Ухвала суду № 139640062, 10.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень

10 вересня 2026 р. Р і в н е№460/21695/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Т.О. Комшелюк, розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішення суду від 01 січня 2026 року в адміністративній справі № 460/21695/25

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа № 460/21695/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 у справі № 460/21695/25, що набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, за період з 23.07.2025 до зміни законодавства або зміни правового статусу позивача, з урахуванням раніше виплачених сум.

17.08.2026 представник позивача звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій зазначив, що рішення належним чином не виконано, належного перерахунку пенсії не здійснено та виплату у визначеному судовим рішенням розмірі не забезпечено.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.08.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зобов`язано подати звіт про виконання рішення суду у справі № 460/21695/25 протягом 30 днів з дня отримання ухвали.

09.09.2026 до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання судового рішення. У звіті відповідач зазначив, що на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії позивача, за наслідками якого розмір основної пенсії по інвалідності з 23.07.2025 обчислено із застосуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 2361,00 грн, помноженого на шість, що становить 14166,00 грн. З долученого до звіту розрахунку пенсії вбачається, що основна пенсія позивача визначена у розмірі 14166,00 грн, а загальний розмір пенсійної виплати з установленими законодавством доплатами становить 16697,82 грн за період з 23.07.2025 по 31.12.2025 та 16931,82 грн починаючи з 01.01.2026. Отже, в частині проведення перерахунку розміру пенсії відповідно до визначеного судовим рішенням способу відновлення порушеного права відповідачем вчинено дії, спрямовані на його виконання. Разом з тим у звіті зазначено, що внаслідок проведеного перерахунку на виконання рішення суду за період з 23.07.2025 по 30.09.2026 нараховано заборгованість у сумі 110436,76 грн, яка на час подання звіту не виплачена. Вказана заборгованість обліковується у Реєстрі судових рішень за № 821-125695. Відповідач пояснив, що виплата цієї суми здійснюватиметься після виділення відповідних бюджетних коштів у порядку, визначеному законодавством, та навів відомості щодо передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на наведене положення норм права, суд вважає за можливе здійснити розгляд поданого відповідачем звіту про виконання судового рішення без повідомлення сторін в порядку письмового провадження.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу звіту про виконання судового рішення, дослідивши докази, подані до такого звіту, а також матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За приписами частини першої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Частиною другою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Отже, під час вирішення питання про прийняття звіту суд повинен оцінити не лише факт повного чи неповного виконання судового рішення, але й характер фактично вчинених суб`єктом владних повноважень дій, достатність вжитих ним заходів та обґрунтованість обставин, які перешкоджають завершенню його виконання.

При цьому неповне виконання судового рішення саме по собі не є безумовною підставою для відмови у прийнятті звіту. Такий висновок безпосередньо випливає з частини одинадцятої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

У цій справі судом встановлено, що відповідач не обмежився повідомленням про відсутність фінансування.

На виконання рішення суду ним фактично проведено перерахунок пенсії позивача у визначений судом спосіб, встановлено основний розмір пенсії на рівні шести мінімальних пенсій за віком, визначено суму заборгованості, що виникла за минулий період, взято таку заборгованість на облік та включено її до Реєстру судових рішень. Відповідачем також наведено відомості щодо бюджетного механізму фінансування відповідних виплат та долучено документи на підтвердження передбачення бюджетних видатків на виконання судових рішень.

Суд враховує, що сама по собі відсутність бюджетного фінансування не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку виконати судове рішення та не може слугувати підставою для невиконання такого рішення протягом невизначеного строку.

Водночас у цій справі йдеться не про бездіяльність відповідача чи відмову від виконання рішення, а про не завершення саме грошової складової його виконання після фактичного проведення присудженого судом перерахунку.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)», яка набрала чинності 28 серпня 2026 року, врегульовано механізм використання відповідних бюджетних коштів.

Зокрема, установлено, що розподіл видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та на погашення заборгованості з виплати пенсій на виконання ретроспективних судових рішень здійснюється пропорційно всім одержувачам, включеним до відповідного переліку, виходячи з виділених на ці цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису бюджету Пенсійного фонду України.

Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що відповідачем вчиняються конкретні дії, спрямовані на виконання рішення суду, а не завершення його виконання в частині фактичної виплати нарахованої заборгованості пов`язане з установленим нормативно-правовим механізмом фінансування відповідних виплат.

Суд також враховує, що у заяві про встановлення судового контролю представник позивача, стверджуючи про неналежне виконання рішення, обмежився загальним посиланням на те, що належного перерахунку пенсії не здійснено та виплату у визначеному судовим рішенням розмірі не забезпечено. Водночас конкретного розрахунку, показника, складової пенсійної виплати чи іншої обставини, яка б свідчила про невідповідність здійсненого відповідачем перерахунку змісту резолютивної частини судового рішення, у заяві не наведено.

Натомість долучений відповідачем пенсійний розрахунок підтверджує застосування при визначенні основного розміру пенсії позивача величини, прямо встановленої рішенням суду, - шести мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин суд вважає наведені у звіті обставини, які ускладнюють завершення виконання рішення суду в частині виплати нарахованої заборгованості, обґрунтованими, а вжиті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на час подання звіту заходи - такими, що свідчать про здійснення послідовних дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Отже, підстави для відмови у прийнятті звіту, визначені частиною другою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Водночас, оскільки нарахована на виконання рішення суду заборгованість у сумі 110436,76 грн фактично не виплачена, судове рішення у цій частині залишається виконаним не в повному обсязі.

Щодо виплати перерахованих коштів на виконання рішення то суд зазначає, що ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їхніх сімей, пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, іншим особам, визначеним законом; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом, державної соціальної допомоги на догляд особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», а також на покриття різниці між розміром пенсії, обчисленим відповідно до абзаців першого та третього частини першої, частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та розміром пенсії, обчисленим відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пп. «а» п. 9).

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 Nє 423 (далі -Положення № 423), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, надання соціальних послуг та проведення соціальної роботи, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства лід час надання соціальної підтримки (державна допомога, пільги, житлові субсидії та інші виплати, що проводяться за рахунок державного бюджету, соціальні послуги), державне регулювання та нагляд за дотриманням норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у солідарній системі.

З урахуванням статей 10 та 22 Бюджетного кодексу України, додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», відомчої класифікації видатків та кредитування державного бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11*, головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду», є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Згідно з частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

З огляду на наведене, саме Мінсоцполітики України, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення та є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».

Судом встановлено, що відповідачем ведеться облік рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виконання рішень визначається датою набрання його законної сили.

Станом на 04.09.2026 рішення суду у справі № 460/21695/25 обліковується в Реєстрі судових рішень за № 821-125695.

Згідно Плану доходів і видатків відповідача на 2026 рік виділено кошти на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень в сумі 73338,1тис.грн.

Неодноразово Верховний Суд у своїх рішеннях зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу на керівника управління не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Зокрема, у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16 липня 2018 року у справі № 811/1469/18 та у справі № 560/523/19 за адміністративним провадженням № K/9901/7195/20 від 23 квітня 2020 року та у справі № 420/70/19 від 07.11.2019 року.

Таким чином Головне управління не відмовлялось від виконання рішення суду, а виконало його у межах своїх повноважень.

Слід також зазначити, що приписами ч. 11 ст. 382-3 КАС України встановлено, що якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Матеріалами справи стверджується, що рішення суду не виконано в частині виплати позивачу перерахованих коштів.

Водночас враховуючи наведені вище положення права стосовно розпорядників бюджетних коштів, та те, що рішення суду виконуються відповідачем в порядку черговості набрання рішеннями суду законної сили, суд не вважає за необхідне встановлювати відповідачу додатковий строк для подання звіту у цій частині рішення суду, позаяк уважає, що таке рішення буде виконано відповідачем безальтернативно, у разі надходження коштів за відповідною бюджетною програмою.

Окрім того суд роз`яснює, що позивач має право подати заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду щодо стягнення боргу по перерахованій пенсії на виконання рішення суду у порядку ст. 378 КАС України.

Щодо застосування штрафу суд зазначає, що згідно з частиною третьою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України накладення штрафу пов`язується з постановленням ухвали про відмову у прийнятті звіту. У цьому випадку підстав для відмови у прийнятті звіту судом не встановлено. Крім того, звіт поданий у визначений судом строк, а матеріали справи свідчать про вчинення відповідачем конкретних дій щодо виконання рішення. Тому правові підстави для застосування штрафу відсутні.

Зважаючи на вищевикладене в його сукупності, суд дійшов висновку про належне виконання відповідачем рішення суду від 01.01.2026 у адміністративній справі № 460/21695/25, тому даний звіт відповідача слід прийняти.

Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Прийняти поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області звіт про виконання рішення суду по справі №460/21695/25.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 10 вересня 2026 року

Суддя Т.О. Комшелюк