Ухвала суду № 139636505, 10.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення без задоволення заяви про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду

10 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/12133/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Машевської Любов Андріївни про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2025, яке набрало законної сили, у цій справі позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця індексації. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.09.2022 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.09.2022 відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням виплачених сум;

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 07.09.2022 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, та з 01.01.2022 по 07.09.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з п. 4 постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 сум грошової допомоги для оздоровлення за 2020-2022 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року та на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

07.09.2026 до суду, у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, надійшла заява представника позивача адвоката Машевської Л.А. про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі № 140/12133/24, щодо перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення.

Заява обґрунтована тим, що на виконання вказаного рішення суду відповідач зменшив належної ОСОБА_1 розміру фіксованої індексації різниці з 193 017,00 гривень до 1,00 гривні.

Такі дії суб`єкта владних повноважень, на думку представника позивача, є протиправними.

Заявник просить визнати протиправним та скасувати складений 27.08.2026 військовою часиною НОМЕР_1 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року по справі № 140/12133/24 «Розрахунок заборгованості суми індексації згідно Постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 із застосуванням вимог абзаців пункту 4-6 пункту 5, яка належить до виплати ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року по справі № 140/12133/24» у розмірі 1,00 грн та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та здійснити новий розрахунок шляхом проведення перерахунку заборгованості суми індексації згідно постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 із застосуванням вимог абзаців пункту 4-6 пункту 5, яка належить до виплати ОСОБА_1 (01.03.2018- 07.09.2022) на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 по справі № 140/12133/24 та визнати розмір заборгованості перед ОСОБА_1 з індексації розрахованої із застосуванням вимог абзаців пункту 4-6 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 у сумі 193 017,00 грн.

Частиною п`ятою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Відтак, заяву розглянуто в порядку письмового провадження в десятиденний строк з дня її отримання суддею.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно залишити без задоволення з таких мотивів та підстав.

В силу положень часини четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

За правилами частини першої статі 373 Кодексу адміністративного судочинства України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В свою чергу, виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016.

Стаття 1 вказаного Закону визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень, що передбачає сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок виконання рішень немайнового (зобов`язального) характеру визначений розділом VIII Закону № 1404-VIII.

В свою чергу, положеннями статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Суд встановив, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі № 140/12133/24, за заявою позивача Волинським окружним адміністративним судом 11.03.2025 видано виконавчі листи № 1736/2025, № 1737/2025, № 1738/2025, № 1739/2025, які були пред`явлені до примусового виконання та постановами Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.04.2025 відкрито виконавчі провадження ВП № 77799377, ВП № 77798332, ВП № 77798397, ВП № 77799320 щодо примусового виконання вказаних виконавчих листів.

Тобто, станом на час звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України і по даний час існують відкриті виконавчі провадження № 77799377, № 77798332, № 77798397, № 77799320 щодо виконання виконавчих листів від 11.03.2025 № 1736/2025, № 1737/2025, № 1738/2025, № 1739/2025.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 вказала, що стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

В такій ситуації відсутні правові та фактичні підстави для застосування механізму визначеного статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

В матеріалах справи відсутні докази вчинення держаним виконавцем всіх необхідних дій щодо примусового виконання рішення суду.

Таким чином, являються передчасними та безпідставними вимоги заяви позивача про застосування приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області вчинених на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що відмова у задоволенні відповідних вимог заявника (позивача) не являється обмеженням права останнього на ефективний судовий захист, зокрема, на стадії виконання судового рішення, а зумовлена необхідністю дотримання обов`язкових (наведених вище) норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Керуючись статтями 14, 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача адвоката Машевської Любов Андріївни про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.Я. Ксензюк