Ухвала суду № 139636510, 09.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі

09 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7230/26 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карвайб» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карвайб» (далі ТОВ Карвайб», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУ ДПС у Волинській області за №1407-п від 13.05.2026 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Карвайб».

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнав та просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач також подав до суду додаткові пояснення.

29.07.2026 представником відповідача подано до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позивач подав письмові заперечення на вказане клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі проведено у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні вказаного клопотання належить відмовити з наступних мотивів та підстав.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

Предметом оскарження у даній справі є наказ ГУ ДПС у Волинській області від 13.05.2026 №1407-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КАРВАЙБ» (а.с.11, 41).

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у даній справі мотивоване тим, що за наслідком проведеної перевірки, передбаченої оскаржуваним наказом, ГУ ДПС у Волинській області складено акт про результати документальної позапланової перевірки від 26.06.2026 №17093/07-02/45785050.

Відтак, на думку податкового органу, наказ від 13.05.2026 №1407-П, як акт індивідуальної дії вичерпав свою дію та реалізований його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Надаючи оцінку вказаним доводам податкового органу, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у справі №816/228/17 ухвалила постанову від 08.09.2021, в якій зазначено наступне.

За змістом пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 №2-зп у справі №3/35-313 зазначено, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 по справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Протиправність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Застосовуючи вищезазначені висновки, в контексті обставин даної справи суд зазначає таке.

Згідно із наказом ГУ ДПС у Волинській області видало наказ від 13.05.2026 №1407-п було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Карвайб» з 15.06.2026 тривалістю 5 робочих днів (а.с.11, 41).

Судом встановлено, що копія наказу від 13.05.2026 №1407-п та повідомлення №398 від 13.05.2026 про проведення перевірки (а.с.41) були надіслані на юридичну адресу ТОВ «Карвайб» 13.05.2026 та вручені представнику позивача 25.05.2026, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 12, 43.)

Вважаючи вказаний наказ протиправним, 05.06.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся із даним позовом до суду.

Матеріалами справи підтверджується, що перевірка позивача проводилася ГУ ДПС у Волинській області в період з 15.06.2026 по 19.06.2026. Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Карвайб» №17093/07-02/45785050 складено 26.06.2026 (а.с.52-57).

З урахуванням вказаних обставин, суд констатує, що оскарження в судовому порядку наказу на проведення перевірки відбулось завчасно до початку проведення перевірки.

При цьому, така перевірка проводилася без участі позивача, через що останній був не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки, однак до моменту її проведення оскаржив наказ в судовому порядку.

З огляду на вказане, суд вважає, що у даному випадку питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки має вирішуватись судом незалежно від того, чи відбулася така перевірка на час розгляду справи.

Також суд зауважує, що у клопотанні про закриття провадження у справі представник відповідача вказав, що перевірка проведена та завершена складанням акта перевірки. Однак податкові повідомлення рішення, винесені на підставі такого акту перевірки податковим органом не надані та в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Керуючись статтями 238,248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карвайб» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В. Л. Шепелюк