Ухвала суду № 139635561, 01.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/30757/26

Провадження №1-кс/127/11640/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

представника потерпілої сторони адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 72026110000000041 від 01.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72026110000000041 від 01.07.2026, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.07.2017 між ТОВ «Травень 21», як орендодавцем, та ТОВ «Альвар», як орендарем, укладено договір оренди нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 551, предметом якого є частина нежитлової будівлі, літера «А-2», загальною площею 4 441 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка в подальшому перейменована на вул. Зенітного Полку.

У подальшому, 11.07.2023 між ТОВ «Травень 21», ТОВ «Альвар» та ТОВ «Альта Експерт» укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, відповідно до якого ТОВ «Альта Експерт» прийняло на себе права та обов`язки орендаря.

На підставі договору суборенди № АЛ-ФК/23-БЦ від 01.06.2023, який укладено між ТОВ «Альта Експерт» та ТОВ «ФУДКОМ» та договору від 11.07.2023 про заміну сторони у користуванні між вказаними суб`єктами господарської діяльності, частина зазначеного приміщення площею 4 223,40 кв. м перебувала у користуванні ТОВ «ФУДКОМ», у якій вказане товариство здійснювало господарську діяльність із використанням торговельного позначення «Велмарт».

Не пізніше кінця квітня 2026 року у ОСОБА_6 , спільно з невстановленими слідством особами, виник умисел, спрямований на примушування осіб, які здійснювали господарську діяльність у приміщенні супермаркету «Велмарт», припинити таку господарську діяльність та звільнити використовуване ними приміщення шляхом створення фізичних перешкод у доступі до об`єкта, блокування його входів і під`їздів та вчинення інших дій, спрямованих на унеможливлення нормального функціонування торговельного об`єкта.

Так, ОСОБА_6 , виконуючи попередні домовленості з невстановленими слідством особами, організував у період з 30.04.2026 по 01.05.2026 доставку бетонних блоків до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Зенітного Полку, буд. 10-А.

За вказівкою ОСОБА_6 бетонні блоки за допомогою автомобільного крана встановлено перед центральним входом, а інший вхід перекрито вантажним транспортним засобом із причепом. ОСОБА_6 перебував на місці разом з іншими учасниками, знаходився у кабіні автомобільного крана та безпосередньо біля нього. Одночасно невстановлені слідством особи, яких ОСОБА_6 залучив до протиправної діяльності, висловлювали користувачам приміщення вимоги звільнити його та припинити господарську діяльність.

Унаслідок встановлення бетонних конструкцій та розміщення транспортних засобів було істотно обмежено вільний прохід і під`їзд до приміщення, у якому здійснювалася господарська діяльність супермаркету «Велмарт». Завантаження та розвантаження товарів, а також нормальне здійснення торговельної діяльності стало неможливим.

Окрім того, 04.06.2026 ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/1531/26 ТОВ «Травень 21» та будь-яким іншим особам заборонено обмежувати доступ до супермаркету, перешкоджати вільному проходу, під`їзду, розвантаженню та навантаженню, обмежувати використання приміщення для ведення торговельної діяльності, а також вчиняти дії, пов`язані з обмеженням або припиненням електро-, газо-, тепло-, водопостачання та водовідведення. Ухвала підлягала негайному виконанню незалежно від її оскарження.

Незважаючи на постановлення судом зазначеної ухвали та вжиття заходів щодо її примусового виконання, дії, спрямовані на блокування роботи торговельного об`єкта з боку ОСОБА_6 та невстановлених осіб, продовжувалися.

Зокрема, 04.06.2026 після 16:00 до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Зенітного Полку, буд. 10-А. прибули три бетонозмішувачі з метою залиття бетонною сумішшю ділянки біля входу до приміщення. Діями водіїв бетонозмішувачів керував ОСОБА_6 разом із невстановленими слідством особами, які перешкоджали доступу користувачів приміщення до вхідної групи супермаркету. Під час спроби працівника ТОВ «ФУДКОМ» ОСОБА_9 припинити незаконні дії ОСОБА_6 та групи осіб, а саме перешкодити проїзду бетонозмішувачів, невстановлена особа застосувала до нього фізичне насильство, завдавши удару в ділянку печінки, штовхаючи та хапаючи його за одяг, а також висловлювала погрози застосування вогнепальної зброї. Насильство та погрози застосовувалися з метою впливу на ОСОБА_9 та забезпечення подальшого блокування входу до будівлі бетонною сумішшю. В подальшому простір між вхідною групою супермаркету та раніше встановленими бетонними блоками було залито бетонною сумішшю.

Крім того, у ході реалізації зазначених дій ОСОБА_6 особисто висловлював працівникам та представникам суб`єкта господарювання погрози щодо можливого застосування фізичного впливу у разі подальшого перешкоджання його незаконним діям.

Групою невстановлених слідством осіб, залучених ОСОБА_6 до блокування торговельного об`єкта, 05.06.2026 біля входу до супермаркету застосовано фізичне насильство до начальника охорони ТОВ «ФУДКОМ» ОСОБА_10 , якому завдано ударів у ділянку живота та печінки у зв`язку з його протидією перешкоджанню роботі приватного виконавця та деблокуванню входів до магазину.

ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію умислу, 27.06.2026 прибув до супермаркету разом із групою невстановлених слідством осіб, частина яких шляхом пошкодження стіни проникла до торговельної зали, а сам ОСОБА_6 перебував усередині приміщення разом з іншими учасниками, координував їхні дії та надавав вказівки щодо подальших дій у торговельному об`єкті. У ході зазначених дій пошкоджено елементи підлоги та інженерні мережі холодильного обладнання, унаслідок чого відбулося інтенсивне поширення газоподібної речовини, після чого пошкоджені ділянки залито бетонною сумішшю, а холодильне обладнання припинило функціонувати.

Також 06.07.2026 продовжено реалізацію дій, спрямованих на блокування супермаркету: до торговельного об`єкта доставлено декілька вантажних автомобілів із причепами, якими повторно перекрито входи до приміщення, а група залучених ОСОБА_6 осіб фізично перешкоджала доступу законних користувачів приміщення до магазину, чим продовжила протидію законній господарської діяльності.

Унаслідок вказаних дій ТОВ «ФУДКОМ» заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої станом на 31.07.2026 визначено у сумі 65 126 707,15 грн без ПДВ. Вона складається з витрат, пов`язаних із припиненням роботи супермаркету.

Крім того, ТОВ «АЛЬТА ЕКСПЕРТ» за період з 01.05.2026 по 31.07.2026 не отримало доходу від суборенди приміщень у розмірі 1 541 649 грн без ПДВ. Заподіяна матеріальна шкода перевищує п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідно до примітки до ст. 206 КК України є великою шкодою.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у протидії законній господарській діяльності, що полягала у протиправній вимозі припинити здійснення господарської діяльності, поєднаній із погрозою насильства та захопленням будівлі і припинення діяльності у ній, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, яка заподіяла матеріальну шкоду великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів та іншими процесуальними документами щодо обставин блокування роботи супермаркету, застосування насильства і висловлення погроз; протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколами огляду відеозаписів подій 01.05.2026 та 27.06.2026 та іншими матеріалами відеофіксації; ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2026 у справі № 911/1531/26; довідками та первинними документами ТОВ «ФУДКОМ» і ТОВ «АЛЬТА ЕКСПЕРТ» щодо розміру заявленої матеріальної шкоди та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Крім того, ОСОБА_6 вже має процесуальний статус підозрюваного в іншому кримінальному провадженні № 42026020000000065 від 05.05.2026. 03.07.2026 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення прямо віднесена п. 10 ч. 1 ст. 178 КПК України до обставин, які слідчий суддя зобов`язаний оцінити у сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу. У цьому випадку зазначена обставина набуває особливого значення у поєднанні з тяжкістю нового інкримінованого злочину, його багатоепізодним характером, застосуванням насильства, погрозами його застосування та значним розміром заподіяної шкоди.

Так, у вказаному кримінальному провадженні існують наступні ризики, зокрема:

?Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). У зв`язку з тим, що ОСОБА_6 усвідомлює тяжкість повідомленої йому підозри за ч. 3 ст. 206 КК України та реальну можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна. Одночасно він є підозрюваним в іншому кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 111-2 КК України, санкція якої передбачає тривалий строк позбавлення волі. Сукупність двох повідомлених підозр суттєво збільшує можливий обсяг кримінально-правових наслідків, які ОСОБА_6 усвідомлює, а відтак створює підвищений мотив для ухилення від слідства та суду. Окрім того, оцінюючи даний ризик слід звернути увагу і на матеріальні можливості ОСОБА_6 , які роблять його реальним, з огляду на те яку кількість людей та техніки він постійно використовує при здійсненні протиправної діяльності.

Крім того, слід врахувати, що ОСОБА_6 є військовозобов`язаним, однак, незважаючи на встановлені в умовах воєнного стану обмеження щодо перетину державного кордону чоловіками призовного віку протягом 2022-2026 років неодноразово перетинав державний кордон України маючи групу інвалідності. Така можливість надає ОСОБА_6 у разі незастосування запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою залишити територію Україні та переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

?Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Цей ризик у даному кримінальному провадженні має не абстрактний, а конкретний характер. Інкриміновані дії супроводжувалися застосуванням фізичного насильства до працівників ТОВ «ФУДКОМ», які намагалися перешкоджати блокуванню магазину та забезпечити виконання судового рішення, а також погрозами застосування насильства, у тому числі погрозами застосування вогнепальної зброї. Окремо ОСОБА_6 інкримінується особисте висловлення працівникам та представникам торговельного об`єкта висловлювань погрозливого характеру щодо можливого фізичного впливу.

?Ризик перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом ухилення від явки для проведення процесуальних дій за його участю, а також шляхом вжиття заходів для унеможливлення чи ускладнення проведення слідчих дій, які на даний час ще не завершені у кримінальному провадженні (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України)

?Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Інкриміновані ОСОБА_6 дії не мали разового характеру, а тривали протягом кількох місяців і складалися з повторюваних епізодів блокування входів та під`їздів, залучення груп осіб і спеціальної техніки, застосування фізичного насильства, погроз, проникнення до приміщення та пошкодження інженерного обладнання. Частина дій продовжувалася після постановлення Господарським судом Київської області ухвали від 04.06.2026 та відкриття виконавчого провадження з її примусового виконання, що свідчить про стійкість наміру продовжувати обраний спосіб поведінки.

За таких обставин визначення застави не забезпечить належного запобігання ризику незаконного впливу на потерпілих і свідків та ризику продовження протиправної поведінки.

Враховуючи викладене, наявність обґрунтованої підозри, ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігти їм шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати заставу, у розмірі визначеному КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку адвоката.

Представник потерпілої сторони адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.

Підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72026110000000041 від 01.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України.

В рамках вказаного провадження, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зокрема, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією майна.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Також судом враховується наявність іншого кримінального провадження, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років.

Вищевикладені обставини суттєво збільшують ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

З матеріалів клопотання та пояснень прокурора в судовому засіданні встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетні інші особи. Враховуючи, що підозрюваному відомі усі учасники правопорушення, останній може здійснювати вплив на співучасників, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між собою, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи, що підозрюваному відомі персональні дані свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на вказаних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, судом враховано, що під час допиту свідки підтвердили погрози застосування насильства та можливого фізичного впливу.

Саме тому однією з основних цілей запобіжного заходу є зведення до мінімуму можливостей ОСОБА_6 контактувати з іншими особами, окрім як у межах, достатніх для забезпечення встановлених законом прав підозрюваного.

Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, продовжується відшукання речових доказів, без застосування дієвого запобіжного заходу, підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення вини останнього, а також перешкоджати здійсненню належного досудового розслідування.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме такі дії, однак має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий, на утриманні перебуває двоє дітей. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.

На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_6 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров`я, сторонами не надано, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.

За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи.

Щодо розміру застави, який просить визначити сторона захисту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Суд погоджується з органом досудового розслідування, що в даному випадку матеріалами клопотання підтверджено, що під час вчинення дій щодо блокування торговельного об`єкта до працівників застосовувалося фізичне насильство, висловлювалися погрози застосування вогнепальної зброї, групою осіб, в період воєнного стану.

Зважаючи на обсяг підозри, враховуючи тяжкість, характер та систематичність кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, розмір завданих збитків потерпілим, суд приходить до переконання, що застава на даному етапі досудового розслідування не здатна забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, характеризуючі дані підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, думку потерпілої сторони, враховуючи той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, в період дії воєнного стану, а також, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування саме такий запобіжний захід як тримання під вартою здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Вінницькій області ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з дня фактичного затримання особи, тобто з 31.08.2026 по 29.10.2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя