Ухвала суду № 139638881, 10.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26917/26

У Х В А Л А

10 вересня 2026 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

встановила:

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач), у якому, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та нарахуванні пільг на оплату житлово - комунальних послуг з 01.05.2025 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пільги на оплату житлово - комунальних послуг у розмірі 50% знижки, починаючи з 01.05.2025 року, без урахування розміру середньомісячного сукупного доходу.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та у повному обсязі виплатити утворену заборгованість їз зазначених виплат за весь період, починаючи з 01.05.2025 року.

Ухвалою суду від 08.09.2026 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної, а саме, надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами, які охоплюють період з 01.05.2025 р. по 28.02.2026 року із обов`язковим зазначенням інших обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.

09.09.2026 року судом зареєстровано від позивача заяву про поновлення строку звернення до суду, якою вважає, що про факт порушення своїх прав та фактичне припинення нарахувань мав можливість дізнатись лише під час звернення до ГУ ПФУ в 2026 році. При цьому покликається на свій розрахунок щодо добросовісності дій ПФУ та намагався з`ясувати питання виплат у досудовому порядку, а відтак вважає причини пропуску строку в зазначеній частині поважними, оскільки вони зумовлені об`єктивними чинниками, що не залежали від волі Позивача.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та наявності підстав для його поновлення з урахуванням вказаних доводів позивача, суд враховує наступне.

Як вбачається з ухвали суду від 08.07.2026 про залишення позову без руху, то звернувшись до суду з цим позовом 01.09.2026, позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача поновити виплату спірних соціальних пільг з 01.05.2025 року, а відтак наявні підстави для визначення пропущеним 6-ти місячний строк звернення до суду щодо позовних вимог, які охоплюють період з 01.05.2025 р. по 28.02.2026 року із обов`язковим зазначенням інших обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.

При цьому, застосовуючи правові висновки Верховного Суду у постановах від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24 та від 24.04.2025 у справі № 300/4424/24, суд дійшов висновку можливість захисту порушених прав Позивача в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а саме з 01.03.2026 року з огляду на те, що позивач звернувся до суду з цим позовом 01.09.2026 р.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Натомість, позивачем у наданій заяві про поновлення пропущеного строку для звернення до суду жодним чином не обґрунтував поважність причин пропуску строку звернення до суду, про що було вказано в ухвалі суду від 08.09.2026 року.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на висновки суду, вказані в ухвалі від 08.09.2026 року про залишення позову без руху, які вмотивовані тим, що виплата спірних соціальних пільг (аналогічно до виплати пенсії) діє на щомісячній основі, тому в будь-якому разі про їх не отримання відомо особі, яка її отримувала або припинила отримувати. Відтак, особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про підстави припинення спірних виплат. Крім того, в даній ухвалі судом було вже зауважено, що отримання відповіді від ГУ ПФУ у липні 2026 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку, чим спростовується довід представника позивача щодо дотримання строку звернення до суду.

Також суд зауважує, що частиною 4 ст. 122 КАС України передбачено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, нормативно-правове регулювання вказаних спірних правовідносин не передбачає можливість досудового порядку вирішення спору, а відтак довід позивача щодо намагання врегулювати спір в досудовому порядку не впливає на початок обчислення строку звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України, яким в даному випадку є саме початок перебігу строку звернення до суду з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, позивач не навів переконливих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, обмеження строку на звернення до адміністративного суду не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 123, яка кореспондується з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими зокрема, передбачено, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на вищевказане та враховуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а вказана заява позивача не містить жодних обставин, якими обґрунтовано поважність причин такого пропуску, суд дійшов висновку про повернення позивачеві позовної заяви в частині поновлення позивачу виплат соціальних пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.05.2025 р. по 28.02.2026 р.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 243, 248 КАС України,

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо поновлення виплат соціальних пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.05.2025 р. по 28.02.2026 р., повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Дубровна В.А.