Ухвала суду № 139641842, 10.09.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3353/23

УХВАЛА

10 вересня 2026 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 03.05.2023 адміністративний позов задоволено, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХС52586 від 30 грудня 2022 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених пенсій.

Позивач подав заяву про зміну способу/порядку виконання рішення з зобов`язання вчинити дії на стягнення з відповідача заборгованості з пенсійних виплат/доплати. Заява обґрунтована тим, що відповідач не виплачує суму заборгованості.

Заяву призначено до розгляду в судовому засіданні, про що учасники повідомлені, однак в судове засідання не з`явились.

Як вбачається зі змісту наданих доказів, за цим рішенням суду позивачу нарахована доплата в сумі 267157,01грн.

Із змісту відзиву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області встановлено, що на банківський рахунок ОСОБА_1 перераховано частину нарахованих на виконання рішень суду сум пенсійних виплат за минулий час у жовтні 2025 року в сумі 187,35 грн., в листопаді 187,35 грн. та в грудні 187,35 грн. В лютому 2026 на банківський рахунок позивача перераховано частину нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій за минулий час в сумі 103 грн., березні 101 грн., квітні 100 грн., травні 100 грн., червні 132 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Встановлено, що раніше існуюча судова практика з цього питання на цей час зазнала змін, відтак під час вирішення заяви суд враховує правову позицію Верховного Суду, відображену у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22, де Верховний Суд виходив з такого: "норма ч. 3 ст. 378 КАС України встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення, усунувши необхідність для позивача звертатися з новим позовом, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту. Судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення.

Позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав. Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

Мотиви касаційної скарги не спростовують той факт, що рішення суду першої інстанції (про зміну способу виконання рішення суду) стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача...".

Під час розгляду заяви про зміну способу/порядку виконання пенсійний орган надав загальну інформацію про те, що позивачу виплачувалися кошти на виконання "рішень судів" (тобто за кількома судовими рішеннями одночасно) без чіткого розмежування та належного документального підтвердження розрахунку сум, виплачених безпосередньо в межах виконання рішення у цій справі.

У той же час, суми заборгованості з пенсійних виплат постійно змінюються у зв`язку із надходженням поточних та часткових нарахувань. Суд, розглядаючи заяву про зміну способу виконання рішення, не є органом бухгалтерського обліку відповідача та об`єктивно позбавлений можливості щоденно відслідковувати фінансові транзакції і самостійно вираховувати математично точну до копійки суму заборгованості на поточну дату в умовах масового характеру таких спорів та відсутності точних актів звірки між сторонами.

В свою чергу, відмова у зміні способу виконання рішення з підстав відсутності детального розрахунку боргу є порушенням права позивача на остаточне судове рішення (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод)

Суд звертає увагу на те, що доведення факту часткового погашення боргу покладається саме на суб`єкта владних повноважень ( боржника)

Однак, оскільки належні докази дійсного погашення відповідного розміру заборгованості у цій справі (платіжні доручення, довідки /квитанції про перерахування коштів стягувачу тощо) відповідач не надав, суд визначає до стягнення первісно нараховану, підтверджену доказами і відому сторонам і суду суму доплати із застереженням про необхідність вирахування з неї вже фактично виплачених коштів.

З огляду на це, суд вважає можливим змінити спосіб виконання рішення з зобов`язання вчинити дії (провести нарахування/перерахунок і виплату коштів) на стягнення нарахованої, але не виплаченої заборгованості (з вирахуванням проведених виплат).

Керуючись статтями 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про зміну способу виконання рішення суду - задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.05.2023 у справі №560/3353/23 з зобов`язання вчинити дії (провести нарахування/перерахунок і виплату коштів) на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої доплати (заборгованості) в сумі 267157,01 грн., з вирахуванням раніше проведених виплат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя І.С. Козачок