Рішення № 139634266, 28.08.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

28 серпня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/247/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за позовом: Козелецької окружної прокуратури

вул. Євгена Лоскота, буд. 1, с. Козелець, Чернігівський район, Чернігівська обл., 17000,

код ЄДРПОУ 0291011421

в інтересах держави в особі

позивача: Остерської міської ради

вул. Незалежності, буд. 21, м. Остер, Чернігівський район, Чернігівська обл., 17044,

код ЄДРПОУ 04061754

до відповідача: Приватного підприємства Юлком - Сервіс

вул. Леоніда Каденюка, буд. 41, с. Житні Гори, Білоцерківський район, Київська обл., 09611, код ЄДРПОУ 34856197

про визнання додаткових угод недійсними, зобов`язання вчинити дії та стягнення 678000,00 грн

За участю представників сторін:

прокуратури: Ходико О.Є.

позивач: не прибув

відповідач: Поцелов А.О.

Козелецькою окружною прокуратурою подано позов в інтересах держави в особі Остерської міської ради до Приватного підприємства Юлком - Сервіс про:

- визнання недійсними додаткових угод № 1 від 29.09.2025, № 2 від 14.10.2025 до договору № 234 від 02.09.2025, укладених між Остерською міською радою (код ЄДРПОУ 04061754) та ПП Юлком Сервіс (код ЄДРПОУ 34856197).

- стягнення з ПП Юлком - Сервіс на користь Остерської міської ради штрафних санкцій у сумі 678 000,00 грн.

- зобов`язання ПП Юлком - Сервіс вчинити дії, спрямовані на усунення недоліків поставленого товару та приведення його у відповідність до вимог Технічного завдання до додатку 2 Договору № 234 від 02.09.2025.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 23.04.2026; встановлено учасникам справи строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень.

Учасники справи були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, а також про дату, час та місце підготовчого засідання шляхом доставки ухвали суду від 25.03.2026 до їх електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд 25.03.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

08.04.2026, у встановлений судом строк, відповідачем продано відзив на позовну заяву, який долучено судом до матеріалів справи.

10.04.2026 позивачем подано відповідь на відзив.

Суд прийняв відзив на позов та відповідь на відзив до розгляду, подальший розгляд справи відбувається з їх урахуванням.

08.04.2026 від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №927/23/26.

20.04.2026 від прокуратури надійшли заперечення на заяву відповідача про зупинення провадження у справі.

23.04.2026 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 28.05.2026. Розгляд заяви про зупинення провадження у справі відклав до наступного судового засідання.

28.05.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника міської ради. Суд задовольнив заяву позивача.

Розглянувши в підготовчому засіданні 28.05.2026 заяву відповідача про зупинення провадження у справі, суд відмовив у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідач зазначає, що на даний час існують обґрунтовані підстави для зупинення провадження у справі № 927/247/26 до набрання законної сили рішенням у справі № 927/23/26, оскільки обставини щодо віднесення до зобов`язань відповідача за Договором виконання робіт по заглиблення в землю модулю укриття на рівень 3,5 м (розробка котловану) та щодо відповідності поставленого модулю укриття технічному завданню (Додатку 2 до Договору) наразі є предметом справи № 927/23/26. Оцінка вищенаведених обставин, що наразі здійснюється Північним апеляційним господарським судом у справі № 927/23/26 має істотне значення, а також безпосередньо впливає на можливість прийняти обґрунтоване рішення у даній справі.

Прокурор вважає заяву відповідача необґрунтованою, оскільки перебування у провадженні Північного апеляційного господарського суду справи №927/23/26 не є беззаперечною підставою для зупинення провадження у справі №927/247/26, а правові підстави для задоволення такої заяви відсутні.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Пов`язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4, 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, з іншою справою, що розглядається судом; 2) чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Оцінивши клопотання відповідача, господарський суд зазначає, що відповідач не довів, а суд не встановив, в чому саме полягає реальна неможливість розгляду справи №927/247/26 до вступу в законну силу рішення у справі №927/23/26.

Враховуючи, що суд наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних обставин/фактів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а тому має можливість самостійно встановити всі обставини у справі № 927/247/26 та ухвалити рішення по суті.

Таким чином підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відсутні.

Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 25.06.2026.

25.06.2026 від позивача надійшли пояснення по справі, до яких додано копію рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2026 у справі №927/23/26. У поясненнях позивачем зазначено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026 у справі №927/23/26 рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2026 залишено без змін.

У судовому засіданні 25.06.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 03.08.2026.

03.08.2026 від відповідача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 927/247/26, визнання поважними причин неподання відповідачем доказів у встановлений законом строк та прийняття їх до розгляду.

Відповідач зазначає, що у даній справі предметом позову є, зокрема, вимога про зобов`язання відповідача виконати певні дії щодо приведення поставленого товару у відповідність до вимог Технічного завдання Додатку 2 до Договору. Встановлення обставин щодо технічної можливості виконання таких робіт безпосередньо залежить від спеціальних знань у галузі інженерної геології та будівництва, а тому дослідження Технічного звіту, який відповідач просить долучити до матеріалів справи, є необхідним для повного та об`єктивного вирішення даного спору. Відповідач вважає, що наведені обставини є винятковими та потребують вчинення процесуальних дій, які відповідно до Господарського процесуального кодексу України можуть бути здійснені лише на стадії підготовчого провадження, а тому наявні обґрунтовані підстави для повернення до стадії підготовчого провадження у справі.

Прокурор проти заявленого клопотання заперечив, просив суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача.

