Ухвала суду № 139641984, 09.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 вересня 2026 року справа № 580/9546/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/9546/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (вул.Смілянська 57, м.Черкаси, 18036, ЄДРПОУ 40108667) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

04.09.2026 вх.№48162/26 позивач у позовній заяві просить:

- визнання протиправними дій посадових осіб ГУНП в Черкаській області щодо вказівки в акті службового розслідування від 14.01.2025 про порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Законів України «Про Національну поліцію», п.п. 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст. 14 «Про охорону праці»;

- зобов`язати ГУНП в Черкаській області повторно провести службове розслідування за рапортом командира БПОП (стрілецький) ГУНП капітана поліції Мельника Р.М. від 19.12.2024 № 45395-2024 щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими БПОП (стрілецький) ГУНП, що призвели до травмування 19.12.2024 інспектора відділення моніторингу та контролю БПОП (стрілецький) ГУНП старшого лейтенанта поліції Трохименка А.О. та скласти висновок з урахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні;

- визнання протиправною бездіяльність ГУНП в Черкаській області щодо непроведення службового розслідування нещасного випадку, що стався 19.12.2024 з інспектором відділення моніторингу та контролю батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Трохименком Антоном Олеговичем;

- зобов`язати ГУНП в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався 19.12.2024 з інспектором відділення моніторингу та контролю батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та скласти за його результатами акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (Форма H-1 (ПВ/НПВ)) згідно із вимогами Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року №705, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтовує зміст і характер порушеного права у спірних правовідносинах та обраний спосіб захисту у контексті ст.5 КАС України.

Суд не наділений повноваженнями щодо визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, а може лише перевіряти правильність встановлення такого факту уповноваженими на те органами ВП ВС (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1628042/). ВС у справі № 160/10192/21 наголосив: перевірка апеляційним судом обставин щодо нібито виходу відповідача за межі предмета службового розслідування фактично означала вихід за межі доводів апеляційної скарги та розгляд нової підстави позову, яка раніше не заявлялася. Адміністративний суд, здійснюючи контроль за рішеннями суб`єктів владних повноважень, зобов`язаний діяти виключно в межах процесуального закону.

Позивач не визначає учасником справи комісію (спеціальну комісію) з розслідування нещасних випадків.

Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року № 2073-IX).

Відповідно до п.9 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: на спори щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (пункт 9 частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4170-IX від 19.12.2024).

КАС ВС в постанові від 21.11.2024 у справі №240/34142/24 вказав що, п. 1 ч.1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім`ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк. Згідно з п. 17 Розділу ІІ Інструкції №322 передбачено право на оскарження в судовому порядку висновків комісії з розслідування.

Велика Палата у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 306/2708/23 вказала, що статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).

Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, що виникли після набуття цією нормою закону чинності. Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22.

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав сформувала такий правовий висновок про застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, у спорах цієї категорії: для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; під час звернення до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, тому суд визнає необґрунтованим клопотання про поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

В ухвалі від 22.01.2019 у справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц зазначає щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, що з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтування змісту і характеру порушеного права обраним відповідачем; повідомити суд: з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом; формування вимог з дотриманням ст.5 КАС України; надання відомостей про досудове оскарження з доказами на підтвердження; залученням Комісії учасником справи та формування вимог з дотриманням ст.5, п.2, п.4 ч.5 ст.160 КАС України щодо належних відповідачів.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута Позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.

Копію ухвали направити Позивачеві.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА