Рішення № 139634164, 02.09.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/750/26

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін

від позивача: Запопадько О.О., Грачова Т.Г. адвокат,

від відповідача: Плосконос Ю.В. самопредставництво (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Запопадька Олександра Олексійовича, м. Черкаси

до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, м. Шпола, Звенигородський район, Черкаська область,

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Запопадько Олександр Олексійович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (Рада, міська рада), у якій просить суд визнати укладеною додаткову угоду від 01.07.2025 до договору оренди землі від 01.08.2007, який зареєстровано 01.08.2007 за номером 040779900025 (Договір), якою пункт 8 договору оренди від 01.08.2007 зареєстрованого 01.08.2007 за номером 040779900025, викласти в такій редакції: «Договір укладено на 18 років, саме: з 01.08.2025 по 01.08.2043. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію». Всі інші умови договору залишаються незмінними.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в порядку реалізації переважного права на укладення договору оренди на новий строк звернувся до відповідача з проєктом додаткової угоди про внесення змін до Договору. Відповідач у встановлений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» місячний строк фактично не прийняв жодного рішення, а відтак порушив переважне право позивача, передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі», на укладення договору оренди на новий строк.

Ухвалою від 02.06.2026 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

26 червня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 26.06.2026 суд забезпечив проведення судових засідань для представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів

У судовому засіданні, що відбулося 27.08.2026 за участю представників сторін, суд заслухавши вступне слово сторін, усні пояснення, перейшов до з`ясування обставин справи та дослідження доказів. Позивач та його представниця позов просили задовольнити з підстав у ньому викладених, представниця відповідача у задоволені позовних вимог відмовити, оскільки позивач не набув передбаченого статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки, що здійснюється за наявності передбачених законом підстав та за умови належного виконання орендарем обов`язків; суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) у судовому засіданні 02.09.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Позивач посилається на те, що він дотримався встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» та п. 8 Договору оренди землі від 01.08.2007, який зареєстровано 01.08.2007 за номером 040779900025 процедури поновлення договору оренди землі, як орендар земельних ділянок завчасно (не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору), направив відповідачу 24.06.2025, як орендодавцю, лист-повідомлення про продовження на тих самих умовах на строк з 01.08.2025 по 01.08.2057 орендних відносин щодо земельних ділянок, на яких розташовані належні йому на праві приватної власності капітальні будівлі з проєктом додаткової угоди. Зазначає, що належним чином виконував обов`язки за умовами договору. Після закінчення строку договору має переважне право поновлення його на новий строк. Однак відповідач порушив вимоги частини 5 статті 33 цього Закону, оскільки не дотримався місячного строку для надання відповіді на зазначений лист, а відмова у продовженні договору оренди на новий строк у формі рішення органом місцевого самоврядування фактично не оформлялася. Така відмова відповідача продовжити дію договору оренди є підставою для судового захисту, оскільки створює стан правової невизначеності щодо земельних ділянок, на яких розташовані належні позивачу об`єкти нерухомості. Посилається на судову практику, зокрема висновки Верховного суду у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 про те, що добросовісність виконання сторонами договірних обов`язків і реалізація ними своїх прав є визначальним при оцінці правомірності позовних вимог. Позиція відповідача є недобросовісною, оскільки у відповідь на лист-повідомлення відповідач направив позивачу листи від 26.08.2025 та 16.04.2026 з порушенням місячного терміну, зокрема, у зазначений термін не повідомив орендаря про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди землі, рішення ані про відмову, ані про поновлення договору оренди не прийнято, додаткову угоду до Договору не укладено, переговорів з метою узгодження з орендарем (за необхідності) істотних умов договору не було проведено.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі». І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З огляду на викладене позивач просить задовольнити позов про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах на той же самий строк, при цьому заявляючи у прохальній частині позову вимогу викласти п. 8 у запропонованій ним редакції, яка наведена вище, залишаючи всі інші умови договору незмінними.

Відповідач у задоволенні позову просить відмовити повністю, зазначаючи, що ним розглянуто клопотання позивача та підготовлено проєкт рішення Шполянської міської ради ОТГ «Про укладення договору оренди землі на новий строк», який розглянуто 23.07.2025 на засіданні постійної комісії з питань екології, охорони довкілля та регулювання земельних відносин та 28.07.2025 на сесії Шполянської міської ради ОТГ. За результатами голосування проєкт рішення «Про укладення договору оренди землі на новий строк» не був прийнятий сесією міської ради.

Зауважує, що сам по собі факт звернення із заявою про поновлення договору не породжує безумовного обов`язку орендодавця укласти додаткову угоду.

Під час обстеження земельних ділянок, що передані по Договору встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,5841 га заросла бур`янами та чагарниками, її благоустрій та належне утримання відсутнє, будь-яка діяльність не здійснюється.

Відповідно до п. 28 Договору Рада має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, дотримання екологічної безпеки землекористування додержання державних стандартів, норм, правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів.

Позивач в свою чергу не забезпечив належного використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Натомість земельна ділянка протягом тривалого часу фактично не використовується за цільовим призначенням.

Зазначене свідчить про неналежне виконання орендарем своїх договірних обов`язків. За наведених обставин у позивача відсутнє передбачене законом переважне право на поновлення договору оренди.

Відповідач також зазначає, що не заперечує, що позивач є власником нерухомості, розташованої на спірній земельній ділянці.

Разом з тим саме по собі право власності на нерухомість не означає автоматичного виникнення права на поновлення договору оренди земельної ділянки на визначених орендарем умовах. Поновлення договору здійснюється виключно за наявності передбачених законом підстав та за умови належного виконання орендарем своїх обов`язків.

Відповідач звертає увагу, що Шполянська міська рада ОТГ є власником земель комунальної власності та відповідно до статей 12, 122 Земельного кодексу України здійснює повноваження щодо розпорядження ними. На даний час відповідачем опрацьовується питання формування нових земельних ділянок шляхом поділу існуючої земельної ділянки з метою забезпечення раціонального використання земель комунальної власності та надання в користування лише тієї частини земельної ділянки, яка є необхідною для обслуговування належного позивачу об`єкта нерухомого майна. Таким чином задоволення позову фактично позбавить міську раду можливості ефективно реалізувати свої повноваження щодо управління землями комунальної власності

Предметом позову є матеріально-правові вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 01.08.2007, якою пункт 8 Договору (строк дії договору) викласти у запропонованій орендарем редакції.

01 серпня 2007 року Шполянською міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) було укладено договір оренди землі, який зареєстрований за № 040779900025.

За умовами Договору відповідач надає, а позивач приймає у строкове платне користування земельні ділянки із забудованих земель, які знаходяться в місті Шпола по вул. Леніна, 43а.

В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 0,5841 га в тому числі: земельна ділянка № 1 площею 0,4841 га вул. Леніна, 43а, м. Шпола: капітальна будівля 0,008 га з проїздами, проходами та площадками 0,4761 га, земельна ділянка № 2 площею 0,10 га вул. Леніна , 43а , м. Шпола: капітальна будівля 0,0084 га з проїздами, проходами та площадками 0,0916 га (п. 2).

На вказаних земельних ділянках знаходяться: об`єкти нерухомого майна, які належать Орендарю на праві власності капітальна будівля, а також інші об`єкти інфраструктури: проїзди, проходи та площадки (п. 3).

Договір укладено на 15 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8).

Відповідно до п. 15 Договору земельна ділянка площею 0,4841 га передана в оренду для виробництва будівельних матеріалів; земельна ділянка площею 0,10 га для комерційного використання.

13 вересня 2012 року рішенням № 19-9.2/VІ міської ради вирішено внести зміни до Договору щодо орендної плати.

23 квітня 2012 року укладена Додаткова угода № 1 до Договору, якою затверджено зміни щодо внесення орендної плати.

27 липня 2022 року рішенням № 27-9.33/ІХ міської ради «Про внесення змін до договору оренди землі, який зареєстровано 01.08.2007 за номером 040779900025», за наслідками розгляду заяви позивача про поновлення (продовження) дії договору, вирішено внести зміни до Договору, зокрема:

1.2. По тексту договору слово «вул. Леніна, 43а» замінити на «вул. Соборна, 43а»;

1.3. Пункт 2 договору викласти в наступній редакції:

« 2.1. В оренду передається земельна ділянка площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: вул. Соборна, 43а м. Шпола, Черкаської області за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (кадастровий номер 7125710100:01:003:0930).

2.2. В оренду передається земельна ділянка площею 0,4841 га, яка розташована за адресою вул. Соборна, 43а, м. Шпола, Черкаської області за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (кадастровий номер 7125710100:01:003:0931)»;

1.4. Пункт 8 договору викласти в наступній редакції:

«Договір укладено на 18 (вісімнадцять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію)».

28 липня 2022 року сторонами укладена Додаткова угода б/н до Договору, відповідно до п. 4 якої пункт 8 Договору викладено в такій редакції: «Договір укладено на 18 (вісімнадцять років). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

24 червня 2025 року позивач звернувся до Ради із заявою (лист-повідомлення) про поновлення (продовження) дії договору оренди від 01.08.2007 на тих самих умовах на строк з 01.08.2025 по 01.08.2057 із доданим проєктом додаткової угоди до нього. Відповідно до п. 1 проєкту Додаткової угоди, датованої 01.07.2025, пункт 8 договору позивач пропонує викласти в наступній редакції: «Договір укладено на 49 років», відповідно до п. 2 всі інші умови вищезазначеного Договору, не змінені цієї Угодою, залишаються чинними у попередній редакції і сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання.

26 серпня 2025 року відповідач листом № 01-21/4832, № 01-21/4833 повідомив, що клопотання розглянуто та підготовлено проєкт рішення міської ради «Про укладення договору оренди землі на новий строк», який розглянуто 23.07.2025 на засіданні постійної комісії з питань екології, охорони довкілля та регулювання земельних відносин та 28.07.2025 на сесії Шполянської міської ради. За результатами голосування проєкт рішення «Про укладення договору оренди землі на новий строк» не був прийнятий сесією міської ради».

27 вересня 2025 року позивач звернувся до Ради з заявою, якою просив надати копії документів: протоколу рішення засідання постійної комісії з питань екології, охорони довкілля та регулювання земельних відносин щодо вирішення питання про поновлення (продовження) Договору; протоколу голосування; висновку про переважне право на поновлення (продовження) Договору оренди.

28 жовтня 2025 року відповідач листом № 10-21/4832 надав копії: протоколу № 6 засідання постійної депутатської комісії з питань екології, охорони довкілля та регулювання земельних відносин від 23.07.2025; висновку комісії з питань екології, охорони довкілля та регулювання земельних відносин від 23.07.2025; результатів поіменного голосування Шполянської міської ради 78 чергова сесія ІХ скликання від 28.07.2025.

27 листопада 2025 року позивач, обґрунтовуючи необхідність отримання змістовної відповіді, оскільки з наданих йому копій не можна встановити орендаря та які земельні ділянки надаватимуться в оренду, вдруге звернувся до Ради із заявою, якою просив надати копії документів, 26 грудня 2025 року втретє.

29 січня 2026 року відповідач листом № 01-21/4832 надав копію проєкту рішення Шполянської міської ради ОТГ «Про укладення договору оренди на новий строк» від 23 липня 2025 року з додатком проєктом договору оренди землі.

26 лютого 2026 року позивач звернувся до Ради із заявою № 4, якою, у зв`язку з тим, що наданий Радою проєкт рішення не містить істотних умов договору, просив скласти проєкт договору оренди земельної ділянки кадастровий номер: 7125710100:01:003:0930 та земельної ділянки кадастровий номер: 7125710100:01:003:0931, що розташовані за адресою: вул. Соборна, 43а, м. Шпола.

03 квітня 2026 року відповідач листом № 01-33/4832 повідомив, що заява позивача розглянута і повторно надав відповідь.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

З 16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (далі Закон № 340-IX) (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України «Про оренду землі», що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву «Поновлення договору оренди землі» та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

При цьому за частиною шостою вказаної статті у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Закон № 340-IX істотно змінив редакцію статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.

Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

З наведеного вбачається, що зміст поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» базується саме на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

При цьому відповідно до абзацу 4 розділу «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом № 340-IX, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній до 16.07.2020, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Тому поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться в абзаці 4 розділу «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» та поняття «поновлення договору оренди», яке містилось у Законі України «Про оренду землі» у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі». Натомість, за загальним правилом дії законів у часі, застосуванню підлягає стаття 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.

Такий правовий висновок щодо застосування вказаних норм права є усталеним у практиці Верховного Суду та викладений, зокрема у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 906/1314/21, постановах Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 910/1235/22, від 15.05.2024 у справі № 909/694/23, від 06.08.2024 у справі № 912/300/23, від 05.02.2025 у справі № 918/456/24 тощо.

01 серпня 2007 року сторонами укладено договір оренди землі строком на 15 років до набрання чинності Законом № 340-IX, після набрання ним чинності був змінений за згодою сторін (додатковою угодою 2022 року), зокрема щодо укладення на 18 років.

Позивач просить визнати укладеною додаткову угоду, якою у п. 8 Договору зазначити, що він укладений на 18 років, який первинно мав строк дії 15 років та додатковою угодою сторони, керуючись рішенням міської ради, фактично поновили (продовжили) Договір на інший строк вказавши, що Договір укладено на 18 років (тобто на 3 роки).

При цьому на земельних ділянках, розташовані належні позивачу об`єкти нерухомості, що сторонами визнається.

Находження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі у цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 84).

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства постанови від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18. Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).

Отже, чинне законодавче регулювання за умови знаходження у власності позивача будівлі, яка розташовується, на земельній ділянці, обумовлює фактичне її використання позивачем та унеможливлює передання цієї земельної ділянки в користування будь-яким іншим особам, які не є власниками такого об`єкта нерухомого майна.

Натомість стаття 33 Закону України «Про оренду» (в чинній редакції) передбачає переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк. Отже, вказана стаття регулює такі відносини, за яких можливим є укладення договору оренди землі не лише з попереднім орендарем, але і з іншою особою, що у спірних правовідносинах виключається.

Водночас за змістом абзацу третього розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом № 340-IX, у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 ЗК України.

Реалізуючи відповідні приписи, сторони договору оренди можуть викласти такі умови у письмовому вигляді шляхом зазначення про це в проєкті додаткової угоди про поновлення договору або шляхом укладення нового договору на нових погоджених сторонами умовах на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 ЗК України.

При поновленні Договору на новий строк шляхом укладення додаткової угоди від 28.07.2022 № б/н сторони Договору не дотримались положень Закону України «Про оренду землі», зокрема в частині включення до Договору умов, передбачених статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 ЗК України, як це вимагається наведеним вище абзацом третім розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі».

В силу приписів абзацу четвертого розділу «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» поновлення укладеного між сторонами Договору, який після 16.07.2020 вже був поновлений та змінений сторонами, могло здійснюватися тільки за правилами, визначеними статтею 126-1 ЗК України (на такий самий строк і на таких самих умовах). Таке поновлення було б можливим лише за умови наявності у самому Договорі застереження про його поновлення, без укладення сторонами окремого письмового правочину.

Саме наведене, тобто принципова неможливість поновлення укладеного між сторонами Договору на новий строк на змінених умовах шляхом визнання судом додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки укладеною є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Водночас позивач не позбавлений права та можливості звернутися у встановленому законом порядку до Ради з пропозицією укласти новий договір оренди земельної ділянки під належним позивачу нерухомим майном, під час укладання якого сторони цього договору мають дійти згоди щодо всіх його істотних умов, а також включити до договору умови, передбачені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» та статтею 126-1 ЗК України.

Суд застосував висновки Верховного Суду, викладені у постанові КГС ВС від 22.07.2026 у справі № 920/1615/25.

З огляду на викладене, беручи до уваги встановлені при розгляді справи обставини, суд відхиляє як безпідставні доводи позивача про те, що позиція відповідача при вирішення питання поновлення спірного договору є недобросовісною через те, що той не повідомив у встановлений строк про наявність заперечень щодо поновлення договору, рішення про відмову або поновлення договору не прийнято, додаткову угоду не укладено, переговорів з метою узгодження з орендарем істотних умов договору не проведено.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд у позові відмовив повністю, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 10 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Чевгуз