Ухвала суду № 139642151, 09.09.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 вересня 2026 року Чернігів Справа № 620/466/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України по справі №620/466/25, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України і просить:

-встановити судовий контроль за виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №620/466/25, яке набрало законної сили 11.05.2026, шляхом зобов`язання Головне управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №620/466/25, з наданням обґрунтованих пояснень проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №620/466/25 та доказів (документального підтвердження) правильності та правомірності здійснення такого перерахунку - 30 днів з моменту отримання ухвали суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України по справі №620/466/25, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в порядку письмового провадження.

Відповідач в межах встановленого ухвалою суду строку подав до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі № 620/466/25 позивачу проведено нарахування спірної доплати, однак після здійснення перерахунку пенсії, на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 у справі № 620/3416/25 позивач втратив право на доплату у розмірі 2000,00 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , з 01.07.2021 доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відновити, з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплату у розмірі 2000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виходячи з наведеного суд констатує, що рішення суду від 22.05.2025 у справі №620/2965/25 підлягає безумовному виконанню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини 1, 2 статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 2,3 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Отже встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

При цьому зазначена норма не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.

Вказана позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.05.2020 у справі № 800/320/17.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-Позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання Відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи позивач зазначає про протиправні дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати спірної доплати у розмірі 2000,00 грн, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», а також щодо невиплати заборгованості за період з 01.07.2021 по 31.01.2023.

Суд звертає увагу, що нарахування та виплата спірної доплати була припинена відповідачем після здійснення перерахунку пенсії позивачу на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 у справі № 620/3416/25, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки від 29.01.2025 №24 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, складеної Головним управлінням ДФС у Чернігівській області, визначеного станом на 01.01.2023, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Відповідачем у письмових поясненнях зазначено, що перерахунок пенсії позивача з 01.02.2023 хоч і здійснений на виконання рішення суду у справі № 620/3416/25 з метою захисту його права на належний рівень пенсії, але обумовлений підвищенням розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.

Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Разом з тим в судовому поряду були захищені права позивача на перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії станом на 01.01.2023, які обумовлені підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 згідно із Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Тобто після проведення перерахунку пенсії на підставі довідки, яка виготовлена у зв`язку зі збільшенням як основних так і додаткових складових грошового забезпечення, у позивача розмір пенсії збільшився, а тому така обставина виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.

Суд зазначає, що на відміну від перерахунку пенсії з 01.04.2019, який був проведений з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018 (врахування додаткових складових грошового забезпечення під час перерахунку пенсії, а не зміна їх розміру), перерахунок пенсії з 01.02.2023, на підставі рішення суду у справі № 620/3416/25, був проведений саме у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому щодо невиплаченої заборгованості за період з 01.07.2021 по 31.01.2023 суд зазначає наступне.

Згідно із усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі №821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Встановлені судом обставини справи вказують на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі в частині сплати на користь позивача заборгованості, що виникла при перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі № 620/466/25, що обумовлюється відсутністю у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів, необхідних для виплати вказаної заборгованості.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України по справі №620/466/25 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України по справі №620/466/25 - відмовити повністю.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій