Ухвала суду № 139634699, 10.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/9234/26

ун. № 759/24919/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026100080001629 від 08.07.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 (далі - Положення) дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Згідно з п. 2 Положення до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини І - II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань І - II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань І - II групи патогенності і токсинами.

Відповідно до п. 3 Положення Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об`єднання, а також громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система. Згідно з п. 9 Положення видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ.

Відповідно до п. 15 Положення посадові особи та громадяни, які порушили порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття і функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 8.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622 (далі - Інструкція), дозвільна система, що здійснюється органами поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб`єктам господарювання та громадянам.

Згідно з п. 8.9. боєприпаси - спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у невстановлений досудовим розслідуванням час, день та місці, але до 27.08.2026, виник злочинний умисел, спрямований на придбання та збут бойових припасів.

З метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на придбання бойових припасів ОСОБА_4 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 27.08.2026, у невстановленої слідством особи, незаконно придбав бойові припаси, а саме:

- одна граната РГН без запала яка є конструктивною частиною бойового припасу;

- один запал типу «DM82» яка відноситься до бойового припасу і є конструктивною частиною бойових припасів;

- один ударно-дистанційний запал УДЗ який відноситься до бойового припасу і є конструктивною частиною бойових припасів;

- один корпус оборонної осколкової ручної гранати DM61 який є конструктивною частиною байового припасу;

після чого розпочав їх незаконно зберігати у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з метою збуту.

У подальшому, ОСОБА_4 задля доведення свого злочинного умислу до кінця, 27.08.2026 приблизно о 13 годині 00 хвилин, незаконно зберігаючи при собі бойові припаси, а саме: одна граната РГН без запала, один запал типу «DM82», один ударно-дистанційний запал УДЗ, один корпус оборонної осколкової ручної гранати DM61 які є боєприпасами та їх конструктивними частинами знаходячись за адресою місто Київ вул. Синьоозерна, 4, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув ОСОБА_7 , вказані боєприпаси за грошові кошти в сумі 9000 (дев`ять тисяч) грн.

Під час проведенням огляду місця події 27.08.2026, за адресою: м. Київ, вул. Берковецька 6Д. ОСОБА_7 добровільно видав співробітникам правоохоронних органів вище зазначені прибані у ОСОБА_4 бойові припаси, які відповідно до висновку вибухо-технічної експертизи є :

- один ударно-дистанційний запал УДЗ який відноситься до бойового припасу і є конструктивною частиною бойових припасів, а саме - ручних осколкових гранат РГН, РГО;

- один запал типу «DM82» відноситься до бойового припасу і є конструктивною частиною бойових припасів, а саме - ручних осколкових гранат DM51, DM61;

- одна граната РГН без запала, є конструктивною частиною бойового припасу, а саме - наступальної осколкової ручної гранати РГН.

- один корпус оборонної осколкової ручної гранати DM61 який є конструктивною частиною байового припасу, а саме - оборонної осколкової ручної гранати DM61;

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у носінні, зберіганні, придбанні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, та наявність доказів того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтю 177 цього Кодексу. Саме тому слідчий за погодженням із прокурором звернувся із вказаним клопотанням до слідчого судді.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та захисника, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 08.09.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, в сукупності, зокрема:

- Протоколами допитів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2

- Протоколом огляду місця події від 27.08.2026

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_8

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_9

- Висновком вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/111-26/46943-ВТХ.

- Протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину.

- Протоколом обшуку за адресою проживання ОСОБА_4

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_10

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_11

- Протоколом огляду місця події від 08.09.2026

- Протоколами огляду місця події від 08.07.2026,

- Іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то орган досудового розслідування зазначає, що наявний ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Тобто, тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, як зазначає орган досудового розслідування, полягає у тому, що фактичні обставини провадження свідчать, що ОСОБА_4 здійснював реалізацію боєприпасів щонайменше двічі, що вказує на наявність у нього постійного джерела надходження бойових припасів, джерела їх зберігання та засобів конспірації.

На даному етапі досудового розслідування органом досудового розслідування встанововлено не всі місця можливого зберігання нелегальної зброї та боєприпасів. Перебуваючи на волі, підозрюваний, з метою приховування слідів злочинної діяльності та мінімізації власної відповідальності, отримає безперешкодну можливість знищити або переховати решту боєприпасів, розшук яких триває, а також знищити засоби зв`язку, електронні носії інформації чи інші предмети, що містять відомості про постачальників та співучасників.

Крім того, як зазначає орган досудового розслідування, існує ризик вчинення підозрюваним дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків. Вказаний ризик підтверджується тим, що під час підготовки та проведення двох етапів контрольованих закупівель ОСОБА_4 особисто контактував із покупцем (особою, залученою до проведення НСРД), а також із залученими понятими та спеціалістами.

На даний час свідки та особи, які брали участь у процесуальних діях, ще не допитані в судовому засіданні. Перебуваючи на волі, підозрюваний, усвідомлюючи особу покупця та коло залучених осіб, може здійснювати на них особистий тиск, застосовувати погрози чи підкуп з метою примушування їх до зміни показань або відмови від надання свідчень у суді.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На думку органу досудового розслідування, ризик вчинення підозрюваним дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - продовжити вчиняти кримінальні правопорушення підтверджується тим, що вчинення ОСОБА_4 двох послідовних епізодів збуту боєприпасів спростовує ситуативний або випадковий характер його дій та свідчить про наявність стійкого умислу, систематичності та сформованого джерела отримання протиправного доходу від нелегального обігу предмета злочину.

Нелегальний обіг бойових припасів в умовах воєнного стану становить підвищену суспільну небезпеку для життя та здоров`я громадян. Систематичний характер дій підозрюваного дає достатні підстави вважати, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_4 продовжуватиме розпочату злочинну діяльність та вчинятиме аналогічні кримінальні правопорушення.

За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про його особу, вважає за необхідне застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор довів, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не може на даному етапі запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та належну поведінку, попередити вчинення нових кримінальних правопорушень, утриматись від спілкування із свідками.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1,5 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06 листопада 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання підозрюваний ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО- 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду по вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до територіального органу/територіального підрозділу ДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави до 08.11.2026.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1