Ухвала суду № 139639356, 10.09.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1536/26

Провадження № 1-кс/507/417/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2026 р. селище Любашівка

Слідчий суддя Любашівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , розглянув клопотання слідчого СВ ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Любашівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026162360000170 від 03 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України про арешт майна.

Клопотання надійшло до суду 07 вересня 2026 року.

Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах,

ВСТАНОВИВ :

Клопотання про арешт майна по кримінальному провадженню № 12026162360000170 від 03 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України про арешт тимчасово вилученого майна, відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

03.07.2026 року до ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшов рапорт о/у СКП ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_5 , про те, що в розгляді матеріалів СО 7842 від 01.07.2026 року було здійснено виїзд на територію Долинської ОТГ Подільського району Одеської області де за координатами 47,50944 ПН X 29,98249 Сх, виявлено самовільне зайняття земельної ділянки водозахисної смуги річки Великий Куяльник невстановленою особою, на якій засіяна озима пшениця.

В ході досудового розслідування 17.07.2026 року у кримінальному провадженні №12026162360000170 від 03.07.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України на виконання доручення слідчого було отримано рапорт від о/у СКП ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, що в ході виконання доручення, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5125480300:01:001:0291 площею 21.2981 Га. оброблена та засіяні сільськогосподарськими культурами, без оформлення дозвільних документів відповідно до чинного законодавства України.

04 вересня 2026 року проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 5125480300:01:001:0291 площею 21.2981 Га. в. ході проведення огляду було встановлено, що дана земельна ділянка оброблена та засіяна візуально на половин технічною культурою соняшника, а інша половина візуально має ознаки використання, а саме оброблена та має залишки технічної культури рапсу.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухомі майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкті нерухомого майна №488910046 від 06.08.2026 року, земельна ділянка з кадастровим номером 5125480300:01:001:0291 площею 21.2981 Га., належить на праві власності Долинській сільській раді Подільського району Одеської області код ЄДРПОУ 04380956.

Сума збитків за самовільне зайняття земельної ділянки вираховується за державною Методикою № 963-2007-п. Розмір шкоди складається з неодержаного доходу через неможливість використання ділянки за цільовим призначенням.

Якщо під час незаконного зайняття землі порушник завдав шкоди екології, сума збільшується на витрати, потрібні для: рекультивації (відновлення) порушених земель; усунення наслідків забруднення або засмічення ділянки; ліквідації знятого самовільно родючого шару ґрунту (відповідно до коефіцієнтів площі та глибини зрізаного ґрунту).

З урахуванням того, що земельні ділянки зайняті самовільно без належних правових підстав, які перебувають у комунальній власності, постановою слідчого від

04.09.2026 року вказану земельну ділянку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

На теперішній час існує ризик приховування, незаконного відчуження, або інших реєстраційних дій з зазначеними земельними ділянками особами, що здійснили незаконний посів на самовільно зайнятій земельній ділянці. Посіви пшениці та земельна ділянка відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки вони зберегли на собі сліди правопорушення і є об`єктом незаконних дій.

Враховуючи викладене, на зазначене майно у вигляді земельної ділянки виникла необхідність накласти арешт, заборонивши відчуження, розпорядження і користування, підставою якого є безспірні підстави та підозри того, що воно є доказом та об`єктом вчинення кримінального правопорушення, зберігає сліди та інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження, метою накладання арешту запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, користування, відчуження.

В судовому засіданні прокурор повністю підтримав вказане клопотання та додатково надав докази, з яких слідує, що вказана земельна ділянка перебуває на праві постійного користування в КУ «Долинський ліцей Долинської сільської ради Одеської області» та в даний час укладено угоду про спільний обробіток землі між КУ «Долинський ліцей Долинської сільської ради Одеської області» та ПСП «Олександрія».

Вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про накладення арешту на земельну ділянку в частині заборони її відчуження, розпорядження та користування не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухомі майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №488910046 від 06.08.2026 року, земельна ділянка з кадастровим номером 5125480300:01:001:0291 площею 21.2981 Га., належить на праві власності Долинській сільській раді Подільського району Одеської області.

Разом с тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положення ч.1 ст.131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження.

Дослідивши докази здобуті в ході досудового слідства виникла необхідність для арешту вказаного майна, так як існує:

а) потреби досудового розслідування виправдовують втручання у право власності на особисті речі (п.2 ч.З ст.132 КПК України);

б) існує реальна загроза знищення доказів вчинення злочину.

Крім того, під час дослідження доказів, було встановлено, що обмеження права власності у даному випадку співмірно завданням кримінального провадження.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.З ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Крім того, у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

При цьому, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч.1 ст.1 Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Також, у Рішенні ЄСПЛ «Серявін проти України» зазначено, що вимога законності, яка випливає з «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» означає вимогу дотримання відповідних положень національного закону і принципу верховенства права.

Необхідно зазначити, що у Рішенні «Серявін проти України», ЄСПЛ розглянув справу у якій йшлося про втручання органів державної влади у володіння майном особи, тому слідчий суддя вважає, що вказане рішення певним чином відображає природу правовідносин, які склалися у цій справі.

Щодо дотримання принципу верховенства права, то відповідно до ч.1 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Також, відповідно до ч.2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В судовому засіданні прокурором не доведено необхідності накладення арешту на земельну ділянку в частині заборони її відчуження, розпорядження та користування нею, так як власником земельної ділянки є Долинська сільська рада Одеської області, а користувачем КУ «Долинський ліцей Долинської сільської ради Одеської області» відповідно до Державного акту на право постійного користування серії ЯЯ № 206078 від 31.05.2012 року, який уклав договір спільного обробітку 15 січня 2025 року із ПСП «Олександрія». Будь-яких доказів того, що власник намагається приховати чи відчужити земельну ділянку суду не надано.

Сама по собі земельну ділянка не є предметом злочину. Органом досудового розслідування лише перевіряється законність її використання.

Накладення арешту на земельну ділянку призведе до необгрунтованого обмеження права власності власника Долинської сільської ради Одеської області, яке гарантоване Конституцією України.

Тому, в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на земельну ділянку належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 169-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Любашівської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026162360000170 від 03 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України про арешт майна, а саме земельної ділянки площею 21.2981 га з кадастровим номером 512548030:01:001:0291 - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя: ОСОБА_1