Ухвала суду № 139637609, 10.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 вересня 2026 рокуСправа № 280/1471/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши у письмовому провадженні питання прийняття звіту про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі № 280/1471/25 позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено повністю, суд вирішив:

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.10.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.10.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, у розмірі 60341,54 грн, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, виходячи з фіксованої величини 4 086,45 грн щомісячно, в загальному розмірі 237 014,10 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Рішення набрало законної сили 23 березня 2026 року.

20 липня 2026 року до суду надійшла заява, у якій представник позивача з посиланням на статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України просить суд зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом 15 календарних днів надати про виконання Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №280/1471/25 та долучити документи, що підтверджують обставини в ньому, а саме: розрахунок індексації грошового забезпечення за період 07.10.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 року у справі №280/1471/25, розрахунок щодо розрахованої індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доході населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 року у справі №280/1471/25. В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначив, що судове рішення не виконано в частині здійснення розрахунків грошового забезпечення у відповідності до рішення суду та виплати такої заборгованості.

Ухвалою суду від 30 липня 2026 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №280/1471/25. Зобов`язано суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Військову частину НОМЕР_1 , подати у місячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про повне виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі № 280/1471/25, та докази на підтвердження виконання судового рішення.

31 серпня 2026 року відповідачем поданий звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №280/1471/25 з наступними поясненнями відповідача. Військова частина НОМЕР_1 вчинила всі дії для виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №280/1471/25, однак фінансування на виконання судового рішення станом на 20.08.2026 не отримала, що підтверджується випискою з рахунку за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки щодо відсутності фінансування військової частини НОМЕР_1 на виконання судових рішень. Саме за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки проводяться виплати на виконання рішень судів, використання інших рахунків для виплати коштів на підставі рішень судів забороняється. Фінансування Військової частини НОМЕР_1 зі сторони розпорядника бюджетних коштів першого та другого рівнів (Міністерство оборони та ІНФОРМАЦІЯ_1 ) залежить від прийняття рішеннями цими органами, а виконання судового рішення в частині виплати перерахованого грошового забезпечення - фактичного надходження коштів на рахунки військової частини.

01 вересня 2026 року позивачем надані до суду наступні заперечення проти прийняття вищезазначеного звіту. У заявці-розрахунку на серпень 2026 року відповідач замовляє за КЕКВ 2112 10 380 508 грн, у тому числі 7 362 198 грн саме на індексацію грошового забезпечення, тобто на виплату того самого виду, що присуджена позивачу, та відносить потребу на виконання судових рішень щодо інших військовослужбовців до КЕКВ 2112, а щодо позивача до КЕКВ 2800, чим ставить позивача у нерівне становище порівняно з особами в ідентичній правовій ситуації. Твердження звіту про заборону виконання судових рішень за іншим кодом, ніж КЕКВ 2800, суперечить підпункту 2.1.1.2 Інструкції № 333, роз`ясненням ДКСУ від 02.12.2025 № 15-06-06/26645 і від 10.04.2026 № 15-06-06/9976 та листу МОУ від 08.12.2025 № 220/13/28114. Заходи, вжиті відповідачем, є формальними та недостатніми для своєчасного і повного виконання судового рішення, а звіт подано без документів, що підтверджують нарахування присуджених сум, у зв`язку з чим наявні підстави для відмови у прийнятті звіту.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. (частина перша статті 382-2 КАС України).

Суд зазначає, що поданий відповідачем звіт про виконання судового рішення може бути розглянутий у порядку письмового провадження.

Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.

З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, з вказаних законодавчих положень встановлено, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Судом встановлено, що військовою частиною направлені відповідні заявки на виділення необхідних коштів, що підтверджується наданими копіями розрахунків.

У звіті відповідач зазначає, що виконання рішень потребує часу, оскільки можливе лише через відповідний орган, який є розпорядником бюджетних коштів.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу відсутні.

З наданих відповідачем до звіту документів, судом встановлено, що відповідачем вчиняються дії на виконання судового рішення, зокрема, шляхом надання до забезпечувального фінансового органу, листа про необхідність виконання судового рішення.

Водночас, суд враховує заперечення позивача та з огляду на лист-роз`яснення Державної казначейської служби України від 08 грудня 2025 року № 220/13/28114, нарахування і виплату грошового утримання (забезпечення) військовослужбовців та додаткових виплат на виконання рішень суду необхідно здійснювати за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», в той час як за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» слід здійснювати видатки установ на виконання судових рішень про стягнення коштів, за якими такі установи є боржниками.

З урахуванням наведеного листа-роз`яснення Державної казначейської служби України виплата грошового забезпечення на виконання цього рішення суду має здійснюватися відповідачем саме за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

Водночас, суд бере до уваги те, що до звіту відповідач не долучив доказів звернення до відповідного забезпечувального органу із заявкою-розрахунком потреби в коштах саме за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

Враховуючи лист-роз`яснення Державної казначейської служби України від 08 грудня 2025 року № 220/13/28114 про те, що нарахування і виплату грошового утримання (забезпечення) військовослужбовців та додаткових виплат на виконання рішень суду необхідно здійснювати за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», суд вважає за необхідне надати відповідачу в межах розгляду питання щодо прийняття звіту можливість звернутися до відповідного забезпечувального органу із заявкою-розрахунком потреби в коштах саме за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» для належного виконання рішення суду у справі.

Суд вважає, що ненадання відповідачу такої можливості може призвести до передчасних висновків про відмову в прийнятті звіту, тому вирішує застосувати положення частини другої статті 121 КАС України, за змістом якої встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зважаючи на наведене вище, застосовуючи положення частини другої статті 121 КАС України, суд вважає за можливе продовжити відповідачу строк для подання звіту про виконання судового рішення.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 382-2 КАС України, звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Керуючись статтями 248, 370, 371, 382 - 382-3 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання звіту про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі №280/1471/25.

Зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення - Військову частину НОМЕР_1 , подати у двомісячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі № 280/1471/25, та належним чином засвідчені докази на підтвердження виконання судового рішення, зокрема, заявок-розрахунків потреби в коштах до відповідного забезпечувального органу саме за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» для належного виконання рішення у цій справі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Ухвалу складено та підписано 10.09.2026.

Суддя Б.В. Богатинський