Ухвала суду № 139634015, 09.09.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"09" вересня 2026 р.Справа № 924/448/25

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Жиромській А.Ю., розглянувши матеріали заяви про розстрочення виконання рішення суду по справі

за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полонської міської ради, м. Полонне

до 1) приватного підприємства "Буд-Інвест", м. Полонне, Хмельницька область

2) обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Київський", м. Полонне, Хмельницька область

про стягнення коштів

за участю представників сторін:

від прокуратури: Мельничук М.М. згідно посвідчення,

від позивача - не з`явився,

від відповідача 1 - Заруцький О.В.,

від відповідача 2 - не з`явилися,

встановив:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2025 позов задоволено. Стягнуто з приватного підприємства Буд-Інвест на користь Полонської міської ради для зарахування в дохід місцевого бюджету Полонської міської територіальної громади грошові кошти у сумі 780568,30 грн. Солідарний боржник обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Київський (Полонне).

Стягнуто з обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Київський (Полонне) на користь Полонської міської ради для зарахування в дохід місцевого бюджету Полонської міської територіальної громади грошові кошти у сумі 780568,30 грн. Солідарний боржник приватне підприємство Буд-Інвест (30501, Хмельницька область, м. Полонне, вул. Привокзальна, 66, код ЄДРПОУ 34419650).

Стягнуто з приватного підприємства Буд-Інвест на користь Хмельницької обласної прокуратури 5854,26 грн. витрат по оплаті судового збору.

Стягнуто з обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Київський (Полонне) на користь Хмельницької обласної прокуратури 5854,26 грн. витрат по оплаті судового збору.

24.07.2025 Господарським судом Хмельницької області видано накази про примусове виконання рішення суду.

25.08.2026 через систему "Електронний суд" до суду від представника приватного підприємства "Буд-Інвест" надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2025 у справі №924/448/25 на один календарний рік.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що ПП "Буд-Інвест" робить все можливе для погашення заборгованості, однак коштів на рахунку для одномоментної сплати всієї суми недостатньо, а майна котре можливо було б реалізувати для погашення заборгованості на балансі відповідача немає.

Ухвалою суду від 28.08.2026 заяву призначено до розгляду в судовому засіданні.

01.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» від прокуратури надійшли заперечення на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду. Прокурор вважає, що ПП "Буд-Інвест" не обґрунтовано доцільності розстрочення рішення суду саме у межах максимального строку (1 рік з моменту ухвалення рішення) та не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості в майбутньому виконати рішення у цій справі у запропоновані в заяві терміни.

Представник прокуратури у судовому засіданні 09.09.2026 року заперечує проти задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Полонська міська рада представника у судове засідання не направила. У заяві від 01.09.2026 року просить проводити засідання без участі представника, а заяву ПП "Буд-Інвест" про розстрочення виконання рішення суду залишити без задоволення.

Присутній у судовому засіданні 09.09.2026 року представник ПП "Буд-Інвест" посити задовольнити подану заяву про розстрочення виконання рішення суду.

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Київський" представника у судове засідання не направив, буд-яких клопотань до суду не надходило.

Розглянувши заяву приватного підприємства Буд-Інвест про розстрочення виконання рішення, суд враховує наступне.

Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до чч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення - це надання можливості виконання рішення у визначених частинах та у строки, які визначаються господарським судом. Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду і є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Вирішуючи питання про розстрочку, відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає, що розстрочка виконання рішення, яка пов`язується з об`єктивною неможливістю виконання рішення, дозволяється у виняткових випадках, а відтак, передумовою для надання розстрочки виконання рішення є встановлення таких виняткових обставин.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Отже особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Касаційний господарський суд в складі Верховного Суду у постанові від 28.05.2019 у справі № 905/2458/16 зазначав, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню.

В обґрунтування неможливості виконання своїх фінансових зобов`язань перед позивачем, відповідач посилається на недостатність коштів на рахунку для сплати всієї суми.

Відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Як вказано у частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Тобто юридична особа самостійно, на власний ризик здійснює свою господарську діяльність, в тому числі укладає господарські договори і відповідає за наслідки їх невиконання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, практики Європейського суду з прав людини (справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші) відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов`язань та не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відтак, матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року).

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Жодних інших доказів на підтвердження неможливості виконання судового рішення в цілому заявником до заяви не додано.

Крім наведеного судом враховується і те, що заявник-боржник більше календарного року не виконував рішення суду та при цьому просить ще на рік (максимально можливий строк) розстрочити виконання рішення суду. Така поведінка боржника оцінюється судом як намагання необгрунтовано затягнути процес виконання судового рішення що не узгоджується з балансом інтересів сторін виконавчого провадження.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод inter alia (серед іншого) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконані або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організовувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду у справі Глоба проти України, no.15729/07, від 05.07.12р.).

З огляду на вище викладене, враховуючи диспозицію ст. 331 ГПК України, доводи та докази сторін у даній справі, суд вважає, що наведені боржником обставини не є такими, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів в цілому на користь стягувача, що має наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

У задоволенні заяви приватного підприємства "Буд-Інвест" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.06.2025р. у справі №924/448/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили 09.09.2026 року та може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст.256, 257 ГПК України.

Суддя Ю.В. Гладюк

Повни текст ухвали складено 10.09.2026 року.

Віддрук. 2 примірника:

1 - до справи,

2- відповідачу 2 (30501, Хмельницька обл., м. Полонне, вул. Київська, 20) надіслати реком. з повід. про вруч.

Прокуратурі, позивачу, відповідачу 1 ухвалу надіслати в кабінет ЕС.