. 435 ЦПК України унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення про стягнення коштів.

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне розстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

З огляду на викладене, враховуючи фінансовий стан ОСОБА_1 та членів його сім`ї, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання додаткового рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2026 року, що є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Відповідно до ч. 7 ст. 435 ЦПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Керуючись ст. ст. 10, 18, 76-81, 89, 247, 258, 259, 260, 268, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Остапенка Євгена Сергійовича про розстрочення виконання судового рішення у цивільній справі №369/14393/24 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кван Кепітал» про захист прав споживачів, - відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА