Ухвала суду № 139634035, 10.09.2026, Літинський районний суд Вінницької області

137/162/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 с-ще Літин

Літинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Літин заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Літинського районного суду Вінницької області у цивільній справі № 137/162/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 ОСОБА_1 подав через підсистему «Електронний суд» вказану заяву мотивуючи її тим, що 30.04.2026 заочним рішенням Літинського районного суду Вінницької області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії № 668495837 від 12.03.2025 в розмірі 32 320,28 грн, з них: заборгованість по кредиту - 10 400,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 21 296,28 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту 624,00 грн. Також стягнуто процесуальні витрати 5 000,00 грн. у якості компенсації витрат на оплату професійної правничої допомоги та 2622,40 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору. Не погоджуючись із заочним рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 просить його скасувати, посилаючись на те, що він не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у зв`язку з чим був позбавлений можливості взяти участь у судовому розгляді, подати відзив на позов, надати докази та заперечення щодо заявлених позовних вимог. Заявник (відповідач) зазначає, що не погоджується з наявністю та розміром визначеної судом заборгованості за договором кредитної лінії № 668495837 від 12.03.2025, зокрема із сумою нарахованих процентів та комісії, а також вважає, що суд при ухваленні заочного рішення не мав можливості дослідити його заперечення та докази щодо обставин укладення і виконання кредитного договору, розміру та правомірності нарахованої заборгованості, а також переходу до ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за вказаним кредитним договором. У зв`язку з цим відповідач вважає, що наведені ним обставини та докази можуть мати істотне значення для правильного вирішення спору. Відтак просив скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку (а.с. 138-141).

Заявник (відповідач) ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся заздалегідь та належним чином, про що свідчать довідки, які знаходиться в матеріалах справи (а.с. 161, 162, 163). Про причини неявки суд не попередив, будь-яких клопотань на адресу суду не надав.

Представник позивача ТОВ «Таліон Плюс» надіслав через підсистему «Електронний суд» заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, зазначаючи, що відповідач був належним чином повідомлений про судові засідання, однак повторно не з`явився, відзив не подав, а наведені ним доводи щодо незгоди з розміром заборгованості не підтверджені належними доказами. Відповідач не зазначив, які саме нарахування є неправильними та не надав власного розрахунку чи інших доказів, які могли б істотно вплинути на вирішення справи. У зв`язку з відсутністю передбачених ст. 288 ЦПК України підстав для скасування заочного рішення представник позивача просила залишити заяву без задоволення (а.с. 166-168).

Представник позивача ТОВ «Таліон Плюс» до судового засідання не з`явився. У заперечені на заяву про перегляд заочного рішення зазначили клопотання, яким просили судове засідання провести у відсутність представника позивача (а.с. 168).

Згідно ч.1 ст. 231 ЦПК України, при розгляді заяви про перегляд заочного рішення неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи, дослідивши заперечення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 30.04.2026 заочним рішенням Літинського районного суду Вінницької області стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії № 668495837 від 12.03.2025 в розмірі 32 320,28 грн, з них: заборгованість по кредиту - 10 400,00 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 21 296,28 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту 624,00 грн. Також стягнуто процесуальні витрати 5 000,00 грн. у якості компенсації витрат на оплату професійної правничої допомоги та 2622,40 грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору (а.с. 119-121).

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а також п. 30 Постанови ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. « Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Обставиною для перегляду заочного рішення заявник вважає те, що на час розгляду справи у суді відповідач не знав про рішення прийняте судом та не був обізнаний із існуванням судового провадження.

Наведені заявником твердження спростовуються наступним чином.

Так, 11.03.2026 відповідач ОСОБА_1 подавав на електронну адресу суду клопотання про відкладення судового засідання та просив надати йому копію позовної заяви, та всі додані до неї документи для ознайомлення та підготовки до відзиву (а.с. 95).

01.04.2026 відповідач ОСОБА_1 подавав на електронну адресу суду клопотання про відкладення судового засідання, з огляду на те,що він перебуває на лікування (а.с. 104)

06.05.2026 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подавався відзив на позовну заяву (а.с. 128-129). У свою чергу заочне рішення ухвалено 30.04.2026 (а.с. 119-121).

При відкритті провадження судом виконано запит до Єдиного державного демографічного реєстру та встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 87). Відомості про інше місце реєстрації, проживання, чи зняття з реєстрації відсутні.

У свою чергу копія заочного рішення надсилалось ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання, однак конверт повернувся до суду та знаходиться в матеріалах справи (а.с. 130-131).

Як зазначено у ч.1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду», суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію з прав людини і практику суду, як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином передбачено сукупність двох обов`язкових умов для скасування заочного рішення це: поважність неявки в судове засідання та істотне значення доказів для правильного вирішення справи. Тому суд не вважає за доцільне розглядати наведені у заяві про перегляд заочного рішення посилання на докази, оскільки одна з двох обов`язкових умов спростована порядком вище.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що доводи заявника про необізнаність щодо розгляду справи та неможливість реалізації ним своїх процесуальних прав спростовуються матеріалами справи. Так, 11.03.2026 ОСОБА_1 звертався до суду з клопотанням про відкладення судового засідання та просив надати йому копію позовної заяви і доданих до неї документів для ознайомлення та підготовки відзиву (а.с. 95), а 01.04.2026 повторно звернувся до суду з клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку з перебуванням на лікуванні (а.с. 104). Наведене беззаперечно свідчить про те, що заявник був обізнаний про наявність та розгляд даної цивільної справи. Крім того, 06.05.2026, тобто вже після ухвалення заочного рішення від 30.04.2026, ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву (а.с. 128-129), що також підтверджує його обізнаність про судове провадження та наявність у нього можливості реалізовувати свої процесуальні права через підсистему. У свою чергу копія заочного рішення була направлена відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання, встановленим судом за даними Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 87), однак поштове відправлення повернулося до суду (а.с. 130-131). При цьому доказів зміни місця проживання або повідомлення суду про іншу адресу відповідачем не надано. Таким чином, відповідач був обізнаний про розгляд справи, мав доступ до підсистеми «Електронний суд» та фактично користувався своїми процесуальними правами, однак у судові засідання не з`являвся та про причини своєї неявки суд не повідомляв. За таких обставин суд не встановив поважних причин неявки відповідача та неподання ним відзиву до ухвалення заочного рішення, а тому передбачена ч. 1 ст. 288 ЦПК України умова для скасування заочного рішення відсутня.

За наведених обставин заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Літинського районного суду Вінницької області у цивільній справі № 137/162/26 за позовом ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 76-82, 247, 258-259, 287-288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Літинського районного суду Вінницької області у цивільній справі № 137/162/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.

Роз`яснити сторонам можливість оскарження заочного рішення в загальному порядку.

Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали суду, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:П. В. Гопкін