Розглянувши в судовому засіданні 03.08.2026 клопотання відповідача, суд відмовив у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до статті 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до положень частини 1 статті 181 ГПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Як передбачено нормами статті 182 ГПК України, саме у підготовчому засіданні суд, з`ясовує, зокрема, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження у справі закрито 28.05.2026, про що судом постановлено протокольну ухвалу.

Завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до практики Верховного суду, зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20, враховуючи певні обставини суди можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження задля вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на цій стадії.

Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Відповідач у клопотанні зазначає, що об`єктивно не мав можливості надати зазначений доказ під час підготовчого провадження, оскільки необхідність проведення інженерно-геологічних вишукувань виникла лише після детального аналізу предмета спору та позовних вимог прокурора щодо зобов`язання відповідача привести модуль укриття у відповідність до вимог Технічного завдання (Додатку 2) до Договору. З метою детальної оцінки інженерно-геологічних умов ділянки будівництва, необхідних для проведення відповідних робіт, у липні 2026 року відповідачем було замовлено інженерно-геологічні вишукування на об`єкті: «Будівництво захисної споруди цивільного захисту (найпростіше укриття) тип ЗМ-70 № 000029 для населення села Євминка, Чернігівського району, Чернігівської області».

Дослідивши викладені в клопотанні відповідача обставини, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, враховуючи, що відповідачем замовлено інженерно-геологічні вишукування на об`єкті у липні 2026 року, тобто майже через 1,5 2 місяці після закриття підготовчого провадження, при цьому у відзиві не зазначено про те, що відповідний доказ буде подано пізніше з об`єктивних причин, суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено вагомих обставин для повернення до стадії підготовчого провадження.

При цьому, суд зазначає, що намагання відповідача отримати докази шляхом замовлення інженерно-геологічних вишукувань не позбавляло його можливості подати клопотання про долучення доказів до суду в межах підготовчого провадження у справі, тобто своєчасно реалізувати своє право на подання клопотань та доказів у визначені процесуальним законодавством строки.

За умовами ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На думку суду, повернення до стадії підготовчого провадження порушить принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній зі сторін у справі значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим зважаючи на принципи господарського судочинства.

У судовому засіданні 03.08.2026 суд оголосив перерву до 27.08.2026.

У судовому засіданні 27.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні 28.08.2026 суд проголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Суд вважає за необхідне також зауважити, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Разом з цим, на підставі Указів Президента України починаючи з 24.02.2022 і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану.

Згідно з ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ. По можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження. Виважено підходити до встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

З огляду на зазначені вище обставини, враховуючи тривалі повітряні тривоги у місті Чернігові, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди № 1 від 29.09.2025 та №2 від 14.10.2025, якими змінено умови договору № 234 від 02.09.2025 та продовжено його строк дії, є необґрунтованими, безпідставними та укладеними з порушенням вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 1 ст. 530 ЦК України, а відповідно є недійсними. Неналежне виконання відповідачем умов договору № 234 від 02.09.2025 у зв`язку з порушенням останнім строків виконання робіт, а також порушення відповідачем зобов`язання щодо якості поставленого товару, стало підставою для нарахування прокурором штрафних санкцій та звернення з вимогою про зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на усунення недоліків поставленого товару та приведення його у відповідність до вимог Технічного завдання до додатку 2 до Договору.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказуючи, що Додаткові угоди № 1, 2 до Договору, якими були продовжені строки поставки, укладені за взаємною згодою сторін, з дотриманням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей та спрямовані на належне врегулювання договірних відносин з урахуванням об`єктивних обставин, що унеможливлює їх оспорювання з підстав безпідставності чи неправомірності. Сторони Договору діяли добросовісно, в межах строку дії Договору, погоджували зміни умов Договору взаємно та виключно з метою належного виконання зобов`язань і досягнення мети публічної закупівлі.

Підстави для стягнення штрафних санкцій за неналежне та неякісне виконання зобов`язань за Договором відсутні. Відповідачем було повністю та належним чином виконано свої зобов`язання за Договором, а саме поставлено та підключено модуль укриття (змонтовано обладнання) у відповідності до умов технічного завдання, а вимоги щодо проведення будівельних робіт по заглибленню укриття не ґрунтуються на нормах Закону та умовах Договору, який за своєю правовою природою є Договором поставки у розумінні ЦК України та не передбачає виконання жодних робіт. Положенням ДСТУ 9195:2022, який є нормативним документом, що встановлює вимоги щодо якості, не вказано про виконання будівельних робіт по викопуванню котловану для монтажу модулю укриття та виконання таких робіт не відноситься до зобов`язань відповідача за Договором.

Заявлений спосіб захисту не кореспондує змісту зобов`язання відповідача, визначеного Договором, та фактично спрямований на зміну предмета і характеру договірних правовідносин, що є неприпустимим у межах обраного способу судового захисту.

Прокурор у відповіді на відзив зазначив, що обґрунтування відповідача та додані ним листи, не є належним документальним підтвердженням існування об`єктивних обставин, що зумовили необхідність продовження строку виконання робіт за Договором. Невиконання відповідачем зобов`язань щодо дотримання строків виконання робіт є порушенням господарського зобов`язання, що тягне за собою застосування передбачених договором штрафних санкцій у вигляді пені.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для стягнення штрафних санкцій за неякісне виконання зобов`язань за Договором та для зобов`язання вчинити дії спрямовані на усунення недоліків поставленого товару є безпідставними та прямо суперечать умовам Договору № 234 від 02.09.2025, який передбачає не лише поставку, а й монтаж споруди, включно з її встановленням і заглибленням. Згідно з технічними вимогами та стандартами, укриття має бути повністю готовим до використання, зокрема заглибленим у землю. Згідно з інформацією, викладеною у листі Остерської міської ради від 06.03.2026 за № 396/02.03-15, саме ПП «Юлком-Сервіс» виконувало роботи щодо розробки («вкриття») котловану та заглиблення у котлован захисного модуля. Таким чином, відповідач фактично виконав роботи із заглиблення укриття, але лише на 1,5 м замість передбачених 3,5 м. Тому його твердження про те, що ці роботи мав виконувати замовник, суперечить встановленим обставинам справи. Надані відповідачем документи про якість товару не підтверджують належного виконання всього комплексу договірних зобов`язань, якщо фактично поставлений об`єкт не відповідає погодженим технічним характеристикам та не може бути використаний за призначенням.

Обставини справи встановлені судом.

04.08.2025 Остерською міською радою на веб-сайті prozorro.gov.ua, опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями (UA-2025-08-04-010202-a) із закупівлі захисної споруди цивільного захисту (найпростіше укриття), для населення села Євминка, Чернігівського району, Чернігівської області код за ДК 021:2015:44210000-5 Конструкції та їх частини, орієнтовною вартістю 3 000 000,00 грн.

Згідно з додатком 4 до тендерної документації захисний модуль являє собою споруду заводської готовності для тимчасового розміщення населення, яка складається з двох блок-модулів на базі металевих контейнерів, з`єднаних між собою, захищених по периметру фундаментними блоками ФБС 24.4.6, перекритих плитами та заглиблених в землю на рівень не менше 3,5 м.

За результатами проведення закупівлі, між Остерською міською радою (Покупець) та переможцем закупівлі Приватним підприємством «Юлком - Сервіс» (Постачальник) укладено договір поставки № 234 від 02.09.2025 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити товар та змонтувати обладнання, а Покупець прийняти та оплатити: захисну споруду цивільного захисту (найпростіше укриття) для населення села Євминка Чернігівського району Чернігівської області код за ДК 021:2015:44210000-5 Конструкції та їх частини згідно зі Специфікацією, що є додатком № 1 до цього Договору.

Загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, визначена сторонами в специфікації, що є додатком № 1 до специфікації.

За п. 2.1. Договору якість товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам/завданням (додаток № 2), іншій технічній документації, що встановлює вимоги до їх якості. Постачальник повинен засвідчити якість товару, що поставляється, належними документами (сертифікатом якості, сертифікатом відповідності, технічним паспортом тощо), що надаються покупцю разом з товаром.

Згідно з додатком № 2 до Договору (що є його невід`ємною частиною) площа основних приміщень не менше 42,00 м2.

Місце та кількість поставки товару: 17044, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Євминка, в одному комплекті.

Захисний модуль являє собою споруду заводської готовності для тимчасового розміщення населення, що складається з двох блок-модулів на базі металевих контейнерів, з`єднаних між собою, захищених по периметру фундаментними блоками ФБС 24.4.6., перекритих плитами та заглиблених у землю на рівень не менше 3,5 м. Вхідні групи повинні бути виконані за допомогою сходових маршів 1ЛМ 30.12.15-4 та фундаментних блоків ФБС 24.4.6.

Постачальник здійснює доставку комплексу, інструменту для підключення комплексу та робітників на об`єкт замовника.

Захисний модуль має бути забезпечений електроживленням, штучним та аварійним освітленням. Основні приміщення призначені для укриття населення мають мати примусову вентиляцію. Захисний модуль повинен бути обладнаний електричним опаленням, електроживленням, штучним та аварійним освітленням, примусовою вентиляцією, системою пожежної сигналізації та системою керування евакуацією (в частині систем оповіщення про пожежу і вказівників напрямку евакуації), первинними засобами пожежогасіння відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні. Має бути встановлений модуль виклику ВМ01-А, що підключається до переговорного комплексу КПО-5; має бути підключений до водопостачання; має бути передбачено два санітарних вузла та каналізаційна установка.

Також у додатку № 2 до Договору перелічено комплектуючі захисного модулю, що має бути поставлений та змонтований Підприємством за рахунок власних засобів та робітників.

Відповідно до пунктів 3.3., 3.5. Договору загальна вартість товару, що підлягає поставці за цим Договором становить 3 000 000,00 грн, з ПДВ 500 000,00 грн. Джерело фінансування: місцевий бюджет.

Сторони в розділі 4 Договору погодили умови поставки та приймання-здавання товару, зокрема, за пунктами 4.1., 4.2, 4.5. доставка, завантаження, розвантаження та підключення товару здійснюється автотранспортом і силами постачальника, та включена в вартість захисної фортифікаційної споруди. Зобов`язання Постачальника щодо поставки Товару вважається виконаним в повному обсязі з моменту передачі Товару у власність Покупця (підписання видаткової накладної) та у разі відсутності претензії щодо якості Товару від Покупця. Постачальник зобов`язаний поставити товар та встановити його в термін 30 робочих днів з дати підписання Договору, але не пізніше 30.09.2025.

Відповідно до п.6.1, 6.2, 6.3, 6.4 Договору сторона, яка порушила зобов`язання, визначене цим Договором та/або чинним законодавством України, зобов`язана відшкодувати завдані цим збитки Стороні, права або законні інтереси якої порушено. Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства України. У разі невиконання або несвоєчасного виконання Постачальником зобов`язань при поставці та встановленні Товару за Договором, Постачальник сплачує Покупцю неустойку (пеню) у розмірі 0,1% від вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожну добу прострочення виконання зобов`язання, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. За порушення умов зобов`язання щодо якості поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% вартості неякісного Товару.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2025, а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п.8.1 Договору).

Відповідно до п. 10.2, 10.3, 10.4 Договору зміна умов Договору або внесення доповнень до нього можливе лише за взаємною згодою сторін. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронних торгів (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Додатковою угодою № 1 від 29.09.2025, за ініціативи Постачальника (лист №29-09/37/07-10-2800 від 29.09.2025), внесені зміни до істотних умов Договору, а саме умови пункту 5 розділу 4 Договору викладено в новій редакції, згідно з якою Постачальник зобов`язується поставити товар та встановити його в термін 30 робочих днів з дати підписання Договору, але не пізніше 15.10.2025.

Додатковою угодою № 2 від 14.10.2025, за ініціативи Постачальника (лист № 14-10/16/18-10-2800 від 14.10.2025) внесені зміни до істотних умов Договору, а саме умови пункту 5 розділу 4 Договору викладено в новій редакції, згідно з якою Постачальник зобов`язується поставити товар та встановити його в термін 30 робочих днів з дати підписання договору, але не пізніше 27.10.2025.

Згідно листів ПП «Юлком-Сервіс» № 29-09/37/07-10-2800 від 29.09.2025 та № 14- 10/16/18-10-2800 від 14.10.2025 причиною неможливості виконання умов Договору поставки є велике навантаження у ТОВ «Інтеко-Констракшн», які є виробником сендвіч панелей, що необхідні для монтажу укриття. Документів підтверджуючих вказані обставини ПП «Юлком-Сервіс» не надані.

27.10.2025 ПП «Юлком-Сервіс» на електронну адресу Остерської міської ради надіслало видаткову накладну № 43 (без дати), рахунок на сплату коштів за поставлений товар та акт прийому-передачі документації до Договору.

Листом № 26-11/30/23-10-2800 від 26.11.2025 ПП «Юлком-Сервіс» повідомило Остерську міську раду про необхідність сплати заборгованості за поставлений товар за Договором.

Комісією Остерської міської ради, створеною розпорядженням міського голови Остерської міської ради №131 від 29.10.2025, проведений виїзд в с. Євминка по вул. Київська, з метою прийняття поставленої та змонтованої ПП «Юлком-сервіс» захисної споруди цивільного захисту, за результатами роботи якої складено акт від 03.11.2025, в якому зафіксовано невідповідність фактично встановленої споруди вимогам технічного завдання в частині її заглиблення. Так, фактично фундаментні блоки ФБС 24.4.6 заглиблені в землю на 1.5 метра, по сходових маршах на 1.8 метра, що не відповідає умовам Договору, зокрема додатку № 2, яким визначені технічні вимоги до захисної споруди, де передбачено, що фундаментні блоки ФБС 24.4.6, перекриті плитами повинні бути заглиблені в землю на рівень не менше 3.5 метра, про що складено акт від 03.11.2025.

Листами № 1760/02.03-10 від 12.11.2025, № 1838/02.03-10 від 01.12.2025 Остерська міська рада повідомила ПП «Юлком-Сервіс» про виявлені недоліки та просила привести захисний модуль у відповідність до технічних вимог.

Листом від 13.11.2025 за № 12-11/03/16-10-2800 ПП «Юлком-Сервіс» повідомило Остерську міську раду про те, що виконало свої зобов`язання в повному обсязі, оскільки згідно з умовами договору та технічного завдання до нього не передбачено підготовку майданчика для встановлення захисної споруди.

ПП Юлком-Сервіс звернулось до Господарського суду Чернігівської області із позовом до Остерської міської ради про стягнення 3 000 000,00 грн основного боргу за договором поставки № 234 від 02.09.2025; 12 328,77 грн 3% річних; 150 000,00 грн пені та 6 000,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за товар захисну споруду цивільного захисту (найпростіше укриття) для населення (код за ДК 021:2015:44210000-5 Конструкції та їх частини), поставлену за видатковою накладною № 43 (складену ПП Юлком - Сервіс 27.10.2025).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2026 у справі №927/23/26, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026, відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі.

Підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Остерської міської ради.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або у разі відсутності такого органу.

Наявність вказаних обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Відповідно до частини 4 цієї статті Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18.

У цій справі Прокурор звернувся до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Остерської міської ради. В обґрунтування звернення із вказаним позовом Прокурор зазначає, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, порушило економічні (майнові) інтереси держави у бюджетній сфері.

Відповідно до частини 3 статті 140 Конституції України, статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон), місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вбачається, що Рада за своєю організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 10 вказаного Закону встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відповідно до пункту 13 частини 4 статті 42 Закону сільський, селищний, міський голова є розпорядником бюджетних коштів.

Згідно зі статтею 26 БК України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Відтак, Рада у розумінні вказаної статті БК України, є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля за спірним договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 зазначено, що: "Прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування. Зокрема, забезпечуючи виконання, у тому числі соціальних, гуманітарних, економічних функцій на відповідній території, територіальні громади діють у цивільних правовідносинах через утворені ними органи самоорганізації населення, які безпосередньо і вступають у цивільні та господарські правовідносини з метою реалізації наданих їм бюджетних повноважень. У цьому випадку органи місцевого самоврядування є органами, уповноваженими здійснювати функції держави у правовідносинах щодо розпорядження та використання бюджетних коштів, наданих відповідним бюджетним призначенням чи асигнуванням на певні цілі. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду".

З матеріалів справи вбачається, що прокурором встановлено порушення інтересів держави в сфері публічних закупівель у зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за Договором № 234 від 02.09.2025, про що листами №50-77-4790ВИХ-25 від 09.12.2025, №50-72-42ВИХ-26 від 06.01.2026 повідомлено раду. Прокурор просив також повідомити, чи вживались міською радою заходи за вищевказаним договором та додатковими угодами щодо стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт, а також чи планується пред`явлення позову до ПП «Юлком-Сервіс» щодо стягнення штрафних санкцій за несвоєчасно виконані роботи.

Листом від 19.12.2025 Остерська міська рада повідомила прокуратуру про те, що ПП «Юлком-Сервіс» зобов`язання за Договором не виконанні, директору ПП «Юлком-Сервіс» було рекомендовано привести захисний модуль у відповідність з технічними завданнями.

Листом від 08.01.2026 Остерська міська рада повідомила, що позов до ПП «Юлком-Сервіс» щодо стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов Договору не подавався.

Наведене свідчить про неналежне здійснення Остерською міською радою заходів щодо захисту власних інтересів та призводить до порушення інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель і, відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України, покладає на органи прокуратури обов`язок здійснювати представництво інтересів держави в суді, шляхом пред`явлення даного позову.

Прокурор листом від 18.03.2026 № 50-72-1125ВИХ-26 у порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру повідомив раду про намір звернутися з позовом до суду в інтересах держави в особі позивача про визнання додаткових угод недійсними та стягнення з ПП «Юлком-Сервіс» штрафних санкцій.

Оскільки судом встановлено, що позивач, як орган місцевого самоврядування, протягом тривалого періоду часу не здійснював ефективних заходів, направлених на захист інтересів держави, Прокурором правомірно вжито представницькі заходи в даній справі відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

Щодо визнання додаткових угод недійсними.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі").

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1, 3 ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

На момент підписання Договору № 234 від 02.09.2025 відповідачем було погоджено всі його істотні умови: предмет, ціна, строк виконання зобов`язань за договором та строк його дії згідно Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, у п. 4.5. Договору сторони погодили термін поставки товару 30 робочих днів з дати підписання договору, але не пізніше 30.09.2025.

У подальшому сторони підписали додаткові угоди № 1 від 29.09.2025 та № 2 від 14.10.2025, якими внесли зміни до пункту 5 розділу 4 Договору та визначили термін виконання робіт: не пізніше 15.10.2025 (додаткова угода № 1 від 29.09.2025) та не пізніше 27.10.2025 (додаткова угода № 2 від 14.10.2025).

Із системного аналізу й тлумачення норм Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що визначена сторонами в договорі умова щодо строку виконання робіт є істотною умовою договору про закупівлю.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте норми Закону України "Про публічні закупівлі", які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, є спеціальними щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/22).

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).

За приписами пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, вказані правові норми передбачають за можливе внесення змін до договору про закупівлю, зокрема щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Тому під час дії спірного договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов`язань (строк виконання робіт) шляхом його продовження, однак лише за наявності документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (див. постанову Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21)

Відповідно до роз`яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору" стосовно продовження строку дії договору та виконання зобов`язання: форма підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку дії договору Законом не визначена, оскільки вона залежить від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.

У роз`ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, що міститься у листі № 3304-04/69987-06 від 24.11.2020 "Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" вказано, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладання додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.

З матеріалів справи вбачається, що внесенню змін до Договору передувало звернення відповідача із листами № 29-09/37/07-10-2800 від 29.09.2025 та № 14- 10/16/18-10-2800 від 14.10.2025, в яких повідомлено про виникнення обставин, що перешкоджають виконанню умов Договору, а саме велике навантаження у ТОВ «Інтеко-Констракшн», яке є виробником сендвіч панелей, що необхідні для монтажу укриття.

У листах відсутнє посилання на документально підтверджені об`єктивні обставини, що спричинили таке продовження. До листів не додані будь-які документи на підтвердження зазначених у листах обставин.

За правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10 квітня 2025 року у cправі № 924/602/24 об`єктивні обставини (підстави) для продовження строку виконання робіт за договором про закупівлю (пункт 4 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі) є оціночною категорією та можуть бути підтвердженні будь-якими документальними доказами неможливості виконання умов договору щодо строку виконання зобов`язання на момент їх вчинення (укладення), навіть якщо такі докази подані після виникнення обставини, які вони засвідчують (підтверджують).

Будь-які належні та достовірні докази, які б слугували достатньою підставою для зміни істотної умови за договором в частині зміни строку поставки товару та монтажу обладнання в матеріалах справи відсутні. Також відповідач не довів належними й допустимими доказами неможливість виконання зобов`язання за Договором у визначений договором строк.

Наведене вказує на те, що будь-яких законних підстав та документально підтверджених об`єктивних обставин для продовження строку поставки товару та виконання робіт за договором на дату укладання спірних додаткових угод не було.

Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Суб`єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, приймає як сприятливі наслідки такої господарської діяльності, так і несприятливі, а тому, підписуючи договір, мав здійснювати власний комерційний розрахунок наслідків здійснення відповідних дій з урахуванням того, що договір між сторонами укладено відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".

Відтак у матеріалах справи відсутні будь-яке документальне підтвердження об`єктивних обставин, що призвели до неможливості своєчасної поставки товару та виконання робіт та спричинили продовження строку дії договору та договірних зобов`язань з поставки товару та виконання робіт, а також обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконувати зобов`язання та такими обставинами.

Враховуючи викладене, збільшення строку виконання зобов`язання з поставки та монтажу захисної споруди цивільного захисту (найпростіше укриття) для населення села Євминка Чернігівського району Чернігівської області код за ДК 021:2015:44210000-5 Конструкції та їх частини, шляхом укладання додаткових угод № 1 від 29.09.2025 та №2 від 14.10.2025 до Договору № 234 від 02.09.2025 суперечить ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 19 Особливостей.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що у статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст.203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України).

Враховуючи викладене, укладені додаткові угоди № 1 від 29.09.2025 та №2 від 14.10.2025 до Договору № 234 від 02.09.2025 підлягає визнанню недійсною, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

З аналізу положення договору поставки від 02.09.2025 № 234, разом з усіма додатками та додатковими угодами до нього (що є його невід`ємними частинами), судом встановлено, що цей правочин поєднує умови як договору поставки, так і договору підряду, тобто є змішаним (статті 628, 712, 837, 875 ЦК України), оскільки сторони укладаючи його погодили, крім зобов`язань з поставки товару, обумовленого специфікацією, також і зобов`язання з його монтажу та підключення усіх комунікацій, обумовлених Технічним завданням (додаток № 2 до Договору), що увійшло до ціни товару (пункти 1.1., 1.2., 2.1., 4.1., 4.2., 4.5. Договору та додатки № 1 та № 2 до нього).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як вказано вище, господарський суд визнав додаткові угоди № 1 від 29.09.2025 та №2 від 14.10.2025 до Договору № 234 від 02.09.2025, укладеного між Остерською міською радою та ПП «Юлком-Сервіс», недійсними.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч.1 ст. 216 ЦК України).

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором (у первісній редакції), зокрема, щодо граничних строків виконання робіт.

Відповідно до п. 4.5 Договору Постачальник зобов`язаний поставити товар та встановити його в термін 30 робочих днів з дати підписання Договору, але не пізніше 30.09.2025.

Доказів виконання робіт у встановлений Договором строк відповідач не надав.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання Постачальником зобов`язань при поставці та встановленні Товару за Договором, Постачальник сплачує Покупцю неустойку (пеню) у розмірі 0,1% від вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожну добу прострочення виконання зобов`язання, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Прокурор відповідно до п. 6.3. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 78 000,00 грн за період з 01.10.2025 по 26.10.2025.

При цьому, прокурор зазначив, що при визначенні періоду нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов`язання ним враховано, що ПП «Юлком - Сервіс» 27.10.2025 на електронну адресу Остерської міської ради надіслано видаткову накладну № 43 (без дати) за поставлений товар, та листом № 26-11/30/23-10-2800 від 26.11.2025 повідомлено Остерську міську ради про необхідність сплати заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 234 від 02.09.2025. Тобто, датою постачання товару, на думку прокурора, є 27.10.2025, день коли на електронну адресу Остерської міської ради надійшла видаткова накладна. Про фактичну поставку товару також свідчить акт від 03.11.2025, яким засвідчено невідповідність товару технічним вимогам.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язання, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки та встановлення товару, суд доходить висновку, що вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 78 000,00 грн штрафних санкцій є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному розмірі.

Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача штрафних санкцій за неякісне виконання зобов`язань за договором.

Як зазначено судом, Договір поставки від 02.09.2025 № 234 поєднує умови як договору поставки, так і договору підряду, тобто є змішаним, оскільки сторони укладаючи його погодили, крім зобов`язань з поставки товару, обумовленого специфікацією, також і зобов`язання з його монтажу та підключення усіх комунікацій, обумовлених Технічним завданням (додаток № 2 до Договору), що увійшло до ціни товару.

За статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За частинами 1, 2 статті 712 цього Кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

За статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати в установлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з умов п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язався поставити товар та змонтувати обладнання, а покупець прийняти та оплатити: захисна споруда цивільного захисту (найпростіше укриття) для населення села Євминка Чернігівського району Чернігівської області код за ДК 021:2015:44210000-5 Конструкції та їх частини, згідно зі специфікацією, що є додатком № 1 до цього Договору.

За п. 4.1. Договору доставка, завантаження, розвантаження та підключення товару здійснюється автотранспортом та силами постачальника, та включена в вартість захисної фортифікаційної споруди.

Згідно з технічним завданням до Договору, сторони встановили, що захисний модуль являє собою споруду заводської готовності для тимчасового розміщення населення, що складається з двох блок-модулів на базі металевих контейнерів, з`єднаних між собою, захищених по периметру фундаментними блоками ФБС 24.4.6., перекритих плитами та заглиблених у землю на рівень не менше 3,5 м. У технічному завдані сторони також погодили, що змонтований захисний модуль має бути підключений до комунікацій, таких як: електроживлення, примусова вентиляція, водопостачання, каналізаційна установка та інше.

Постачальник мав здійснити доставку комплексу, інструменту для підключення та робітників на об`єкт замовника.

З наведених умов слідує, що на позивача, як постачальника за цим Договором, покладені зобов`язання з поставки та встановлення захисного модуля за рахунок власних ресурсів (робочої сили, інструменту та матеріалів), що за висновком суду, включає виконання робіт з заглиблення в землю фортифікаційної споруди на рівень 3,5 м, як одного з етапів її монтажу.

Монтаж захисної споруди цивільного захисту це комплекс інженерно-технічних, будівельних і монтажних робіт, спрямованих на створення або приведення в готовність об`єкта, здатного захищати людей і майно від небезпечних факторів, надзвичайних ситуацій (воєнного чи техногенного характеру), що передбачає не лише встановлення конструкцій, але й забезпечення функціонування всіх систем життєзабезпечення укриття вентиляції, електроживлення, комунікацій, герметизації тощо.

Монтаж охоплює як будівельну частину (фундаменти, стіни, перекриття), так і інженерно-технічну (вентиляція, електропостачання, водовідведення, герметизація).

Розробка котловану або траншеї необхідної глибини для монтажу захисної споруди цивільного захисту є земляними роботами, які в свою чергу разом з укріпленням стінок котловану (шпунтові огородження, облаштуванням укосів), організацією дренажу та водовідведення, підготовкою основи (піщано-щебенева подушка, ущільнення) є частиною підготовчого етапу для здійснення монтажу захисної споруди цивільного захисту, тобто є єдиним технологічним процесом.

Національним стандартом, який установлює вимоги до проектування та виготовлення швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту модульного типу, готових для використання за призначенням та їхніх окремих конструкцій (блок-модулів), з яких монтують (складають) та будують такі споруди в готовий виріб, а також способів забезпечення їх необхідними захисними властивостями, є ДСТУ 9195:2022.

За п. 5.1. ДСТУ 9195:2022 швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту модульного типу повинні забезпечувати захист населення, що підлягає укриттю, від розрахункової дії засобів ураження згідно з ДБН В.2.2-5 протягом нормативного часу, що встановлено згідно з ДБН В.1.2-4.

За п. 6.4.1. ДСТУ 9195:2022 для досягнення нормативних та/або підвищення захисних властивостей швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту модульного типу рекомендовано заглиблювати в котлован (повністю або наполовину) з насипанням захисного шару ґрунту (піску). Визначення необхідної товщини ґрунту здійснюється згідно з ДБН В.2.2-5.

У разі розміщення швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту модульного типу на поверхні землі, для досягнення необхідних захисних властивостей, здійснюють ряд додаткових робіт (пункти 6.4.2., 6.4.3. ДСТУ 9195:2022).

Згідно з паспортом ЗМ-70 на модуль споруди захисту (сертифікат відповідності UA.PN.191.0039-25, дійсний до 09.01.2026), фортифікаційна споруда ЗМ-70 за своїми характеристиками відноситься до захисних споруд цивільного захисту, як найпростіше укриття. Модель ЗМ-70 являє собою споруду заводської готовності для тимчасового розміщення населення, що складається з двох блок-модулів на базі металевих контейнерів, з`єднаних між собою, захищених по периметру фундаментними блоками ФБС 24.4.6, перекритих плитами та заглиблених у землю на рівень не менше 3,5 м. Вхідні групи повинні бути виконані за допомогою сходових маршів 1ЛМ 30.12.15-4 та фундаментних блоків ФБС 2.4.6.

Сторони в технічному завдані до Договору (додаток № 2) встановили, що захисний модуль має бути заглиблений в землю на рівні 3,5 м, перекритий плитами та захищений по периметру фундаментними плитами ФБС 24.4.6., що узгоджувалось з технічними характеристиками, наведеними в паспорті на цей вид фортифікаційних споруд модульного типу. В той час як зобов`язання з установлення захисного модулю, за погодженими сторонами умовами в договорі від 02.09.2025 № 234, покладені саме на позивача за рахунок його власних ресурсів, що входить до ціни вказаного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення ПП «Юлком-Сервіс» з повідомленням про готовність об`єкту за Договором, за розпорядженням Ради від 29.10.2025 № 131, створено комісію з прийняття поставленої та змонтованої Підприємством захисної споруди цивільного захисту (найпростіше укриття) для населення села Євминка Чернігівського району Чернігівської області код за ДК 021:2015:44210000-5 конструкції та їх частини.

Комісією Ради, за виїздом на місце розташування вказаної споруди, складений акт від 03.11.2025, за яким за технічним завданням до договору від 02.09.2025 № 234 «Захисна споруда цивільного захисту (найпростіше укриття) для населення села Євминка, Чернігівського району, Чернігівської області код за ДК 021:2015:44210000-5», блок-модуль металевий повинен бути захищений по периметру фундаментними блоками ФБС 24.4.6, перекритий плитами та заглиблений в землю на рівень не менше 3,5 метра. Встановлено, що фактично фундаментні блоки ФБС 24.4.6 заглиблені в землю на 1,5 метра, по сходових маршах на 1,8 метра.

Наведене свідчить, що захисний модуль не відповідав технічному завданню до Договору, а тому Рада вмотивовано відмовилась від підписання видаткової накладної № 43 та прийняття товару за договором від 02.09.2025 № 234, про що відповідач неодноразово був повідомлений листами від 12.11.2025 № 1760/02.03-10, від 01.12.2025 № 1838/02.03-10, від 29.12.2025 № 1997/02.03-10.

Вказані обставини встановлені також судом у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2026 у справі №927/23/26, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2026, яким відмовлено ПП Юлком-Сервіс у задоволенні позову до Остерської міської ради про стягнення 3 000 000,00 грн основного боргу за договором поставки № 234 від 02.09.2025; 12 328,77 грн 3% річних; 150 000,00 грн пені та 6 000,00 грн інфляційних втрат, нарахованих за неналежне виконання відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати за товар захисну споруду цивільного захисту (найпростіше укриття) для населення (код за ДК 021:2015:44210000-5 Конструкції та їх частини), поставлену за видатковою накладною № 43 (складену ПП Юлком - Сервіс 27.10.2025).

ПП «Юлком-Сервіс» підписавши Договір, погодило умови, щодо відповідності товару технічним вимогам передбаченим як тендерною документацією так і умовами договору (якості товару) (до п. 1, п. 2, п. 3 розділу 2 Договору), та як Постачальник взяв на себе зобов`язання з поставки товару Замовнику належної якості.

Таким чином, постачальником ПП «Юлком-Сервіс» порушено умови договору щодо якості поставленого товару.

Надані відповідачем документи про якість товару самі по собі не підтверджують належного виконання всього комплексу договірних зобов`язань, якщо фактично поставлений об`єкт не відповідає погодженим технічним характеристикам та не може бути використаний за призначенням.

Відповідно до п. 6.4 Договору за порушення умов зобов`язання щодо якості поставки Товару Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% вартості неякісного Товару.

Прокурор відповідно до п. 6.4. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 20% вартості неякісного Товару, що становить 600 000,00 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо якості поставленого товару, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 600 000,00 грн штрафу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному розмірі.

Щодо вимоги прокурора про усунення недоліків поставленого товару та приведення його у відповідність до технічного завдання.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29)).

Ефективність обраного засобу юридичного захисту, з практичної та законодавчої точки зору є головним критерієм його обрання. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У постанові від 30.06.2021 справа №010/2842/20 Верховний суд звернув увагу на те, що згідно з п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України та абз. 6 ч. 2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.

Судом встановлено, що ПП «Юлком-Сервіс» підписавши Договір, погодило умови, щодо відповідності товару технічним вимогам передбаченим як тендерною документацією так і умовами договору (якості товару), та як Постачальник взяв на себе зобов`язання з поставки товару та монтажу обладнання, а саме захисного модулю, що являє собою споруду заводської готовності для тимчасового розміщення населення, яка складається з двох блок-модулів на базі металевих контейнерів, з`єднаних між собою, захищених по периметру фундаментними блоками ФБС 24.4.6, перекритих плитами та заглиблених в землю на рівень не менше 3,5 м. Вхідні групи повинні бути виконані за допомогою сходових маршів 1ЛМ 30.12.15-4 та фундаментних блоків ФБС 24.4.6.

У той же час, комісією Остерської міської ради, з метою прийняття поставленої та змонтованої ПП «Юлком сервіс» захисної споруди цивільного захисту, встановлено, що фактично фундаментні блоки ФБС 24.4.6 заглиблені в землю на 1.5 метра, по сходових маршах на 1.8 метра, що не відповідає умовам договору, зокрема додатку № 2.

У зв`язку з виявленими недоліками Остерською міською радою на адресу ПП «Юлком-Сервіс» надіслано два листа з проханням приведення захисного модуля у відповідність до технічних вимог (лист за № 1760/02.03-10 від 12.11.2025; лист за № 1838/02.03-10 від 01.12.2025).

Відповідач недоліків не усунув, повідомивши позивача про те, що ПП «Юлком-Сервіс» виконало свої зобов`язання в повному обсязі.

Невідповідність захисної споруди технічним вимогам, унеможливлює його використання за призначенням. Найпростіше укриття, яке не відповідає технічним вимогам та не може забезпечити належного захисту від вибухових хвиль, уламків та обвалів, що може призвести до масової загибелі або травмування людей.

Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави захищати життя людини.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Так, цивільний захист населення є важливим елементом національної безпеки України та необхідною складовою її обороноздатності, який покликаний поряд із вирішенням інших завдань забезпечувати виконання державою зобов`язань щодо захисту прав на життя і здоров`я громадян, що гарантовані ст. ст. 3, 27 Конституції України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє і на даний час.

Одне із провідних місць у системі заходів цивільного захисту населення належить створенню та функціонуванню колективних засобів захисту, призначених для убезпечення широкого кола людей від впливу шкідливих та небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

Таким чином, невиконання зобов`язання Постачальником за Договором № 234 від 02.09.2025 в частині не приведення найпростішого укриття до вимог передбачених у додатку № 2 до Договору №234 від 02.09.2025, це не просто неналежне виконання умов договору, а є порушенням державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я в умовах збройної агресії російської федерації.

За таких обставин, зобов`язання ПП «Юлком-Сервіс» вчинити дії, спрямовані на усунення недоліків поставленого товару та приведення його у відповідність до вимог Технічного завдання до додатку 2 Договору № 234 від 02.09.2025 є ефективним способом захисту поновлення порушеного права, а тому позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають задоволенню.

Висновки суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбаченим цим Кодексом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин, суд, вважає заявлені прокурором вимоги такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак з відповідача підлягає відшкодуванню сплачений судовий збір у сумі 16 123,20 грн

Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 29.09.2025, № 2 від 14.10.2025 до договору № 234 від 02.09.2025, укладені між Остерською міською радою (код ЄДРПОУ 04061754) та Приватним підприємством «Юлком Сервіс» (код ЄДРПОУ 34856197).

3. Стягнути з Приватного підприємства Юлком - Сервіс (вул. Леоніда Каденюка, буд. 41, с. Житні Гори, Білоцерківський район, Київська обл., 09611, код ЄДРПОУ 34856197) на користь Остерської міської ради (вул. Незалежності, буд. 21, м. Остер, Чернігівський район, Чернігівська обл., 17044, код ЄДРПОУ 04061754) штрафні санкції у сумі 678 000,00 грн.

4. Зобов`язати Приватне підприємство Юлком - Сервіс (вул. Леоніда Каденюка, буд. 41, с. Житні Гори, Білоцерківський район, Київська обл., 09611, код ЄДРПОУ 34856197) вчинити дії, спрямовані на усунення недоліків поставленого товару та приведення його у відповідність до вимог Технічного завдання до додатку 2 Договору № 234 від 02.09.2025.

5. Стягнути з Приватного підприємства Юлком - Сервіс (вул. Леоніда Каденюка, буд. 41, с. Житні Гори, Білоцерківський район, Київська обл., 09611, код ЄДРПОУ 34856197) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 16 123,20 грн витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2026.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор