Ухвала суду № 139636466, 09.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення

09 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6998/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у цій справі позов задоволено повністю, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43, 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області від 25.05.2021 № 33/23-453д про розмір грошового забезпечення з врахуванням зазначених у ній сум та видів грошового забезпечення (з урахуванням виплачених сум).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 задоволено заяву позивача про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі. Встановлено відповідачу (боржнику) ГУ ПФУ у Волинській областіі тридцятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для подання до Волинського окружного адміністративного суду звіту про виконання судового рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі № 140/6998/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Представником ГУ ПФУ у Волинській області 22.07.2026 подано звіт про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №140/6998/21.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 відмовлено у прийнятті звіту ГУ ПФУ у Волинській області про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Встановлено ГУ ПФУ у Волинській області новий строк для подання до Волинського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №140/6998/21 тридцять календарних днів з дня отримання ГУ ПФУ у Волинській області відповідної ухвали.

Представником ГУ ПФУ у Волинській області 02.09.2026 подано звіт про виконання рішення суду, у якому повідомлено, що на виконання рішення суду від 22.09.2021 у цій справі Головним управлінням проведено перерахунок пенсії та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до статей 43, 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII (далі - Закон № 2262-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області від 25.05.2021 №33/23-453д про розмір грошового забезпечення з врахуванням зазначених у ній сум та видів грошового забезпечення (урахуванням виплачених сум).

Позивачу з 01.11.2021 пенсію за вислугу років обчислено в розмірі 10531,43 грн. Загальна сума заборгованості на виконання рішення суду у справі №140/6998/21 за період з 01.12.2019 по 31.10.2021 становила 133084,30 грн.

Відповідно до вимог Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі Постанова №821) та бюджетних асигнувань ОСОБА_1 була здійснена виплата частини боргу, яка виникла внаслідок проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі № 140/6998/21 в сумі 1098,05 грн, яка визначена пропорційно виділеним асигнуванням відповідно до пункту 7 Постанови №821 (яка була чинна на час виконання судового рішення у даній справі).

На дату складання звіту залишок невиплаченої заборгованості на виконання рішення суду складає 131986,25 грн та облікований в підсистемі Реєстр судових рішень інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, яке набрало законної сили 08.06.2026, Постанова №821 визнана протиправною та нечинною. Із визнанням Постанови № 821 протиправною та нечинною певний час існувала прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду.

19.08.2026 Уряд ухвалив постанову №1046 Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі Постанова № 1046), яка оприлюднена в офіційному видані 28.08.2026. Виконання зазначеного рішення суду в подальшому буде здійснюватися з урахуванням норм Постанови №1046.

ГУ ПФУ у Волинській області листом від 16.07.2026 № 0300-0506-5/57597 звернулось до Пенсійного фонду України з питання виділення коштів для виплат за рішеннями. Зокрема за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №140/6998/21. Пенсійний фонд України листом від 12.08.2026 №2800-030101-9/62138 повідомив Головне управління, що одним із принципів бюджетної системи України, що визначений Бюджетним кодексом України, є його збалансованість, виходячи з якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. Зважаючи на викладене, Головним управлінням вжито усіх заходів в межах компетенції з метою виконання рішення суду. Враховуючи наведене просить прийняти звіт ГУ ПФУ у Волинській області про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі № 140/6998/21.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00, від 20.07.2004) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07.06.2005, заява №6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15.10.2009, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28.11.2006, заява №30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8 частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

У Рекомендації Rec(2003)16 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання рішень адміністративних і судових органів у ділянці адміністративного права, ухваленій 09.09.2003, наголошено: Держави-члени мають забезпечити, щоб адміністративні органи виконали судові рішення в межах розумного строку. Для того, щоб надати цим рішенням цілковитої ефективності, ці органи повинні вжити всіх потрібних заходів відповідно до приписів актів права (пункт II. 1.a); у випадках невиконання адміністративним органом судового рішення має бути встановлено відповідну процедуру, завдяки якій це рішення буде виконано, зокрема, за допомогою судової заборони або накладення штрафу (coercivefine) (пункт II.l.b).

Верховний Суд у постанові від 30.04.2024 у справі № 380/12153/20 зазначив, що судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом в юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення, особливо в разі, коли таке судове рішення ухвалено на користь особи в юридичному спорі супроти органів публічної влади, їх посадових і службових осіб, який має бути дієвим, а не ілюзорним юридичним механізмом забезпечення виконання судового рішення, який дозволить особі, на користь якої ухвалено судове рішення, домогтися його виконання, щоб реально захистити та поновити права, свободи та інтереси, що зазнали порушення внаслідок ухвалення рішень, учинення дій або бездіяльності органами публічної влади, їх посадовими і службовими особами.

Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень від 21.11.2024 № 4094-IX (далі Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3 набрав чинності 19.12.2024.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Відтак, розгляд звітів про виконання судового рішення здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ.

За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України (тут і надалі в редакції Закону №4094-ІХ) судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

За приписами частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).

Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

На думку суду, відсутні правові та фактичні підстави для прийняття звіту ГУ ПФУ у Волинській області про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №140/6998/21, оскільки з поданого звіту та документів слідує, що вказане судове рішення не виконано. При цьому, відповідач як суб`єкт владних повноважень не навів обґрунтовані обставини, які ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення.

З матеріалів справи, а також з поданого звіту судом встановлено, що на дату складання звіту залишок невиплаченої заборгованості на виконання рішення суду складає 131986,25 грн та облікований в підсистемі Реєстр судових рішень інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». У силу статті 255 КАС України рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 набрало законної сили 08.06.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» припинила дію 08.06.2026.

Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2026 у справі №320/51895/25 у задоволенні заяви Кабінету Міністрів України про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №320/51895/25 - відмовлено.

Оскільки Постанову № 821 визнано протиправною та нечинною судовим рішенням, що набрало законної сили, цей нормативно-правовий акт втратив чинність і не підлягає застосуванню органами Пенсійного фонду України. Відтак з моменту набрання законної сили рішенням у справі № 320/51895/25 відповідач не має жодних правових підстав здійснювати виплату пенсії позивача із застосуванням вказаної постанови.

19.08.2026 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 19.08.2026 № 1046 "Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)", якою визнав такою, що втратила чинність Постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (Офіційний вісник України, 2025 р., № 64, ст. 4367).

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046 "Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)" внесено зміни до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 р. № 157 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України і внесення змін до Порядку покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов`язаних з виплатою пенсій (Офіційний вісник України, 2025 р., № 22, ст. 1446), зокрема, постановлено доповнити Порядок пунктом 5-1 такого змісту:

5-1. Для здійснення розподілу бюджетних коштів за напрямами, зазначеними у підпунктах 12 і 13 пункту 4 цього Порядку, Фонд та його органи здійснюють облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень про призначення (перерахунок) відповідних виплат на виконання рішень суду та формують на їх підставі перелік пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), нарахованих на виконання рішень суду (далі перелік).

Розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними у підпунктах 12 і 13 пункту 4 цього Порядку, здійснюється пропорційно всім одержувачам пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) за рішенням суду, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому проводиться їх виплата, виходячи із виділених на зазначені цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису державного бюджету, але не більше від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Під час розподілу бюджетних коштів за напрямом, зазначеним у підпункті 12 пункту 4 цього Порядку, на виплату пенсій, призначених на виконання рішень суду про зобов`язання органу Фонду призначити пенсію, враховується, що щомісячний розмір таких виплат повинен бути не меншим за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений законом..

До звіту суду не надані відомості про виконання рішення суду відповідно до постанови КМУ від 19.08.2026 №1046 "Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)" до порядку виконання рішення суду у цій справі з 28.08.2026.

Незважаючи на перерахунок пенсії, здійснений відповідачем з метою виконання рішення суду у цій справі та обчислення пенсії у новому розмірі, незважаючи на втрату чинності з 08.06.2026 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, у порушення вимог статей 14, 370 КАС України позивачу здійснено виплату пенсії в розмірі меншому ніж визначене у рішенні відповідача на виконання рішення суду, різниця невиплаченої пенсії включена у заборгованість внаслідок відсутності бюджетних коштів та порядку їх використання.

Основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами частин третьої, четвертої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

На думку суду, відсутні правові та фактичні підстави для прийняття звіту ГУ ПФУ у Волинській області про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі № 140/6998/21, оскільки з поданого звіту та документів чітко видно, що вказане судове рішення не виконано. При цьому, відповідач як суб`єкт владних повноважень не навів обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення.

За встановлених обставин, на підставі частин другої, третьої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, та додатково встановлює новий строк подання звіту, - тридцять календарних днів з дня отримання відповідної ухвали.

Керуючись статтями 243, 248, 370, 382 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Встановити відповідачу Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області новий строк для подання до Волинського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі №140/6998/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії тридцять календарних днів з дня отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області відповідної ухвали.

Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.С. Денисюк