Ухвала суду № 139638852, 10.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/26750/25

УХВАЛА

10 вересня 2026 року м. Одеса

Одеськийокружнийадміністративний суд у складі:

Головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду звіт Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) про виконання рішення суду від 19 листопада 2025 року по справі № 420/26750/25 та заяви представника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про надання нового строку для подання звіту та накладення штрафу за невиконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала ця адміністративна справа.

Ухвалою від 19 червня 2026 заяву продовжено Військовій частині НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) строк на подання звіту про виконання рішення суду.

Прийнято звіт Військової НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) про виконання рішення суду від 19 листопада 2025 року по справі № 420/26750/25.

Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року по справі № 420/26750/25.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) в двомісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року по справі № 420/26750/25у повному обсязі та/або докази вжиття дієвих заходів щодо виконання рішення суду.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про накладення штрафу за невиконання рішення суду, - відмовлено.

Через канцелярію суду 28.08.2026 року (сформовано в ЕС 26.08.2026) від Військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання рішення суду.

На обґрунтування вказаного звіту представник зазначив, що рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 не ігнорується, а його виконання здійснюється в межах наявного фінансового ресурсу та передбаченої законодавством процедури фінансування бюджетних установ.

При цьому невиконання рішення в частині виплати присуджених коштів обумовлено не бездіяльністю військової частини, а відсутністю на даний час відповідного фінансового ресурсу.

З метою забезпечення виконання судового рішення Військовою частиною НОМЕР_1 у липні 2026 року повторно було подано відповідну заявку на фінансування для забезпечення можливості проведення виплати на користь позивача.

Таким чином, Військова частина НОМЕР_1 не залишила питання виконання судового рішення без реагування та не припинила вживати заходів, спрямованих на його виконання. Водночас станом на дату подання заяви необхідні кошти на рахунки військової частини фактично не надійшли.

Отже, військова частина об`єктивно позбавлена можливості здійснити відповідну виплату виключно за рахунок наявних коштів, оскільки необхідні бюджетні асигнування відсутні.

Також, представник відповідача зазначає, щодо відсутності підстав для накладення на керівника військової частини штрафу, з огляду на те, що відсутність коштів після подання заявки не залежить від волі командира військової частини та не може бути усунута шляхом прийняття ним одноосібного рішення. Командир військової частини не має можливості самостійно створити або залучити бюджетні асигнування, яких фактично не виділено, а тому покладення на нього штрафу лише у зв`язку з тим, що фінансування станом на дату розгляду питання не надійшло, фактично означало б покладення відповідальності за обставину, яка не залежить від його волі та повноважень.

Крім того, Військова частина НОМЕР_1 не заперечує проти встановлення судом додаткового строку для подання звіту про виконання судового рішення. Водночас такий строк має бути достатнім для фактичного отримання необхідного фінансування та проведення відповідної виплати.

На даний час військова частина не може надати суду документ, який би підтверджував фактичне проведення виплати, оскільки необхідне фінансування ще не надійшло. Разом з тим відповідачем уже вжито конкретних заходів для його отримання, що підтверджується заявкою на фінансування, повторно поданою у липні 2026 року.

Також через канцелярію суду 28.08.2026 року (сформовано в ЕС 26.08.2026) від представника позивача надійшло клопотання про встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

На обґрунтування вказаного клопотання представник позивача зазначив, що посилання на складний режим роботи, виконання завдань у районі ведення бойових дій, службове навантаження, проведення аудиторських заходів та відсутність фінансування не можуть самі по собі виправдовувати невиконання обов`язкових для відповідача судових актів та недотримання встановлених судом процесуальних строків. Невиконання відповідачем вимог суду має не одноразовий, а систематичний характер.

Така поведінка відповідача фактично призводить до того, що судове рішення, яке набрало законної сили, залишається невиконаним, а позивач протягом тривалого часу позбавлений можливості реалізувати право, підтверджене судовим рішенням.

Відтак, враховуючи неподання (без поважних причин) звіту на вимогу суду, а також тривале порушення прав Позивача - ОСОБА_1 , що полягає у свідомому невиконанні рішення суду, представник вважає, що існують достатні та беззаперечні підстави для накладення штрафу на керівника (командира) Військової частини НОМЕР_1 відповідно до частини третьої статті 382-3 КАС України, як заходу процесуального примусу, спрямованого на забезпечення виконання судового рішення.

Оцінюючи наданий суду звіт від 28.08.2026 року, клопотання представника позивача про встановлення нового строку на виконання рішення суду та накладення штрафу, суд доходить такого висновку.

Так, статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Положеннями статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1,2,3, 11 ст. 3823 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Повертаючись до обставин у цій справі, судом досліджено додану до звіту заявку-розрахунок на липень 2026 року на виділення необхідних для виконання рішення суду коштів, в якій під порядковим номером « 322» на ім`я ОСОБА_1 розраховано заборгованість в розмірі 131 375,00 грн.

З аналізу вказаних документів суд доходить висновку, що відповідачем вчиняються відповідні дії направлені на виконання рішення суду, а саме здійснено перерахунок та замовлено кошти у відповідній сумі. Разом з цим, до суду не надано розрахунку нарахованих позивачу сум грошового забезпечення.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем вживаються заходи щодо виконання рішення суду, відповідач не уникає виконання судового рішення, а отже наявні підстави для прийняття звіту та задоволення клопотання представника позивача в частині шляхом встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення суду від 19 листопада 2025 року по справі 420/26750/25у повному обсязі, зобов`язавши відповідача у тримісячний строк з дати отримання копії цієї ухвали надати докази виконання рішення суду та/або докази вжиття дієвих заходів щодо виконання рішення суду в повному обсязі.

Стосовно клопотання представника позивача про накладення штрафу на керівника відповідача за не подання звіту та невиконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 5. ст. 382-3 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Сукупний аналіз наведених норм процесуального права доводить, що підставою для накладення штрафу є наявність доказів щодо невиконання рішення суду та невжиття жодних дій спрямованих на виконання судового рішення без поважних причин. Разом з цим, у даній справі надано суду докази щодо вжиття заходів щодо виконання судового рішення, а саме: заявки-розрахунки на виділення відповідних коштів з метою виконання рішення суду та виплати нарахованих сум.

За таких обставин суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для накладення штрафу на керівника Військової частини НОМЕР_1 , оскільки відповідачем доведено, що невиконання рішення суду покликано відсутністю бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень, що є поважною причиною невиконання судового рішення.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.295,297, 382-3823 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) строк на подання звіту про виконання рішення суду.

Прийняти звіт Військової НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_1 )про виконання рішення суду від 19 листопада 2025 року по справі № 420/26750/25.

Встановити Військовій частині НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_1 )новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року по справі № 420/26750/25.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) в тримісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року по справі № 420/26750/25у повному обсязі та/або докази вжиття дієвих заходів щодо виконання рішення суду та копію здійсненого розрахунку нарахованих сум грошового забезпечення на виконання рішення суду.

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про накладення штрафу за невиконання рішення суду, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбаченістаттями 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко