Ухвала суду № 139640385, 09.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
09.09.2026
Номер справи
520/27391/26
Номер документу
139640385
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 вересня 2026 року справа № 520/27391/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) на користь військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , призначення платежу: повернення додаткової грошової винагороди у розмірі 140 860,21 грн. (сто сорок тисяч вісімсот шістдесят гривень 21 копійка), отриманої із порушенням вимог пункту 4 розділу ХХХIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Крім того, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом досліджується дотримання позивачем строку, передбаченого для звернення до адміністративного суду відповідно до приписів ст.122 КАС України.

Суд виходить з того, що позивачем пропущено місячний строк, передбачений для звернення до адміністративного суду визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Доходячи такого висновку, суд вказує наступне.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до положень частини 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Згідно положень частини п`ятої статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У постанові від 29 квітня 2020 року по справі №560/1942/19 Верховний Суд наголосив, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України.

Належність такої категорії правовідносин, до спорів, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби встановлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.02.2019 у справі №636/93/14-ц.

Дана позиція суду також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.01.2022 року по справі № 520/10571/2020.

Таким чином, суд зазначає, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.12.2018 року в справі № 804/285/16, висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 10.10.2019 року в справі № 140/721/19, від 30.09.2019 року в справі № 340/685/19, від 24.12.2019 року в справі № 824/284/19-а, від 29.04.2020 року в справі №560/1942/19, від 18.06.2020 року в справі №140/2024/19, від 15.08.2024 року в справі №160/20365/23.

Отже, в даному випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України.

В прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду у розмірі 140 860,21 грн., отриману із порушенням вимог пункту 4 розділу ХХХIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.

Позивач посилався на те, що згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26.02.2026р. № 710 за результатами додаткової службової перевірки встановлено, що на підставі висновків Аудиторського звіту від 05 лютого 2025 року № 535/29/1 виплата додаткової грошової винагороди ОСОБА_1 відбулась без достатньої правової підстави, а тому у відповідності до вимог частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, безпідставно отримані грошові кошти підлягають поверненню в дохід держави, в особі військової частини НОМЕР_1 , в повному обсязі.

Таким чином, з 26.02.2026р. позивачу стало відомо про вказані факти, а отже місячний строк звернення до суду сплинув 26.03.2026р., тоді як до суду з позовом позивач звернувся лише 01.09.2026р., направивши його до суду через систему "Електронний суд" до Харківського окружного адміністративного суду.

Позивач посилався на те, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2026 № 1306 вчинення дій на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26.02.2026 р. було призупинене до прийняття рішення Харківським окружним адміністративним судом по адміністративним справам за позовами військовослужбовців. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2026 № 2614 «Про поновлення дії та внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2026 № 710 Про результати додаткової службової перевірки за фактом виявлених під час внутрішнього аудиту порушень фінансово-економічної діяльності військової частини НОМЕР_1 та підпорядкованих військових частин НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 під час нарахування та виплати додаткової винагороди під час дії воєнного стану» скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 02.04.2026 № 1306 «Про зупинення дій окремих положень наказу військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2026 № 1306» та поновлення виконання пунктів 2-23 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2026 № 710, зокрема здійснення заходів передбачених пунктами 22-23, а саме: з метою добровільного відшкодування прямої дійсної шкоди, завданої внаслідок безпідставного отримання з 29.09.2023 р. по 31.10.2024 р. додаткової винагороди направити претензії про добровільне повернення безпідставно отриманих грошових коштів до колишніх військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , НОМЕР_4 та НОМЕР_6 , а у разі відмови осіб, зазначених у пункті 22 даного наказу, відшкодувати пряму дійсну шкоду в добровільному порядку, помічнику командира з правової роботи начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_1 організувати позовну роботу з відшкодування заподіяної державі шкоди, завданої внаслідок безпідставного отримання з 29 вересня 2023 року по 31 жовтня 2024 року додаткової винагороди, шляхом подання до суду позовних заяв.

Позивач вважав, що видання ним зазначених наказів вплинуло на перебіг строку звернення до суду, проте з такими доводами погодитися не можна з тих підстав, що вказані обставини не були непереборними, тобто такими, які не залежать від волі особи - позивача. В даному випадку позивач самостійно визначав необхідність зупинення виконання наказу про стягнення безпідставно отриманих коштів, а тому мав брати до уваги і дотримання строків звернення до суду.

Крім того, з копії наказу від 02.04.2026 № 1306 «Про зупинення дій окремих положень наказу військової частини НОМЕР_1 від 26.02.2026 № 1306» слідує, що призупинення виконання наказу про стягнення безпідставно набутих коштів відбулось в зв`язку з оскарженням військовослужбовцями наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 710 від 26.02.2026р. у справах: 520/7366/26, 520/7367/26, 520/7389/26, 520/7391/26, 520/7396/26, 520/7402/26, 520/7404/26, 520/7405/26, 520/7408/26, 520/7410/26. Втім, дослідивши відомості КП ДСС Харківського окружного адміністративного суду, встановлено, що ОСОБА_1 з подібним позовом до суду не звертався. Так само, з огляду Єдиного державного реєстру судових рішень не вбачається справ за позовом ОСОБА_1 до будь-якої військової частини, а відтак зупинення виконання наказу про стягнення безпідставно набутих коштів стосовно відповідача позивачем було застосовано без наявності непереборних обставин та виключно за власною ініціативою.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду позивач не надав, судом таких також не встановлено.

Відповідно до ч.1-2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

В прохальній частині позову позивач просить стягнути кошти у розмірі 140 860,21 грн. Отже, в силу приписів ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку ставка судового збору становить 2662,40 грн.

У матеріалах позову докази сплати судового збору відсутні.

Разом з тим, у позові заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у справі у зв`язку із відсутністю на цей час коштів. Зазначено, що Військовою частиною вжито заходів на отримання коштів для сплати судового збору за цим позовом, однак наразі вони не призвели до результату.

З цього приводу суд зазначає, що за змістом п.9 ч.3 ст.2, ч.2 ст.44, ч.1 ст.45 КАС України кожен учасник суспільних відносин повинен забезпечити дотримання обов`язку вчинення процесуальних дій із захисту прав та інтересів у судовому порядку у строк, визначений відповідним процесуальним законом.

Положення ч.3 ст.161 КАС України та норм Закону України "Про судовий збір" в частині обов`язку позивача сплатити судовий збір за подання позову є офіційно оприлюдненими та загальновідомими, чіткими і зрозумілими, що унеможливлює виникнення випадку неусвідомлення учасником суспільних відносин такого обов`язку.

Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі Щокін проти України (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі Серков проти України (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд повинен забезпечити однаковий підхід до вирішення питання з приводу оплати судового збору як суб`єктами владних повноважень, так і приватними суб`єктами права.

Тому майновий (фінансовий) стан учасника суспільних відносин може бути кваліфікований у якості виключної поважної причини для продовження строку на усунення недоліків в оформленні позову в частині оплати судового збору або у разі, коли мова йде про захист життєво важливих (природних) інтересів учасника суспільних відносин, або у разі, коли відповідний стан фінансової спроможності був спричинений дією раптового і непереборного (нездоланного) чинника, ані передбачити настання якого, ані відвернути який учасник суспільних відносин не міг.

Крім того, суд зазначає, що не зумовлена дією раптового фактору непереборної чи невідворотної сили специфіка організації роботи органу державної влади чи будь-якого іншого суб`єкта владних повноважень не повинна слугувати поважною причиною для відстрочення або звільнення від сплати судового збору, адже у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії сформульована правова позиція, згідно з якою держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

В даному випадку жодних обставин, які об`єктивно перешкоджали позивачу організувати претензійно-позовну роботу таким чином, щоб належно розпорядитися наявними для сплати судового збору коштами (або забезпечити формування фінансових резервів для цих цілей на майбутнє), а також щоб кожний поданий позов було оплачено судовим збором, позивачем не зазначено.

Окрім того суд зазначає, що порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Серед наведених у зазначеній нормі підстав для звільнення від сплати, розстрочення або відстрочення його сплати, відсутні такі, які передбачають зазначене з огляду на неузгодженість дій органів управління юридичної особи - позивача або керівних органів, які призвели до невчасного забезпечення оплати судового збору.

Таким чином, для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні вагомі правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Зміст процесуального документу сторони позивача не містить ані юридично спроможних доводів, ані доказів у підтвердження таких доводів, які б дозволяли суду дійти до переконливого висновку про існування у спірних правовідносинах виключного екстраординарного випадку для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України встановлено, що позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

З ч. 2 ст. 160 КАС України вбачається, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 КАС України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 7-10 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, судом встановлено, що позовну заяву подано представником позивача - Солодом Сергієм Володимировичем через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".

Проте, в порушення ч. 9 ст. 44 КАС України, не надано доказів направлення на адресу ОСОБА_1 листом з описом вкладення копій поданих до суду документів або відповідної квитанції, сформованої у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" .

Суд звертає увагу позивача, що вказана обставина позбавляє відповідача знати про суть та зміст пред`явленого до нього позову, здійснювати обґрунтування своєї правової позиції у справі, надавати до суду відповідні заяви по суті справи, що безпідставно ускладнює його можливість здійснювати надані йому процесуальні права та не сприяє вчасному та всебічному розгляду справи.

Суд вважає, що усунення недоліків позовної заяви шляхом надання листа з описом вкладення копій поданих до суду документів або відповідної квитанції, сформованої у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", про надіслання позовної заяви з додатками ОСОБА_1 засобами ЄСІТС буде достатнім доказом виконання вимог ч. 1 ст. 161 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме:

- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в якій вказати підстави та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку;

- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- надати до суду докази направлення на адресу ОСОБА_1 копії позову та доданих документів, з урахуванням висновків цієї ухвали.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Григоров

Часті запитання

Який тип судового документу № 139640385 ?

Документ № 139640385 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 139640385 ?

Дата ухвалення - 09.09.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 139640385 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 139640385 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 139640385, Харківський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 139640385, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 09.09.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 139640385 відноситься до справи № 520/27391/26

Це рішення відноситься до справи № 520/27391/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 139640384
Наступний документ : 139640386