Ухвала суду № 139638215, 10.09.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

10 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5860/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7А, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови поновити ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року виплату соціальних пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України від 24.03.1998 № 203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області поновити ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року виплату соціальних пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 6 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Суд виходив з того, що виплату пільги на оплату житлово-комунальних послуг позивачу припинено з 01.05.2025, а тому не пізніше травня 2025 року він повинен був дізнатися про обставини, які вважає порушенням свого права.

Позивачу надано десятиденний строк із дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказів поважності причин пропуску такого строку.

09 вересня 2026 року представником позивача подано заяву про поновлення процесуального строку.

Обґрунтовуючи заяву, представник позивача зазначає, що 25.03.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про нарахування та виплату пільг з дати припинення їх надання, а листом від 23.04.2026 №9774-9942/Ю-02/8-1100/25 відповідач повідомив про відсутність підстав для їх виплати.

На думку представника позивача, саме після отримання зазначеного листа позивач дізнався про порушення свого права, а тому позов подано в межах шестимісячного строку.

Також заявник посилається на судову практику Верховного Суду у спорах щодо пенсійного забезпечення, триваючий характер правовідносин у сфері соціального захисту та зазначає, що зміна судової практики щодо застосування строків звернення до суду повинна враховуватися як поважна причина їх пропуску.

Розглянувши заяву та наведені в ній доводи, суд не знаходить підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання про початок перебігу строку звернення до суду визначальним є не момент, коли особа надалі отримала відповідь суб`єкта владних повноважень або юридично оцінила певні обставини як протиправні, а момент, коли вона фактично дізналася або об`єктивно повинна була дізнатися про обставини, які становлять зміст стверджуваного порушення її права.

Як установлено судом, ОСОБА_1 до травня 2025 року отримував пільгу на оплату житлово-комунальних послуг, передбачену Законом України від 24.03.1998 №203/98-ВР.

У самій позовній заяві позивач зазначив, що у травні 2025 року право на отримання цієї пільги було обмежено, а її виплату припинено з 01.05.2025.

Саме з цієї дати позивач просить суд поновити виплату відповідної пільги.

Отже, обставиною, яку позивач вважає порушенням свого права, є фактичне припинення виплати пільги з 01.05.2025, а не лист Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 23.04.2026, отриманий у відповідь на подальше звернення позивача.

Оскільки до травня 2025 року позивач отримував відповідну пільгу, а починаючи з травня 2025 року її виплата припинилася, така зміна у реалізації його права була об`єктивно доступною для сприйняття позивачем.

Тому не пізніше травня 2025 року позивач повинен був дізнатися про припинення виплати пільги та мав можливість звернутися за судовим захистом.

Звернення позивача до відповідача лише 25.03.2026, тобто майже через одинадцять місяців після припинення виплати, не змінює початку перебігу строку звернення до адміністративного суду.

Подання особою заяви суб`єкту владних повноважень після того, як їй уже було відомо про стверджуване порушення права, та отримання відповіді на таку заяву не утворює нового строку звернення до суду.

Протилежний підхід фактично дозволяв би особі на власний розсуд змінювати початок перебігу встановленого процесуальним законом строку шляхом направлення звернення суб`єкту владних повноважень у будь-який момент після виникнення спірних правовідносин, що суперечить меті інституту процесуальних строків та принципу юридичної визначеності.

Не свідчить про дотримання строку звернення до суду й посилання представника позивача на триваючий характер порушення.

Предметом цього спору є відновлення виплати пільги, надання якої було припинене з конкретно визначеної дати 01.05.2025.

Подальше щомісячне неотримання пільги є наслідком такого припинення, однак не змінює моменту, коли позивачу стало відомо про відповідну зміну у реалізації його права.

Також суд відхиляє посилання представника позивача на судову практику у сфері пенсійного забезпечення.

У заяві про поновлення строку наведено правові висновки, сформовані у спорах щодо призначення, перерахунку та виплати пенсій, у тому числі положення статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас предметом цієї справи не є пенсійні правовідносини або виплата нарахованих сум пенсії.

Спір стосується припинення пільги на оплату житлово-комунальних послуг, яка надається відповідно до Закону України №203/98-ВР, а тому положення законодавства про виплату нарахованих сум пенсії за минулий час та сформовані щодо них правові висновки не визначають строк звернення до суду у цій справі.

Крім того, посилання заявника на зміну судової практики також не може бути визнане поважною причиною пропуску строку.

Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, на яку представник позивача посилається як на зміну підходу до застосування строків у соціальних спорах, була ухвалена більш ніж за чотири роки до виникнення спірних правовідносин у травні 2025 року.

Отже, йдеться не про зміну судової практики після виникнення спірних правовідносин, яка могла вплинути на можливість позивача своєчасно визначити спосіб захисту свого права, а про правову позицію, яка вже існувала на момент припинення виплати пільги.

Саме по собі існування різних правових підходів або суб`єктивне переконання особи щодо застосовного строку не є об`єктивною та непереборною обставиною, яка унеможливлювала своєчасне звернення до суду.

Для поновлення строку звернення до суду особа повинна навести конкретні фактичні обставини, які не залежали від її волі та реально перешкоджали поданню позову протягом установленого законом періоду.

Натомість у заяві від 09.09.2026 таких обставин не зазначено.

Усі наведені представником позивача аргументи стосуються його правової оцінки моменту початку перебігу строку, триваючого характеру правовідносин та тлумачення судової практики, однак не свідчать про існування фактичних перешкод для звернення ОСОБА_1 до суду після припинення виплати пільги у травні 2025 року.

Позовну заяву подано через систему «Електронний суд» 17.08.2026, тобто більш ніж через рік після того, як позивач повинен був дізнатися про припинення виплати пільги.

Таким чином, наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на те, що позивач на виконання ухвали суду подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, проте наведені у ній підстави визнані судом неповажними, позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА