Ухвала суду № 139637845, 09.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДУ Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 вересня 2026 року м. Київ № 320/35143/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї матеріалів ОСОБА_1 , приватного підприємства «Виробничо - дистриб`юторська компанія «Дім Вина «СКАЛА» до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , приватне підприємство «Виробничо - дистриб`юторська компанія «Дім Вина «СКАЛА» звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, в якому позивачі просять суд:

визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України, які всупереч вимог Конституції та Законів України постановою від 03.08.2011р.№845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» незаконно підмінили процедуру безспірного списання коштів державного бюджету за рішеннями суду на процедуру планових та довготривалих виплат коштів стягувачам за кодами бюджетних програм та класифікації КПКВК 3504030, КПКВК 3504040, КОД 2800 під виглядом безспірного списання коштів державного бюджету за рішеннями суду, що практично унеможливило виконання судових рішень та змушує гр. ОСОБА_1 , та приватне підприємство «Виробничо - дистрибьюторська компанія «Дім Вина «СКАЛА» (ЄДРОУ36972343) очікувати виконання Державною казначейською службою України рішень суду у справі №755/9720/22-ц, у справі № 755/46329/23-ц, у справі №910/16307/23, у справі №910/6845/22 практично 79 років;

зобов`язати Кабінет Міністрів України та Державну казначейську службу України, негайно внести в постанову Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі Порядок №485) відповідні зміни, доповнивши Порядок № 485 текстом такого змісту: «Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду та виконавчих документів з субрахунку 2451 Єдиного казначейського рахунку на якому ведеться облік коштів на кореспондентських рахунках органів Казначейства, які відкрито в установах Національного банку України, за кредитом субрахунку якого відображаються суми списання коштів у безспірному (безакцептному) порядку, згідно із законодавством, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 №1219 «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі», вилучивши з тексту Порядку № 845 всі формулювання про «Безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів».

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказують, що внести в Порядок №845 відповідні зміни та доповнення необхідно для реального та фактичного безспірного списання коштів державного бюджету за рішеннями суду на виконання рішення судів України, прийнятих на користь позивача-1 та позивача-2, відповідно до вимог статті 25 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Кабінет Міністрів України», пунктів 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2015р.№215 «Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України», оскільки на сьогодні відповідач-2 фактично проводить контрольовані планові виплати з державного бюджету України, підмінивши реальне безспірне стягнення з державного бюджету за рішенням суду, яке відповідач-2 не проводить та на користь стягувачів за рішеннями судів України з єдиного казначейського рахунку, відкритого в Національному банку кошти безспірно не списує, порушуючи основний принцип виконання рішень судів України - (без будь-яких затримок, якнайшвидше реалізувати їх "ex-officio"), у результаті чого позивач-1 та позивач-2 повинні 79 років очікувати виконання відповідачем-2 рішень суду та вільно користуватись своєю власністю.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет відповідності її вимогам процесуального закону, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд констатує, що зазначені правові норми стосовно можливості заявлення позивачем пов`язаних між собою вимог в одному позові направлені на гарантування процесуальної економії в межах судового розгляду, а також на забезпечення єдності судової практики, з огляду на те, що спірні правовідносини, задля вирішення яких позивач звертається до суду, пов`язані між собою єдиними підставами їх виникнення або поданими доказами, внаслідок чого окремий розгляд цих вимог в межах різних проваджень є недоцільним та не сприяє унифікованості національної судової практики.

Водночас, суд констатує, що позивачі, фактично, звернувшись до суду з таким позовом, мають намір одночасно врегулювати усі наявні у них спірні правовідносини з різними відповідачами.

Так, у позовній заяві позивачами об`єднані, зокрема позовні вимоги до Держави України в особі Кабінету Міністрів України та Державної казначейської служби України щодо оскарження їх бездіяльності щодо виплати коштів за кодами бюджетних програм та класифікації КПКВК 3504030, КПКВК 3504040, КОД 2800 за рішеннями суду. В обґрунтування вказаній вимозі позивачі зазначають, що виконавчі документи з виконання чотирьох різних рішень судів на їх користь більше трьох років перебувають на виконанні у відповідача -2, та відповідно досі не виконані.

При цьому, позивачами також заявлена вимога щодо зобов`язання Кабінету Міністрів України та Державну казначейську службу України, внести відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі Порядок №485).

Суд зауважує, що заявлена позивачами вимога «зобов`язати Кабінет Міністрів України та Державну казначейську службу України, негайно внести в постанову Кабінету Міністрів України від 03.08.2011№845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» відповідні зміни, по суті є оскарженням нормативно-правового акта, а така вимога взагалі підлягає розгляду в окремому порядку, визначеному статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку із цим суд зазначає, що вказані правовідносини між позивачами та відповідачами не пов`язані між собою, при цьому заявлені позивачами вимоги не є основними та похідними вимогами та склались за різного правового регулювання та на підставі різних дій різних суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, їх об`єднання унеможливлює ефективний розгляд справи в одному провадженні.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що заявлені позивачами позовні вимоги до різних відповідачів мають різні підстави їх виникнення, обґрунтовуються різними доказами, що, у свою чергу, не відповідає правилам об`єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, а таке об`єднання непов`язаних між собою вимог ускладнить розгляд справи.

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Таким чином, у цьому випадку підстави для застосування положень статті 172 Кодексу відсутні.

З огляду на те, що позивачами порушено правила об`єднання позовних вимог, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, суд уважає за необхідне позовну заяву повернути позивачам з усіма доданими до неї документами без розгляду.

Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 , приватного підприємства «Виробничо - дистриб`юторська компанія «Дім Вина «СКАЛА» повернути позивачам разом із доданими до неї документами без розгляду.

Роз`яснити позивачам, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Шевченко А.В.