Ухвала суду № 139633962, 10.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

10 вересня 2026 року м. ХарківСправа № 925/1473/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 22172 від 09.09.2026) про відвід судді Ємельянової О.О. від розгляду справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА", 33009, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 109-Г до відповідача 1: фізичної особи ОСОБА_1 відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Твентас", 61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 10 про стягнення 12 608 249,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

28.11.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом до відповідача 1 фізичної особи ОСОБА_1 , відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Твентас" про солідарне стягнення 7 860 503, 16 грн. основного боргу, 786 050,32 грн. штрафу, 332 4994, 32 грн. плати за користування чужими грошовими коштами та 636 701, 79 грн. суми пені. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Твентас" умов договору поставки № 31/01 від 31.01.2025 року в частині повної та своєчасної поставки товару та повернення позивачу попередньої оплати, за належне виконання якого поручився відповідач -1 ОСОБА_1 на підставі договору поруки від 28.04.2025 року.

Разом із позовною заявою, Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕЛАНКА ЮА" було надано до суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.12.2025 року у справі № 925/1473/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Селанка ЮА" та заяву про забезпечення позову передано за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Селанка ЮА" до відповідачів ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Твентас" про стягнення заборгованості та заяву про забезпечення позову передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 року визначено суддю - доповідача Ємельянову О.О.

09.09.2026 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 22172/26) про відвід судді, у якій остання, заявляє відвід судді Господарського суду Харківської області Ємельяновій О.О. у справі № 925/1473/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛАНКА ЮА» до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Твентас» про стягнення 12 608 249,59 грн. та просить його задовольнити.

09.09.2026 заява (вх. № 22172 від 09.09.2026) була передана судді Ємельяновій О.О. та невідкладно розглянута, про що судом 09.09.2026 постановлено ухвалу, якою визнано заявлений відповідачем 1 відвід судді Ємельяновій О.О. (заява вх. № 22172/26 від 09.09.2026 року) необґрунтованим. Постановлено передати справу № 925/1473/25 для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2026, для розгляду заяви ОСОБА_1 (вх. № 22172 від 09.09.2026) про відвід судді від розгляду справи у справі № 925/1473/25 визначено суддю Рильову В.В.

В обґрунтування поданої до суду заяви про відвід судді, заявник зазначає, що обґрунтовуючи позовні вимоги до мене, відповідача-1, позивач посилається, зокрема, на договір поруки від 28.04.2025 року. Однак я заперечую факт підписання даного договору поруки, підпис, виконаний від мого імені, мені не належить, примірник оригіналу договору мені не передавався. Водночас, оригінал договору поруки наявний у позивача. Таким чином, питання щодо того, чи належить мені, ОСОБА_1 , підпис на спірному договорі поруки, має безпосереднє та визначальне значення для вирішення питання про наявність у мене статусу поручителя та, відповідно, правових підстав для покладення на мене відповідальності за заявленими позовними вимогами.

З метою встановлення зазначеної обставини 17.07.2026 року відповідачем 1 було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2026 у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.

На думку заявника, висновок суду в ухвалі про недоцільність спеціального дослідження фактично ґрунтується не на встановленні достовірності підпису спеціальними знаннями, а на зовнішній оцінці документа та пов`язаних із ним відомостей. Таким чином, суд першої інстанції, відмовивши у призначенні почеркознавчої експертизи, не забезпечив повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, та фактично позбавив мене, відповідача 1, можливості довести обставину, на яку я посилаюсь як на підставу своїх заперечень проти позову. Саме по собі прийняття судом такого процесуального рішення не є підставою для відводу. Однак, вважаю, що у цій справі зазначена обставина має оцінюватися у сукупності з іншими обставинами, які виникли надалі.

Також, заявник посилається на те, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 року за результатами розгляду апеляційної скарги встановлено, що ухвала Господарського суду Харківської області від 19.08.2026 року про відмову у призначенні експертизи не підлягає окремому апеляційному оскарженню.

Отже, як зазначає заявник, у межах однієї справи суд першої інстанції повідомив про можливість окремого апеляційного оскарження ухвали, тоді як суд апеляційної інстанції, перевіривши подану на виконання такого роз`яснення апеляційну скаргу, встановив, що відповідна ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає. При цьому відповідач 1, діяла добросовісно та відповідно до прямого процесуального роз`яснення суду першої інстанції. Внаслідок цього апеляційна скарга, подана мною у відповідності до роз`яснення суду першої інстанції, була повернута судом апеляційної інстанції. Вважаю, що зазначена обставина має значення для оцінки неупередженості та об`єктивності судді при подальшому розгляді справи.

Зазначені обставини у своїй сукупності викликають обґрунтований сумнів у тому, що процесуальні доводи відповідача 1, клопотання та заперечення надалі будуть розглядатися судом з необхідним ступенем об`єктивності та неупередженості. Підставою для заявлення відводу є саме сукупність об`єктивних обставин, які виникли під час розгляду справи та які, на мою думку, дають підстави для сумніву у можливості подальшого неупередженого розгляду справи.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 22172 від 09.09.2026) про відвід судді Ємельянової О.О. від розгляду справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді (колегії суддів) господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Разом з тим, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій). При цьому, істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Таким чином, з приводу суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей стосовно однієї зі сторін у справі.

Реалізації цих гарантій слугує запровадження в національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді в розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу, а саме: 1) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі; 2) суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній рішення; 3) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції; 4) суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції; 5) суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі; 6) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

За приписами частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, визначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Частиною 7 статті 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Щодо досліджуваної справи та заяви відповідача 1 (вх. № 22172/26 від 09.09.2026 року) про відвід судді Господарського суду Харківської області Ємельянової Ольги Олександрівни від розгляду справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки мотиви заявленого відводу ґрунтуються на припущеннях, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді Господарського суду Харківської області Ємельянової О.О., та зводяться до незгоди відповідача 1 лише із прийнятими рішеннями суддею.

При цьому, будь-яких інших обставин, які б могли викликати обґрунтовані сумніви у безсторонності та об`єктивності судді Ємельянової О.О., заявником не наведено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, вбачається, що наведені 1-м відповідачем обставини стосуються саме процесуальних дій судді та прийнятих нею під час рогляду справи рішень з процесуальних питань, а відтак не можуть бути підставою для відводу судді від розгляду даної справи у розумінні наведених приписів частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є належним і вмотивованим підтвердженням існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів під час розгляду даної справи, у зв`язку із чим господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, який ґрунтується на власних припущеннях заявника щодо упередженості судді.

Суд оцінює заяву про відвід, як незгоду сторони з процесуальними рішеннями судді, що суперечить приписам ч. 4 ст. 35 ГПК України та не може бути підставою для відводу в силу прямої вказівки у процесуальному законі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунутом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 року).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Таким чином, розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 22172 від 09.09.2026) про відвід судді Ємельянової О.О. від розгляду справи№ 925/1473/25, суд дійшов висновку, що у даній справі відсутні підстави стверджувати, що суддя, яка розглядає дану справу проявила особисту упередженість, а наведені заявником доводи ґрунтуються на власних припущеннях, незгоду з прийнятими суддею Ємельяновою О.О. під час розгляду справи з процесуальних питань у справі №925/1473/25, неправильному тлумаченні норм права та не можуть у розумінні міжнародних актів, ратифікованих Україною, а також національного законодавства, Господарського процесуального кодексу України бути підставою для відводу судді.

У зв`язку із цим, заява про відвід судді у складі: головуючого судді Ємельянової О.О. від розгляду справи №925/1473/25 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. № 22172 від 09.09.2026) про відвід судді Ємельянової О.О. від розгляду справи № 925/1473/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.09.2026

СуддяВ.В. Рильова

Справа №925/1473/25